ФОРМУВАННЯ МАРКЕТИНГОВОЇ СТРАТЕГІЇ РОЗВИТКУ ТРАНСПОРТНОГО ПІДПРИЄМСТВА

Україна активно включається у світові суспільно-економічні процеси: приєдналася до Світової організації торгівлі, стратегічною метою визнано отримання асоційованого членства у Європейському Союзі. Тому залізничний транспорт, як інфраструктурна галузь, має розвиватися випереджальними темпами з метою сприяння швидкому економічному та соціальному розвитку країни та її участі у міжнародному поділі праці. Сьогодні ПАТ «Українські залізниці» шукає шляхи стратегічного розвитку в сфері пасажирських перевезень в умовах гострої конкурентної боротьби на ринку транспортних послуг.

Таким чином, формування та впровадження стратегії розвитку транспортного підприємства є важливим кроком розвитку ПАТ «Українські залізниці» в цілому і сприятиме певному економічному зростанню, підвищенню конкурентоспроможності національної економіки та зростанню якості життя населення.

Стратегія розвитку транспортного підприємства направлена на:

- розробку та реалізацію заходів, спрямованих на ефективний розвиток та функціонування транспортного підприємства;

- розробку комплексу заходів для створення умов реалізації комерційних додаткових послуг;

- забезпечення та підвищення конкурентоспроможності залізниць;

- формування єдиних гармонічних транспортних систем, які обслуговують сферу обігу, сферу соціальних послуг і різні сфери виробництва.

Реалізація основних положень стратегії розвитку транспортного підприємства сприяє:

• задоволенню попиту на залізничні пасажирські послуги;

• виходу Укрзалізниці на туристичний національний та міжнародний ринок із пропозицією нових комерційних послуг;

• формуванню позитивного іміджу Укрзалізниці та України як країни, що розвивається.

Сучасне суспільство висуває нові вимоги до транспортного обслуговування населення, які ґрунтуються на найбільш повному та якісному задоволенні попиту на перевезення. В умовах значного зносу основних фондів, невідповідності матеріально-технічної бази потребам залізничного транспорту, загостренні конкуренції – це складно. Тому відчувається потреба у заходах, що сприяють підвищенню ефективності пасажирських перевезень без додаткових витрат або із мінімальним вкладанням фінансових коштів.

Сьогодні необхідно розвивати сферу додаткових комплексних послуг, які дозволять отримувати залізницям прибуток і не будуть підпадати під поточну тарифікацію основних послуг залізничного транспорту.

Таким чином, доцільним є застосування ПАТ «Українські залізниці» маркетингової стратегії розвитку – стратегії диверсифікації, яка ґрунтується на розвитку нового виду діяльності для залізничного транспорту, але пов’язаного комерційно і технологічно із основною діяльністю залізниць – перевезеннями.

Стан пасажирського господарства залізниць дозволяє зробити висновок про перспективність розвитку послуг, які спираються на основну – перевезення та містять в собі прибуткові послуги підсобно-допоміжної діяльності залізниць на вокзалах та в поїздах. Що дозволяє впровадити реалізацію комерційних пасажирських перевезень, до яких можна застосовувати ринкові принципи ціноутворення.

Однією з комерційних пасажирських послуг залізниць можна вважати залізничний туризм. За кордоном туристичні залізничні подорожі є досить популярним видом відпочинку. Найбільший інтерес до таких подорожей проявляється в Німеччині, Англії та Швейцарії.

В нашій країні залізничний туризм активно почав розвиватися за часів існування Радянського Союзу. Перші подорожі на дальніх туристсько-екскурсійних поїздах були організовані Центральною радою з туризму і екскурсій спільно із Міністерством шляхів сполучення ще в 1960-х роках. Тоді було організовано п’ять туристсько-екскурсійних поїздів, які обслуговували більше 2000 чоловік.

Зміст, форми та види залізничних туристичних поїздок були вельми різноманітними. Найбільш масовими стали подорожі в графітових поїздах, які прямують за регулярним розкладом. В 1980-х роках щорічно подорожували більше 4 млн. чоловік. Інші форми залізничного туризму представляли собою поїздки на спеціальних туристсько-екскурсійних поїздах, призначених тільки для туристів.

До 1983 р. існувало вже більше 1600 туристських рейсів, послугами яких користувалися біля 650 тис. Чоловік. При цьому тривалість подорожей варіювалася від одного до 32 днів. Такий вид відпочинку поступово ставав все більше популярним, завойовуючи симпатії любителів туризму і екскурсій.

Залізничний транспорт України має у наявності необхідну матеріальної бази туристичної інфраструктури (кімнати відпочинку, відомчі санаторно-курортні та оздоровчі заклади), матеріальну базу для сервісного обслуговування туристів (сервіс-центри, вокзальні комплекси), залізничні об’єкти, які можуть бути метою туризму, і створюють передумови для розвитку залізничного туризму. На сьогодні залізничного транспорту України забезпечений вагонним парком підвищеної комфортності, який не використовується в повну міру, що дозволяє забезпечити відповідні умови перевезення туристів при організації туристичних залізничних подорожей.

Однак при цьому виникає потреба у виділенні підрозділів підприємств залізничного транспорту, які будуть займатися безпосередньо організацією та реалізацією залізничних турів.

У функції підрозділів підприємств залізничного транспорту, які займатимуться туристичним і сервісним обслуговуванням має включатися надання пропозицій щодо формування розкладу руху пасажирських поїздів з урахуванням руху туристичних поїздів, а також постійне вивчення потреб потенційних споживачів туристичного ринку, розробка планів гнучкого реагування на зміну потреб населення в туристичних перевезеннях та розробка нових сучасних комплексних туристичних продуктів і послуг, вдосконалюючи при цьому стиль і форми обслуговування пасажирів.

Підрозділи пасажирського господарства спільно з причетними департаментами Укрзалізниці можуть узяти на себе функції централізованого планування туристсько-екскурсійних потягів та розробки перспективних схем і програм розвитку туризму і екскурсійного відпочинку та узгодження на регіональному і міських рівнях.

За оцінкою експертів Всесвітньої туристської організації, оптимальної вважається пропорція, при якій на одного туриста, що виїжджає за рубіж, доводиться один іноземний турист, що прибуває з-за кордону, і четверо чоловік, подорожуючих територією своєї країни. Для реалізації цієї пропорції повною мірою можуть використовуватися можливості залізничного транспорту майже в усіх видах туризму [1, с. 350].

Для задоволення зростаючих потреб в сервісному і туристичному

обслуговуванні залізниці повинні мати можливість формувати різні туристські продукти за формулою «потяг + …»: «потяг + готель», «потяг + екскурсія», «потяг + спектакль», «потяг + футбольний матч», «потяг + виставка», «потяг + кінофестиваль» тощо. Залізничний транспорт в цьому випадку має певні переваги, оскільки практично в будь-якому туристському продукті присутня основна частина – а саме перевезення.

Для найшвидшого реагування залізниці на виникаючі потреби в організації туристичних перевезень в подальшому доцільне створення власного парку туристсько-екскурсійних потягів.

У світовому туристичному бізнесі основна частка в загальній структурі туристичних послуг припадає на авіаційний та автомобільний транспорт, але тільки як перевізників. Тоді як організація туризму залізничним транспортом являє собою самостійний вид туризму, при якому залізниця є і перевізником. Поїзд заміщає готелі, при тому під час переїздів можливе отримання екскурсійних послуг та харчування (тобто є й місцем мешкання та харчування туристів під час переїздів). Це основою перевагою залізничних туристичних подорожей.

Таким чином, ПАТ «Українські залізниці» варто звернути увагу на розвиток в сфері пасажирських перевезень такого виду комплексних комерційних послуг, як залізничний туризм. Оскільки це не тільки призведе до підвищення прибутковості залізниць, а й призведе до формування та утримання позитивного іміджу українських залізниць як на внутрішньому туристичному ринку, так і в подальшому на міжнародному.

Література:

1. Школа І.М. та ін.. Менеджмент туристичної індустрії: Навчальний посібник / за ред. проф. І.М. Школи. – Чернівці, 2003. – 596 с.