ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ АСПЕКТ ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТТЯ «РЕКРЕАЦІЯ».

Анотація. Сучасні умови життєдіяльності суспільства зв’язані з зростанням значення рекреації. У цьому контексті виникає проблема визначення предметного поля поняття рекреація. В статті розглянуті різноманітні підходи  до семантики поняття рекреація.

Актуальність. В сучасних умовах неухильно зростає роль рекреації як сфери, нейтралізуючої виробничі стреси, нервово-психічні навантаження, втому від монотонної праці, гіподинамію. Для регенерації сил і енергії людині необхідна зміна умов і форм діяльності (їх послідовності, навантажень, видів). Незадоволені рекреаційні потреби неминуче негативно позначаються на фізіологічному стані організму, стають однією з поширених причин психічних розладів. Відповідно виникає потреба у лікуванні, оздоровленні та проведенні вільного часу з метою розваг, що зумовлює постійний і випереджальний розвиток рекреації.

Дослідженнями явища рекреації займаються фахівці різних галузей знання - географи, біологи, психологи, екологи, медики, соціологи, економісти. У зв'язку з цим виникає проблема у визначенні круга понять, що відносяться до рекреації . Рекреація як така є одним з основних об'єктів дослідження таких наук, як рекреаційна географія, рекреалогія, рекреаційне природокористування і інших.

Дослідженнями в цих областях наукового знання особливо відомі учені Київського національного університету культури та мистецтв, Російської міжнародної академії туризму, Московського і Санкт-Петербурзького державних університетів, Інституту географії РАН і інших. Вагомий внесок в вирішенні проблем рекреації внесли І.В. Зорин, В.А. Квартальнов, В.С. Преображенський, Т.В. і Д.В. Ніколаєнко, Ю.А. Веденін, Н.С. Міроненко, І.Т. Твердохлебов, В.Б. Нефедова, Г.П. Долженко, В.М. Крівошєєв, Кірсанов В.В., В.В. Храбовченко, Ю.Д. Дмітревський, А.В. Дарінський, А.А. Романов, А.Ю. Александрова, Н.С. Фальковіч, О.В. Колотова, Ю.С. Путрік, Т.А. Ірисова, П.В. Большаник, А.М. Сазикин, О.А. Окладникова, А.В. Дроздов, І.І. Пиріжник та інших.

Постановка проблеми: визначення сутності поняття «рекреація» та проаналізувати основні підходи до інтерпретації даного поняття.

Очікувані результати: У науковій літературі термін рекреація з'явився в США в кінці 90-х років XIX століття. Він з'явився тільки з введенням нормованого робочого дня, другого вихідного дня, літніх відпусток. Рекреація, відповідно, це відновлення, оздоровлення і простір, де здійснюються ці види діяльності [5].

Рекреація у перекладі з польської мови rekreacja - відпочинок, з латині recreation – відновлення.

Саме таке бачення рекреації існувало у радянській літературі. У сучасній літературі спостерігається перехід до нового бачення рекреації.

Але в зв’язку з цим виникають труднощі в визначенні поняття рекреації, що  пояснюється рядом причин. По-перше, тим, що не існує єдиного міжнародного термінологічного стандарту з даної тематики. У різних країнах панує істотно різне офіційне розуміння і тлумачення понять, термінів, пов'язаних з рекреацією і сферою дозвілля. По-друге, в нашій країні не існує єдиної законодавчої бази, в якій був би точно визначений круг основних понять, пов'язаних з рекреацією і індустрією дозвілля. У даних умовах спостерігається повний плюралізм думок по цім питанням. [5]

Тому за для вирішення поставленої проблеми в даній статті  розглянемо різноманітні підходи західних, російських та українських вчених до визначення поняття «рекреація».

Багато американських вчених розглядають рекреацію як вид дозвілльної діяльності. Джей Шиверс вважає, що єдиного універсального визначення рекреації не може бути і пропонує визначити її як “добровільне проведення дозвілля з метою задоволення або задоволення як засобу досягнення релаксації або відновлення організму”. Шиверс визначив п'ять груп рекреаційних концепцій:

1. Відносяться концепції, що роз'яснюють, коли відбувається рекреація, тобто рекреація як дозвілля. При цьому дозвілля і рекреація це не одне і теж. Дозвілля - це вільний час після роботи. А рекреація - це відновлення сил, і, що особливо важливе, самовираження. Рекреація може бути досягнута в ході дозвілльної діяльності, але вона набагато ширша. Рекреація - це поведінка, яка має місце незалежно від часу. Це спосіб збагачення часу, проведеного на роботі або в умовах стресу або як діяльність, що приносить релаксацію і відновлення сил.
2. Чому відбувається рекреація, тобто рекреація як результат основної мотивації. Ця концепція виходить з положення про те, що рекреація є самомотивуючою діяльністю, тобто здійснюється в ім'я себе самій, для отримання задоволення. Але в цьому випадку з рекреаційної діяльності повинні бути виключені освіта, робота, фізіологічні акти і ін., оскільки вони здійснюються або з метою підтримати існування, або отримати прибуток, хоча при цьому можуть супроводжуватися задоволенням і радістю. Мотивація при рекреації має характер внутрішньої спонуки, при роботі - зовнішнього. Робота - цілеспрямована витрата енергії для виконання певного завдання, яке працівник зобов'язаний виконати, тоді як гра, рекреація - це витрата енергії тільки ради задоволення.
3. Рекреація як свобода вибору. Суть цієї концепції можна виразити двома пропозиціями. Всі види діяльності, які можуть бути визначені як рекреація, мають одну загальну характеристику - людина бере участь в цій діяльності оскільки він хоче це робити, і сам, на свій власний розсуд, вибирає цю діяльність. Рекреація - це добровільна участь в будь-якій діяльності, що дає людині радість і задоволення, спонукуючи його до активних дій, відновлення фізичних сил і морального духу.
4. Рекреація як активна діяльність, що є основною умовою відновлення організму. Регенерація тіла як відновлення рівноваги можлива тільки в атмосфері радості і щастя від активної фізичної діяльності.
5. Рекреація як чеснота. Ця концепція виходить із сприйняття рекреації як  корисної і благотворної поведінки, кінцевим результатом якого є задоволення. Тобто будь-яка поведінка людини, соціально прийнятна чи ні, може нести в собі цінності рекреації, залежні від психологічної потреби індивіда і зв'язані з його етичними принципами, на основі яких задовольняються ці потреби. [2]

Фахівці Центру досліджень політики національного туризму США визначають рекреацію як діяльність людей, що займаються творенням і персональним використанням вільного часу. [5]

В 70-х роках ХХ ст.. рекреаційні концепції вперше були сформульовані колективом відділів фізичної географії (завідувач відділом - В.С. Преображенський) і економічної географії (завідувач відділом - А.А. Мінц) Інституту географії Академії наук СРСР. [3] Висунуті концепції послужили основою для подальших досліджень, так в 80-х роках вчені Московського державного університету Н.С. Міроненко і І.Т. Твердохлебов визначили рекреацію як сукупність явищ і відносин, що виникають в процесі використання вільного часу для оздоровчої, пізнавальної, спортивної і культурно-розважальної діяльності людей на спеціалізованих територіях, що знаходяться поза населеним пунктом, що є місцем їх постійного мешкання. [5]

На думку Т.В. Николаєнко, відпочинок (рекреація) - будь-яка діяльність або бездіяльність, направлена на відновлення сил людини, яка може здійснюватися як на території постійного мешкання людини, так і за її межами.

У радянській літературі поняття рекреації і відпочинку розрізнялися, і основна їх відмінність полягала в тому, що рекреація - це частина вільного часу, пов'язана з відновленням сил людини на спеціалізованих територіях, в основному, за межами основного місця його мешкання. Щоб відпочинок став рекреацією, потрібно покинути межі свого безпосереднього місця мешкання і переміститися в якесь спеціалізоване місце, орієнтоване саме на відновлення сил.

Т.В.Ніколаєнко вважає, що в сучасних умовах таке розмежування понять втратило сенс. Терміни "відпочинок" і "рекреація" - синоніми: по суті, це декілька різні позначення одного і того ж явища. З просторової точки зору він виділяє два стандарти рекреації - пасивний і активний. Під “пасивною рекреацією” розуміється відпочинок в межах свого основного проживання, пов'язаний з незначними переміщеннями в просторі; “активна рекреація” припускає значущі переміщення за межі основного місця проживання.[7;с.25]

Н.В.Фоменко розглядає термін «рекреація» як процес відновлення фізичних, духовних і нервово- психічних сил людини, який забезпечується системою заходів  і здійснюється у вільний від роботи час на спеціалізованих територіях. [8;с.5]

П.О.Масляк дає загальне визначення рекреації та туризму- процес відновлення фізичних, духовних і нервово- психічних сил людини та її життєвого потенціалу шляхом певних заходів на основі відповідних установ у вільний час. Але виділяє, що рекреація є більш широким і загальним поняттям , ніж туризм. [6;с.16]

Виводи: Підсумовуючи результати проведеного дослідження можна стверджувати, що до цього часу не має загальноприйнятого та узгодженого визначення поняття «рекреація». У сучасній економічній літературі в термін «рекреація» фахівці вкладають значення відновлення сил, зміни діяльності, здійснення процесу відпочинку, тобто наповнюють його зміст елементами релаксації та регенерації. Рекреація розглядається як соціально- біологічний феномен, який тісно зв’язаний з проблемами здоров’я, дозвілля, розважальною сферою, туризмом, курортами та масовим переміщеннями людей під час відпусток. Всі ці проблеми виступають предметом для аналізу в різних областях науки, тому подолання розбіжностей з приводу семантики поняття «рекреація» - основна задача науки о рекреації (рекреалогії). Дослідження рекреації та рекреаційної діяльності – одно з найбільш молодих напрямків сучасної науки. 

Література:

1. Александрова А.Ю. Теоретический основы географии туризма. Туризм и культурное наследие. Межвузовский сборник научных трудов./А.Ю. Александрова. -[Електронний ресурс].- Режим доступу: http://tourlib.net/statti_tourism/aleksandrova.htm.
2. Георгинский Е.В. Концептуальные определения рекреации.// ΙΙ Всероссийские научные чтения «Интеллектуальный и индустриальный потенциал регионов России» 21 декабря 2001г..-Кемерово, 2002.-[Електронний ресурс].- Режим доступу: http://history.kemsu.ru/oldversion/PUBLIC/read/title.htm.
3. Зорин И.В. Рекреационная сущность экологического туризма./И.В. Зорин. -[Електронний ресурс].- Режим доступу : http://lib.sportedu.ru/press/tpfk/2002N11/p9-13.htm.
4. Кирсанов В.В. Концептуальные подходы к исследованию педагогических и рекреационных технологий в социально- культурной сфере. // Міжнародна науково- практична конференція «Педагогічні та рекреаційні технології в сучасній індустрії дозвілля» ,4-6 червня 2004р.-К., 2004.-[Електронний ресурс].- Режим доступу: http://knukim.edu.ua/science_events_conf_osndoc.htm .
5. Кусков А.С. Рекреационная география: учебно-методическое пособие. /А.С.Кусков, В.Л.Голубева, Т.Н. Одинцова.-[Електронний ресурс].- Режим доступу: http://revolution.allbest.ru/geography/00012713_0.html .
6. Масляк П.О. Рекреаційна географія : навч. посіб. /П.О.Масляк.- К.: Знання, 2008.- 343 с.
7. Николаенко Д.В. Введение в рекреационную географию./ Д.В. Николаенко, Т.В. Николаенко.-Х.,1998.- 178 с.
8. Фоменко Н.В. Рекреаційні ресурси та курортологія. Навчальний посібник ./Н.В.Фоменко.-К.: Центр навчальної літератури, 2007.-312 с.