ОРГАНІЗАЦІЯ ПРОВЕДЕННЯ ЛОКАЛЬНОГО ЕКОЛОГІЧНОГО МОНІТОРИНГУ ВИЩОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ

Моніторинг — це комплексна система спостережень, збору, обробки, систематизації та аналізу інформації про стан навколишнього середовища, яка дає оцінку і прогнозує його зміни, розробляє обґрунтовані рекомендації для прийняття управлінських рішень. Організація екологічного моніторингу необхідна для розробки заходів, спрямованих на усунення негативних наслідків втручання людини в навколишнє природне середовище і поліпшення екологічної ситуації; застосування методів оптимізації природокористування при одночасному збереженні довкілля [1].

Метою наукової роботи є розробка індивідуальної локальної системи моніторингу вищого навчального закладу на прикладі Полтавської державної аграрної академії.

Актуальність і невідкладність вирішення проблем моніторингових досліджень полягають в тому, що хоча й існує низка відомчих спостережень систем за станом довкілля, але вони не зведені в єдиний комплекс і не можуть ефективно виконувати узагальнюючу функцію оцінки стану і рівня використання ресурсів, з тим щоб прогнозувати зміни і розробляти рекомендації для прийняття управлінських рішень щодо оптимізації господарської діяльності і природокористування в окремих регіонах [2].

Залежно від призначення здійснюється загальний (стандартний), оперативний (кризовий) та фоновий (науковий) моніторинг навколишнього природного середовища. Загальний (стандартний) моніторинг навколишнього середовища — це оптимальні за кількістю параметрів спостереження на пунктах, об’єднаних в єдину інформаційно-технологічну мережу, які дають змогу на основі оцінки і прогнозування стану довкілля регулярно розробляти управлінські рішення на всіх рівнях. Оперативний (кризовий) моніторинг навколишнього природного середовища полягає у спостереженні спеціальних показників у цільовій мережі пунктів у реальному масштабі часу за окремими об’єктами [5].

Фоновий (науковий) моніторинг навколишнього середовища являє собою спеціальні високоточні спостереження за всіма складовими навколишнього середовища, а також за характером, складом, кругообігом та міграцією забруднювальних речовин, за реакцією організмів на забруднення на рівні окремих популяцій, екосистем і біосфери в цілому. Цей моніторинг здійснюється у природних і біосферних заповідниках, на інших територіях, що охороняються, на базових станціях.

Моніторинг є багаторівневою системою. Нижчим ієрархічним рівнем є рівень детального моніторингу, який реалізується в межах невеликих територій (ділянок). При об'єднанні систем детального моніторингу в більш велику мережу (наприклад, в межах району) утворюється система моніторингу локального рівня. Локальний моніторинг призначений забезпечити оцінку змін системи на більшій площі: території міста, району. Локальні системи можуть об'єднуватися в системи регіонального моніторингу, що охоплюють території регіонів в межах області, або декількох з них.

Під локальним моніторингом варто розуміти такий організований моніторинг, при якому забезпечується постійна оцінка екологічних умов, стану й функціональної цінності окремих екосистем на об'єктному рівні. Він повинен бути орієнтований на ряд показників трьох загальних видів: дотримання, діагностики й раннього попередження. Таким моніторингом створюються умови для визначення термінових коригувальних дій у тих випадках, коли цільові показники екологічних умов не досягаються [3].

Прикладом локального моніторингу навколишнього середовища є запропонована система моніторингу території вищого навчального закладу IV рівня акредитації Полтавської державної аграрної академії (ПДАА). Навчально-матеріально-адміністративна база академії включає: п'ять навчальних корпусів, адміністративний корпус, навчально-виробничі майстерні, котельню, навчально-спортивний комплекс, віварій для утримання сільськогосподарських тварин, ветеринарні клініки, паркову зону, бібліотеку, читальні зали, санаторій-профілакторій та п'ять гуртожитків. Площа академії становить 7 гектарів.

Вперше загальний локальний моніторинг території Полтавської державної аграрної академії (ПДАА) проводився на початку 2013 року. В основу покладено дослідження за такими категоріями: забруднення повітря, радіаційний фон, забруднення грунту, зовнішнє екологічне становище території об'єкту.

Виділено такі основні завдання локального моніторингу території ПДАА:

·- спостереження за джерелами та факторами антропогенного впливу;

·- спостереження та оцінка фактичного стану природної екосистеми ПДАА й процесами, що відбуваються в ній, під впливом факторів антропогенного впливу;

·- прогноз зміни стану природного середовища ПДАА під впливом факторів антропогенного впливу й оцінка прогнозованого стану цього природного середовища.

В ході дослідження територія Полтавської державної аграрної академії розглядалася в двох аспектах, у ролі забрудника та у ролі об'єкту забруднення.

Як приклад алгоритму досліджень, розглянемо методику оцінки рівня та ступеню небезпечності забруднення атмосферного повітря згідно з Державними нормативами одним з основних об’єктів забруднення, який знаходяться на території ПДАА, котельною установкою [5]. Враховуючи загальні характеристики котельної установки (вид та кількість палива, потужність) та дослідивши режимну карту роботи, виявлено кількість викидів забруднюючих речовин (таблиця 1).

За допомогою програми «Атмосфера - 2005» зроблено порівняння отриманих значень викидів з котельні з показниками ГДК та згідно зі шкалою оцінки рівня та ступеню небезпечності забруднення атмосферного повітря, визначено рівень забруднення та його безпечність [4]. Одержано такі результати:

Рівень забруднення - допустимий;

Ступінь небезпечності - безпечний;

Кратність перевищення ГДК - < 1;

Відсоток випадків перевищення ГДК – 0.

Проведено аналіз результатів дослідження якісного та кількісного складу повітря; основних характеристик грунту. Результати дослідження по категоріям буди порівняні зі встановленими ГДК і відповідно до висновків було розроблено рекомендації щодо використання результатів. Деякі підсумкові дані станом на квітень 2013 року наведені в таблиці 2.

Особливу увагу приділено дослідженню стану паркової зони Полтавської державної аграрної академії, як цілісної екосистеми. Його історія несе багато інформації, яка може стати підставою для подання клопотання про занесення його до природно-заповідної мережі Полтавщини, як парк-пам'ятку садового-паркового мистецтва[6]. Тож, проведено науковий моніторинг цієї зони з детальним вивченням стану підземних вод на вміст токсичних забруднювачів та грунту на вміст біоелементів, необхідних для живлення рослин, токсичних органічних сполук і важких металів.

В результаті впровадженої системи локального моніторингу Полтавської державної аграрної академії були вирішені такі завдання:

- систематизовано дані про стан об’єктів навколишнього середовища (повітря, грунт та підземні води) на території ПДАА;

- проведено оцінку показників стану окремих екосистем на території ПДАА (паркова зона, віварій, навчальна теріторія та ін);

- виявлено джерела та фактори антропогенного впливу на стан окремих екосистем на території ПДАА;

- розроблено рекомендації щодо використання результатів.

В результаті впровадження запропонованої системи локального моніторингу ПДАА вдалося підвищити оперативність одержання та достовірності первинних даних за рахунок використання оптимальних методик аналізу, сучасних контрольно-вимірювальних приладів та комп'ютеризації процесів збирання первинних даних; спрогнозувати зміни основних показників стану природного середовища ПДАА під впливом антропогенних факторів і оцінити наслідки таких змін, а також розробити коригувальні заходи для збереження екологічної ситуації на території ПДАА.

Література:

1. Закон Про Основні напрями державної політики України у галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки //Відом. Верх. Ради (ВВР). - 1998. - № 38 -39.

2. Кучерук В.Ю., Дудатьєв І.А. /Використання ресурсозбережних технологій. ІІ-й всеукраїнський з’їзд екологів з міжнародною участю. Збірник наукових статей.– м. Вінниця 2009. – 604с.

3. С.І. Дорогунцов, К.Ф. Коценко, М.А. Хвесик та ін. / Екологія – К.: КНЕУ, 2005. - 371 с.

4. В.М.Писаренко, П.В.Писаренко /Агроекологія. Теорія та практикум – «ІнтерГрафіка», 2003. – 318 с.

5. В.М.Писаренко, П.В.Писаренко, О.О.Ласло / Методичні вказівки з моніторингу довкілля – Полтава: РВВ ПДАА, 2012. – 16 с.

6. В.М.Писаренко, В.І.Аранчій, М.М.Опара / Полтавська державна аграрна академія. Історичний нарис (1920-2010). - Полтава: РВВ ПДАА, 2010. - 296 с.

Науковий керівник:

кандидат хімічних наук, доцент, Плаксієнко Ірина Леонідівна.