УПРАВЛІННЯ ГРОШОВИМИ ПОТОКАМИ НА РЕГІОНАЛЬНОМУ РІВНІ В УМОВАХ ФУНКЦІОНУВАННЯ ЄКР

Одним із найголовніших елементів системи державного регулювання економіки є бюджет, від рівня збалансованості, оптимальності і виконання якого залежить соціально-економічний розвиток держави та регіонів. Для стимулювання процесів економічного зростання важливою ділянкою у виконанні бюджету є ефективність управління грошовими потоками та контроль за їх витрачанням.

Процес управління грошовими потоками є досить складним механізмом, що залежить від функціонування бюджетної системи, вибору правильності і доцільності для країни бюджетної політики та від організації системи управління нею. Чітке бюджетне законодавство є важливим чинником дієвості бюджетної системи.

Огляд літературних джерел дозволяє зробити висновок, що значний внесок у дослідження управління фінансовими ресурсами, які акумулюються на єдиному казначейському рахунку, здійснили такі вітчизняні науковці, як Башко В., Лондар С., Висоцький В., Калитчук В., Ставицька А., Стоян В., Павлюк К., Охрімовський О., Клітенко І. [1, 132].

Значні перетворення в політичному, економічному та соціальному житті держави сприяли проведенню кардинальних змін в бюджетній системі та зробили очевидною необхідність створення казначейської системи виконання бюджету.

На органи Державного казначейства було покладено основні завдання щодо підвищення дієздатності державної бюджетної політики, ефективного управління доходами та видатками в процесі виконання державного, а згодом і місцевих бюджетів, посилення контролю за надходженням, цільовим і ефективним використанням бюджетних коштів. Оперативне управління грошовими потоками бюджетів усіх рівнів є основним завданням Державної казначейської служби України.

На етапі розвитку казначейської справи, охоплення казначейським виконанням бюджетних коштів удосконалювалася функція управління державними коштами. Запровадження фізично єдиного рахунку на рівні обласних управлінь Державного казначейства створило передумови по управлінню грошовими потоками. Урядова політика управління бюджетними коштами на даному етапі повинна забезпечувати своєчасні розрахунки за зобов’язаннями держави, вирішення проблеми незбалансованості ресурсної і видаткової частини бюджету в часі та оперативне вирішення питання щодо покриття касових розривів, які виникають упродовж бюджетного року.

Перехід на казначейську систему виконання державного бюджету, а згодом і місцевих бюджетів за доходами дав можливість консолідувати кошти за надходженнями на кореспондентських рахунках і відображати їх в обліку за видами доходів. Консолідований облік доходів дав можливість скоротити проходження і зарахування коштів до бюджету до одного операційного дня та значно мінімізувати витрати на проведення таких операцій. Після закінчення операційного дня проводиться розмежування доходів державного та місцевих бюджетів, їх акумуляція на котлові рахунки області, перерахування коштів на рахунки Державного казначейської служби України та на видаткові рахунки місцевих бюджетів. Щоденне перерахування сум дотацій за встановленими нормативами дало змогу значно прискорити рух коштів від державного до місцевих бюджетів, створити зацікавленість місцевих органів влади у наповненні дохідної частини державного бюджету тощо.

Так, загальна сума доходів державного бюджету Чернівецької області за 2012 рік без врахування власних надходжень бюджетних установ становить 2200,4 млн. грн., що на 61,7 млн. грн. менше плану, або виконання становить 97,3%, у тому числі: до загального фонду надійшло 1834,6 млн. грн., що становить 103% запланованих надходжень та більше плану на 53,4 млн. грн.; до спеціального фонду надійшло 365,8 млн. грн., що становить 76,1% запланованих надходжень та менше плану на 115,1 млн. грн. [3].

Згідно даних фінансових органів місцевими бюджетами Чернівецької області станом на 1 січня 2013 року акумульовано податків, зборів та інших платежів (без врахування міжбюджетних трансфертів та власних надходжень бюджетних установ) на загальну суму 1007,1 млн. грн. при плані 995 млн. грн., що на 12 млн. грн. більше плану (101,2%), та на 115,5 млн. грн. (113,0%) більше, ніж мобілізовано податків за відповідний період минулого року. До загального фонду місцевих бюджетів області надійшло 830,9 млн. грн. при плані 848,3 млн. грн. або недовиконання складає 17,5 млн. грн. (97,9%), та до спеціального фонду місцевих бюджетів надійшло доходів в сумі 176,2 млн. грн. при плані 146,7 млн. грн., що на 29,5 млн. грн. (120,1%) більше плану.

Протягом 2012 року перераховано 100% дотації вирівнювання з державного бюджету місцевим бюджетам Чернівецької області в сумі 1756,4 млн. грн.

Крім цього великий обсяг робіт проведено по поверненні надмірно або помилково сплачених платежів до бюджету, відшкодування податку на додану вартість на підставі висновків органів державної податкової служби, рішень судових органів, що здійснюють контроль за нарахуванням і оплатою платежів. Щорічно опрацьовується біля 10 тис. таких висновків на суму до 40 млн. грн. Зокрема, станом на 26 березня 2013 року відшкодування податку на додану вартість платникам податку по області складає 5,6 млн. грн., а саме:

• за реєстрами ДПС – 2,3 млн. грн., в т.ч. по автоматичному відшкодуванню ПДВ – 0,3 млн. грн.;

• за реєстрами ДКСУ – 3,3 млн. грн., в т.ч. по автоматичному відшкодуванню ПДВ – 2 млн. грн.;

• суми ПДВ, які не включаються в реєстри – 0,03 млн. грн. [2, 7].

Удосконалення методів управління доходами, забезпечення найбільш оптимального стану їх обсягів, посилення контролю за своєчасністю і повнотою надходжень коштів до бюджету, гармонізації, бюджетних відносин є важливою ділянкою роботи органів Державного казначейства.

Таким чином, можна розглянути процес формування та проходження грошових коштів в системі органів Державної казначейської служби України, який формується з кількох етапів.

Так, кошти в системі ЄКР проходять декілька етапів, які взаємопов’язані та взаємозалежні:

1. Протягом дня платники податків та зборів перераховують кошти на рахунки відкриті на ім’я відповідного бюджету в органах ДКСУ та які паралельно відображаються на субрахунку ЄКР. Далі органи державної казначейської служби України щоденно в регламентованому режимі піднімають доходи на центральний рівень, де зазначені кошти формують щоденний баланс єдиного казначейського рахунку.

2. Поряд з цим щоденно ДКСУ відкриває асигнування для проведення видатків державного бюджету та місцеві бюджети (фінансові органи) надають розпорядження для відкриття асигнувань розпорядникам коштів всіх рівнів для проведення видатків. Далі органи ДКСУ на рівні областей на підставі наданих платіжних доручень формують заявку для підкріплення субрахунку ЄКР на проведення видатків державного та місцевих бюджетів. Після поновлення субрахунків ЄКР Державною казначейською службою України та проведення платежів розпорядників коштів на рахунки установ, які надали товари та послуги, виконали роботи, відкриті в установах комерційних банків баланс єдиного казначейського рахунку зменшується.

Якщо розглянути більш детально процес виконання місцевих бюджетів, можна зробити висновок, що здебільшого етап надходжень доходів до бюджету та етап проведення видатків не співпадає у часі. Як наслідок цього виникає або тимчасовий касовий розрив, або тимчасово вільні кошти. Тоді перед органами місцевого самоврядування постає питання що робити [1, 134].

Починаючи з 2004 року органи ДКСУ вперше проводили надання короткотермінових позик місцевим бюджетам на забезпечення планових видатків, в тому числі на оплату праці, придбання продуктів харчування та медикаментів, оплату комунальних послуг та енергоносіїв бюджетних установ. Такі позики видавались за рахунок єдиного казначейського рахунку державного бюджету на договірних умовах без нарахування відсотків за користування.

На покриття тимчасових касових розривів місцевим бюджетам Чернівецької області за 2013 рік надано 452 позики у сумі 505,4 млн. грн., з яких повернуто всю суму, тобто заборгованість по позиках є нульовою (табл. 1).

Таблиця 1

Таким чином, забезпечена суттєва підтримка місцевих бюджетів у виконанні соціально-економічних програм, не допускаючи порушення ритмічності у їх фінансуванні впродовж календарного року.

Із збільшенням обсягів робіт по обслуговуванню коштів державного та місцевих бюджетів значно зросли взаємовідносини між всіма гілками владних структур – учасниками бюджетного процесу. Спільна робота органів казначейства та місцевої влади сприяла підвищенню відповідальності кожної із сторін, узгодженню дій з питань виконання бюджетів. Ця співпраця визначає певну самостійність сторін по реалізації власних повноважень в межах компетенції органу чи установи.

Для ефективного використання коштів та збереження платіжного балансу єдиного казначейського рахунку перед органами Державного казначейства України постатє завдання [1, 137]:

• ефективно спрогнозувати фінансові потоки місцевих бюджетів на основі моніторингу, аналізу та співставлення структури та часових процесів формування дохідної частини бюджету та проведення видатків відповідного бюджету за аналогічні періоди минулих років;

• створення національного фонду позик із регіональними підрозділами, який би входив до системи та поповнювався за рахунок тимчасово вільних коштів ЄКР. Щоденне управління таким фондом повинен здійснювати структурний підрозділ ДКСУ на основі проведення аналізу наявних ресурсів, оцінки платоспроможності бюджетів, прогнозування обсягів та швидкості повернення вже залучених коштів та розрахунку ризиків вчасного неповернення коштів;

• розробки та чіткого окреслення відповідальності всіх учасників бюджетного процесу за дотриманням законодавства при отриманні позик місцевими бюджетами та розміщенні коштів місцевих бюджетів на депозитні рахунки в установах банків.

Разом з цим проблемні питання ще залишаються невирішеними. Аналіз ситуації засвідчує, що не всі учасники бюджетного процесу дотримуються встановленого механізму акумулювання та використання коштів.

Назріла гостра необхідність створення спрощеного механізму казначейського обслуговування державного та місцевих бюджетів, який на сьогодні, на наше переконання, є надто громіздким, особливо на стадії реєстрації зобов’язань. Значного удосконалення потребує фінансова звітність та врегулювання термінів її подання.

Удосконалення процедури казначейського обслуговування необхідно проводити шляхом оптимізації документообігу та скорочення обсягів робіт, особливо тих, що здійснюються у «ручному» режимі, розширення безготівкових форм розрахунків, зміцнення нормативно-правової бази діяльності органів ДКСУ.

Крім цього необхідна налагоджена система зв’язку та роботи комп’ютерної мережі, подальша автоматизація обсягу робіт, а на державному рівні встановлення науково обґрунтованого навантаження на працівників та оплати праці на рівні посадових окладів; та матеріального стимулювання працівників органів казначейства.

Таким чином, у процесі управління грошовими ресурсами на регіональному рівні існує ряд недоліків, які потребують негайного корегування.

Література:

1. Клітенко І.Ю. Грошові потоки місцевих бюджетів через модель єдиного казначейського рахунку / І.Ю. Клітенко // Экономика и управление. – 2011. – Вип. 4. – С. 132-137.

2. Охрімовський О.В. Підвищення ефективності казначейського управління грошовими потоками на рівні регіону» / О.В. Охрімовський // Науково-практична конференція «Управління грошовими потоками державного й місцевих бюджетів регіону». Доповіді науково-практичної конференції. – 2005. – С. 3-13.

3. Офіційний сайт ГУ ДКСУ у Чернівецькій області – http://www.treasury.gov.ua/reg/control/chv/uk/publish/article/359871

Науковий керівник:

к.е.н., доцент б.в.в.з, Охрімовський Олександр Васильович.