ВИБОРИ В МАЖИЛІС ПАРЛАМЕНТУ РЕСПУБЛІКИ КАЗАХСТАН ЯК ЗНАРЯДДЯ ПОЛІТИЧНОЇ ВЛАДИ

Через активні процеси демократизації та глобалізації збільшується важливість здійснення спостереження та контролю за проведенням виборів. Виборчий процес завжди був актуальним, а виборчі технології були, є, і, безумовно, будуть в майбутньому важливими детермінантами політики.

У міжнародній практиці вибори – це вияв відкритості, незалежності та професіоналізму, адже саме завдяки виборам вдається оновити владу, усунути всі протиріччя та розбіжності в суспільстві.

Після розпаду СРСР в 1991 р. вперше відбулися вибори Президента самостійної республіки Казахстан. Цей момент можна вважати початком демократичних процесів у країні. Після здобуття незалежності в Казахстані, як і в інших країнах колишнього Радянського Союзу, розпочався етап застосування виборчих технологій.

Так, Постановою Верховної Ради Казахської РСР від 22 вересня 1989 р. було утворено Центральну виборчу комісію з виборів і відкликання народних депутатів Казахської Республіки, 17 березня 1995 р. прийнято Указ Президента «Про Центральну виборчу комісію Республіки Казахстан», а 11 листопада 1996 р. затверджено нове Положення про Центральну виборчу комісію Республіки Казахстан. Сьогодні, після конституційної реформи 2007 р., Центральна виборча комісія формується наступним чином: голова та два члени Центрвиборчкому призначаються на посаду строком на п'ять років Президентом; два члени Центрвиборчкому призначаються строком на п'ять років Сенатом Парламенту; два члени Центрвиборчкому призначаються строком на п'ять років Мажилісом Парламенту.

Законодавство про вибори в Республіці Казахстан ґрунтується на Конституції Республіки Казахстан, прийнятої на республіканському референдумі 30 серпня 1995, і Конституційному законі Республіки Казахстан від 28 вересня 1995 року № 2464 «Про вибори в Республіці Казахстан» .

Під час проведення у 2012 р. дострокових виборів Мажилісу – нижньої палати Парламенту Республіки Казахстан, було запущено сайт (bakylau.kz), на якому викладалася інформація про хід виборчої кампанії, в інтернет - режимі велася підготовка спостерігачів. Під час виборчої кампанія діяла також Громадська приймальня та телефон довіри.

За результати виборів до Мажилісу пройшли 3 партії: правляча партія «Нур Отан» (Світло Вітчизни), яку очолює Президент Казахстану Н.Назарбаєв отримала 80,99 % голосів, партія «Ак жол» (Світлий шлях) – 7,47% і помірно опозиційна Комуністична народна партія Казахстану (КНПК) – 7,19% голосів. Тому з 107 місць в Мажилісі «Нур Отан» отримала 83 місця, «Ак жол» - 8, «КНПК» відповідно – 7 місць, а решту 7 місць заповнили представники Асамблеї народів Казахстану, які представляють інтереси етнічних громад.

Цікавим нововведенням для контролю за виборами була РГККВВ (Республіканська громадська комісія з контролю за виборами), створена 28 лютого 2011 р. за ініціативи відомих громадських діячів, представників науки та інтелігенції: академіка Шарманова Т. Ш., письменника, громадського діяча Смагула Елубая, культуролога Ауезова М. М., голови Клубу журналістів - експертів Шалахметова Г.М., голови дискусійного клубу «Айт-PARK» Ерімбетова Н.К., режисера-сценариста, Вовнянко І.А., професора Казахського економічного університету імені Т.Рискулова Коченова В.Г., віце-президента ОФ «Фонд розвитку казахського інтернет - простору «Абай-ақпарат» Айдос Сарима, президента жіночого клубу «Астана - Байтерек», Лавриненко Т.І., завідувача кафедрою профілактичної медицини та харчування, академіка АПМ РК Даленова О.Д. та інших.

Згідно із заявою Комісії, дострокові вибори депутатів Мажиліса Парламенту РК 15 – 16 січня 2012 р. пройшли згідно з вимогами законодавства та загальновизнаними демократичними стандартами. Загалом, діяльність Комісії була зосереджена на :

• роботі зі зверненнями громадян, яких не було у списку виборців;

• забезпеченні представництва політичних партій у складах виборчих

комісій;

• створенні громадських майданчиків діалогу з владою та інститутами громадянського суспільства;

• заходах для попередження можливих дій адміністративного ресурсу і чорного піару;

• співпраці зі ЗМІ.

Наявність Республіканської громадської комісії з контролю за виборами заслуговує на позитивну оцінку, і є, без сумніву, кроком вперед.

Проте коментар на офіційному сайті Комісії : «Разом з тим, комісія вважає некоректним коментування в ЗМІ виступів політичних лідерів на передвиборних дебатах» все ж залишає простір для роздумів та припущень, що все - таки адміністративний ресурс в країні залишається дуже впливовим. І основним принципом діяльності Комісії є відсутність будь-якої партійної аффілірованності її членів, ділова взаємодія з владою, політичними партіями та міжнародними місіями у встановлених законодавством межах і відповідно до міжнародних стандартів все – ж тяжіє до підтримки провладних партій, а тому коментування ЗМІ в «негативному світлі» їхньої діяльності не залишилося поза увагою Комісії [1].

Разом з тим, ще одним кроком в бік демократії може слугувати рішення Президента Казахстан Н.Назарбаєва накласти вето на рішення Конституційної ради Республіки про неможливість проведення парламентських виборів на території м. Жанаозен Мангістауської обл., де 16 грудня 2011 р. відбулися масові заворушення і було введено надзвичайний стан. Конфлікт розпалився після того, як акції протесту нафтовиків в м. Жанаозен переросли у зіткнення з поліцією. У жовтні 2012 р. була спроба перейменувати місто на честь казахського духовного наставника XVIII ст. Бекет – Ата. Проте така пропозиція викликала неоднозначну реакцію суспільства. Зокрема, після появи в ЗМІ інформації про те, що влада таким чином намагається стерти пам'ять про заворушення у м. Жанаозен, було прийнято рішення відмовитись від цієї ідеї.

Попередні парламентські вибори в Мажиліс 2007 р. були також достроковими, імпульсом до яких стала зміна до Конституції Казахстану, зокрема, збільшення кількості депутатів Мажилісу з 77 до 107. Хоча в парламентських виборах прийняли участь сім партій, перемогу здобула тільки пропрезидентська партія «Нур Отан», якій вдалося набрати 88,05% голосів при явці виборців 64,56%. Жодна з семи партій не змогла подолати 7 % бар'єр, в т.ч. партії «Ак жол» та «КНПК». Спостерігачі Шанхайської організації співпраці, СНД, Польщі, Туреччини та інших країн позитивно оцінили вибори. Проте спостерігачі Бюро демократичних інститутів і прав людини БДІПЛ ОБСЄ у своїй доповіді зазначили ряд недоліків, виявлених під час проведення виборів, а саме: надмірні вимоги при реєстрації політичних партій; необґрунтовані обмеження права громадян бути обраними (збільшення терміну постійного проживання для кандидатів в депутати на території РК з 5 до 10 р. та вимога, згідно з якою партії для реєстрації в Міністерстві юстиції мають представити підписи 50 000 членів, а єдина помилка могла слугувати підставою для відмови у реєстрації); вимога про обов'язкове членство в партії для кандидатів і відсутність норми, що дозволяла висунення незалежних кандидатів; високий бар'єр (7%) для проходження в Мажиліс; право політичних партій розпоряджатися політичним мандатом; положення згідно з яким політичні партії визначали, хто з кандидатів стає членом парламенту лише після проведення виборів; вибір 9 місць не всенародним голосуванням, а Асамблеєю народу Казахстану; представленість партії «Нур Отан» у складі виборчих комісій непропорційно широко та висвітлення інформації у ЗМІ на користь правлячої партії; використання системи електронного голосування, яка не передбачала можливість перевірки виборцем паперового сліду, який можна було б використати для перевірки [2].

Серед основних причин дострокових виборів до Мажилісу в 2012 р. аналітики зазначають очікувану світову фінансову кризу та необхідність формування Парламенту не менше як з двох партій. Проте спостерігачі Бюро демократичних інститутів і прав людини БДІПЛ ОБСЄ у доповіді зосередили увагу на ряд недоліків під час проведення виборів та виборчої кампанії у 2012 р.

Так, серед важливих недоліків зазначалось скасування реєстрації ЦВК кандидатів в депутати через невідповідності в податкових деклараціях, а також висловлювалось занепокоєння фактами вкидання бюлетенів. Також спостерігачі БДІПЛ ОБСЄ звернули увагу на те, що Міністерство юстиції відмовляло у реєстрації деяким партіям. Зокрема, партія «Алга» отримувала відмову в реєстрації з 2005 р. на підставі технічних помилок в заявочних документах. Міністерство юстиції відмовилось зареєструвати об'єднану партію загальнонаціональної соціал – демократичної партії «ОСДП» і демократичної партії «Азат» у зв’язку з розпуском останньої. Тому члени партії «Азат» були змушені офіційно вступити в «ОСДП». Також у жовтні 2011 р. судом була призупинена діяльність Комуністичної партії Казахстану (КПК), у зв'язку із участю її лідера у незареєстрованому політичному об'єднанні «Халик Майдани» (Національний фронт).

Як і в 2007 р. під час виборчої кампанії 2012 р. керівництво партій тільки після проходження в Мажиліс визначали хто отримає мандати. Політичні партії не мали можливості формувати виборчі блоки, а у виборах не брали участь незалежні кандидати.

Проте у виборчій кампанії 2012 р. були й позитивні моменти, а саме, якщо партія зібрала достатню кількість підписів, то факт виявлення недійсних підписів не використовувався для відмови в реєстрації. Також ЦВК відмовилась використовувати електронне голосування у зв’язку з недовірою та висвітленням в ЗМІ негативної реакції щодо використання такої системи. А от вимога щодо постійного проживання на території Республіки на протязі 10 р. для участі у виборах ще й досі залишається актуальною.

Той факт, що 9 членів Мажилісу обираються Асамблеєю народів Казахстану не відповідає параграфу 7.2 Копенгагського документу ОБСЄ 1990 р., де передбачено, що члени принаймні однієї палати законодавчого органу мають обиратись всенародним голосуванням. Члени АНК мають право віддавати по два голоси на виборах, що порушує принцип рівного виборчого права.

Розміщення білбордів, банерів, плакатів, розповсюдження новорічних листівок, кілька мітингів та зустрічі з виборцями – так можна охарактеризувати агітаційну кампанію виборів до Мажилісу 2012 р. На телебаченні транслювались дебати, проте не було можливості вибирати кому із співрозмовників адресувати запитання. Значна частина ефірного часу була присвячена досягненням Казахстану за 20 р. незалежності [3].

Якщо уважно проаналізувати передвиборчу платформу правлячої партії «Нур Отан», можна зробити висновок, що вона базується на досягненнях Казахстану з часу проголошення незалежності. Партія Нур Отан – пропрезидентська партія, в список якої ввійшли відомі міністри, артисти, олімпійські чемпіони, а також дочка Президента Дарига Назарбаєва. Президентська стратегія «Казахстан 2020» була фундаментальною основою передвиборчої платформи партії. Основним досягненням партія вважала одночасну протидію кризі і виконання передвиборчих зобов'язань: збільшення заробітної плати працівникам бюджетної сфери, пенсійних виплат та стипендій студентам, збільшення робочих місць та інше. Проте заслуговує на позитивну оцінку не тільки перелік досягнень країни за 20 р., але й наявність зобов'язань та цілей з конкретними цифрами, а саме, курс на збільшення до 2017 р. виробництва і металургійної продукції в 2,2 рази, валової доданої вартості в машинобудівній галузі в 2,3 рази, обсягів виробництва хімічної промисловості в 2,2 рази, забезпечення половини споживання лікарськими засобами вітчизняного виробництва, 50% виробництва будівельних матеріалів всередині країни, задоволення потреб внутрішнього ринку продукції легкої промисловості на рівні 30 % та 100 % забезпечення паливом, виробленим на вітчизняних заводах [4].

Аналізуючи передвиборчу платформу партії «Ак Жол», зокрема, її прагнення надавати всебічну підтримку та сприяти Главі держави, можна зробити висновок що «Ак Жол» наближена до Президента та діючої влади. А відповідно, її цілі та завдання співпадають з цілями партії «Нур Отан». Партія задекларувала бажання зменшити рівень безробіття, підвищення доходів населення, доступну і гуманну медичну допомогу, сучасну і якісну освіту та соціальну справедливість, що по своїй суті, хоч і без цифр, співпадає з передвиборчою платформою партії «Нур Отан».

Передвиборча ж програма «КНПК» традиційно передбачала народне представництво і контроль, справедливість, соціальні гарантії, відповідальність держави, націоналізацію добувної промисловості, інших базових галузей економіки та перегляд принципів використання земельних ресурсів. Проте 7 місць в Мажилісі - недостатньо для впровадження заявлених реформ та змін. Тому, швидше за все, КНПК буде підтримувати провладну партію під час голосувань на прийняття ключових рішень.

Варто зазначити, що вже традиційно всі вибори в Республіці Казахстан відбуваються з посиленим використанням адміністративного ресурсу, що тільки додає додаткових бонусів та впевненості в утриманні влади в майбутньому правлячою партією. На мою думку, виконання навіть незначної частини заявлених цілей «Нут Отан» та «Ак жол» стане основою для утримання абсолютної більшості в Мажилісі на наступних виборах. Адже впроваджувати заявлені цілі та реформи набагато легше, коли в рухах зосереджена влада та адміністративний ресурс.

Література:

1. Заявление Республиканского общественного объединения«Республиканская Общественная комиссия по контролю за внеочередными выборами депутатов Мажилиса Парламента Республики Казахстан» [Електронний ресурс] // Республиканская общественная комиссия по контролю за внеочередными выборами депутатов Мажилиса Парламента Республики Казахстан (15-16 января 2012 года) – 2012 – Режим доступу до статті : http://www.bakylau.kz/index.php?option=com_content&view=article&id=117:-l-r-&catid=44:2011-03-20-05-51-26&Itemid=80

2. Заключение по предварительным результатам и выводам [Електронний ресурс] // OSCEPA : http://www.osce.org/ru/odihr/elections/kazakhstan/26416

3. Итоговый отче по наблюдению за выборами БДИПЧ/ОБСЕ [Електронний ресурс] // OSCE – 2012 – Режим доступу до статті : http://www.osce.org/ru/odihr/elections/90805

4. http://www.regional.kz/party/nurotan/2012-01-05-15-17-47.html

Науковий керівник:

доктор політичних наук Бебик Валерій Михайлович.