ФОРМУВАННЯ ТА РОЗВИТОК СОЦІАЛЬНО ЗНАЧУЩИХ ЯКОСТЕЙ У СТУДЕНТІВ НАВЧАЛЬНИХ ФАРМАЦЕВТИЧНИХ ЗАКЛАДІВ (про актуальність дослідження)

Сьогодення висуває підвищені вимоги до майбутніх фахівців, які повинні відповідати цим суспільним запитам. Об’єктом сучасних досліджень є проблема формування особистості, якій притаманні морально-ціннісні принципи, духовність і інші соціально значущі якості. Майбутні фахівці ‒ це, насамперед, студенти вищих та середніх навчальних закладів, яким потрібно у процесі навчання набувати цих якостей та фахових знань. Саме формування особистості, здатної до фахового, духовного саморозвитку, є одним із провідних напрямів педагогіки.

На сьогодні спостерігаємо інтеграційні освітні процеси, а саме: у Державній національній програмі «Освіта» (Україна XXI століття) окреслено основну стратегічну мету щодо «створення життєздатної системи безперервного навчання і виховання для досягнення високих освітніх рівнів, забезпечення можливостей постійного духовного самовдосконалення особистості, формування інтелектуального й духовного потенціалу як найвищої цінності нації». Вочевидь, під час професійного навчання у вищих навчальних закладах особистість загалом завершує формування своєї життєвої позиції, тобто формує ставлення до світу й власного місця в ньому, набуває навичок усвідомленого саморозвитку й самовиховання. Отже, основними завданнями є формування не лише фахових знань й умінь випускників, їх професійної спрямованості, але й формування та розвиток соціально значущих якостей особистості, зокрема, у студентів фармацевтичних навчальних закладів, від рівня сформованості морально-духовних якостей яких залежить здоров’я, життя та майбутнє спільноти.

Соціальна значущість професії фармацевта постійно зростає, оскільки сама діяльність зумовлює розширення кола його обов’язків, підвищує відповідальність за прийняті рішення як одного з медичних консультантів.

Проблема формування та розвитку соціально значущих якостей особистості наразі була й залишається актуальною. Окреслену проблему досліджували такі вітчизняні науковці: А. С. Макаренко, В. О. Сухомлинський, К. Д. Ушинський, І. Я. Франко та ін. Вивченню соціально значущих якостей особистості в процесі діяльності присвячено праці Б. Г. Ананьєва, Л. С. Виготського, О. М. Леонтьєва, С. Л. Рубінштейна та ін. Проблему реформування вищої медичної освіти схарактеризовано в наукових студіях Ю. В. Вороненка, Ю. В. Поляченко, О. П. Волосовця, Я. В. Цехмістера, а реформування фармацевтичної освіти досліджували науковці Б. С. Зіменковський, Л. Г. Кайдалова, М. Л. Сятиня, Л. М. Романишина, В. П. Черних та ін.

Філософсько-методичний аспект проблеми висвітлено в працях таких науковців, як-от: В. П. Андрущенка, Г. П. Васяновича, І. А. Зязюна, В. Г. Кременя, П. Ю. Сауха та ін. Психологічні аспекти виокремлено в науковому доробку І. О. Зимньої, О. Л. Кульчицької, В. В. Рибалки. Загальні питання професійної підготовки та змісту освіти обґрунтовано А. М. Алексюком, Ю. К. Бабанським, С. С. Вітвицькою, С. У. Гончаренком, О. А. Дубасенюк, Б. О. Федоришиним та ін.

Отже, дослідження певних аспектів окресленої проблеми є системним в сучасній педагогічній науці. Водночас, таке важливе питання як формування та розвиток соціально значущих якостей у студентів навчальних фармацевтичних закладів не було об’єктом наукового осмислення.

Ось чому метою подальших розвідок у окресленому напрямку є теоретичне обґрунтування, визначення та експериментальне доведення правильності гіпотези щодо соціально-педагогічних умов та чинників формування соціально значущих якостей студентів фармацевтичних закладів.

Проаналізувавши тлумачення терміна соціально значущі якості в розвідках О. С. Вороніна [1], М. І. Дьяченка та Л. О. Калдибович [2], Г. М. Коджаспирової та А. Ю. Коджаспирова [3] тощо, в педагогічних словниках [4; 5; 6; 7] дійшли висновку: під соціально значущими якостями особистості розуміємо психічні явища конкретного суспільного індивіда, об’єкта й суб’єкта соціальних стосунків і історичного процесу, що проявляє себе у спілкуванні, в діяльності, в поведінці, і які реалізуються в певному соціумі (соціальній групі або у взаєминах з іншими людьми); у сукупності ці якості забезпечують соціально-конструктивне формування особистості, спрямоване на підготовку активного, соціально відповідального фахівця, прагнучого до безперервного розвитку й підвищення рівня своєї соціально-особистісної компетентності в соціокультурних умовах спрямованого до інноваційних змін суспільства.

Вважаємо, що ефективність формування соціально значущих якостей студентів навчальних фармацевтичних закладів буде забезпечено за наступних умов:

• створення особистісно-орієнтованої технології формування соціально значущих якостей;

• удосконалення змісту, форм та методів педагогічної діяльності у фармацевтичному закладі;

• формування активного освітнього соціуму навчального фармацевтичного закладу.

Досягнення мети й підтвердження гіпотези зумовлює розв’язання таких завдань:

• аналіз витоків проблеми формування соціально значущих якостей студентів навчальних фармацевтичних закладів;

• окреслення стану дослідження проблеми в педагогічній теорії та практиці;

• з’ясування сутності понять «соціально значущі якості» в контексті їх формування у майбутніх фармацевтів;

• теоретичне обґрунтування та експериментальна перевірка соціально-педагогічних умов формування соціально значущих якостей студентів фармацевтичних закладів;

• характеристика показників, критеріїв, рівнів сформованості соціально значущих якостей;

• формування практичних рекомендацій щодо формування соціально значущих якостей студентів фармацевтичних закладів.

Характер дослідження зумовлює необхідність застосування таких методів:

• методи теоретичного пошуку:

– вивчення та аналіз філософської, соціально-педагогічної, психологічної та педагогічної літератури з окресленої проблеми, що уможливить з’ясування сутності поняття «соціально значущі якості» та визначення вихідних положень дослідження;

• методи міждисциплінарного синтезу, системного аналізу та теоретичного моделювання, за допомогою яких буде визначено умови формування соціально значущих якостей у майбутніх фармацевтів та створено структурно-функціональну модель цього процесу;

• методи емпіричного характеру:

– діагностичні (анкетування, інтерв’ю, бесіди, опитування, педагогічне спостереження);

– соціометричні;

– прогностичні (експертних оцінок, узагальнення, незалежних характеристик тощо);

– обсерваційні (констатувальний та формувальний експерименти), які буде застосовано для отримання результатів про стан досліджуваної проблеми в практиці та аналізу масового педагогічного досвіду;

• методи математичної, порівняльної, статистичної обробки результатів дослідження тощо.

Отже, сучасний фармацевт – не просто аптекар, що продає ліки. Це, насамперед, кваліфікований відповідальний фахівець, що має знання в галузі медицини, хімії й фармації; має уявлення про ринок препаратів; володіє питаннями розробки, приготування, аналізу, зберігання й відпуску лікарських засобів; знає дозування й номенклатуру компонентів, з яких виготовляють препарати тощо. Вочевидь, сучасний фармацевтичний працівник повинен володіти знаннями й у галузі маркетингу й менеджменту. Фармацевту-провізору, без будь-якого сумніву, повинні бути притаманні соціально значущі якості морально-етичного спрямування.

Метою подальших розвідок стануть дослідження шляхів формування й розвитку соціально значущих якостей у студентів навчальних фармацевтичних закладів.

Література:

1. Воронин А. С. Словарь терминов по общей и социальной педагогике : учебное электронное текстовое издание / А. С. Воронин. – М., 2006. – 135 с.

2. Дьяченко М. И. Краткий психологический словарь : Личность, образование, самообразование, профессия / М. И. Дьяченко, Л. А. Калдыбович.  – Минск : Хэлтен, 1998. – 399 с.

3. Коджаспирова Г. М. Педагогический словарь: для студ. высш. и средн. пед. учеб. заведений / Г. М. Коджаспирова, А. Ю. Коджаспиров. – М. : Академия, 2003. – 176 с.

4. Педагогический энциклопедический словарь / гл. ред. Б. М. Бим-Бад. – М. : Большая рос. энциклоп., 2002. – 528 с.

5. Словарь по социальной педагогике : учеб. пособие для студ. высш. учеб. заведений / авт.-сост. Л. В. Мардахаев. – М. : Издательский центр «Академия», 2002. – 368 с.

6. Современный словарь по педагогике / сост. Рапацевич Е. С. – М. : «Современное слово», 2001. – 928 с.

7. Соціологія : терміни, поняття, персоналії: навчальний словник-довідник для студентів / за ред. В. М. Печі. – К.–Львів, 2002. – 480 с.

Науковий керівник:

кандидат педагогічних наук, Цвєткова Ганна Георгіївна.