ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ ЕКОЛОГІЧНОГО СВІТОГЛЯДУ СТУДЕНТІВ ЮРИДИЧНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ

Глобальна екологічна криза, викликана безконтрольною техногенною діяльністю людства, нині досягає критичних меж, пронизує усі сфери життя. Внаслідок антропогенного впливу на довкілля порушено природну рівновагу та гармонію. Це становить загрозу безпеці всіх живих організмів на планеті. Ігнорування цієї проблеми на всіх рівнях, у тому числі і на рівні вищої освіти, призведе до їх цілковитого знищення. Ставлення людей до природи характеризується сьогодні низьким рівнем екологічної культури, що формує неекологічні моделі поведінки щодо споживання, зокрема, використання засобів побутової хімії, засобів хімічного захисту рослин, вибору продуктів харчування, поводження зі сміттям та побутовими відходами, ставлення до природи, а також розуміння власних конституційних прав щодо довкілля і здоров’я та готовності їх захищати. Вирішення цих проблем дотичне до формування світоглядних рис особистості і тому лежить у педагогічній царині, вимагаючи змін у характері екологічної освіти, про що неодноразово наголошувалося у міжнародних та державних документах, зокрема, у матеріалах Стокгольмської конференції ООН з охорони навколишнього середовища (1972), Міжурядової конференції з просвітництва в галузі навколишнього середовища (Тбілісі, 1977), Другої міжнародної конференції з охорони навколишнього середовища (Ріо-де-Жанейро, 1992), Концепції екологічної освіти України (2001).

У Концепції екологічної освіти України екологічний світогляд визначається як один із основних компонентів екологічної культури, а одним із завдань вищої освіти є формування у студентів високої екологічної культури, глибоких екологічних знань та екологічного світогляду  [1]. Згідно з Стратегією ЄЕК ООН у сфері освіти в інтересах сталого розвитку одним із основних стратегічних напрямків розвитку освіти є підвищення рівня світогляду молоді на всіх рівнях освіти, у тому числі і на рівні вищої освіти, задля подальшої професійної діяльності на благо збалансованого майбутнього. Серед мір, пропонованих Стратегією, особливе місце займає відображення принципів збалансованого розвитку у всіх предметах, курсах та програмах, що сприятиме зміцненню зв’язку між природничими та суспільними науками в рамках міждисциплінарних та спеціалізованих досліджень [2].

Формування всебічно розвиненої особистості, невід’ємною складовою якої є екологічний світогляд,  є одним із головних освітніх  завдань згідно Закону України «Про освіту», Закону України «Про вищу освіту», Державної національної програми «Освіта: Україна ХХІ століття», Концепції національного виховання.

Актуальним є пошук нових умов професійного становлення молодого покоління, виникає потреба формування його екологічного світогляду як передумови розв’язання сучасних та майбутніх соціально-економічних і екологічних проблем.

Про необхідність формування екологічного світогляду в студентів суспільних наук, до яких належить і юридична галузь, наголошується в екологічній програмі ЮНЕСКО «Людина та біосфера» (MAB – Man and Biosphere). Одним із пріоритетних напрямків програми є «розвиток потенціалу», який розвивається через програми освіти, підвищення екологічної свідомості громадян. У межах програми розробляються основи збалансованого використання та збереження  біологічного різноманіття, які передбачають міждисциплінарний підхід, демонстрацію та навчання з питань управління та використання природних ресурсів [3]. Однак, відповідно до Концепції розвитку вищої юридичної освіти в Україні «наразі українська система вищої юридичної освіти не набула тих якісних характеристик, які б дозволили поставити її в один ряд з системами юридичної підготовки більшості країн Європи та провідних країн світу [4]», в яких екологізація знань займає одне із чільних місць серед пріоритетних напрямків розвитку освіти.

Хоча проблема формування «світогляду» та «екологічного світогляду» останнім часом привертає все більше уваги науковців (С. В. Влащенко, І. А. Воронцова, П. П. Полєщук, С. В. Размєтаєв), закономірності та особливості формування екологічного світогляду студентів вищих навчальних закладів потребують додаткового вивчення. Зокрема, до цього часу не розглядалась проблема формування екологічного світогляду студентів юридичних спеціальностей вищих навчальних закладів, які в процесі свого професійного становлення мають зробити вибір щодо своєї ролі на шляху до суспільства збалансованого розвитку. Адже саме цим людям у подальшій професійній діяльності доведеться приймати важливі екологічні рішення. Тому позитивне вирішення судових справ на користь природи залежить від екологічного світогляду фахівців юридичної галузі.

Основою екологічного світогляду П. В. Полєщук вважає систему узагальнених знань про навколишній світ, про місце в ньому людини, про можливі взаємозв’язки в системі «людина – природа», про переконання, які формуються на основі цих знань [5].

На необхідності підвищення якості екологічної освіти та екологічного виховання у вищих навчальних закладах як передумови формування відповідного екологічного світогляду та забезпечення стабільного розвитку держави наголошують І. А. Воронцова та співавтори [6; c. 19].

Одним із головних завдань вишу юридичного профілю С. Д. Гусарєв вбачає забезпечення умов для оволодіння знань про людину, природу і суспільство [7; c. 46], що є передумовою їхньої подальшої екологічно доцільної професійної діяльності.

На думку О. А. Крюковської, екологізація навчальних дисциплін та програм підготовки у вищих навчальних закладах наряду з професійною підготовкою засобами базової екологічної освіти має стати одним із пріоритетних «важелів у вирішенні надзвичайно гострих екологічних і соціально-економічних проблем сучасної України [8]».

Серед особливих якостей фахівця-юриста С. С. Сливка виділяє високий рівень професійної правової свідомості та відповідний світогляд [9]. На потребу формування у студентів прогресивного екологічного світогляду в ході надання еколого-правової освіти звертає увагу В. І. Андрейцев [10].

У цьому аспекті варто зауважити, що формування екологічного світогляду студентів-юристів супроводжується низкою суперечностей. Насамперед – між значним соціальним запитом на спеціалістів із високим рівнем екологічної свідомості й світогляду та практичною відсутністю державних стратегій її формування; між вимогами збалансованого розвитку суспільства і нестачею педагогічних технологій відповідної освіти задля формування особистості з високим рівнем екологічної культури і компетентності; між беззаперечною необхідністю формування екологічного світогляду і нестачею відповідних змістових складових у навчально-виховному процесі юридичної вищої школи.

Таким чином, екологічна освіта студентів юридичних спеціальностей набуває нині особливої ваги, оскільки, саме вони в майбутньому будуть регулювати взаємовідносини у системі «людина – природа». Такий підхід допомагає закласти базу, яка буде сприяти у майбутньому більш свідомому розумінню студентами екологічних проблем при вивченні курсів адміністративного, цивільного, екологічного права тощо.

Література:

1.       Про концепцію екологічної освіти в Україні : Рішення Колегії Міністерства освіти і науки України №13/6-19 від 20.12.2001 р. [Електронний ресурс] – Режим доступу : http://www.osvita.irpin.com/viddil/v5/d33.htm.

2.       Проект Стратегии ООН в области образования в интересах устойчивого развития. Первое региональное совещание по образованию в интересах устойчивого развития. Женева, 19-20 февраля 2004 года. Пункт 6 предварительной повестки дня // Экономический и социальный совет // ООН. [Електронний ресурс] – Режим доступа : http://www.unece.org/env/documents/2004/cep/ac.13/cep.ac.13.2004.5.r.pdf

3.       UNESCO’s Man and the Biosphere Programme (MAB). [Internet-resource] – Access mode: http://portal.unesco.org/science/en/ev.php-URL_ID=6393&URL_DO=DO_TOPIC&URL _SECTION=201.html

4.       Концепція розвитку вищої юридичної освіти в Україні : редакція від 14.10.2009 р. [Електронний ресурс]  –  Режим доступу: www.univer.km.ua/doc/koncepc.htm.

5.       Полещук П. В. Методика развития экологического мировоззрения у школьников : автореф. дис.. на получение науч. степени канд. пед. наук : 13.00.02. / П. В. Полещук. – Омск, 2004. – 21 с.

6.       Воронцова І. А. Формування природоохоронного світогляду у шкільної та студентської молоді. / І. А. Воронцова, С. В. Влащенко, С. В. Размєтаєв / Екологічний вісник, 2010. – №2 . – С. 19.

7.       Гусарєв С. Д. Юридична деонтологія : навчальний посібник / С. Д. Гусарєв, О. Д. Тихомиров  / – К. : Знання, 2005. – 46 с.

8.       Крюковська О. А. Екологічна складова в сучасній освіті українців / О. А. Крюковська, Ю. А. Гасило, К. О. Злобіна / – Режим доступу : http://www.rusnauka. com/_26OINXXI_2009/Ecologia/51333.doc.htm.

9.       Сливка С. С. Інформаційна культура юриста. / С. С. Сливка. – Івано-Франківськ, 1996. – 156 с.

10.  Андрейцев В. І. Право екологічної безпеки : навч. та наук.-практ. посібн. / В. І. Андрейцев – К. : Знання-Прес, 2002. – 332 с.