ЕКОЛОГІЧНИЙ ДОСЛІДНИЦЬКИЙ ПРОЕКТ ЯК ОДИН ІЗ ЗАСОБІВ ЕКОЛОГІЧНОГО ВИХОВАННЯ МОЛОДІ

Аналіз екологічної ситуації в світі, а зокрема в Україні, свідчить про те, що проблема формування екологічної культури громадян є досить актуальною. Її популярність та цінність визначається сьогоденною екологічною світовою кризою. А досягнути певного рівня екологічної культури можна, починаючи процес екологічного виховання з дошкільних навчальних закладів і протягом усіх наступних років, у процесі навчання та виховання підростаючого покоління метою якого повинно бути становлення екологічного мислення.

Як відмічає академік М. М. Моїсеєв: «…людство підійшло до порогу, за яким потрібні і нова моральність, і нові знання, новий менталітет, нова система цінностей».[3,с. 3]

Чому б однією з нових цінностей не бути екологічній вихованості?

В основі будь-якої цивілізації лежить освіта – передача нащадкам отриманого досвіду та знань, культурних та моральних цінностей. У сучасних умовах екологічної кризи, тільки її подолання допоможе зберегти людство на планеті, основою морального виховання і освіти людини є перш за все розробка принципів взаємовідносин людини і природи. У зв’язку з цим, екологічна освіта та виховання школярів мають велике значення.

Сьогодні вчені-педагоги вважають основною метою екологічної освіти та виховання формування системи наукових знань, поглядів, які забезпечують позитивне ставлення дітей до навколишнього середовища у всіх видах діяльності.[5, с. 11]

Екологічна освіта має декілька аспектів:

• знання екологічних проблем та способів їх вирішення;

• розвиток системи практичних вмінь по вивченню, оцінці, покращання стану довкілля;

• виховання ціннісних орієнтацій екологічного характеру;

• формування мотивів, звичок правильної поведінки та діяльності, здатності наукових та моральних суджень з екологічних питань;

• потяг до активної діяльності з охорони природи.

Екологічне виховання та освіта є стрижнем сучасної освіти та початком перебудови його сучасних систем і суспільства в цілому. Екологічна освіта – основа нової моральності для рішення багато численних питань практичного життя людини. Екологічне виховання повинне починатися з самого раннього дитинства. Діти – допитливі. Саме в цей час слід починати виховувати моральні засади, розвивати почуття прекрасного, вміння бачити красу.

На мою думку максимальний вплив на формування екологічного мислення може здійснити активна практична діяльність школярів та молоді, а саме участь у дослідницьких проектах, де діти набуватимуть тих компетентностей, які охоплюють найбільше аспектів екологічної освіти.[2, с. 60]

У другій половині 90-х років ХХ століття у вжиток пересічного громадянина якось непомітно, але стрімко, увійшло слово «проект», разом із великою кількістю інших іншомовних слів, вживати які означало слідкувати за модою. З’явилися великі державні проекти – економічні, соціальні. Термін «проект» утвердився і в педагогіці.

Метод проектів – це педагогічна технологія, у якій пошукова творча діяльність учнів та студентів є найбільш ефективною, у розв'язанні нових для них проблем. Апробація цього методу у сучасних умовах доводить, що з його використанням ефективність процесу виховання, в даному випадку екологічної культури, значно збільшується. Він дозволяє реалізувати ряд важливих теоретичних положень екологічного виховання, відкриває нові можливості у програмуванні виховного процесу.

У 1918 році американський педагог В. Кільпатрик вказував: „ Слово «проект», можливо, самий останній відвідувач, що стукає в двері педагогічної термінології. Чи впустити цього незнайомця? Так, але за умовою, що на два питання ми отримаємо чітку та переконуючу відповідь. А саме: по-перше, чи є за терміном «проект» концепція, яка обіцяє надати значну послугу у сфері педагогічного мислення? По-друге, якщо ми згодні з вище написаним, то достатньо точно цей термін висловлює концепцію, що очікують? ”[4,с. 64].

Проектування, на думку учнів,- це можливість робити щось цікаве та корисне самостійно або у групі, максимально використовуючи свої можливості; це діяльність яка допомагає проявити себе, принести користь і публічно показати досягнутий результат. Це діяльність спрямована на рішення цікавої проблеми та сформульована самими дітьми у вигляді цілей і завдань, результат цієї діяльності – винайдений спосіб рішення проблем – носить практичний характер, має важливе значення та цікавий для них самих.[6, с. 29]

У свою чергу дослідницька діяльність — це діяльність вихованців, зв'язана з рішенням творчої, дослідницької задачі з заздалегідь невідомим рішенням (на відміну від практикуму, що існують для ілюстрації тих чи інших законів природи) і яка передбачає наявність основних етапів, характерних для дослідження в науковій сфері, нормована, виходячи з прийнятих традицій:

• постановка проблеми, вивчення теорії, присвяченій даній проблематиці,

• підбір методик дослідження і практичне оволодіння ними,

• збір власного матеріалу, його аналіз і узагальнення, науковий коментар, власні висновки.

Дослідницький метод навчання найбільш ефективний в комплексі з методом проектів. Проектна діяльність учнівської молоді — спільна учбово-пізнавальна, творча чи ігрова діяльність, що має за мету погоджені методи, способи діяльності, спрямована на досягнення загального результату діяльності. Неодмінною умовою проектної діяльності є наявність заздалегідь вироблених уявлень про кінцевий продукт діяльності, етапів проектування:

• вироблення концепції,

• визначення цілей і задач проекту,

• визначення доступних і оптимальних ресурсів діяльності,

• створення плану, програми дослідження,

• організація діяльності з реалізації проекту, включаючи його осмислення і рефлексію результатів діяльності.[1,с. 35]

У сучасній типології навчальних проектів за видом домінантної діяльності дітей виокремлюють «дослідницький проект». Основні ознаки і вимоги щодо комплексного застосування методу проекту та дослідницького методу лежать у зоні перетину ознак проектної діяльності і дослідницької. Проектно-дослідницька діяльність — вибір і постановка значущої проблеми, діяльність з проектуванням власного дослідження, що припускає виділення цілей і задач, виділення принципів, добору методик, планування ходу дослідження, визначення очікуваних результатів, оцінка реалізуємості дослідження, визначення необхідних ресурсів, наявність самостійної дослідницької діяльності застосування інтеграції знань з різних галузей знань.

Основною тезою сучасного розуміння методу проектів російський науковець Є. Полат називає вислів: «Усе, що я пізнаю, я знаю, для чого мені це потрібно та де й як я можу ці знання застосувати», хоча спосіб визначення проблеми може бути різним. [7, с.1]

При організації навчального дослідження важливим є визначення об'єкта і предмета дослідження. Саме на проектувальному етапі відбувається визначення об’єкта і предмета дослідження. Діти усвідомлюють, що об'єктом дослідження виступає явище (предмет або процес), яке породжує проблемну ситуацію і внаслідок цього обирається для вивчення. Об’єкт дослідження не є частиною реальності, а лише її віддзеркаленням у вигляді певної уявної моделі. Предметом дослідження є та сторона об’єкта дослідження, яка розглядається в роботі, тобто на яку направлена дослідницька діяльність. Об’єкт і предмет співвідносяться між собою, як загальне та часткове.

Саме таким чином здійснювалося планування здійснення проекту, керівником якого мені довелося бути. Визначені дітьми предмети та об’єкти дослідження стали планом дослідної роботи за проектом «Дитячий еко-фуд». У межах даного проекту об’єктами досліджень виступали найчастіше вживані продукти харчування: газована вода, жуйки, солодкі газовані напої, ковбасні та кондитерські вироби, снекова продукція, овочі та фрукти, що продаються в магазинах навесні. Предметом же дослідження був вміст корисних та шкідливих речовин у даних продуктах харчування.

Мета даного проекту – сприяти розвитку дослідницької компетенції учнівської та студентської молоді щодо формування у них уміння вчитись упродовж життя, гуманно взаємодіяти з довкіллям. Дослідити безпечність найчастіше вживаних продуктів харчування.

Очікуваними результатами реалізації проекту були:

• набуття дітьми досвіду просвітницької роботи за місцем навчання щодо небезпеки окремих продуктів харчування;

• розвиток в усіх учасників проекту дослідницької компетентності;

• випуск інформаційного бюлетенів «Ми є те, що ми їмо», «Будьте компетентними споживачами», буклету «Харчуймося правильно!»;

• набуття підлітками та молоддю навичок екологічного харчування та здоров’язберігаючої поведінки.

У рамках проекту здійснено 10 досліджень, серед яких: «Чи корисні свіжі овочі в міжсезоння?», «Який вплив газованої води на тканини організму?», «Чи корисні соки тривалого зберігання?». Діти дослідили безпечність найчастіше вживаних продуктів харчування та зробили висновок їх вплив на стан здоров’я людини. Наприклад, при виконання дослідження на тему «Який вплив газованої води на тканини організму?» дітьми було проведено багатоступеневе дослідження, у ході якого вони мали змогу порівняти вплив різноманітних газованих напоїв, води з під крану та талої води на живі тканини, зуби, яєчну шкаралупу та на проростання зерен пшениці. На основі проведеної роботи юні дослідники запропонували на усіх видах газованої води обов’язково розміщувати напис:«Дітям, віком до 7-х років не рекомендується». Газована вода не так засвоюється ростучим організмом дитини, як природна вода, і це приводить до порушення природних обмінних процесів в організмі, зокрема до ожиріння організму, до появи алергічних процесів, до карієсу зубів.

Для живих організмів краще використовувати талу воду. Було встановлено, що свіжа тала вода позитивно впливає на живі організми. Адже за нашими спостереженнями найкраще насіння себе почувало у талій воді проросло 89%, у водопровідній воді –75%, у мінеральній воді –63% насіння, у солодкій газованій воді (червоного і зеленого кольору)- 11% насіння і набуло відповідно червоного і зеленого кольору, у «Coca-cola» насіння не проросло.

Саме під час проведення дослідів діти самі дізнавалися про наслідки харчування неякісними продуктами, робили самі висновки. Найприємніше було почути від юних дослідників, у запалі роботи, такі слова: «Після проведених дослідів та побаченого я більше ніколи не буду вживати чіпси….(жуйку чи інше)».

Я вважаю, саме у цьому випадку мету даного дослідницького проекту досягнуто: діти навчилися самі отримувати знання, використовувати їх на практиці; у них з’явився інтерес до пізнання; сформувалася потреба у дослідницькій діяльності; отримали навички щодо проведення просвітницької роботи серед однолітків.

Також цікавий та змістовний екологічний дослідницький проект «Дослідження забруднення повітря методом спостереження за лишайниками», що був здійснений моїми вихованцями у мікрорайонах де вони проживають та інших районах нашого міста. Проведене дослідження дало можливість зробити висновки про чистоту повітря у рідному місті, визначити найчистіший мікрорайон, дати рекомендації людям, що страждають на захворювання дихальних шляхів щодо попередження загострень, які часто пов’язані з чистотою повітря.

Отже, здійснення таких екологічних проектів дає підростаючому поколінню ключ до розуміння явищ, що є наслідком негативного екологічного впливу на живі організми, наочно демонструє наслідки забруднення різних ланок біосфери, дає можливість зрозуміти, на що насамперед має бути спрямована діяльність різних екологічних та природоохоронних організацій, установ з метою покращення умов існування самої людини.

В якості підсумку можна сказати, що багатий педагогічний досвід багатьох вчителів та обґрунтований психологами факт свідчить, що екологічні знання передані за допомогою практичної діяльності засвоюються набагато краще і міцніше, ніж сухі факти і статистика. Тому гармонійне поєднання занять та позакласної діяльності по засвоєнню екологічних знань буде мати гарний результат.

Література:

1. Пустовіт Г.П.Екологічне виховання учнів у процесі дослідницької роботи: Навчально-методичний посібник. Хмельницький, “Майбуття”, 1994 – 86 с.

2. Пустовіт Н.А. Особистісно орієнтовані технології екологічного виховання підлітків // Наукові записки. Серія: педагогіка і психологія. – Випуск 5. – Вінниця: РВВ ДП "Державна картографічна фабрика", 2001. – С. 59-62

3. Симонова Л.П. Экологическое образование. Учебное пособие для студентов средних педзаведений. - М.: Издательский центр «Академия», 2000.–160 с.

4. Цветкова И.В. Экология для начальной школы. Игры и проекты. Популярное пособие для педагогов. -Ярославль: «Академия развития»,1997.–192 с.

5. Черняк В.М., Бабін І. І. Основи екології. Навчальні матеріали на допомогу студентам, вчителям та любителям природи. – Тернопіль, 1999.- с. 116

6. Журнал «Виховна робота в школі» №1, 2012 р., с. 27-35

7. http://www.ukrreferat.com/index.php?referat=56162