СЕМАНТИЧНА НАПОВНЕНІСТЬ ФЕНОМЕНУ КОХАННЯ ДЛЯ РІЗНИХ ВІКОВИХ ГРУП

Актуальність теми. Головні труднощі, з якими зіштовхуватимуться люди в ХХI сторіччі – комунікативні – почуття самотності, незадоволена потреба в саморозкритті, коханні, психологічній залежності-інтимності. Вихід на поверхню любовного андеграунду гостро ставить перед психологією завдання осмислення феноменів "сексуальності" і "людського кохання", сім`ї як цінності, ревнощів та ролі жінки в подружніх стосунках, статевого виховання старшокласників. Психологія кохання як розділ психології здатна максимально повно відповісти на багато запитів як теорії психології, так і психологічної практики.

Мета статті: дослідити семантику феномену кохання для старшокласників, студентів та молодих сімейних пар.

Праці В.А. Іваннікова [1], І.Ю. Кулагіної, В.М. Колюцького [2], Ф. Райса [3], Л. Хьєлла, Д. Зіглера [4], Л.Б. Шнейдер [5], Е.Г. Ейдеміллера, В.В. Юстіцкіса [6] та багатьох інших вчених свідчать: уявлення про кохання змінюються одночасно з розвитком особистості людини. Емпіричне дослідження вікової динаміки сенсу кохання охопило собою три вікових групи, найбільш сензитивних до досліджуваної проблематики: старшокласників, студентів та молоді сімейні пари.

Пошуки сенсу життя, свого місця в цьому світі, самовизначення і самопізнання складають основний зміст психологічного розвитку в період ранньої юності [2–4]. Старшокласники намагаються визначити для себе сутність кохання й через кохання зрозуміти особливості власної особистості. Перше кохання, що наступає, як правило, саме в період ранньої юності, робить старшокласників особливо сензитивними до даної проблематики.

У студентські роки змінюється соціальна ситуація розвитку молоді: збільшується свобода, послаблюється батьківський нагляд, розширюється коло знайомих, виникають стабільні стосунки із протилежною статтю, пов'язані з планами створення сім'ї. Основний психологічний конфлікт молоді в 20-25 років: близькість-ізоляція [2; 4]. При його позитивному вирішенні, встановленні близьких, довірчих стосунків формується нова якість особистості – кохання.

Кардинально змінюється соціальна ситуація розвитку молодих людей у ​​момент створення сім'ї [5; 6]: процес вибору партнера завершений, починається етап створення сімейних цінностей, встановлення сімейних ролей, розподілу обов'язків. Одним з головних завдань молодої сім'ї є збереження і розвитку почуття кохання, яке в сучасних сім'ях є основним мотивом укладення шлюбу. Отже, вибір трьох вікових груп: старшокласники, студенти, молоді сімейні пари – дозволяє відстежити динаміку уявлень про кохання при зміні соціальної ситуації формування близьких стосунків, у міру придбання суб`єктом життєвого досвіду.

Емпіричне дослідження проводилося в 2 етапи: 1) анкетування та 2) психосемантичне дослідження сенсу кохання серед різних вікових груп (старшокласники, студенти та молоді сімейні пари) віком від 15 до 25 років. Після теоретичного осмислення причин фрустрації потреби в коханні була розроблена анкета, яка містить 17 закритих запитань, що припускають відповіді "так-ні". Наводимо їх перелік. 1) Ви постійно прагнете щось покращити в собі? 2) Ви хотіли б щось змінити в коханих людях? 3) Вам подобається більшість людей, з якими Ви знайомі? 4) Чи подобаєтеся Ви собі? 5) Вам приємніше займатися чимось спільно, ніж поодинці? 6) Вам легко обговорювати свої проблеми та почуття з іншими людьми? 7) Чи вважаєте Ви, що закохані люди повинні розповідати один одному про все? 8) Чи вважаєте Ви, що кохання вирішує всі проблеми між чоловіком і жінкою? 9) Чи очікуєте Ви, що Ваша кохана людина зробить Вас щасливим? 10) Ви тривожитеся про майбутнє? 11) Вас турбує щось у минулому? 12) Ви порівнюєте себе з кимось? 13) Чи вважаєте Ви, що в дитинстві або юності батьки виховували Вас в беззаперечному підпорядкуванні? 14) Ваші батьки часто сварилися, коли Ви були дитиною? 15) Ви дуже боїтеся залишитися самотнім? 16) Заради коханої людини Ви підете на будь-які жертви і неодмінно допоможете їй? 17) Ви відчуває куди більше радості, коли дбаєте про когось, ніж коли піклуються про Вас?

Далі досліджуваним пропонувалося закінчити по три рази кожну з фраз: "Коли я кохаю, я хочу...", "Коли я кохаю, я незадоволений...", "Коли я кохаю, я ціную...". І, нарешті, їм було необхідно оцінити свою здатність кохати та бути коханим за 10-ти бальною шкалою.

На першому етапі дослідження було проаналізовано відповіді респондентів на запитання авторської анкети, що дозволило стверджувати: старшокласники та студенти задоволені собою, але постійно прагнуть до самовдосконалення. Старшокласникам, на відміну від студентів та молодих сімейних пар, більше подобається працювати самостійно, аніж спільно. Старшокласники, як і молоді сімейні пари, закриті, їм нелегко обговорювати свої проблеми та почуття з іншими людьми. Незважаючи на юний вік, старшокласники, як і молоді сімейні пари, розуміють, що кохання не вирішує всі проблеми між чоловіком та жінкою, але очікують (в тому числі і студенти), що кохана людина зробить їх щасливими. Старшокласникам та молодим сімейним парам притаманна тривожність щодо минулого і майбутнього, яскраво виражений страх самотності. Молоді сімейні пари задоволені собою та оточенням (їм подобається більшість людей, з якими вони знайомі, адже з віком категоричність в оцінюванні оточуючих зменшується), проте схильні порівнювати себе з іншими (наскільки я успішний, чи вдало я вийшла заміж, чи розвивається моя дитина "так, як більшість дітей" і т.д.). Спільним для всіх вікових груп є те, що вони прагнуть створити такі стосунки, в яких зможуть розповідати абсолютно про все своєму партнерові. Вони відчувають більше радості, коли піклуються про когось, ніж коли піклуються про них та заради коханої людини підуть на будь-які жертви, неодмінно допоможуть їй.

На основі контент-аналізу відповідей на запитання авторської анкети "Коли я кохаю, я…" спільно для всіх вікових груп було виділено 8 типів кохання, зокрема: кохання-комфорт, кохання-якісний час, кохання-підтримка, кохання-чесність, кохання-взаємність, кохання-радість, кохання-турбота, кохання-розуміння.

Специфічно для вікових груп додатково було виділено наступні типи кохання: 1) для старшокласників – кохання-краса; 2) для студентів – кохання-діяльність, кохання-свобода, кохання-довіра, кохання-ізольованість; 3) для молодих сімейних пар – кохання-самореалізація, кохання-терпіння, кохання-співчуття, кохання-вдячність, кохання-всеосяжність.

На другому етапі було проведене психосемантичне дослідження, для якого типи ситуацій формулювалися, з одного боку, на основі аналізу дієслів, що описують поведінку чоловіків та жінок. З іншого боку, на основі проведеного тесту межевих смислів Д.О. Леонтьєва [1]. Досліджуваним давалася така інструкція: "Ви приймаєте участь у психологічному дослідженні значення кохання в житті людини. Розділіть, будь ласка, свій аркуш на дві колонки. У першу колонку в стовпчик один під одним напишіть 5 відповідей на питання: "Навіщо людині потрібне кохання?". Відповіді повинні починатися зі слова "щоб". Тепер поставте запитання "Навіщо це людині?" до першої відповіді в першій колонці. Запишіть свою відповідь в другу колонку. Вона також повинна починатися зі слова "щоб". Аналогічно заповніть чотири наступні рядки вашої таблиці".

Результати психосемантичного дослідження значення сенсу кохання в житті людини засвідчили, що існує спадкоємність сенсу кохання в різних вікових групах:

1) старшокласникам кохання потрібно для того, щоб жити, самовдосконалюватися, бути успішними та популярними, бути цікавими для однолітків, набути впевненості в собі, не сумувати, не бути самотніми, бути щасливими, отримувати сексуальне задоволення, розрядку;

2) студентам кохання потрібне для того, щоб жити, мати мету в житті та впевненість в завтрашньому дні, мріяти, самореалізуватися, самовдосконалюватися, бути щасливими, уникнути самотності, урізноманітнити життя, отримувати підтримку, піклуватися, бути відповідальним, мати розраду та натхнення;

3) молодим сімейним парам кохання потрібне для того, щоб бути повноцінним, щасливим, віднайти себе, пізнавати світ, творити, мати сім`ю, народити та виховати дітей, мати опору в житті, не бути самотнім, бути потрібним, піклуватися про коханого, попереджати, оберігати, лікувати, полегшити життя, зустріти разом старість.

Результати дослідження дозволили обґрунтувати необхідність та розробити курс з психології кохання для учнів 9-11 класів. Навчальні предмети, що включають молодих людей у ​​світ конкретної науки, не завжди дозволяють і дають достатньо часу для пізнання себе, визначення власного життєвого шляху. Курс з психології кохання дає старшокласникам можливість краще зрозуміти себе, свої потреби, інтереси, цінності. Курс дозволяє реалізувати провідну в даному віці потребу в самовизначенні у такій сфері життя, як близькі стосунки та кохання. Курс "Психологія кохання" навчальною програмою не передбачений (він може бути реалізований як факультатив або в рамках програми з суспільствознавства). Тому при розробці такого курсу особливо значущим виявилося виділити головне, найбільш важливе для старшокласників у сфері близьких стосунків. Розроблюваний курс "Психологія кохання" включає заняття, з одного боку, на прийняття, розуміння себе та створення для себе почуття безпеки, з іншого боку, розвиває навички позитивного спілкування: вміння розуміти, приймати, робити спілкування безпечним для іншої людини. Окремо в рамках даного курсу обговорюються сексуальні стосунки і їх взаємозв'язок з коханням та родиною. Були виділені змістові блоки, до кожного з яких були підібрані психологічні вправи.

Блок 1. Уявлення про кохання в різних культурах. Філософські та психологічні уявлення про кохання. Використання досвіду різних культур, філософських і психологічних ідей для розуміння власних переживань.

Блок 2. Вплив засобів масової інформації на уявлення про кохання, секс, родину. Індивідуальний вибір – основа щасливого кохання.

Блок 3. Розуміння й прийняття себе – основа побудови позитивних близьких стосунків. Хочеш бути коханим – кохай!

Блок 4. Екологічне спілкування. Розуміння та прийняття іншої людини як необхідний аспект кохання.

Блок 5. Секс, кохання і сім'я.

Висновки. Отже, уявлення про кохання якісно змінюються одночасно з розвитком особистості суб`єкта, тобто існує спадкоємність сенсу кохання для різних вікових груп, породжена зміною соціальної ситуації розвитку та набуттям життєвого досвіду. Так, у старшокласників домінує зовнішня привабливість партнера як цінність, поверхневість, розмитість поняття "кохання", категоричність в оцінюванні коханої людини, романтизація та ідеалізація партнера, прагнення "стосунків без зобов`язань", доступних сексуальних контактів. Вони кохають не для себе, а для того, щоб не відставати від однолітків, бути популярними. Студенти розцінюють кохання як самореалізацію, можливість взаємопідтримки, цікавого проведення часу, спільного планування майбутнього, але їм дуже необхідна свобода у стосунках. Молоді сімейні пари цінують в коханні терпіння, вміння пробачати, вдячність, співчуття, бажання партнера народити дитину та зустріти разом старість. Результати дослідження дозволили розробити курс з психології кохання для старшокласників з метою профілактики виникнення деструктивних тенденцій в любовних стосунках. Перспективним є включення у дослідження нових вікових груп. Результати даного дослідження можуть використовуватися в педагогіці: для розробки спецкурсів з психології кохання для старшокласників і студентів. Знання сенсів кохання на різних вікових етапах будуть корисними для психолога-консультанта, психотерапевта та керівника соціально-психологічних тренінгів. Можливе застосування результатів дослідження для розробки реклами, іміджу товарів для певних груп споживачів, спираючись на провідні потреби цієї групи.

Література:

1. Иванников В.А. Проблема потребности в теории деятельности / Вячеслав Андреевич Иванников // Вестник МГУ. – Серия 14, Психология. – 1983. – № 2. – С. 20-27.

2. Кулагина И.Ю. Возрастная психология: полный жизненный цикл развития человека : учеб. пособ. для студ. высш. учеб. завед. / И.Ю. Кулагина, В.Н. Колюцкий. – М. : Сфера, 2001. – С. 315-400.

3. Райс Ф. Психология подросткового и юношеского возраста : учеб. пособ. / Филип Райс; [8-е изд.]. – СПб. : Питер, 2000. – 656 с.

4. Хьелл Л. Теории личности : основные положения, исследования и применение / Л. Хьелл, Д. Зиглер // [пер. с англ. С. Меленевской, Д. Викторовой]. – СПб. : Питер, 2006. – 607 с.

5. Шнейдер Л.Б. Психология семейных отношений : курс лекций / Лидия Бернгардовна Шнейдер. – М. : ЭКСМО-Пресс, 2000. – 512 с.

6. Эйдемиллер Э.Г. Психология и психотерапия семьи / Э.Г. Эйдемиллер, В.В. Юстицкис. – СПб. : Питер, 1999. – 656 с.

Науковий керівник:

к.п.н., доц. кафедри прикладної психології Черкаського національного університету імені Б. Хмельницького, Горобець Тетяна Вікторівна.