ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ТЕХНОЛОГІЙ ДО ПРОЕКТНО-ТЕХНОЛОГІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В ШКОЛІ

На сучасному етапі розвитку вищої освіти стандарти підготовки спеціалістів стали розширюватися за рахунок включення у них не лише системи знань, а й досвіду практичної діяльності в цілому і зокрема обов’язкового досвіду самостійної, з елементами творчості, діяльності. Це вимагає удосконалення форм і методів організації та здійснення навчально-виховного процесу у вищих навчальних закладах, змінює пріоритети у підготовці майбутніх учителів для основної школи.

Проблема виховання працьовитості й посилення мотивації трудової діяльності є досить актуальною на сьогоднішній день. Зміст трудової діяльності в сучасних умовах визначається не тільки мірою її інтенсивності, але й проявом творчого підходу до неї.

Однією із технологій, що сприяє формуванню професіоналізму майбутніх викладачів, є проектна технологія, в ході застосування якої реалізуються всі стадії творчого процесу людини: виникнення, обґрунтування, осмислення і прийняття ідеї, технологічна розробка ідеї, практична робота над втіленням ідеї, апробування об’єкту в роботі, доробка і самооцінка творчого вирішення ідеї.

Цілком закономірно деякі науковці стверджують, що в проектно-технологічній діяльності реалізується ідея органічного поєднання навчання творчих технічних умінь з навчанням трудових практичних умінь та навичок за допомогою системи навчального предмета.

Технологічна підготовка школярів на основі методу проектів ставить нові вимоги до професійної підготовки майбутніх вчителів. Учитель технології має бути сьогодні професійно гнучкою, компетентною особистістю, що постійно підвищує свій кваліфікаційний рівень і творчий потенціал. Він повинен добре володіти різними видами проектно-конструкторської діяльності, основами економіки, екології і дизайну.

Нові підходи до викладання предмета вимагають від майбутніх учителів технологій їх розуміння, сприйняття, свідомого застосування ефективних методів їх реалізації.

Для реалізації проектно-технологічної діяльності учнів на уроках технологій група науковців підготувала й опублікувала низку наукових статей у фаховому журналі „Трудова підготовка в закладах освіти” та фаховій газеті „Трудове навчання”.

Не можна залишити без уваги і навчально-методичні посібники з проектної діяльності учнів „Методика організації проектно-технологічної діяльності учнів на уроках обслуговуючої праці” (за редакцією О. М. Коберника), „Методика навчання учнів 5-9 класів проектування в процесі вивчення технології обробки деревини і металу” (за загальною редакцією О. М. Коберника та В. К. Сидоренка) [5].

У монографії „Проектно-технологічна діяльність учнів на уроках трудового навчання: теорія і методика” (за загальною редакцією О. М. Коберника) подано характеристику основних етапів проектно-технологічної діяльності учнів на уроках трудового навчання. Її можна покласти в основу проектно-технологічної діяльності учнів під час вивчення програмового матеріалу [3].

Щодо трудового навчання важко сприйняти термін проект, тому що для вчителів загальнотехнічних дисциплін, як і для багатьох інших спеціальностей, він пов’язаний із поняттям технічного проекту (використовується в будівництві, машинобудуванні, літакобудуванні, архітектурі тощо). Якщо взяти до уваги лексичне значення слова проект (у перекладі з лат. означає «кинутий уперед – план, задум тощо»), то щодо трудового навчання, проект слід розуміти як самостійну творчу роботу учня, яка виконується (від задуму до його втілення в життя) під контролем та за умови постійного консультування учителя [1].

Постає питання: що вважати „задумом”? Задум – це виріб, який учень хоче виготовити для власного використання чи для родини, на подарунок або на продаж тощо. Для того, щоб учень знав потреби сім’ї, родини, його потрібно привчати до цього змалку. Якщо школяр не може сам визначитися щодо потреби в тому чи іншому виробі, його практичної значущості, йому на допомогу, як завжди, має прийти вчитель. Першою допомогою у проектній діяльності учнів має бути банк проектів (список тем проектів), який учитель складає з урахуванням інтересів учнів, їхніх вікових та індивідуальних особливостей, відповідності завданням програми, які вирішуються; рівня знань та вмінь, обсягу робіт (термін виконання), матеріальної бази шкільних навчальних майстерень, затрат на матеріали тощо і, що не менш важливо, можливостей учителя. При врахуванні таких критеріїв учні зможуть обрати цікаву тему для своєї роботи. Якщо ж із зазначених учителем тем нічого цікавого для конкретної особистості немає, можливі й теми проектів, дібрані учнями.

Предметна галузь „Технологія” та навчальні предмети, що входять до її складу, мають можливості для гармонійного розвитку учнів через доцільне поєднання теоретичної і практичної діяльності. На думку В.К. Сидоренка, основою побудови оновленого змісту трудового навчання повинен стати проектно-технологічний підхід, який інтегрує всі види сучасної діяльності людини: від появи творчого задуму до реалізації готового продукту. Творчу проектно-технологічну діяльність школярів слід розглядати як інтегративний вид діяльності щодо створення виробів чи послуг, що мають об'єктивну чи суб'єктивну новизну і особисту чи суспільну значущість.[6]

Коньок М.М. розглядає проектно-технологічну діяльність як обґрунтовану і сплановану наперед творчу навчально-трудову діяльність, яка передбачає обґрунтування, планування, розроблення конструкції, технології, виготовлення й реалізацію об'єктів проектування. Вона спрямована на формування в учнів певної системи творчо-інтелектуальних та предметно-перетворювальних знань і вмінь. Проектна технологія передбачає при її виконанні сукупності дослідницьких, пошукових, творчих за своєю суттю методів, прийомів, засобів. Таким чином, суть проектної технології: стимулювати інтерес учнів до певних проблем, що передбачають володіння визначеною сумою знань, та через проектну діяльність, яка передбачає вирішення однієї або цілої низки проблем, показати – практичне застосування набутих знань [4].

Трудове навчання, засноване на проектно-технологічній основі, дає можливість готувати учнів до технічної діяльності, розвивати в них ті компоненти, які притаманні творчій особистості.

Широке впровадження методу проектів значно підсилює розвиваючий і гуманістичний потенціал технологічної підготовки школярів, оскільки проектна діяльність передбачає вільний вибір кожним учнем виду проекту та його спрямованість – утилітарну, декоративно-ужиткову, спортивну, екологічну, соціальну тощо [2].

Проектно-технологічний підхід дає змогу реалізувати варіативність у змісті трудової підготовки, тобто уникнути жорсткої регламентації наповнення змісту навчальної діяльності учнів і при виконанні ними творчих проектів набирає рис справжньої продуктивної праці.

Як показує досвід учителів технологій, найбільш прийнятним для учнів варіантом є поділ проектної роботи на три етапи: організаційно-підготовчий, технологічний, завершальний. На кожному з цих етапів виконується відповідна частина роботи. На організаційно-підготовчому етапі учні обирають тему проекту, складають план його виконання, план проектно-технологічної діяльності, працюють з інформаційними джерелами, відвідують музеї, ознайомлюються з аналогами задуманого виробу, аналізують їх, складають критерії, яким має відповідати задуманий виріб, розробляють конструкцію власного виробу та документацію, яка необхідна для його виготовлення, враховуючи всі необхідні деталі (наприклад, спосіб кріплення в рамці та самої рамки тощо).

Після закінчення організаційно-підготовчого етапу учні приступають до етапу технологічного – безпосереднього виготовлення виробу. Виготовляючи виріб, вони можуть коригувати (за необхідності) конструкцію, технологію, послідовність роботи тощо. Оскільки не виключено, що всі учні виконують різні технологічні операції, для вчителя надзвичайно важливо стежити за дотриманням правил безпечної праці.

Третій етап виконання проекту – його захист. На захист проекту учні мають не тільки завершити виготовлення виробу (задуму), а й оформити портфоліо (пояснювальну записку). Вчителям варто звернути увагу на те, що зміст пояснювальної записки повинен містити тільки необхідну для виконання проекту інформацію.

Виконуючи творчі проекти, учні, по-перше, самостійно (хоч і під керівництвом учителя) здобувають знання, їх застосовують, формують уміння і навички не тільки з трудового навчання, а й з інших предметів, які вивчаються у школі; по-друге, використовують власний досвід. Результатів можна досягнути й використовуючи пояснювально-ілюстративні, репродуктивні, проблемні та інші методи навчання. Але використання методу проектів створює умови для особистісно-орієнтованого підходу в навчанні, формування в учнів таких цінних якостей, як самостійність, відповідальність, критичність, вимогливість до себе та інших, наполегливість у досягненні поставленої мети, вміння працювати як індивідуально, так і колективно [5].

Таким чином, проектно-технологічний підхід до підготовки спеціалістів дозволяють вирішити цілий ряд проблем, пов’язаних з удосконаленням якості освіти, визначенням її змісту та завдань, обґрунтуванням форм, методів і засобів навчання, з врахуванням сучасних вимог до характеру і рівня вищої освіти. Не слід забувати, що повнота та багатство творчої самореалізації особистості учня чи студента забезпечується цілісним і багатогранним його розвитком. Тому, в першу чергу, його буде цікавити те, що найкращим чином сприятиме прогресивному особистісному розвитку.

Література:

1.                     Дідух В.О. Метод проектів в історії педагогіки / В.О. Дідух // Вісник Чернігівського державного педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка ; вип. 53. – Чернігів: ЧДПУ, 2008. – С. 178 – 181.

2.                     Коберник О. М. Проектування навчально-виховного процесу в школі / О. М. Коберник. – К. : Хрещатик, 1996. – 153 с.

3.                     Коберник О.М. Проектно-технологічна система трудового навчання / О.М.Коберник // Трудова підготовка в закладах освіти. – 2003. – № 4. – С. 8 – 12.

4.                     Коньок М.М. Проектно-технологічна діяльність учнів на уроках з трудового навчання / М.М. Коньок // Вісник Чернігівського державного педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка ; вип. 53. – Чернігів: ЧДПУ, –2008. – С. 97 – 100.

5.                     Методика навчання учнів 5–9 класів проектуванню в процесі вивчення технології обробки деревини і металу : навч.-метод. посіб. / за ред. О. М. Коберника, В. К. Сидоренка. – Умань, 2004. – 236 с.

6.                     Сидоренко В.К. Проектно-технологічний підхід як основа оновлення змісту трудового навчання школярів / В.К Сидоренко // Трудова підготовка в закладах освіти. – 2004. – № 1. – С. 2 – 4.