СТАН ДЕПОЗИТНОЇ БАЗИ КОМЕРЦІЙНИХ БАНКІВ УКРАЇНИ.

На сьогодні в Україні особливого значення набуває підвищення ефективності функціонування ринкової інфраструктури, що вимагає кардинальних якісних перетворень у банківській сфері, а відповідно, реалізації адекватної політики комерційними банками. Перехід від адміністративно-командних методів управління банківською системою до економічних посилює роль конкуренції та зумовлює необхідність врахування потреб клієнтів грошово-кредитного ринку, розробки і реалізації ефективної депозитної і кредитної політики. Досвід країн з розвиненою ринковою системою підтверджує, що головною функцією комерційних банків є сприяння мобілізації заощаджень суб’єктів господарювання, спрямування їх у напрямку найефективнішого використання, опосередковано збільшуючи загальну масу інвестицій та потенціал економічного зростання. Необхідними умовами для створення ефективної банківської системи в Україні є можливість та практичне здійснення переливу фінансових коштів між суб'єктами господарювання, надання споживачам свободи вибору між різними об'єктами розміщення тимчасово вільних грошових коштів, а також надання рівних прав усім, хто пред'являє попит на кредитні ресурси.

Виклад основного матеріалу. Розвиток банківської системи спричинив загострення конкуренції між комерційними банками за ресурси та ефективні напрямки їх розміщення. Це призвело до поступового зниження прибутковості банківської діяльності. Тепер для успішного функціонування та розширення діяльності банківської установи недостатньо залучати кошти за нижчою ціною, а розміщувати за вищою, для цього необхідно створювати ефективну систему менеджменту банку. Для підтримки своєї конкурентоспроможності банки вимушені пропонувати своїм клієнтам все нові послуги, застосовувати різноманітні фінансові інструменти та розширювати свою діяльність [1; 9с.].

У банківській практиці нашої країни для налагодження депозитних послуг у відповідності з вимогами ринкової економіки велике значення має розробка і впровадження системи депозитних рахунків. До головних елементів цієї системи належать: форми депозитних розрахунків, режими здійснення депозитних операцій, порядок розміщення коштів на депозитах; умови їх вилучення, встановлення строків зберігання коштів, регулювання величини процентних виплат. Ринок депозитних вкладів на сьогоднішній день достатньо насичений. Практично кожен банк пропонує клієнтам розміщувати засоби на депозитах. Всі програми, які вимагає ринок, вже на нім присутні. Найближчим часом ніхто нічого кардинально нового не придумує. А ринок сьогодні вимагає лояльних умов і максимальних ставок. Тому якісь нові високотехнологічні продукти, напевно, поки для нашої країни не актуальні. Це такі продукти як комбінація банківських внесків з страховими продуктами та інші, можливо, складніші програми. Наприклад, у нас в країні не дуже активно працює програма довгострокових накопичувальних депозитів строком на 10-20 років. Тобто, на такому рівні, як це відбувається в розвинених європейських країнах. А в останньому – у нас все є, що потрібно споживачеві [7; 3с.].

В Україні більше користуються попитом короткострокові депозити – строком до двох років. Безумовно, банки сьогодні можуть, виходячи зі своїх можливостей, запропонувати депозити строком на 10 років. Але, по-перше, процентна ставка по ним буде нижче, ніж та, яка існує по внесках строком на рік. По-друге, населення психологічно ще не готове до таких довгострокових внесків. Депозити серед населення, звичайно, потрібні, . адже альтернатив-то немає. Люди розуміють, що інфляція буде у будь-якому випадку – розмістять вони гроші на депозит чи ні. Але, помістивши гроші в банк, можна хоч би нівелювати її вплив. І, принаймні, нічого не втратити. Що стосується альтернативних вкладень, то ними, звичайно, може стати придбання якихось непотрібних речей. Але для людей, які збирають гроші на велику покупку на зразок машини або квартири, купувати сьогодні, скажімо, кухонний комбайн було б недоцільне. Такі люди і розміщують засоби на депозитах.

Зараз депозити – це не засіб заробітку. Це, швидше, засіб зберегти те, що є, з найменшими втратами для себе. Хоча, при високих відсотках заробити також  можливо. Згідно останнім дослідженням, більшість інвестфондів показали негативну прибутковість. При цьому, при достроковому розірванні депозиту вкладник, принаймні, отримує назад всі вкладені кошти, нехай навіть часто втрачаючи на відсотках. А в інвестфондах можна навіть потерпіти збитків. У будь-який період всі види депозитів користуються популярністю. Адже там є відмінності – наприклад, по депозитах з можливістю поповнення засобів процентні ставки нижчі. А людина, у якої є певна сума грошей, він не розраховує її витрачати і не чекає, що найближчим часом у нього з'являться додаткові вільні засоби, вкладе цю суму під вищу ставку без права поповнення і зняття. При цьому можна покласти частину коштів на терміновий депозит, а частину – на депозит з можливістю поповнення [3; 66с.]. Також українські банки використовують автоматичну пролонгацію депозиту – це продовження терміну його дії без додаткової заяви клієнта. Таку пролонгацію здійснюють не всі банки. Пролонгація може мати як позитивні, так і негативні сторони. Вона може бути зручна, коли у людини немає можливості з'явитися в банк і повідомити про свій намір тримати там гроші і надалі. Проте при пролонгації чоловік може отримати процентну ставку нижче, ніж у нього була раніше – якщо йому пролонгують депозит по ставці, яка діє на момент пролонгації. Це може бути невигідно, адже тоді клієнт розірве депозит, як тільки у нього з'явиться така можливість, – і втратить нараховані відсотки. В той же час, якби він не пішов на умови продовження, а забрав свої засоби відразу, він міг би їх вкласти вже вигідніше і не втратити відсотки.

Якщо у людини є гроші на депозиті, і вони їй несподівано знадобилися, тоді можна їх тимчасово отримати у вигляді банківського кредиту. Але треба враховувати, що ставка за кредитом у будь-якому випадку буде вища, ніж ставка по депозиту. Вигідно це може бути в тому випадку, якщо у клієнта є депозит, який розміщений на рік, а до кінця терміну у нього залишається два місяці. Якщо клієнт прийде і розірве цей депозит, він втратить всі накопичені за 10 місяців відсотки. Якщо ж він візьме на два місяці кредит під заставу цього ж депозиту, ефект все одно буде краще, ніж при розірванні депозитного договору. Адже клієнт не втратить велику суму грошей. Звичайно, якщо гроші на депозиті пролежали зовсім мало, то, можливо, вигідніше було б просто його розірвати.

У зв'язку із зростанням інфляції в Україні, вкладники багатьох великих банків вже зараз терплять серйозні збитки через те, що вони пропонують 18-20% річних, а за підсумками року інфляція очікується не менше 14,5%. Вищі ж ставки - в середньому від 25% до 29% річних в гривнах - пропонують тільки дрібні і середні банки. Тому варто звернути на них увагу, адже незалежно від розміру і статусу банку Фонд гарантування внесків у разі банкрутства все одно поверне вкладникам до 50 тис. грн. [5; 43с.].

Якщо відкривати гривневий депозит у великому банку, то максимум, на який можна розраховувати, - 20% річних. Але такі програми ще потрібно пошукати. Невеликі банки охоче платять вкладникам до 29% річних. По внесках в доларах різниця скромніша - від 0,25 до 0,75 процентних пункту. Максимальні ставки в крупних банках коливаються від 10% до 11,5%, в середніх - від 12% до 15%. Найбільший розкид ставок традиційно зберігається по внесках в євро. Якщо великі банки можуть запропонувати не більше 9% річних по внеску в європейській валюті, то в середньому банку легко можна знайти пропозиції під 11-13%. Особливо відрізняються ставки по популярних нині "гнучких" внесках (з можливістю дострокового зняття і поповнення). Різниця між максимальними ставками в гривнах перевищує 3%, в доларах - дорівнює 2%, а в євро - 1%.

Невеликі банки привабливі ще і лояльністю відносно умов накопичувальних депозитів. По-перше, пропозицій по ним значно більше, чим у великих банків. По-друге, невеликі банки значно менше обмежують клієнта в можливості поповнення, як в часі, так і по максимальній сумі внеску. Найбільш мінімальний перший внесок, що часто зустрічається, рівний 200-500 грн. або $(€)50-100. Мінімальна сума поповнення коливається в межах 100-500 грн. або $(€)20-100. По "вільних" внесках незнижуваний залишок часто коливається в межах 50-5000 грн. або $(€)10-1000 (залежно від переваг банку). До речі, як правило, ця ж сума є і необхідним першим внеском [4; 9с.]. Відносно технологічності обслуговування депозитів невеликі банки не відстають від великих. Більшість фінансових установ безкоштовно випускають платіжні карти для зарахування відсотків і, за бажанням клієнта, всієї суми внеску (у момент його закриття). Також багато дрібних банків готові оформити на цю ж карту овердрафт у розмірі 70-90% суми внеску.

Що неприємно здивувало, так це штрафи, а точніше - ставки, по яких виплачується дохід у разі дострокового розірвання договору. У крупних банків такі ставки можуть опускатися до 1% в гривнах і 0,5% у валюті. Середні ж банки дозволяють собі взагалі встановити нульову ставку у разі дострокового зняття грошей, як, наприклад, "НРБ". Це означає, якщо вкладник, що оформив депозит на рік, достроково зніме гроші через 11 місяців, він отримає 0% річних, і баста. Інші банки перераховують нараховані відсотки по ставці 0,05-0,01% [9; 4с.]. Украй істотним і цілком очікуваним недоліком невеликих банків, на наш погляд, є погано розвинена мережа пунктів обслуговування. Якими ж повинні бути обіцяні відсотки, щоб вкладник відправився в інший кінець міста відкривати депозит, адже потім доведеться їхати туди ж, щоб його забрати. Тому перед тим, як спокуситися принадними депозитними умовами, варто заглянути на сайт банку: можливо, для оформлення внеску доведеться їхати навіть не в інший кінець міста, а в інше місто. На щастя, в столиці і містах-міліонерах кожен із банків порахував своїм обов’язком відкрити, як мінімум, одну філію [6; 6с.]. Також слід зауважити, що середні банки ввічливіші з клієнтами, ніж їх великі "побратими". Більшість фахівців спокійно і із знанням справи розповідають про умови внесків і відповідають на всі каверзні запитання. Напевно, в ці банки рідше звертаються клієнти, і тому їх співробітники спокійніше дають розгорнену консультацію по телефону, або ж їх керівництво відповідальніше відноситься до підбору персоналу.

Але факт залишається фактом: відношення до клієнта в банках "середньої руки" цілком гідне. Правда, це стосується тільки дзвінків у відділення і філії, оскільки з "гарячими лініями" (call-центрами) у багатьох учасників рейтингу просто біда. По-перше, сall-центры є максимум у третини банків України. По-друге, спілкування з "гарячими" операторами, приносить мало задоволення і також трохи користі. Як правило, в call-центрі можуть розповісти тільки те, що і так є на сайті, а за рештою інформації радять звертатися безпосередньо у відділення. Зате у всіх банків є офіційні сайти, де можна виявити необхідний мінімум інформації по депозитах. Правда, цілком покладатися на цю інформацію все ж таки не варто, у деяких банків вона сильно застаріла. Також дрібні банки грішать анонсуванням на сайтах неіснуючих послуг, у тому числі і депозитних програм. Загалом, єдиний надійний спосіб отримати достовірну інформацію - дзвонити у відділення, а ще краще - в головний офіс банку.

Отже внески в середніх і дрібних банках можуть бути набагато вигідніше, ніж у великих банках. Проте перш ніж ухвалити рішення і довірити гроші невеликому банку, варто серйозно вивчити його фінансовий стан і умови застосування штрафних санкцій. І те, і інше може неприємно здивувати [2; 10с.]. Аналізуючи сучасний стан розвитку банківської системи України, зростаючу стабільність банківських інститутів, відзначено загострення конкуренції між комерційними банками, їх боротьбу за потенційних клієнтів. Банківська система України знаходиться на етапі сегментації ринку банківських послуг між окремими банківськими інститутами, яка, в свою чергу, забезпечується відповідною політикою комерційних банків. Здійснений у роботі аналіз теоретичних засад депозитної політики дозволив визначити еволюцію банківської діяльності на ринку заощаджень та систематизувати особливості даних процесів в Україні. Визначено тісний взаємозв’язок між розвитком депозитного ринку та процесами стабілізації грошової одиниці, грошово-кредитного ринку, зростанням грошових доходів населення та соціально-економічним зростання загалом. 

Доведено, що важливим чинником зростання обсягів депозитного ринку в Україні є зростання грошових доходів юридичних та фізичних осіб, що за умови відсутності фінансового ринку як альтернативи інвестування визначає депозитні вклади як головне джерело портфеля активів. За цих умов особлива увага звертається на фінансові аспекти діяльності банку. Забезпечення фінансової стабільності комерційного банку в сучасних умовах базується на використанні механізму банківського менеджменту, складовою якого є депозитна політика комерційного банку. Відповідно, ефективність управління та функціонування комерційного банку в значній мірі визначається ефективністю реалізації депозитної політики [8;с.104].

Література

1. Гуцал. І. Банківська система України: стан і перспективи // Банківська справа. — 1998, № 2.
2. Депозитна політика комерційного банку в умовах стабілізації грошово-кредитного ринку України: Автореф. дис... канд. екон. наук: 08.04.01 / О.А. Дмитрієва; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 2004. — 18 с.
3. Динаміка фінансового стану банків Україна на І липня 2004 року// Вісник НБУ. - 2004. - №8. - С. 66
4. Заруцька О. Деякі тенденції ринку депозитів // Вісник НБУ. - 2001. - №10. - С. 7-10.
5. Кожель Наталія. Основні тенденції змін у структурі вкладів на українському депозитному ринку як свідчення зміцненя довіри до банків // Вісник НБУ. – листопад 2004 року. – С.43-45.
6. Лютий І.О. Депозитний ринок в інвестиційній політиці економічного зростання // Фінанси України. – 2002. - № 5. – С.3-8.
7. Основні показники діяльності банків України на 1 січня 2007року // Вісник НБУ. -2007 -№2. -С.49-51.
8. Череп А.В.,Андросова О,Ф. Банківські операції: Навч.посібник.- К.:Кондор,2008.-410с.
9. Тигіпко Сергій. Система гарантування вкладів в Україні: сучасний стан і перспективні напрямки розвитку // Вісник НБУ. – серпень 2004. – с.4-5.