ІМІДЖ ФРАНЦІЇ ТА ВЕЛИКОБРИТАНІЇ В РОСІЇ ЗА ОСТАННЄ ДЕСЯТИЛІТТЯ НА ОСНОВІ КОНТЕНТ-АНАЛІЗУ РОСІЙСЬКИХ ДРУКОВАНИХ ЗМІ.

Актуальність. У міжнародному політичному просторі все більше приділяється увага не лише економічним та військовим потужностям, а комунікаційному та дипломатичному потенціалу держави, її авторитету та репутації, які входять в узагальнене поняття іміджу. Імідж держави країн Європейського Союзу, який утворився у Російській Федерації є далеко неоднозначним, а його передумовою є не лише історія взаємовідносин та етнічно-культурна складова, а й стратегія міжнародної політики РФ.

Дослідження цієї теми дасть змогу виявити основні критерії за якими в РФ будується образ держави, звернути увагу на те, які фактори впливають на створення образу Європейського Союзу в Росії загалом, адже Франція та Великобританія є одними із найвпливовіших країн у визначенні зовнішньої політики Європейського Союзу. Вивчення цієї проблеми є важливим для вітчизняної міжнародної політики, оскільки, її найбільшим територіальним, економічним та політичним сусідом є саме Російська Федерація. [2, 53-57]

Дослідженням іміджу держави в Україні займається ряд таких авторів як В.Г. Королько, Б. І. Тарасюк, Н.П. Карпчук, які звертають свою увагу на теоретичні аспекти міжнародному іміджу держави закордоном, О.Н. Качинська та Т. Пашукова піднімають тему впливу українсько-російських відносин на імідж України.

Серед закордонних науковців собливо слід відзначити роботи таких дослідників, як Л. Паквет, Г. Мінтцберг, А. Фішер, Г. Брюс, Д. Гавра, Г. Почепцов та інші.

Власне іміджевий підхід виділяє російський соціолог та політолог Д.П. Гавра. Цей підхід стосується саме поняття «державний імідж», та як і в попередніх підходах, він розглядається під кутом політики. Одною з центральних моделей іміджевого підходу є модель Є. Галлумова. Дана модель в процесі творення іміджу держави пропонує виділення двох великих блоків: зовнішнього і внутрішнього іміджу. Згідно з автором комплексний аналіз іміджу держави є неможливим без їх врахування. Зовнішній імідж залежить від протікання такого процесу: при ознайомленні з країною суб’єкт задається певною послідовністю питань. При цьому автор зазначає важливість не лише зміст а й саму послідовність задавання питань.

А саме:

• Де знаходиться держава?

• Що в ній є цікавого (тут маються на увазі культурні пам’ятки та природні туристичні об’єкти)?

• Яким є народ, який її населяє (ментальність, духовні особливості, релігія)?

• Що в країні виготовляють?

• Якими є прагнення народу?

На основі даної послідовності питань автор вибудовує логіку формування іміджу держави у зовнішніх аудиторій. На думку Є. Галумова, в масову свідомість, перш за все, проектується політико-географічний образ, який представляє державу, як визначену частину світу, в умовах певного зовнішньо політичного оточення. Опісля, послідовно формується природно-ресурсний, цивілізаційно-культурний, соціоментальний, виробничо-економічний та національно-ціннісний образи. [1, 54-57]

Окрім того Є. Галумов підкреслює те, що на формування іміджу держави впливають три групии факторів, перша з яких, на відміну від двох наступних, практично не піддається управлінню. А саме:

1. «Умовно-статичні» фактори: природно-ресурсний потенціал, національна та культурна спадковість, нерегульовані (постійні) геополітичні фактори – географічне положення, площа займаної території, протяжність кордонів держави, вихід до моря, історичні події, які вплинули на розвиток державності, а також вклад видатних представників народу, образ яких нерозривно пов'язаний із державою та її історією, в науку, мистецтво, базова форма державного апарату та структура правління.

2. «Коректовувані, умовно динамічні» соціологічні фактори: соціально-психологічні настрої в суспільстві; форми суспільно-політичної інтеграції народу, структура, характер і принципи діяльності суспільно-політичних об’єднань, ментальні аспекти розвитку суспільства.

3. «Коректовувані, умовно динамічні» інституціональні фактори: стійкість економіки, яка оцінюється показником ВВП, рівнем доходів на душу населення, об’ємом залучених інвестицій, фінансовою забезпеченістю бюджетів всіх рівнів, гарантією прав та свобод та інше.

Проведене дослідження показало, значну різницю між кількістю згадування Франції та Великобританії, що великою мірою впливає на процес створення образу обох країн в російській громадській думці. Тут варто наголосити також на конотативному забарвленні статей та виділенні окремих актуальних тем – які визначають основні іміджеві «Коректовувані, умовно динамічні» та «Коректовувані, умовно динамічні» фактори.

Динаміка згадування в період 2003-2013 років

Франції та Великобританії

Наступним кроком контент-аналізу є фіксування тем, які найчастіше згадуються в кожному джерелі. Оскільки актуальність тем, висвітлених у виданнях, диктувалась об’єктивними обставинами окремо взятого періоду 2003 та 2013 років, то при проведенні цього етапу дослідження дані по усіх виданнях висвітлюються не окремо, а разом.

Отож, на період з лютого по квітень 2003 року із 658 статей Франція згадувалась найчастіше в контексті міжнародних відносин (544 ), а саме у таких темах: з 2003 рік у російських друкованих виданнях Великобританія згадувалась у 350 статях, з яких більшу частину (292) приділялось саме міжнародній політиці Об’єднаного Королівства. З них найбільше уваги зверталось саме на такі теми:

Із проведеного дослідження можна зробити наступні висновки. У 2013 році кількість публікацій, в яких згадувалась Франція зросла порівняно із 2003 роком майже на 30%. Та, збільшення кількості статей, не свідчить, що російські ЗМІ спрямовані на покращення образу Франції. Навпаки ця тенденція має скоріше негативний характер: кількість позитивної інформації відносно всіх публікацій загалом зменшилась на 5%, кількість нейтральної майже не змінилась, а негативної – збільшилась на 6%.

Тема, яка була провідною в усіх публікаціях за період лютого-квітня 2003 року співучасть Франції або наслідування однієї політичної лінії із Федеративною Республікою Німеччина, яку умовно можна позначити «Росія-Німеччина-Франція», і яка мала лише позитивну характеристику з боку російських ЗМІ майже зникла із публікацій за період лютого-квітня 2013 року. Це пояснює зміну у відсотковому співвідношенні і говорить про зміну власного позиціонування РФ та сприйнятті Франції як дружньої держави. З іншого боку після припинення війни в Іраку у 2011 році, у публікаціях 2013 року практично зникла тема співдружності Франції із США, яка мала цілком негативний характер в очах російських журналістів.

Співпраця Франції та Російської Федерації переважно в позитивному та нейтральному контексті згадується майже в однаковій кількості у 2003 та 2013 роках, але тут варто звернути увагу на те, що загальна кількість публікацій збільшилась значною мірою. З цього випливає висновок, що в загальному у 2013 році Франція, з точки зору російських друкованих медіа втрачає, або ж меншою мірою виступає у статусі дружньої, братньої держави яка має багато спільного із Російською Федерацією. Серед інших тем найбільш актуальною була саме культура – яка у свою чергу поділяється на кінематограф, балет, живопис, театр, архітектуру.

Щодо Великобританії, то кількість публікацій, в яких вона згадувалась зменшилась: у 2003 році вона становила 350, у 2013 – 325. Цю тенденцію не варто розцінювати як цілком негативну для формування привабливого образу цієї країни у Російській Федерації. Хоча кількість позитивних відгуків у 2013 році зменшилась на 3,4 %, проте, негативного контексту порівняно із 2003 роком стало значно менше – на 17,2%, а нейтрального зросла майже на 20%.

Найбільш актуальними серед окремо вибраних тем у 2003 році була участь Великобританії у війні проти Іраку, при чому інформація має суто негативний контекст – це можна пов’язати з тим, що ініціативу у війні перебрали США. Це підтверджує й тенденція згадування Великобританії разом із США яка є виокремленою у самостійну тему, що має негативну конотацію. Варто звернути увагу на те, що в 2013 році прослідковується ще одна тема, пов’язана із втручанням Великобританії у військові конфлікти в Сирії та Ірані, де не згадуються Сполучені Штати, і, саме ці публікації не містять негативної інформації.

Решта тем у 2003 році більшою мірою пов’язані із загальною зовнішньою політикою Великобританії, де вона фігурує як учасник міжнародних об’єднань, перечислюється в ряді країн ЄС як приклад та відіграє скоріше пасивну та опосередковану роль. Ситуація дещо змінюється в 2013 році: Об’єднане Королівство починає займати більш активні позиції до інших країн, зокрема через паливно-енергетичний комплекс.

Ще однією не менш важливою темою є діяльність росіян у Великобританії, сюди можемо віднести: купівлю нерухомості, здобуття освіти, ведення бізнесу та діяльність політичних мігрантів, зокрема Бориса Березовського, смерть якого у 2013 році створила резонанс у російських ЗМІ. В окрему тенденцію можна віднести теми скандалів навколо Великобританії: у 2003 році через продаж зараженого борошна, а в 2013 – через офшорні зони та відмивання грошей у британських податкових гаванях.

На основі проведеного дослідження можна зробити висновок, що на протязі останнього десятиліття імідж Франції, створюваний російськими медіа мав дружелюбний характер. Великим мінусом представлялась співпраця Франції із США у проведенні військових дій в Іраку – це ж саме прослідковується і щодо Великобританії, яка має не такий позитивний імідж порівняно з Францією.

Цікавою виявилась зміна іміджу Франції в негативний бік, де важливим фактом є позиціонування Франції з РФ у публікаціях 2003 року як дружніх країн в «однаковій ситуації» політичній чи культурній, яке практично зникло у 2013 році. Тобто, з «близького друга» Франція перетворилась у посереднього «представника ЄС».

Ситуація з іміджем Великобританії дещо інша: порівняно невелика кількість публікацій, але з доволі яскравим негативним і рідко позитивним контекстом про цю країну говорить про настороженість позиції щодо неї. Основна кількість негативних згадувань пов’язана із співпрацею Англії із США та екстрадицією політичних біженців, що надає Великобританії ворожих рис. Але ситуація дещо змінюється у 2013 році коли виходять у світ публікації з тематикою пошуку спільних інтересів з РФ, крім того збільшується кількість публікацій з науково-технічної та економічної тем, що значно покращує імідж Британії у 2013 році

Література:

1. Галумов Э.А. Имидж против имиджа [Текст] / Эраст Галумов. –М.: Известия, 2005 – 552 с.

2. Киселев И.Ю. Образ государства в международных отношениях: механизмы трансформации [Текст] // Журнал «Полис», 2003. – №3. – С.50–57

Науковий керівник :

кандидат історичних наук Сажаревський Олег Іванович.