ВИЗНАЧЕННЯ ТУРИСТСЬКО-ЕКСКУРСІЙНИХ ОБ'ЄКТІВ ДЛЯ ОРГАНІЗАЦІЇ ТУРИСТСЬКО-ЕКСКУРСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В ЗАПОРІЗЬКОМУ РЕГІОНІ

Організації туристсько-екскурсійної діяльності (ТЕД) в сучасних умовах національного й культурного становлення сприяють туристсько-екскурсійні об'єкти (ТЕО), які наявні або створені на території України, і в Запорізькому регіоні, зокрема. Вони є складниками рекреаційно-туристичних ресурсів, що забезпечують розвиток туристсько-екскурсійного процесу. Окрім того, від їх правильного відбору, послідовності показу залежить виробництво туристсько-екскурсійного продукту, а відповідно і якість туристсько-екскурсійного обслуговування.

Дослідженню рекреаційно-туристичних ресурсів присвячені роботи О.О. Бейдика (2001, 2011), О.О. Любіцевої, Є.В. Панкової, В.І. Стафійчука (2007), вивченням екскурсійних об'єктів займались І.І. Пірожник (1985), Н.А. Гецевич (1988), Б.В. Ємельянов (2004), В.К. Бабарицька, А.Я. Короткова, О.Ю. Малиновська (2007) та ін. [1, 2, 3, 4, 5, 6].

Проведенні дослідження дозволяють нам визначити, що під ТЕО слід розуміти природні об'єкти, в т.ч. тіла або явища природи; антропогенні й культурно-історичні об'єкти, артефакти, яким властива споживча вартість і які можуть бути залучені до ТЕД. ТЕО можна вважати об’єкти, які є предметами зацікавлення туристів і екскурсантів, стимулюють їх до подорожі, здатні задовольнити їх пізнавальні, емоційні, духовні та інтелектуальні потреби.

Для використання ТЕО у ТЕД їх необхідно класифікувати:

• за значенням на: міжнародні (зустрічаються в обмеженій кількості районів земної кулі, або тільки в окремих країнах), державні (зустрічаються в окремих районах і центрах країни, мають аналоги в інших регіонах країни), місцеві (зустрічаються в багатьох районах і центрах країни, мають аналоги в багатьох її місцевостях, наприклад краєзнавчі музеї та ін.);

• за приналежністю на: природні (річка, озеро, мальовничий ландшафт, геологічні об’єкти та ін.), антропогенні об’єкти, які з’явилися в результаті людської діяльності (археологічні, історичні пам’ятки, сучасні будівництва, сільськогосподарські угіддя та ін.);

- за тематичною спрямованістю екскурсійних програм на: історичні (пам’ятки війн і бойових подій; місця, пов’язані з проживанням історичних діячів та ін.), етнографічні (об'єкти, які знайомлять з історією, традиціями, побутом певних націй і народностей та ін.); архітектурні і містобудівельні (пам’ятки зодчества; будинки, які примітні своєю архітектурою і певним призначенням; об'єкти сучасного будівництва та ін.), археологічні (стоянки, городища, кургани, могильники та ін.); природознавчі (природно-географічні об'єкти, в т.ч. тіла або явища природи; території та об'єкти, які знаходяться під охороною - національні природні парки, насадження цінних порід дерев, окремі геологічні об’єкти та ін.), краєзнавчі (краєзнавчі музеї та ін.), літературні (пам'ятні літературні місця пов'язані з розвитком певного періоду літератури; місцевості пов'язані із біографією і творчістю певних письменників (або знайшли відображення в їх художніх творах), мистецтвознавчі (місцевості пов'язані із біографією і творчістю певних діячів мистецтва; об'єкти, які знайомлять з кіно- і фотомистецтвом, творами образотворчого мистецтва або народним художнім промислом; картинні галереї, виставкові зали, майстерні певних художників або скульпторів; театрально-музичні об'єкти, та ін.), музейні (експозиції тематичних музеїв), виробничі або сільськогосподарські (виробничо-економічні - банківська, біржова діяльність; об'єкти, які знайомлять з певними виробничо-технологічними процесами; фермерські господарства та ін.);

- за змістом на: однопланові (річка, рослина, тварина, будинок, твір мистецтва), багатопланові (архітектурний ансамбль, ліс, поле, вулиця, площа міста);

- за функціональним призначенням на: основні (які слугують основою для розкриття підтем екскурсії), додаткові (які показують під час переїздів (переходів) між основними ТЕО в ході логічних переходів у розповіді екскурсії);

- за ступенем збереження: повністю збереженні, частково збереженні, дійшли до наших днів із значними змінами (перебудовані або реконструйовані), повністю втрачені [5, 6].

Перед організаторами ТЕД при створенні екскурсійних програм стоїть завдання - відібрати з великої кількості ТЕО найцікавіші і на вигляд, і за тією інформацією, яку вони містять, для забезпечення візуальної основи туристсько-екскурсійного процесу та глибокого розкриття тематичної спрямованості екскурсії. При відборі ТЕО, з метою включення до ТЕД, їх оцінку доцільно проводити за такими критеріями: пізнавальна цінність (зв'язок об'єкту з певними подіями, життям або творчістю видатних особистостей, можливістю його використання в естетичному вихованні учасників ТЕД); наявність повної, достовірної і науково обґрунтованої інформації про об'єкт відвідування; відомість (популярність об'єкту, як серед місцевих так і приїжджих туристів та екскурсантів); незвичність або екзотичність (особливість пам'яток культури і історії, будівель або споруд, унікальність природних об'єктів або явищ); виразність (зовнішня - взаємодія об'єкту з навколишнім середовищем, внутрішня - неповторність інтер’єру); збереження (оцінка сучасного стану об'єкту, його підготовленість до показу туристам та екскурсантам); місцезнаходження (враховуватися відстань до об'єкту, зручність під'їзду для автотранспорту, природне оточення об'єкту, наявність місць для розташування груп туристів та екскурсантів з метою ознайомлення та спостереження); визначення інформаційно-тимчасової ємкості (оцінка за часом, необхідним для психоемоційного сприйняття об’єкта і контакту з ним, для його огляду й висвітлення в комплексних або тематичних екскурсіях; на основі хронометричного методу дослідження об'єкту складається типологічна таблиця із середніми нормами часу на огляд визначеного його виду, в т.ч. і тимчасового обмеження відвідувань, якщо об'єкт знаходиться на реконструкції) [5, 6].

При організації ТЕД необхідно враховувати те, що екскурсійна програма не повинна бути перенасичена великою кількістю об'єктів відвідування, оскільки це збільшує її тривалість і знижує вагу та інтерес туристів та екскурсантів. Оптимальна тривалість міської екскурсійної програми складає 2-4 академічних години (в туристсько-екскурсійному процесі 1 академічна година дорівнює 45 хвилинам), при цьому туристи та екскурсанти з цікавістю сприймають не більш 15-20 ТЕО. В екскурсійну програму можуть бути включені ТЕО, як однієї групи (наприклад, пам'ятки археології), так і декількох груп (пам'ятні місця, історичні пам'ятки, житлові будівлі, природні об'єкти). Набір об'єктів залежить від тематичної спрямованості ТЕД, змісту екскурсійної програми, складу туристсько-екскурсійної групи.

Організації ТЕД у Запорізькому регіоні, в першу чергу, сприяють наявні культурно-історичні і природні ТЕО. Необхідно зазначити, що відповідно до Постанови Кабінету міністрів України від 26.07.2001р., № 878 „Про затвердження списку історичних населених місць” шість населених пунктів Запорізького регіону – Запоріжжя, Бердянськ, Гуляйполе, Мелітополь, Оріхів, Токмак – занесені до зазначеного Списку [7].

В межах регіону дослідження на державному обліку перебуває 8304 культурно-історичних пам’яток, у тому числі 6552 - археології, 1700 - історії, 32 - монументального мистецтва, 20 - науки і техніки. З них до Державного реєстру нерухомих пам’яток України занесені 12 об’єктів культурної спадщини національного значення: 9 пам’яток археології, 3 пам’ятки історії [7, 8, 9]. Зазначено, що культурно-історичні ТЕО в регіоні розміщені нерівномірно. Найбільша кількість усіх пам’яток припадає на Запорізький, Оріхівський, Бердянський і Мелітопольський адміністративні райони, а найменша – на Розівський, Веселівський і Якимівський райони.

Серед природних ТЕО у Запорізькому регіоні для організації ТЕД, особливої уваги заслуговують території та об’єкти природно-заповідного фонду (ПЗФ), загальна кількість яких складає 353 одиниці. З них державне значення мають 23 об’єкти, місцеве – 330. Площа територій та об’єктів ПЗФ становить понад 71,8 тис. га (2,65 % від загальної площі регіону дослідження) [10].

Проведена оцінка територій та об’єктів ПЗФ у межах Запорізького регіону з метою їх використання в ТЕД визначила, що площа їх складає понад 71,8 тис. га. У їх структурі виділяють 8 категорій об’єктів: 2 національних природних парки, 1 природний заповідник, 1 регіональний ландшафтний парк, 227 заказників (з них 12 державного значення), 96 пам’яток природи (в т.ч. 7 об’єктів державного значення), 3 заповідних урочища, 22 парка-пам’ятки садово-паркового мистецтва (1 державного значення), 1 зоопарк [8, 10].

Найбільші показники забезпечення населення (на 1000 осіб) територіями та об’єктами ПЗФ у Запорізькому регіоні мають Якимівський і Василівський адміністративні райони, найменші - Великобілозерський, Пологівський, Михайлівський і Запорізький райони. До районів, які мають найбільший показник співвідношення між площею територій та об’єктів ПЗФ і загальною площею адміністративного району, належать Якимівський і Василівський райони; до районів, які мають найменший показник цих розрахунків, Великобілозерський, Пологівський і Михайлівський.

Отже, Запорізький регіон має унікальне сполучення культурно-історичних і природних (в т.ч. територій та об’єктів ПЗФ) ТЕО, які можуть бути залучені до ТЕД, що буде сприяти формуванню різних її тематичних напрямків. До ТЕО Запорізького регіону, які користуються найбільшим попитом у туристів і екскурсантів можна віднести:

• пам'ятні місця, пов'язані з історичними подіями в житті народу, розвитком суспільства і держави (наприклад, історико-культурний заповідник державного значення «Хортиця»; уславлений Дніпрогес (гребля та силова станція), 1927-1932 рр.; меморіальний комплекс на честь радянських воїнів, загиблих під час форсування Дніпра, 1943 р. (м. Запоріжжя) та ін.);

• будівлі та споруди, меморіальні пам'ятники, пов'язані з життям і діяльністю видатних людей, твори архітектури і містобудування, житлові і громадські будівлі, будівлі промислових підприємств, інженерні споруди (фортеці, мости, башти), мавзолеї, будівлі культурного призначення й інші споруди (наприклад, історико-архітектурний музей заповідник державного значення «Садиба Попова» (м. Василівка), Святотроїцька церква початку IXI ст. (м. Приморськ), мости Преображенського (м. Запоріжжя) та ін.);

• експозиції державних і народних музеїв, картинних галерей, постійних і тимчасових виставок (наприклад, меморіальний музей керівника Севастопольського збройного повстання 1905 р. - П.П. Шмідта (м. Бердянськ) та ін.);

• пам'ятки археології - городища, стародавні стоянки, поселення, кургани з похованнями, земляні вали (наприклад, комплекс археологічних пам'яток «Мамай-гора», курганний могильник «Солоха» і Кам'янко-Дніпровський історико-археологічний музей та ін.);

• пам'ятки мистецтва - витвори образотворчого, декоративно-прикладного мистецтва, скульптура, садово-паркове та ін. мистецтво (наприклад, Запорізький художній музей, Запорізький обласний краєзнавчий музей (м. Запоріжжя) та ін.);

• природні об'єкти - ліси, гаї, паркі, річки, озера, ставки, території та об'єкти ПЗФ - заповідники і заказники, а також окремі дерева, реліктові рослини та ін. (наприклад, національні природні парки «Великий Луг» та «Приазовський» та ін.).

Необхідно відзначити залежність ТЕД у Запорізькому регіоні від стану ТЕО, під'їзних шляхів до них, місць для спостереження і ознайомлення. Саме тому, на сучасному етапі необхідно активізувати активну взаємодію організаторів ТЕД (туристсько-екскурсійних підприємств), з тими організаціями, які ведуть роботу по виявленню, здійсненню реставрації і охороні пам'яток культури й історії, природних ТЕО, що створить необхідні умови для подальшого вдосконалення її розвитку та організації.

Література:

1. Бейдик О.О. Рекреаційні ресурси України : навч. посіб. / О. О. Бейдик. – К. : Альтерпрес, 2011. – 462 с.

2. Любіцева О. О. Туристичні ресурси України : навч. посіб. / О. О. Любіцева, Є. В. Панкова, В. І. Стафійчук. – К. : Альтерпрес, 2007. – 369 с.

3. Пирожник И. И. Основы географии туризма и экскурсионного обслуживания / И. И. Пирожник. – Минск : Университетское, 1985. – 253 с.

4. Гецевич Н. А. Основы экскурсоведения : учеб. пособ. / Н. А. Гецевич. –Минск : Надра, 1988. – 168 с.

5. Емельянов Б. В. Экскурсоведение : [учебн.] / Б. В. Емельянов. – М. : Советский спорт, 2004. – 216 с.

6. Бабарицька В. Ескурсознавство і музеєзнавство : навч. посіб. / В. Бабарицька, А. Короткова, О. Малиновська. – К. : Альтерпрес, 2007. – 464 с.

7. Культурна спадщина Запорізького краю. Збірка наукових статей та документів з охорони культурної спадщини. – Запоріжжя : Дике Поле, 2009. – Вип. 1. – 348 с.

8. http://www.zotiс.zp.ua Запорізький обласний туристично-інформаційний центр.

9. http://www.kray.zp.ua Культурна спадщина Запорізького краю.

10. http://www.menr.gov.ua Міністерство охорони навколишнього природного середовища України.