Автор:
Марина Чичуга (Київ, Україна)
Професійна діяльність начальників відділень соціально-виховної та психологічної служби (СВПС) установ виконання покарань (УВП) являє собою різновид державної служби та має свої специфічні особливості.
Особливістю діяльності начальника відділення СВПС є її екстремальний характер. Професійна діяльність начальників відділень у ряді випадків є дуже напруженою і відповідальною та обумовлюється виконанням великого обсягу складної роботи в умовах гострого дефіциту інформації та часу, активної протидії зацікавлених осіб, які можуть ігнорувати правові норми.
Виникнення емоційної напруженості в спілкуванні, високий рівень дратівливості, підозрілості, наявність загрози для життя часто супроводжується стресом.
Термін стрес вперше був запропонований канадським вченим Гансом Сельє. Під час стресу виділяються гормони, змінюється режим роботи багатьох органів і систем (ритм серця, частота пульсу тощо). [3]
Основними причинами виникнення стресу в начальників відділень є організаційні фактори. До них можна віднести велику кількість поставлених завдань, які потрібно виконати за малий проміжок часу, ізольованість від суспільства, постійний контакт з засудженими, низьку заробітну плату, конфлікт ролей, який може відбутися в результаті порушення принципу єдиноначальності, невизначеність ролей, коли працівник невпевнений в тому, чого від нього очікують.
Одними з головних причини виникнення стресу є особисті чинники, а саме: сімейні проблеми, смерть близьких людей, хвороба тощо.
Стрес може по різному впливати на поведінку людини: як активізувати діяльність, так і дезорганізувати. Тому Г. Сельє конструктивний стрес, який позитивно впливає на діяльність назвав еустресом, а «шкідливий», який руйнує поведінку, - дистресом. [3]. Він руйнує моральне здоров'я людини і може призвести до тяжких психічних захворювань.
Основними ознаками виникнення дистресу в начальників відділень СВПС є: сумний, похмурий або стурбований погляд, часті помилки в роботі, погіршення пам’яті, млявість в рухах, відчуття втрати контролю над собою, недостатньо організована діяльність (неуважність, прийняття помилкових рішень, метушливість), апатія, підвищена стомлюваність, розлади сну.
Для виявлення стресу варто врахувати і інші його симптоми, такі як: дратівливість, зниження настрою, прискіпливість, необґрунтована критичність, втрата апетиту, збільшення кількості вживання алкоголю та психоактивних речовин (заспокійливих, стимулюючих), головний біль, болі в м'язах, спині, печія, підвищення тиску, неможливість вчасно закінчити роботу. [4, c.73-75]
Все це негативно впливає на здоров’я начальників відділень СВПС УВП. Стресовий стан організму обумовлюється виділенням залозами внутрішньої секреції різних гормонів. У результаті виділення гормонів у кров, частішає серцебиття і дихання, підвищується кров'яний тиск і рівень цукру в крові, починається посилене потовиділення, розширюються зіниці. Організм готується прийняти додаткове навантаження. Якщо ж зняти стрес не вдається протягом досить довгого часу, то, природно, нашому організму не вистачає часу і сил на відновлення, він просто-напросто виснажується. І як наслідок, коли стрес є дуже серйозною проблемою, у людини розвиваються психічні розлади, з'являються проблеми з серцево-судинною системою тощо. [2, с. 198-199]
Після перебування в напружених ситуаціях багато хто з начальників відділень відчувають втомленість, розбитість, придушеність, бажання відпочити. В окремих випадках емоційне напруження співробітників може досягати критичного моменту, в результаті чого людина втрачає самовладання та контроль.
При високій стресовій напрузі можливі порушення зв’язку між нервовою системою і внутрішніми органами, що виявляються розладами вегетативних функцій (роботи серця, судин, шлунково-кишкового тракту) і психічної діяльності. Таким чином, порушення життєдіяльності реалізується в різних сферах, але перш за все психічній та вегетативній. Ці розлади виникають в результаті надмірної стресової напруги, неадекватної її тривалості , подальшого виснаження резервних можливостей організму, і нарешті, у разі слабкості систем, які регулюють розвиток стресового стану. [2, c.193]
Отже, в результаті стресу страждає, як фізичне так і психічне здоров’я людини, зокрема, стійкість емоційних станів людини. Тому особливу увагу потрібно приділяти підвищенню психологічної стійкості начальників відділень СВПС. Основною умовою психологічної стійкості є активність особистості співробітника. Висока потреба працівників у пошуку нових способів і можливостей протидії негативним чинникам, творче ставлення до себе і навколишньої дійсності, готовність до освоєння прийомів саморегуляції дозволять подолати негативну дію стресу та сформувати стійкість особистості начальника відділення СВПС УВП.
Формування стресостійкості є процесом засвоєння працівниками різних способів адаптації до стресових ситуацій для того, щоб у майбутньому вміти протистояти негативним впливам навколишнього середовища. Важливим чинником у формуванні стресостійкості начальників відділень є вміння управляти власними реакціями на стресові ситуації.
Тому ми вважаємо, що оволодіння навичками саморегуляції дозволить начальникам відділень протистояти негативними наслідками стресів.
Література:
-
Китаев-Смык Л.А. Психология стресса. – М.: Наука, 1983. – 368с.
-
Корольчук М.С., Крайнюк В.М. Соціально-психологічне забезпечення в звичайних і екстремальних умовах: навчальний посібник для студентів вищих навчальниз закладів. – К.: Ніка-Центр, 2006. – 580 с.
-
Селье Г. Стресс без дистресса. – М.: Прогресс, 1982. 124 с.
-
Смирнов Б. А., Долгополова Е. В. Психология деятельности в экстремальных ситуациях. / Х.: Изд.-во Гуманитарный Центр, 2007. - 276 с.
Науковий керівник:
кандидат психологічних наук, доцент Кушнірова Тамара Василівна.