КОМП’ЮТЕРНА ТЕРМІНОЛОГІЯ ТА ОСНОВНІ СПОСОБИ ЇЇ ПЕРЕКЛАДУ

Потреба у фахівцях, які спроможні систематично використовувати в якості джерела інформації літературу англійською мовою, стає все більш нагальною. У зв'язку з цим, одним з важливих практичних завдань навчання англійської мови за професійним спрямуванням у вищих навчальних закладах є формування умінь виділяти необхідну інформацію з текстів за фахом та перекладати їх.

На сучасному етапі неможливо заперечувати очевидний факт комп’ютеризації різних сфер знань. Відповідно, в умовах масового використання персонального комп’ютера в різних галузях, не лише обмеженому колу спеціалістів-комп’ютерників, але і будь-якому користувачу персонального комп’ютера необхідно вміти застосувати певні найменування для позначення апаратного та програмного забезпечення комп’ютера, оволодіти діями, які виконуються при роботі з ним, та ознайомитися з поняттями, що виникають при взаємодії інформаційних технологій з іншими галузями науки і техніки.

Допомогти в цьому може саме знання комп’ютерних термінів.
Характеризуючи комп’ютерну термінонологію, необхідно відмітити динаміку її виникнення та інтенсивність збагачення новими лексичними одиницями. Стрімкий розвиток комп’ютерних технологій та розширення всесвітньої мережі Інтернет спричинили активізацію номінативних процесів, у результаті яких утворилася і продовжує утворюватися велика кількість лексичних одиниць термінологічного характеру. Це є причиною появи елементів новизни у текстах з проблем комп’ютерних наук та інформаційних технологій. Вони є особливо цікавими, проте пов’язані з вживанням нових термінів, ще не зафіксованих у словниках. Зрозуміло, що такі випадки можуть створювати серйозні проблеми в процесі перекладу.

Основна складність перекладу текстів комп’ютерної галузі, а саме переклад термінологічних одиниць, полягає у розкритті та передачі засобами української мови іншомовних реалій. Обов'язкова умова повноцінного перекладу будь-якого спеціального тексту, особливо комп’ютерного, – це повне розуміння його перекладачем. Дослівний переклад термінів, без проникнення у їх сутність, без знання самих явищ, процесів та механізмів, про які йдеться в оригіналі, може призвести до грубих помилок у перекладі. 
Основними способами відтворення українською мовою комп’ютерної термінології є:

• транскодування;

• калькування;

• описовий переклад;

• еквівалентний переклад.

Спосіб транскодування полягає в передачі звукової або графічної форми слова вихідної мови засобами абетки мови перекладу.

Особливо часто транскодування термінів відбувається тоді, коли термін у мові перекладу складається з міжнародних терміноелементів латинського або давньогрецького походження.

Чисельні комп’ютерні інновації входять до складу української мови разом з розвитком науки і техніки. В умовах відсутнього певного поняття для позначення явища або об’єкта, процес номінації відбувається двома шляхами:

• новий термін запозичується з іншої мови разом з асиміляцією явища або поняття;

• номінації відбуваються засобами, існуючими у мові (наприклад, надання нового значення існуючим словам).

Дослідження показують, що в процесі перекладу комп’ютерних термінів українською мовою використовуються наступні методи:

• транслітерація /транскрипція;

• експлікація;

• переклад на основі аналогії (із застосуванням стандартної лексики в іншому значенні).

Транслітерація – це передача літер алфавіту однієї мови літерами або сукупністю літер алфавіту іншої мови, тобто літерна імітація форми вихідного слова.

Шляхом транслітерації були запозичені такі терміни як Internet – інтернет; chat – чат; hacker – хакер; printer – принтер; computer - комп’ютер; commutator – коммутатор; processor – процессор; operator – оператор; monitor – монітор; indicator – індикатор; portal – портал; server – сервер; multimedia – мультимедія; decoder – декодер; scanner – сканер; gigabit – гігабіт.

Перекладацька транскрипція – це пофонемне відтворення лексичної одиниці за допомогою фонем мови перекладу, тобто фонетична імітація вихідного слова.

Шляхом транскрибування були запозичені такі терміни як tuner – тюнер; browser – браузер; site – сайт; joystick - джойстик; provider – провайдер, display – дисплей, user – юзер, catrdge – катрідж; file – файл; site – сайт; driver – драйвер.

Змішане транскодування: on-line – онлайн, interface – інтерфейс, chat – чат, adaptor – адаптер.

Адаптоване транскодування: profile – профіль; matrix – матриця; domain – домен; command – команда; card – карта; menu – меню.

Одним з найпоширеніших методів перекладу є калькування (від фр. сalque — копія). Під калькуванням розуміють переклад частин іншомовного слова (складного, похідного або словосполучення) з подальшим складанням елементів в одне ціле. Прикладами калькування є переклад таких термінологічних словосполучень як access code – код доступу; autorepeat – автоматичний повтор; absolute disk read – абсолютне зчитування з диску; abstract semantic network – абстрактна семантична мережа .

Калькування – це переклад лексичних одиниць оригіналу, шляхом заміни їх складових частин (морфем або слів) лексичними відповідниками у мові перекладу. Калькування, як прийом перекладу, частіше застосовують у перекладі до тих складних термінів, що утворені за допомогою поширених загальновживаних слів. Калькування використовують при перекладі таких термінологічних словосполучень як наприклад process-handling procedure -процедура управління процесом; peer view instances - рівноправні екземпляри видимого елемента; disk storage - дискова пам’ять; current drive - поточний дисковід; image recognition - розпізнавання зображення. Калькування є виправданим при перекладі термінологічних словосполучень тоді, коли складові елементи цих словосполучень уже посіли певне місце у термінологічній системі мови перекладу і є доступним для розуміння спеціалістів.

У ряді випадків використання прийому калькування супроводжується зміною послідовності калькованих елементів. Нерідко в процесі перекладу транскрипція і калькування використовують одночасно: control panel – панель управління; matrix printer – матричний принтер; hot keys – гарячі кнопки; file system – файлова система; artificial neutral network – штучна нейтронна мережа; computer network - комп’ютерна мережа; mailbox – поштова скринька.

У випадку, коли словосполучення складається з термінів, які ще не увійшли у вживання в певній галузі науки чи техніки на мові перекладу і потребують свого тлумачення, використовують експлікацію.

Експлікація (від лат. explicatio - роз'яснення) – це лексико-граматична трансформація, при якій лексична одиниця мови-оригіналу замінюється словосполученням, яке дає пояснення або визначення даної одиниці. Експлікація є надзвичайно продуктивним способом перекладу комп’ютерних термінів, оскільки бурхливий розвиток сфери інформаційних технологій багатьом термінам своєчасно знайти свої еквіваленти і закріпитися в мові перекладу. За допомогою експлікації перекладають багатокомпонентні термінологічні словосполучення як, наприклад, native mode – режим роботи у власній системі команд; processor-specific code – програма, прив’язана до певного процесора; magnetic bubble memory – запам’ятовувальний пристрій на циліндричних магнітних доменах; non-mouse program – програма, яка не підтримує роботу з мишкою; policy module – модуль керування використанням ресурсів; business application – програма комерційних розрахунків; nucleus – ядро операційної системи; gigaflops – мільярд операцій з рухомою (плаваючою) комою (крапкою) за секунду.

Продуктивність експлікації при перекладі українською мовою також пояснюють розбіжностями у способах творення слів та словосполучень. В англійській мові переважають багатокомпонентні безприйменникові словосполучення, що не є притаманним українській мові і це створює певні труднощі у процесі перекладу. Ці труднощі часто усувають за допомогою калькування зі зміною послідовності компонентів словосполучення. Приклад: BIOS - Basic Input/Output System – базова система введення-виведення; DMA - Direct Memory Access – прямий доступ до пам’яті; DML - Data Manipulation Language – мова маніпулювання даними; DPB – Disk Parameter Block - блок параметрів диска.

Перевагою калькування перед експлікацією є те, що експлікація є багатослівною, а в калькуванні кожному елементу словосполучення на мові оригіналу відповідає один елемент словосполучення мовою перекладу, тобто реалізується принцип економії мовних засобів. Іноді експлікація діє сумісно з калькуванням як, наприклад, MS-DOS - MicroSoft Disk Operating System – дискова операційна система фірми Microsoft.

Якщо значення англійського слова повністю відповідає значенню українського, то це еквівалентний переклад. Цей вид перекладу досить поширений при перекладі англійських комп’ютерних термінів, хоча в українській мові існує не надто велика кількість слів-відповідників у цій галузі. Можна навести такі приклади еквівалентного перекладу: keyboard - клавіатура; memory - пам'ять; message - повідомлення; mode - режим; notepad - записна книжка; screen - екран; desktop - робочий стіл; network - мережа; bar - панель; error - помилка.

Інтенсивний розвиток науки і техніки разом із процесами глобалізації у сучасному суспільстві приводять до безперервного збагачення термінологічної системи української мови словами і словосполученнями, пов’язаними зі сферою інформаційних технологій.

Комп’ютерна термінологія є, мабуть, найбільш динамічною із термінологічних систем, і в ній навряд чи колись можна буде поставити крапку та вважати дослідженою, оскільки інновації в комп’ютерній техніці розвиваються досить стрімко.

Література:

1. Єнікеєва Є.М. Особливості перекладу термінів на українську мову. / Є.М. Єнікеєва. - Вісник СумДУ, 2001. - №5(26) - с.54-59.

2. Карабан В.І. Переклад англійської наукової і технічної літератури. Граматичні труднощі, лексичні, термінологічні та жанрово-стилістичні проблеми. / В.І. Карабан. – Вінниця: Нова книга, 2002. - 564с.

3. Коссак О.М. Англо-український словник з інформатики та обчислювальної техніки. / О.М. Коссак. – Львів: СП “БаК”, 2001. – 304с.

4. Сухенко К.М. Лексичні проблеми перекладу. / К.М. Сухенко - К.: вид-во Київ. ун-ту, 2000. – 124с.

5. Швейцер А.Д. Теория перевода: Статус, проблемы, аспекты. / А.Д. Швейцер - М.: Наука, 2003. – 75с.

Науковий керівник:

викладач вищої категорії, Грицик Галина Орестівна