“СОЦІАЛЬНО- ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ СІМЕЙНИХ СТОСУНКІВ У ЕТНІЧНО ЗМІШАНИХ СІМ'ЯХ”

Актуальність теми дослідження обумовлена безпосередньо етнонаціональною специфікою сучасної України, де, крім титульного етносу, проживає близько 130 різних етнонаціональних груп. Сім′я для суспільства – це особливий інститут, здатний постійно відтворювати носія соціального життя – людину. На сьогодні дослідження змішаних сімей в Україні, практична робота з сім′єю є доволі перспективним  напрямком науки і практики.

        Змішана сім′я представляє собою шлюб жінки та чоловіка різних національностей та віросповідання. Міжнаціональні шлюби відбивають тенденції інтернаціоналізації в етнокультурному середовищі. Найбільша кількість шлюбів, як правило, укладається у межах досить вузької суспільної групи: серед соціального прошарку, релігійного кола чи певного етносу. В силу об'єктивних та суб'єктивних умов, навіть коли етнічним та соціальним статусам кожної окремо особистості не надають особливого значення, частіше за все укладаються однонаціональні шлюби. Проте в умовах поліфонічності сучасного буття, коли зростають міжетнічні, міжпоколінні, міжрасові зв'язки, які відбивають бурхливий суспільний розвиток, взаємопроникнення культур, зростає кількість етнічно змішаних шлюбів [2; с.67].  

       Сьогоднішній український соціум чимдалі стає поліетнічним, про що свідчить, зокрема, невпинне зростання міжнаціональних шлюбів (за даними Державного комітету статистики України вони становлять третину загальної кількості шлюбів)[4; с. 173].

        Для міжнаціональних шлюбів значну проблему становить етнічна самоідентифікація дітей, які від моменту народження потрапляють у поліетнокультурний простір. Етнічно змішана родина є найважливішим чинником формування етнічної самоідентифікації індивіда та найважливіших механізмів трансляції етнокультурного досвіду. Батьківська сім'я завжди була тією первинною групою, яка несла відповідальність за соціалізацію молоді. Саме у родинному колі дитина починає вперше усвідомлювати, до якого суспільства, етносу він належить, якою мовою говорять його батьки, які норми поведінки, традиції, правила є найбільш прийнятні [3; с. 101].

            Частота гендерної взаємодії різних етнічних груп детермінується і власне етнокультурними особливостями окремих етносів. Перш за все це мова, релігія, традиції, звичаї та їх вплив на особистість. Так, на культурних традиціях відбивається схильність до певного способу життя, крім того етнічні особливості впливають на стосунки у родині, через що іноді виникають суспільні стереотипи в уявленнях про те, яким буває чоловік чи дружина певної національності.

          Представники етнічно змішаних сімей належать до різних релігійних течій, мають різні культурні особливості, тому для визначення ступеня благополучності їх сімейних стосунків був використаний тест-опитувальник «Задоволеності Шлюбом» ( В.В.Столин, Т.Л. Романова, Г.П. Бутенко), також важливим є визначення ставлення батьків до дітей, для цього використовуємо тест-опитувальник «Батьківського відношення» (А.Я. Варга, В.В.Столин). Для визначення соціально-психологічних особливостей сімейних стосунків у змішаних сім'ях було проведено порівняння за аналогічними опитувальниками для сімей, представники яких мають  однакові національності.

В процесі взаємодії народів на мікрорівні — через сімейні зв'язки, сусідські поселення, трудові колективи розвивається і збагачується культура, зміцнюються міжетнічні відносини. Інтенсивні соціальні зміни в українському суспільстві, що відбулися за останні десятиліття, привели до трансформації сімейно-шлюбних відносин і зміни колишньої ціннісної парадигми міжетнічних  відносин [6; с. 236].

        Етнічна інтеграція відбувається більш повно і гармонійно саме у змішаних типах сімей, оскільки індивід, постійно перебуваючи у поліетнічному середовищі, стикається з проблемою етнічного самовизначення й тому частіше замислюється над своєю етнічною приналежністю. Таким чином, для міжнаціональних шлюбів домінуючим питанням є формування етнічних якостей індивіда, етнічна самоідентифікація індивіда.

      Міжнаціональні шлюби є свого роду структурними утвореннями суспільства, де відбувається трансформація етнічної самосвідомості, а з точки зору гендерного аналізу - взаємопереплетення різних етнокультурних традицій, напрямів розвитку, що репрезентують чоловік та жінка. Тому вивчення гендерного аспекту міжнаціональних шлюбів дає змогу не лише дослідити питання етнічної самосвідомості, етнічної самоідентифікації, а й спектр проблем історично-культурного розвитку різних народів, етносів, процеси їх взаємодії [1; с. 29] .

      Експериментально дослідивши рівень задоволеності шлюбом за допомогою тесту - опитувальника В.В.Столина, Т.Л. Романової, Г.П. Бутенко на прикладі десяти змішаних і незмішаних сімей, можемо сказати, що все ж існують розмежування щодо рівня задоволеності шлюбом сімейних пар у змішаних та незмішаних сім'ях. Це проявляється в тому, що у змішаних шлюбах чоловік має більш високий рівень задоволеності шлюбом, а жінка нижчий, у незмішаних сім'ях навпаки- рівень задоволеності шлюбом жінки вищий, ніж у чоловіка.

      Ми опитали батьків за допомогою тесту – опитувальника «Батьківського відношення» (А.Я. Варга, В.В.Столин), щоб з’ясувати їхнє батьківське ставлення до дітей. В опитуванні також взяли участь 10 змішаних та незмішаних сімей. За даними результатами ми можемо сказати, що більшість  опитаних батьків із незмішаних сімей продемонстрували негативний рівень «Авторитарна гіперсоціалізація» у ставленні до своїх дітей, а у змішаних найбільшу кількість балів набрала шкала «Відчуження», це можна пояснити тим, у батьків різні погляди на виховання дітей, а також вони мають різні культурні цінності та віросповідання.

      Етнічно змішана сім'я є найважливішим чинником формування етнічної самоідентифікації індивіда та найважливіших механізмів трансляції етнокультурного досвіду. За умов поліетнічності суспільства сучасна сім'я, зокрема етнічно змішана, виступає об'єктом впливу декількох традицій. Наголошено, що сім'я завжди розглядалась переважно як носій досить інерційного заряду традиціоналізму, стандартів та норм. Як цей носій діятиме в складній ситуації поліетнічності суспільства багато в чому залежить від співввідношення позитивного та негативного потенціалу, що закладається в сім'ї від тих культурно-етнічних цінностей, які будуть домінуючими в родинному середовищі [5; с. 93].

       Дослідження етнічно змішаних сімей як одного із проявів гендерної взаємодії між різними культурно-історичними групами має особливе значення. Тому вивчення особливостей міжнаціональних шлюбів дає змогу не лише дослідити питання етнічної самосвідомості, етнічної самоідентифікації, а й спектр проблем історично-культурного розвитку різних народів, етносів, процеси їх взаємодії. Перш за все це мова, релігія, традиції, звичаї та їх вплив на особистість. Так, на культурних традиціях відбивається схильність до певного способу життя, крім того етнічні особливості впливають на стосунки у родині, через що іноді виникають суспільні стереотипи в уявленнях про те, яким буває чоловік чи дружина певної національності.

      Для міжнаціональних шлюбів значну проблему становить етнічна самоідентифікація дітей, які від моменту народження потрапляють у поліетнокультурний простір. Етнічно змішана родина є найважливішим чинником формування етнічної самоідентифікації індивіда та найважливіших механізмів трансляції етнокультурного досвіду. Батьківська сім'я завжди була тією первинною групою, яка несла відповідальність за соціалізацію молоді. Саме у родинному колі дитина починає вперше усвідомлювати, до якого суспільства, етносу він належить, якою мовою говорять його батьки, які норми поведінки, традиції, правила є найбільш прийнятні [3; с. 58].

           Можна виділити такі соціально-психологічні особливості змішаних сімей у порівнянні з незмішаними сім'ями за результатами дослідження:

1) у змішаних сім’ях діють як традиційні, так і новітні гендерні установки щодо розподілу сімейних ролей;

2) вищий рівень задоволеності шлюбом у змішаній сім'ї має чоловік, а ніж жінка, у незмішаних- навпаки;

3) для більшості змішаних сімей є характерним батьківське ставлення за шкалою «відчуження», а незмішаних – «авторитарна гіперсоціалізація».

       Вивчення сім'ї, шлюбу має глибоке практичне значення, воно є важливою передумовою розуміння багатьох процесів, які відбуваються у суспільстві.       Проте за умов поліетнічності суспільства сучасна сім'я, зокрема, особливо етнічно змішана, виступає об'єктом впливу декількох етнокультурних традицій. І тому вивчення питань, які з цих традицій виявляться домінуючими, які етнічні цінності інтеріорізує індивід, яку роль відіграє батьківська сім'я у процесі формування етнічності особистості - набуває зараз особливої актуальності.

Література:

1. Балакірева М. О. Про становище молоді в Україні. Навч. посібник.: Знання-Прес, К.: 2000.- 158с.

2. Виноградов Г.С. Этнография и современность //Этнографическое обозрение. 1993. № 1.

3. Волков А.Г. Этнически смешанные семьи и межнациональные браки //Семья и межнациональная политика. М..1991;

4. Діти, жінки та сім'я в Україні: Стат. зб. Держкомстату . - К., 1998. – 337с.

5. Паніна Н.// Українське суспільство 1994 - 2005: соціальний моніторинг. К.: 2005.-157с.

6. Українське суспільство 1992-2006. Соціальний моніторинг / За ред. д. ек.н. В.М.Ворони, д. соц. Н. М.О.Шульги.-К.: Інститут соціології НАН України, 2006.-578 с.