Увага! Всі конференції починаючи з 2014 року публікуються на новому сайті: conferences.neasmo.org.ua
Наукові конференції
 

ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ СИСТЕМИ МИТНО-ТАРИФНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНИХ ОПЕРАЦІЙ З ТВАРИННИЦЬКОЮ ПРОДУКЦІЄЮ

Автор: 
Петро Боровик,Олег Тригубенко, Сніжана Броварна (Умань, Україна)

Як засвідчили результати дослідження, не дивлячись на те, що Україна за часи незалежності втратила позиції провідного виробника та експортера тваринницької продукції, вітчизняні організовані агроформування мають значний потенціал щодо нарощування обсягів виробництва як сировини тваринного походження так і готової продукції зазначеної підгалузі аграрної сфери. Саме це дозволить нашій країні, у разі розробки та практичного запровадження обґрунтованих та виважених заходів економічної політики в сфері державного регулювання виробництва, реалізації а також експорту та імпорту продукції тваринництва, зайняти достойне місце на світовому ринку м’яса та інших продуктів тваринницького походження.

Державна підтримка вітчизняної тваринницької галузі, на нашу думку, має створити достатні стимули для забезпечення внутрішньої потреби в м`ясо-молочній продукції через відродження тваринницької галузі в сільгосппідприємствах, розвиток тваринництва в особистих селянських та фермерських господарствах, підвищення експортного потенціалу галузі за рахунок крупнотоварних та спеціалізованих аграрних підприємств та створення за рахунок тваринництва додаткових робочих місць в сільській місцевості. Саме на виконання таких завдань націлені кілька програм та проектів, розроблених Міністерством аграрної політики та продовольства України, Національною академією аграрних наук України та Національним науковим центром «Інститут аграрної економіки» [4; 5, с. 103-108]. Поряд з цим, слід відзначити, що вони не виконуються через брак фінансування [6; 7].

Тому, з метою практичного виконання перелічених завдань в Україні в комплексі заходів, направлених на відродження тваринництва, необхідно суттєво підвищити ставки мита на імпорт тваринницької продукції, а також посилити нетарифні бар’єри на ввезення продукції тваринницького походження на територію України, що дозволить захистити вітчизняних товаровиробників, внутрішній ринок та економічні інтереси нашої країни, а також забезпечить формування надійного джерела фінансування розвитку вітчизняної тваринницької галузі.

В той же час, необхідно зазначити, що підвищення митних ставок на експорт тваринницької продукції до України не відповідає основним вимогам Світової організації торгівлі та Євросоюзу [2; 9]. Поряд з цим, зважаючи на світову продовольчу кризу та необхідність забезпечення людства продуктами харчування, посилення тарифних та нетарифних бар’єрів на тваринницьку продукцію, що імпортується в Україну, за умови зростання як обсягів виробництва вітчизняних продуктів харчування тваринницького походження так і експортних можливостей української тваринницької підгалузі, буде сприйняте і СОТ і ЄС без особливих заперечень, як, зрештою, в свій час було сприйняте Світовою організацією торгівлі підвищення ставок ввізного мита на імпортну сільськогосподарську продукцію в окремих країнах Азії [9].

В той же час, просте підвищення ставок ввізного мита на тваринницьку продукцію в Україні застосовувати, на нашу думку, не зовсім доцільно. Більш обґрунтованим, на наше переконання, буде запровадження додаткового спеціального ввізного мита на тваринницьку продукцію.

Платниками запропонованого митного платежу, на наше переконання, повинні бути імпортери тваринницької продукції, а об’єктом його справляння – обсяги її імпорту в Україну.

Базою справляння цього платежу повинна бути митна вартість ввезеної на територію України сировини та готової продукції тваринницького походження.

Оскільки, від не до кінця обґрунтованих економічних реформ та фінансової нестабільності в Україні найбільше постраждала підгалузь м'ясо-молочного скотарства [1, с. 5; 3, с. 3; 6; 7], то під час обґрунтування розмірів ставок пропонованої податкової форми нами за основу взято показники імпорту продукції скотарства та положення Національного проекту «Відроджене скотарство» [4].

Згідно з позиціями зазначеного проекту, мінімальний обсяг планових бюджетних витрат на відродження скотарства в Україні на період 2011–2015 років становить 4792,2 млн грн, з яких на часткове відшкодування суб’єктам агробізнесу вартості будівництва та реконструкції тваринницьких ферм і комплексів а також виробничих потужностей з виробництва комбікормів – 4157 млн грн а також на селекцію в тваринницьких підрозділах підприємств агросфери 635,2 млн грн [4, с. 39-41]. В той же час, за останні п`ять років середньорічна митна вартість імпортованої яловичини та м`ясних продуктів яловичого походження в Україну склала 2325,9 млн дол США, молока і молокопродуктів – 667,4 млн дол США, що, враховуючи курс долара США по відношенню до гривні, відповідає 4789,28 млн грн в розрахунку на рік ((2325,9+667,4)х8/5) [8, с. 183-185].

Порівнявши показники зазначеного Національного проекту та обсяги імпорту продукції галузі скотарства, бачимо, що з метою стовідсоткового відшкодування за рахунок мобілізації пропонованого митного платежу потреби на будівництво та реконструкцію тваринницьких ферм і комплексів, виробничих потужностей з виробництва комбікормів а також на селекцію в тваринництві, необхідним є запровадження ставки мита в розмірі 20 % від бази його справляння. В разі ж, якщо за рахунок його мобілізації відшкодовуватиметься хоча б 50 % від обсягів фінансування, передбачених Національним проектом «Відроджене скотарство», то ставка мита має відповідати 10 % (з врахуванням розмірів ставок чинних нині митних платежів загальна частка мита з імпорту тваринницької продукції на територію України при цьому складе майже 15 %).

Водночас, необхідно сказати, що є ряд суттєвих застережень, що робить 20-відсоткову ставку пропонованого митного платежу майже неприйнятною. Зокрема, світовий досвід митно-тарифного регулювання свідчить, що для того щоб рівень митно-тарифного захисту національних товаровиробників був ефективним, ставки мита на імпортовану продукцію, аналог якої виробляється на митній території окремо взятої країни, сукупно не повинні перевищувати 15 % від митної вартості товару [5, с. 103]. Крім того, відповідно до існуючих домовленостей у рамках Світової організації торгівлі, застосування 20 %-го рівня ставки мита є неприйнятним та зумовить різке скорочення обсягів експортно-імпортних операцій такої країни, що в свою чергу призведе не до зростання надходжень державного бюджету, а навпаки – до їх значного скорочення [2; 9].

На наше переконання, пропонований нами митний платіж повинен нараховуватись митними органами безпосередньо під час подання їм ввізної митної декларації на імпорт продукції тваринного походження та продуктів її переробки та сплачуватись декларантами безпосередньо перед перетином зазначеною продукцією митного кордону України.

Механізм справляння спеціального ввізного мита на тваринницьку продукцію, безперечно, повинен передбачати штрафні санкції за порушення порядку його нарахування та сплати. При цьому розмір таких санкцій, на нашу думку, повинен відповідати розмірам штрафних санкцій, передбачених для інших видів мита, тобто бути визначеним Митним кодексом України.

Мобілізовані суми пропонованого нами спеціального мита повинні використовуватись виключно на потреби розвитку тваринницької галузі, зокрема на часткове відшкодування суб’єктам господарювання вартості будівництва та реконструкції тваринницьких ферм і комплексів та цехів з виробництва комбікормів, а також на потреби селекції в тваринницькій галузі.

Підсумовуючи результати дослідження, слід зазначити, що не дивлячись на те, що Україна за часи незалежності втратила позиції провідного виробника та експортера тваринницької продукції, вітчизняні організовані агроформування мають значний потенціал щодо нарощування обсягів виробництва як сировини тваринного походження так і готової продукції зазначеної підгалузі аграрної сфери. Саме це дозволить нашій країні, у разі розробки та практичного провадження обґрунтованих та виважених заходів економічної політики в сфері державного регулювання виробництва, реалізації а також експорту та імпорту продукції тваринництва, зайняти достойне місце на світовому ринку м’яса та інших товарів тваринного походження.

Практичним шляхом вирішення проблеми державного регулювання розвитку тваринницької галузі в Україні, як свідчать результати проведеного дослідження, може бути введення спеціального ввізного мита на м'ясо-молочну продукцію, яке, з одного боку, дещо обмежить його імпорт, а з іншого, забезпечить, за умови використання додаткових джерел бюджетної підтримки розвитку вітчизняного скотарства, підвищення рівня продовольчої, економічної та фінансової безпеки України та створить достатні стимули для подальшого соціально-економічного розвитку села.

 

Література :

1.                     Гайдуцький П.І. Утвердження соціально-ринкової моделі економіки в Україні / П.І. Гайдуцький // Економіка АПК. – 2006. – № 8. – С. 3-9.

2.                     Комаровський назвав перешкоди на шляху України до ЄС. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://rss.novostimira.com/n_3331781.html.

3.                     Месель-Веселяк В.Я. Напрямки розвитку галузей тваринництва та їх державна підтримка / В.Я. Месель-Веселяк // Економіка АПК. – 2004. – № 9. – С. 3

4.                     Національний проект «Відроджене скотарство». – К. : ДІА – 2011. – 44 с.

5.                     Організаційно-економічна модернізація аграрної сфери : наукова доповідь / за заг. ред. П.Т. Саблука. – К. : ННЦ ІАЕ, 2011. – 192 с.

6.                     Рада має захистити національного товаровиробника, – нардеп. [Електронний ресурс]. – Режим доступу :  http://zaxid.net/home/showSingleNews.do?rada_maye_zahistiti_natsionalnogo_tovarovirobnika__nardep&objectId=1258919.

7.                     Рада схвалила створення механізму підтримки національного експорту. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://news.dt.ua/ ECONOMICS/rada_shvalila_stvorennya_mehanizmu_pidtrimki_natsionalnogo_eksportu-102209.html.

8.                     Тваринництво України : Статистичний збірник. / За ред. Ю.М. Остапчука // Державний комітет статистики України : К. – 2012. – 199 с.

9.                     Thomas Reardon. Agroindustrialization, Globalization, and International Development : An Overview of Issues, Patterns, and Determinants // Reardon Thomas, Barrett B. Christopher. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.aaec.ttu.edu/faculty/smisra/Misra/AAEC5312/article15.pdf.