НАУКОВА ТА ОРГАНІЗАЦІЙНА РОБОТА ПРОФЕСОРА О.Г. ЧЕРНЯХІВСЬКОГО У ВСЕУКРАЇНСЬКІЙ АКАДЕМІЇ НАУК (1923-1929 РР.)

Олександр Григорович Черняхівський (1869-1939) – видатний український вчений-гістолог, професор Київського та Донецького медичного інститутів, автор низки праць з нейрогістології, автор і редактор перших наукових медичних публікацій української мовою в Наддніпрянській Україні, один з організаторів УНТ у Києві та Українського університету в 1918 р., організатор та довголітній голова Медичної секції ВУАН, дійсний член Наукового товариства Шевченка [2; с. 82].

Народився 9 грудня 1869 р. у с. Мазенець (Васильківського району на Київщині). Навчався на медичному факультеті Університету Св. Володимира, 1896 р. отримав диплом доктора медицини. З 1888 р. до 1893 року брав активну участь в українському літературному гуртку «Плеяда». В 1896 р. одружується з донькою відомого українського драматурга – Михайла Старицького Людмилою. З 1869 р. О. Черняхівський працював помічником прозектора на кафедрі гістології, з 1905 приват-доцентом на тій же кафедрі [2; c. 82].

У 1907 О.Черняхівський зібрав 16 науковців, які створили математично-природничу секцію для математичних, природничих і лікарських наук УНТ. В кінці року число членів зросло до 54, що дозволило виділити окремо природничо-лікарську секцію, а вже 1911 р. було створено окремо медичну секцію. У збірниках медичної секції УНТ О. Черняхівський публікує свої перші праці в галузі гістології українською мовою, зокрема «Коморка центральної нервової системи з подвійним зерном» (1910). [2; c.86]. 

В 1917 р. О. Черняхівський був одним із засновників Всеукраїнської спілки лікарів. Після ліквідації більшовицькою владою Університету Св. Володимира та Українського державного університету, на базі медичних факультетів Університету Св. Володимира, Українського державного університету та Жіночного медичного інституту в 1920 р. створюється Інститут охорони здоров'я, який потім реорганізовують в Київську державну медичну академію, яка в 1921 р. перетворилася у Київський медичний інститут, де О. Черняхівський читає свої лекції українською мовою [2; c. 89-90].

Коли українські вчені взялися за організацію Української Академії Наук

О. Черняхівський став одним із перших медиків Академії – на базі лікарського секції УНТ організував і очолив медичну секцію Української Академії Наук [2; c. 93].

Природничий відділ був частиною Інституту української наукової мови Історико-філологічного відділу ВУАН (головою Історико-філологічного був акад. А.Ю. Кримський). Складався з 9 секцій (ботанічна, геологічна, географічна, зоологічна, математична, медична, метеорологічна, фізична, хімічна). З 1923 року О. Черняхівський був головою медичної комісії Інституту української наукової мови [3; с.122].

Необхідно відзначити великий внесок Черняхівського в розвиток української медичної термінології, він підготував перший «Латино-український анатомічний словник». Ось що читаємо у Звідомленні Всеукраїнської академії наук за 1923 рік: «Медична комісія, на чолі якої стоїть проф. О. Черняхівський, опрацювала матеріали з медичної термінології й переклала на українську мову «Словник міжнародної базальної анатомічної номенклатури»  – Nomina anatomica під ред. О. Ценківського і О. Черняхівського (4 аркуші), що має бути виданий за допомогою державного видавництва протягом року» [3; с.388]. Словник був виданий природничим відділом Інституту наукової мови ВУАН у 1925 р. (перевиданий Українським лікарським товариством Північної Америки (УЛТПА) в Детройті (США) в 1971 р.) [1; с. 260].

У «Звідомленні Історико-філологічного відділу ВУАН» за 1925 р. зазаначено: «Природничий відділ Інституту української наукової мови видав минулого року «Математичний словник (Т.1)» (Ф. Калинович), «Nomina anatomica Ucrainica», закінчується друком «Матеріали до ембріологічної термінології»… інші словники перебувають у стадії підготовчої роботи, до якої по секціях відділу зібрано близько 400000». Словник анатомічної термінології не втратив свого наукового значення, хоч з часу його опрацювання минуло 75 років [4; c. 239].

Професор О. Черняхівський публікує свої статті в українських та міжнародних наукових виданнях, здобуває визнання провідних європейських вчених, спілкується з С. Рамоном-Кахалем – керівником гістологічного інституту Мадрицького університету, лауреатом Нобелівської премії, отримує високу оцінку від нього своєї діяльності.

У 1924 р. Медична секція ВУАН мала вже у своєму складі 142 члени, відбулося 14 загальних наукових зборів, на яких було представлено 25 доповідей і демонстрацій, зокрема: «Про плазмадіяльну будову рослинного і тваринного організму» (проф. О. Черняхівський), «Ретикулоендотеліяльна система» (проф. П. Кучеренко), «Чотири випадки посеред очного цисте-церку» (проф. М. Левітський), «Біологічне коріння медицини» (проф. Є. Черняхівський), «Звіт про XVI хірургічний з’їзд у Москві» (проф.  Тимофієв, д-р Ю.Вороний і д-р Г.Ковтунович), «Вражіння з подорожі до Німеччини» (проф.. М. Губергріц), «Нові методи фіксації нервової тканини, пофарбованої за життя метиленовою синькою» (проф. О. Леонтович), «Звіт про подорож до Німеччини» (проф. Гольдман) та ін. [2; c. 93].  

При секції працювали дві комісії: редакційно-видавнича та термінологічна. Редакційно-видавнича комісія, в яку входили акад. О. Корчак-Чепурківський, проф. О. Черняхівський, д-р Колесницький та д-р Іщенко, організувала друкування доповідей, що виголошувалися на секції. Термінологічна комісія природничого відділу Інституту української  наукової мови ВУАН) у складі голови проф. О. Черняхівського, акад. О. Корчак-Чепурківського, проф. Є. Черняхівського, проф.  Ф. Цешківського, д-рів А. Барбара, Колесницького, Кириченка, Гацанюка і Шаравського працювала над складанням термінологічного медичного словника. Було виданий анатомічний словник; велася робота над великим медичним словником (на 30-35 друк. арк.). Обрали ще бібліотечну комісію, але вона не змогла працювати через брак коштів. У травні 1924 р. при Медичній секції утворено рентгенологічну підсекцію, яку очолив проф. П. Кучеренко [2; c. 93; 4].

У 1925 р. О. Черняхівський виступив з 2 доповідями у ВУАН: «Гістологічні препарати нервової системи» та «Про досліди на межі між живим і мертвим» [4; c. 638]. 1925 р. вчений публікує «Матеріяли до ембріологічної термінології», а також низку статей, рецензій, десятки рефератів нових зарубіжних матеріалів. Тільки в одному числі «Українських медичних вістей» за 1925 р. (№ 2) він опублікував 11 рефератів (обсягом 7 сторінок дрібного друку) найновіших праць з нових німецьких, французьких, англійських та італійських журналів, подав рецензію на «Український медичний вісник», що виходив у Празі, активно співпрацює з НТШ у Львові, всіляко підтримує наукові зв’язки з Галичиною [2; c. 95].

1926 рік виявився не такий продуктивним для О. Черняхівського і всієї Медичної секції ВУАН. На це вплинуло багато факторів. У 1926 р. у звіті Історико-філологічного відділу акад. Єфремовим С.О. зазначено: «Інститут української наукової мови, протягом 1926 р. видав 3 словники. Картковий матеріал інституту становив цифру 2000000. 20 березня минулого року інститут підписав угоду з Державним видавництвом на складання 34 термінологічних словників на 605 друкованих аркушів, словники мали бути виготувані в різні терміни. Але через те, що багато часу і енергії затрачено на саме організаційну роботу, протягом 1926 р. видали лише 3. На роботі Інституту негативно відбивалися деякі загальні умови – тіснота приміщення, брак відповідних коштів на науково-організаційні потреби та необхідне устаткування, нарешті, дуже неакуратне фінансування Інституту від Наркомосу. Кошти на словники доводилось добувати з великими труднощами» [4; c. 239].

У 1926-1928 рр. зазначені ще 2 доповіді О. Г. Черняхівського: «Гігієна і медицина» (1927) і «Медична секція Наукового товариства» (1928). Протягом 1926-1929 рр. вчений побував у двох наукових відрядженнях за кордоном. З жовтня 1926 по березень 1927 рр. вчений перебував у Німеччині, де ознайомився з роботою лабораторій Берлінського університету, а у 1929 р. – відвідав лабораторію всесвітньовідомого гістолога Рамона Кахаля в Іспанії.

Професор О. Черняхівський приділяє багато уваги методиці викладання, залучається до роботи предметної комісії з дисциплін біологічного циклу (кілька років навіть очолює її), публікує матеріали про досвід методології лекцій і занять. Він також керує науковими роботами Секції морфології кафедри теоретичної медицини ВУАН, в якій головував проф. М. Вашетко. Очолювана професором О. Черняхівським кафедра гістології Київського медичного інституту стає одним з європейських центрів гістологічної науки.

В 1927 р. проф. О. Черняхівський разом із проф. П. Кучеренком редагують розділ морфології журналу Київського державного медичного інституту «Українські медичні вісті» [2; c. 96].

У 1928 р. О. Черняхівський видав підручник для студентів і лікарів Оскара Гертвіга «Елементи ембріології людини та хребтовців» (обсягом 435 с.), перекладений ним з шостого німецького видання. Цей переклад, найбільш популярного підручника з гістології в Європі, суттєво збагатив українську термінологію та медичну термінологію та літературу. Також, вчений перекладає на українську мову і видає підручник Ф. Штерна «Гістологія» [2; c. 92].

О. Черняхівський керував Медичною секцією до 1929 р., тоді головою обрали акад. Д. Заболотного, президента Академії, а О. Черняхівського почесним членом Президії.

У травні 1929 р. газета «Вісті ВУЦВК» опублікувала прізвища вчених, яких наукові установи, навчальні заклади, окремі академіки висунули кандидатами у дійсні члени ВУАН. Серед них був і професор Олександр Черняхівський. Проте пізніше «Вісті ВУАН» (1929, № 5-6) повідомили, що О. Черняхівський та декілька інших вчених подали заяву про знаття своїх кандидатур. З 1929 р. розпочалися репресивні акції проти українських вчених. І у 27 грудня 1929 р. О. Черняхівський був заарештований органами ГПУ та звинувачений у шпигунстві за сфабрикованою справою так званої «Спілки визволення України». В квітні 1930 р. професора О. Черняхівського засудили на 5 років позбавлення волі та 2 роки позбавлення прав. Проте, після наполегливих клопотань покарання Черняхівському змінюють на умовне і звільняють з Харківської в’язниці. Та на роботу у Київський медичний інститут повернутися не дозволяють, а висилають у Донецьк, де О. Черняхівський працює у медичному інституті, а згодом створює і очолює кафедру гістології до 1935 р. [2; c. 96]. Помер О. Черняхівський 21 грудня 1939 р.

Отже, як бачимо Медична секція ВУАН провадила величезну наукову і організаторську роботу, в її діяльності брали участь провідні українські вчені, а також інші фахівці; обговорювалися як практичні, так і теоретичні питання медицини, новини світової медичної науки; формувалися підвалини української національної медичної науки, де відбувалося становлення і збагачення українських національних медичних шкіл.

Література:

1.     Ганіткевич Ярослав. Історія української медицини в датах та іменах / Наукове товариство ім. Шевченка та ін. – Львів, 2004. – 368 с.

2.     Ганіткевич Ярослав. Українські вчені-лікарі I пол. XX ст. та їхні наукові школи. – Львів: 2002. – 544 с.

3.     Історія Академії Наук України 1918-1923. Документи і матеріали. – К.: НБУВ, 1993. – 604 с.

4.       Історія Національної Академії Наук України 1924-1928. Документи і матеріали. – К.: НБУВ, 1998. – 762 с.