ГІГІЄНІЧНІ АСПЕКТИ СУЧАСНОГО ВИРОБНИЦТВА ТА УМОВ ПРАЦІ У ЛЕГКІЙ ПРОМИСЛОВОСТІ (ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ)

Легка промисловість як соціально важливий сектор економіки, який орієнтований на забезпечення потреб кінцевого споживача, представлена потужним багатогалузевим комплексом з виробництва товарів народного споживання. Потенційні можливості підприємств легкої промисловості дозволяють виробляти широкий спектр товарів, що здатні задовольнити весь попит внутрішнього ринку [1, с. 13; 2, с. 46]. Легка промисловість пов’язана з багатьма суміжними галузями і обслуговує весь господарський комплекс країни, сприяє розвитку сільського господарства, хімічної та машинобудівної промисловості і тим самим підвищує економічну і стратегічну безпеку держави [3, с. 188; 4, с. 3].

Галузь складається з 17 підгалузей, серед яких найбільшими є текстильна (забезпечує первинну обробку текстильної сировини і включає бавовняну, льняну, вовняну, шовкову, трикотажну підгалузі тощо), швейна, шкіряно-взуттєва, хутрова та галантерейна [1, с. 13; 3, с. 188; 5, с. 1]. Підприємства легкої промисловості розміщені в усіх областях України, зокрема в регіонах концентрації населення або пунктах надходження сировини. За даними Кабінету міністрів України готовий одяг і хутрові вироби виготовляють 6 тис. підприємств [2, с. 49].

На розвиток легкої промисловості, різко змінивши умови її діяльності, вплинуло реформування економіки України у період становлення й розвитку ринкових відносин [6, с. 1]. На сьогоднішній день практично всі підприємства легкої промисловості приватизовані, а частка тих, що знаходяться у державній власності, становить менше 1 % [1, с. 13], переважають підприємства малого і середнього бізнесу [2, с. 49]. У зв’язку з непростою ситуацією у сировинній базі одним зі шляхів виживання й підтримання підприємств стала їх робота на давальницькій сировині. Популяризація давальницьких схем розпочалася у вітчизняній легкій промисловості з 90-х років. За різними оцінками, від 70 до 95 % швейної продукції в Україні виготовлено за такими схемами. Замовники – компанії з країн Європи та Північної Америки – надають українським підприємствам свій матеріал і свої моделі, оплачуючи за місцем виробництва трудові витрати [1, с. 14; 7, с. 9]. Істотно, що відповідно до постанови Кабінету міністрів України від 5 жовтня 2011 р. № 1031 “Деякі питання здійснення державного контролю товарів, що переміщуються через митний кордон України” у переліку товарів, які не підлягають санітарно-епідеміологічному контролю (у тому числі у формі попереднього документального контролю) знаходимо давальницьку сировину для використання у виробленні готової продукції – одягу, додаткових речей до одягу (товарні групи 61 і 62, товарні позиції 6301-6307 згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД)); взуття, гетрів та аналогічних виробів, їх частин (товарна група 64 згідно з УКТЗЕД); головних уборів та їх частин (товарна група 65 згідно з УКТЗЕД).

За відсутності на ринку вітчизняного обладнання для легкої промисловості, що відповідає сучасним стандартам за показниками продуктивності, надійності, матеріало- і енергоємності, через розвал відповідної галузі машинобудування і сприятливих умов для залучення інвестицій в легку промисловість близько 80 % підприємств промисловості, особливо в текстильній галузі, оснащені морально і фізично застарілим устаткуванням з мало завантаженими виробничими потужностями [1, с. 18; 3, с. 190; 8, с. 147]. Саме це є однією з причин появи серед робітників легкої промисловості нещасних випадків, рівень яких хоча і характеризується тенденцією до зниження (за 2010 р. кількість потерпілих зменшилася у 4,8 рази порівняно з 2005 р.), проте продовжує залишатися високим для галузі [8, с. 148].

Водночас технічне переоснащення і впровадження новітніх технологій не змогли покращити умови праці у легкій промисловості. Після технічної модернізації фабрик в 90-х роках були широко впроваджені конвейерні лінії провідних закордонних фірм, що зумовило підвищення напруженості праці та насичення виробничих приміщень джерелами електромагнітних полів промислової частоти (електромотори, кабелі живлення, електричні нагрівачі, електропраски тощо) [9, с. 1]. Окрім зазначених особливостей умов праці і виробничих шкідливостей, технологічні процеси у легкій промисловості супроводжуються виділенням у повітря робочої зони, особливо при переробці бавовни, вовни та ляного волокна, неоднорідного за своїм складом пилу природного і штучного походження. Він складається з органічних часток, які можуть містити у собі кремнію діоксид. Надмірна кількість пилу в цехах може зумовити передчасне зношення обладнання, пожежі та вибухи, забруднення вікон та світильників, зниження рівня освітленості. У швейному, трикотажному та шкіргалантерейному виробництві зайве тепло від працюючого устаткування може спричинити перегрівання робітників. Шум і вібрація є одними з головних шкідливих факторів у виробництві одягу, зокрема на робочих місцях обробника ворсу, в’язальника й апретурника трикотажних підприємствах, швачок у швейному цеху (від механізмів голководіння, ниткопритягувачів та переміщення матеріалів). Більшість операцій, які виконуються у швейному і розкрійному цехах, характеризуються високим ступенем точності роботи і вимагають напруження зорового аналізатора упродовж всієї робочої зміни [8, с. 146-147].

З урахуванням потенційного впливу на організм вказаних несприятливих чинників виробничого середовища і трудового процесу, а також широкого використання праці жінок у легкій промисловості [5, с. 1; 9, с. 1], не виникає жодних сумнівів у важливості створення таких умов праці, за яких робітниці зможуть без шкоди для свого здоров’я та здоров’я нащадків успішно поєднувати професійну діяльність з материнством. Важливими у цьому аспекті можна вважати праці [5, с. 15; 10, с. 24], у яких здійснено вивчення проблеми комбінованого впливу різних фізичних факторів виробничого середовища на організм людини, зокрема на стан репродуктивного здоров’я працівниць ткацької галузі. На підставі виявлених закономірностей розроблено науково обґрунтовану систему профілактичних заходів.

Разом з тим дослідження факторів, які впливають на формування безпеки праці й здоров’я робітників на підприємствах легкої промисловості, визначення шляхів покращання умов праці залишаються актуальними та своєчасними на тлі процесів структурної перебудови, зміни асортименту, організації і технології виробництва у цій промисловості [1, с. 14], а також забезпечення виконання Глобального Плану Дій ВООЗ щодо збереження здоров’я працюючих [11, с. 80,81], одним з пріоритетних напрямів якого є захист та промоція здоров’я на робочому місці.

Література:

1. Войнаренко М.П. Стратегія розвитку легкої промисловості України / М.П. Войнаренко // Вісник Хмельницького національного університету. – 2009. – Т. 1, № 6. – С. 13–19.

2. Мандрик І. П. Розвиток і розміщення легкої промисловості України в умовах ринкової трансформації / І.П. Мандрик, Т.І. Сарабуна // Науковий вісник Волинського національного університету імені Лесі Українки : Економічна та соціальна географія. – 2010. – Т. 15. – С. 46–54.

3. Посторонко В.М. Тенденції розвитку підприємств легкої промисловості України / В.М. Посторонко // Вісник ЖДТУ. Серія: Економічні науки. – 2012. – № 11 (59). – С. 188–191.

4. Бреус С.В. Легка промисловість: сучасний стан та перспективи розвитку в умовах інтеграції України до ЄС / С.В. Бреус // Технології та дизайн. – 2012. – № 3 (4). – С. 1–12.

5. Москаленко Д.М. Профілактика несприятливої дії шуму і вібрації на репродуктивну функцію жінок у ткацькому виробництві : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук : спец. 14.02.01 “Гігієна” / Д.М. Москаленко. – К., 2007. – 21 с.

6. Чулаков П.І. Державне регулювання розвитку легкої промисловості в Україні : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. наук з держ. управл. : спец. 25.00.02 “Механізми державного управління” / П.І. Чулаков. – К., 2009. – 15 с.

7. Мазаракі А. Легка промисловість України: стан, проблеми експорту та імпорту товарів / А. Мазаракі, Т. Мельник, В. Ізовіт // Вісник КНТЕУ. – 2011. – № 3. – С. 5–13.

8. Ізовіт Т.Л. Сучасний стан умов та безпеки праці на підприємствах легкої промисловості / Т.Л. Ізовіт // Вісник КНУТД. – 2011. – № 6. – С. 146–151.

9. Гігієнічна оцінка комплексу факторів, діючих на сучасних виробництвах в легкій промисловості / Л.А. Гвозденко, В.І. Назаренко, В.Г. Мартиросова [та ін.] // Актуальні питання гігієни та екологічної безпеки України : наук.-практ. конф. (до 120-річчя з дня народження академіка О.М.Марзєєва), 24-25 квітн. 2003 р. : тези допов. – К., 2003. – Вип. 5. – Режим доступу :

http://www.health.gov.ua/Publ/conf.nsf/165dc8dd0ddbb56dc2256d8f00264254/79f030beefd918d7c2256d96004775bf?OpenDocument

1. Назаренко В.І. Комбінована дія магнітного поля промислової частоти, шуму, підвищеної температури повітря як проблема медицини праці : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня докт. біол. наук : спец. 14.02.01 “Гігієна та професійна патологія” / В.І. Назаренко. – К., 2010. – 32 с.

2. Кундієв Ю.І. Восьма глобальна нарада представників центрів, що співпрацюють з ВООЗ у галузі медицини праці (Женева, 18-23 жовтня 2009 р.) / Ю.І. Кундієв, А.В. Басанець // Український журнал з проблем медицини праці. – 2010. – № 1 (21). – С. 80–83.