структура професійної етики Магістрів дошкільної освіти

Професійні обов’язки майбутнього магістра дошкільної освіти не обмежуються науково-педагогічною діяльністю: він є майбутнім викладачем, організатором дошкільної освіти, вихователем. У взаємодії з людьми різних категорій майбутній фахівець сфери освіти повинен виявляти толерантність, безконфліктність, відповідальність, тактовність, емпатію, гуманізм, високі моральні якості, а отже дотримуватися норм професійної етики. У Законах України «Про освіту», «Про дошкільну освіту» та інших законодавчих документах, що регламентують сферу освіти, підкреслюється необхідність володіння педагогами професійною етикою як складовою їх професійної компетентності. Системою професійних етичних норм, правил поведінки майбутній магістр має оволодіти свідомо і добровільно ще під час навчання у вищому педагогічному закладі. Проте, як показує практика, не завжди цьому аспекту професійної підготовки майбутніх фахівців приділяється належна увага.

До проблеми формування професійної етики зверталися античні мислителі (Арістотель, Демокріт, Платон, Сократ), зарубіжні педагоги - просвітителі минулого (А.Дістервег, Д.Дьюї, Я.Коменський, Д.Локк, Й.Песталоцці).

Актуальною проблема формування професійної етики фахівця є і сьогодні, зокрема її висвітлювали у філософському аспекті (В.Андрущенко, І.Зязюн, В.Кремень, В.Огнев’юк та ін.); висвітлювались аксіологічні основи формування етичних якостей особистості (Г.Васянович, В.Писаренко, І.Писаренко, І.Синиця, В.Чернокозова, І.Чернокозов та ін.).

У дослідженнях І.Беха, Л.Кондрашової, В.Семиченко, Л.Хоружої, вчені наголошують на необхідності здійснення особистісно-орієнтованого підходу, врахування ролі емоційних переживань, діалогічного спілкування у процесі формування професійної етики.

Мета статті полягає в розкритті змісту складових професійної етики майбутніх магістрів дошкільної освіти. Відповідно до мети визначено наступні завдання: уточнити сутність понять «етика», «професійна етика», «професійна етика магістрів дошкільної освіти»; обґрунтувати структуру професійної етики магістрів дошкільної освіти згідно особливостей їх професійної діяльності.

У науково-педагогічній літературі поняття професійна етика розглядають: як професійна мораль, яка притаманна людям певної професії [3, с.127]; як сукупність моральних норм, що характеризують поведінку людини у професійній сфері, а також галузь етики, предметом якої є визначення й обґрунтування таких нор­мативних систем [9, с. 531]; як кодекси поведінки, які декларують певний тип моральних взаємин між людьми, що визначається оптимальним виконанням цієї професійної діяльності [7, с. 285]; як сукупність моральних норм, які визначають ставлення працівника до свого професійного обов’язку, а через нього – до людей, з якими він контактує за характером своєї діяльності [8, с. 19].

Мораль регулює поведінку людини не лише в професійній діяльності, а й у всіх сферах її життя. В нашому випадку мова йде саме про професійну етику фахівців-магістрів дошкільної освіти і ми розглядаємо її як гармонійну взаємодію моральних якостей особистості у професійній діяльності, що виражається в морально-змістовому, ціннісно-орієнтаційному та комунікативному аспектах.

Для обґрунтування структури професійної етики магістрів дошкільної освіти слід детальніше зупинитися на особливостях професійно-педагогічної діяльності фахівців такого профілю. В освітньо-кваліфікаційній характеристиці для професіоналів освітньо-кваліфікаційного рівня «магістр» спеціальності Дошкільна освіта визначено коло їх професійних умінь та здатностей – це готовність до науково-педагогічної діяльності, що передбачає знання особливостей проведення науково-педагогічних досліджень у вищих закладах освіти; здатність до професійно-педагогічного спілкування з різними категоріями учасників освітнього процесу – колегами, студентами, а отже і їх батьками, науковцями; знання особливостей управління ціннісно-орієнтаційною, навчально-пізнавальною і науково-дослідною діяльністю студентів; в процесі вивчення ними фахових навчальних дисциплін, здійснення виховної роботи зі студентами в процесі викладання фахових дисциплін та ін. [2]. Обов’язки організатора дошкільної освіти передбачають здатність організовувати та здійснювати керівництво виховним процесом у дошкільних закладах освіти, використовуючи сучасні інноваційні освітні технології та ін. Все вище зазначене зобов’язує майбутнього магістра володіти педагогічним тактом, етикетом, ввічливістю, умінням слухати, створювати сприятливий психологічний клімат в педагогічному процесі, володіти такими моральними якостями як чемність, коректність, делікатність, справедливість, доброзичливість та ін. Отже, як бачимо, особливості професійних обов’язків магістрів дошкільної освіти вимагають дотримання правил поведінки та норм високої моралі.

Магістр дошкільної освіти має оцінювати події, явища та поведінку інших за допомогою певної системи ціннісних орієнтацій. Будь-яка діяльність педагога є морально орієнтованою, оскільки її результат має велику соціальну цінність і спрямований на виховання моральності вихованців. Реалізація ідей педагогічної моралі забезпечує формування ціннісних орієнтацій на моральну діяльність і вдосконалення моральних відносин між індивідами.

Найвищою цінністю, з погляду сучасних гуманістичних теорій, є людина. Гуманізм – справжня віра в людину і її можливості, новий метод наукового дослідження, новий погляд і ставлення до світу, адже «божественному знанню» він протиставляє «людське знання» («гуманна студія») [1, с. 59]. А такі складові як чесність і гідність представника педагогічної професії є обов’язковими і первинними. Чесний педагог схильний до вираженої правдивості, прямоти характеру, відвертості [5].

У ціннісно-орієнтаційному компоненті важливу роль слід приділити такій складовій як гідність, що характеризується моральним ставленням магістра до себе, яке відображає уявлення про власну цінність, моральну рівність з іншими; ставлення до себе інших людей, які визнають цю цінність [1, с. 177]. Гідність особистості магістра дошкільної освіти потребує поваги до неї й від інших людей, визнання певних прав і реальних можливостей. В індивідуальній моральній свідомості вона має форму почуття власної гідності, яка спрямовує педагога-магістра до відповідних форм поведінки.

Одна з моральних вимог до педагога – бути справедливим. Це поняття відображає загальне співвідношення цінностей, розподіл їх між індивідами, порядок людського життя, який відповідає уявленням про сутність людини та її невід'ємні права. Справедливість педагога – це об'єктивне ставлення до вихованців, яке ґрунтується на любові та повазі, абстраговане від особистісних симпатій та антипатій. Мораль полягає не лише в дотриманні загальноприйнятих норм поведінки, а й у розвиненій здатності педагога критично ставитися до навколишнього світу і власних дій. Моральне ставлення проявляється у стійкій поведінці магістра дошкільної освіти, що відповідає етичним критеріям у сфері педагогічної діяльності. Отже, в основу ціннісно-орієнтаційного компонента покладені складові, що є високоморальними за своєю сутністю та допомагають педагогу здійснювати оцінку навколишнього світу крізь призму моралі.

Морально-змістовий компонент характеризується відображенням у вигляді моральних норм і правил поведінки магістра дошкільної освіти у суспільному й особистому житті.

Особливою формою духовного засвоєння результатів пізнання, процесу відображення моральної дійсності, яка характеризується усвідомленням їх істинності, є етичні знання. Їх обов’язкові якості – науковість, систематичність, усвідомленість, осмисленість. Вони охоплюють знання моральних вимог, норм, правил поведінки і виконують роль орієнтирів у світі цінностей, а також є передумовою відповідального ставлення до власної поведінки й поведінки інших [1, с. 52].

Для вдосконалення моральності вихованців, надання допомоги їх батькам необхідним є включення магістра дошкільної освіти в просвітницьку діяльність. Цю складову розглядаємо як напрям діяльності педагога з організації та проведення заходів із професійно-етичних питань.

Важливою складовою морально-змістового компоненту є організація самовиховання магістра та керівництва цією роботою, до якої ставиться ряд вимог, зокрема: зв’язок самовиховання з практичною діяльністю педагога, систематичність і послідовність самовиховання, неперервний характер роботи, постійне вдосконалення змісту й форм самовиховання з урахуванням індивідуальності педагога, умов роботи, спрямованості професійних інтересів магістра дошкільної освіти та ін.

Морально-змістовий компонент професійної етики магістрів дошкільної освіти буде не повною мірою розкрито без врахування морального досвіду фахівця. Саме наявність цієї риси надає можливість впливати педагогу під час взаємодії з різними учасниками освітнього процесу. Отже, морально-змістовий компонент включає професійно-етичні знання, просвітницьку діяльність, самовиховання, моральний досвід, які є необхідною складовою не тільки професійної етики, а і професійно-педагогічної компетентності магістрів дошкільної освіти.

У комунікативному компоненті структури професійної етики розглядаємо такі взаємодії моральних відносин у системах: «педагог – дитина», «педагог – студенти», «педагог – батьки», «педагог – педагог», «педагог – керівник». У всіх цих комунікативних зв’язках педагог має проявляти моральну справедливість, взаємодопомогу, толерантність, безконфліктність, здатність і готовність до співпраці. Основою моральних відносин у всіх названих системах виступає принцип гуманізму. Такі гуманістичні відносини в системах стверджуються за умови спільної діяльності суб'єктів та їх творчої співпраці, що включає такі компоненти педагогічної діяльності як уміння створювати атмосферу взаємної довіри, взаємної допомоги й доброзичливості; формування спільних цілей та інтересів; володіння високою культурою пізнавальної діяльності і поведінки в умовах творчої самостійності; здатність розробляти систему роботи зі студентами та вихованцями [6, с. 54].

У системах взаємодії «педагог – батьки», «педагог – педагог», «педагог – керівник» майбутній магістр дошкільної освіти має володіти бездоганним тактом, гнучкістю розуму, почуттям гумору, бути готовим до справедливої вимогливості в субординаційних відносинах керівника і підлеглих, оскільки справжній педагог покликаний не просто передавати знання, а нести в собі високі моральні якості, долати агресивність, бачити кращі риси людей та вірити в них [6, с. 51]. Отже, професійна етика майбутніх магістрів дошкільної освіти потребує знань особливостей моральних відносин у різних типах професійної взаємодії, що, в свою чергу, вимагає володіння знаннями та навичками мовленнєвого етикету.

Таким чином, враховуючи особливості професійної діяльності магістрів дошкільної освіти, нами запропоновано структуру їх професійної етики, яка інтегрує морально-змістовий, ціннісно-орієнтаційний та комунікативний компоненти в єдине ціле, що дозволить, на наш погляд, комплексно формувати необхідні моральні якості, риси, прищеплювати моральні норми, виховувати правила поведінки у майбутніх фахівців сфери дошкільної освіти з метою їх максимальної самореалізації у професійній діяльності.

Література

1. Васянович Г.П. Педагогічна етика: навч. посіб. / Г.П. Васянович. – К. : Академвидав, 2011. – 256 с.

2. Галузеві стандарти вищої освіти. НПУ імені М.П. Драгоманова – К.:2011. – 22с.

3. Довідник з педагогіки і психології: навч. посіб. / О.В. Скрипченко, Т.М.Лисянська, Л.О. Скрипченко – К.: Видавництво НПУ імені М.П. Драгоманова, 2002. – 216 с.

4. Енциклопедія освіти : [гол. ред. В. Г. Кремень] / Акад. пед. наук України. – К. : Юрінком Інтер, 2008. – 1040 с.

5. Коллекция словарей и энциклопедий // Мир словарей [Электронный ресурс] : режим доступа http://mirslovarei.com. – заголовок з екрану.

6. Педагогічна етика: текст лекцій / О.Г. Романовський, Н.В.Середа, О.В. Квасник. – Харків: НТУ «ХПІ», 2011. – 60с.

7. Словарь по этике / Ред. А.А.Гусейнов, И.С.Кон. 6-е изд – М. : Политиздат, 1989. – 447 с.

8. Хоружа Л.Л. Етична компетентність майбутнього вчителя початкових класів: теорія і практика: Монографія / Л.Л. Хоружа; Ін-т педагогіки АПН України. – К., 2003. – 319с.

9. Філософський енциклопедичний словник / Ред. кол.: В.І. Шинкарук, Є.К. Бистрицький, М.О. Булатов та ін. – К.: Абрис, 2002. – 746с.

Науковий керівник:

кандидат педагогічних наук, доцент кафедри педагогіки Педагогічного інституту

Київського університету імені Бориса Грінченка Руденко Людмила Степанівна.