АКТИВІЗАЦІЯ ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СТУДЕНТІВ ПІД ЧАС ВИВЧЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ЯК ІНОЗЕМНОЇ

Сучасний етап розвитку українського суспільства характеризується виведенням освіти в Україні на рівень розвинутих країн світу. Закріплення Конституцією України статусу української мови як державної зумовлює зростання її значення у всіх сферах українського суспільства: вона є мовою державних органів влади, мовою радіо і телебачення, преси, художньої літератури, мовою науки і освіти, засобом спілкування людей у виробничій і культурній сферах. Всі ці функції актуальні не тільки для носіїв мови, а й для іноземців, які тут здобувають освіту.

Методика викладання української мови як іноземної порівняно молода наука. Зараз перед викладачем української мови у ВНЗ постає проблема пошуку шляхів підвищення пізнавального інтересу студентів до вивчення мови, закріплення їхньої позитивної мотивації до навчання, тому що саме пізнавальна активність є одним з основних критеріїв якості підготовки фахівців, а її ефективне формування можливе тільки за умов оптимальної організації процесу навчання [3].

Отже, активізація пізнавальної активності є однією з актуальних проблем науки і практики, хоча її не можна назвати новою [5]. На всіх етапах розвитку педагогічної думки до неї зверталося багато вчених.

Навчання виступає діяльністю студента, що вмотивовується як ззовні (з боку викладача), так і внутрішньо (з боку того, хто вчиться). Коли мотивація навчання організована тільки ззовні (перевірка батьків, контроль деканату, куратора тощо), то, зрозуміло, студент вчиться заради оцінки, стипендії, диплому. Якщо ж зовнішні чинники (стимули) інтеріоризуються, то формується внутрішнє бажання до опанування знань, умінь, навичок, що ґрунтуються саме на глибокому інтересі, відповідно активізується пізнавальна діяльність студентів. Це твердження можна сміливо застосувати і відносно іноземця, який прагне оволодіти українською мовою.

Отже, поняття «активізації пізнавальної діяльності студентів» з одного боку, означає якісний рівень їх діяльності, якому притаманна певна система ознак; з іншого – цілеспрямоване керування процесом пізнання студентів шляхом створення оптимальних психолого-педагогічних умов, підпорядковане меті професійної підготовки, яке направлене на формування внутрішніх мотивів та цілей здобуття знань.

До речі, управління пізнавальною діяльністю студентів на основі урахування їх індивідуальних особливостей є одним з найефективніших, але організаційно складних засобів. Тому не варто забувати, що іноземні студенти – це люди різних національностей, виховані в різному соціальному середовищі, люди з різними політичними поглядами, естетичними смаками, звичками, нормами поведінки, інтересами, а також з різним ставленням до колективу, до себе, до праці тощо.

Але для досягнення високих результатів, необхідно створити не тільки відповідні психолого-педагогічні, а й організаційно-методичні умови, враховуючи можливі чинники, що впливають на процес активізації пізнавальної діяльності студентів. Провідні педагоги стверджують, що такими умовами є: педагогічно правильне використання принципів розвитку пізнавальної діяльності; різноманітність методів, прийомів та засобів навчання; створення емоційного фону та доброзичливої атмосфери, врахування індивідуальних особливостей студентів при організації навчального процесу; комплексне використання технічних засобів навчання тощо.

До того ж для стимуляції пізнавальної діяльності іноземців, які вивчають українську мову, потрібно не просто використовувати різноманітність методів, прийомів та засобів навчання, а одночасно поєднувати традиційні (пояснювально-ілюстративний, репродуктивний, метод проблемного викладу, частково-пошуковий, дослідницький методи) та інноваційні навчальні технології (а саме: інтерактивні методи викладання, метод проектів, рольові ігри, використання технічних засобів навчання (комп’ютерних та мультимедійних, мережі Internet) тощо). Важливо також надавати навчальному матеріалу особистісного смислу, який би викликав навчально-пізнавальний інтерес.

Таким чином, щоб зробити традиційні заняття цікавими, підвищити ефективність навчального процесу і рівень знань слухачів, варто використовувати на заняттях викладання української мови як іноземної інноваційні методи. На такому занятті спираємося на традиційну структуру – сприймання нового матеріалу, засвоєння, осмислення, узагальнення, – але використовуємо незвичайні форми.

Наприклад, тут можуть допомогти інтерактивні методи викладання іноземних мов: «Незакінчені речення», «Мозковий штурм», «Вилучи зайве», «Роз'єднай слова», «Дешифрувальник», «Алітерація імені» (особливо ефективно використовувати цей метод при організації знайомства групи або при вивченні теми «Зовнішність і характер людини»), «Заверши фразу», «Комплімент», «Прогноз погоди», «Асоціації», «Алфавіт» (дозволяє повторити практично всю лексику з теми), «Зміна співбесідника» (метод, що тренує діалогічне мовлення) та інші [5].

У процесі використання інноваційних технологій, як правило, застосовують рольові ігри. При вивченні української мови як іноземної це не є винятком. Ігри розвивають пізнавальний інтерес, активізують розумову діяльність. Під час гри студенти краще засвоюють матеріал, вчаться застосовувати набуті знання у нових ситуаціях. Саме в грі в спрощеному вигляді відтворюється, моделюється дійсність, відбувається імітація реальних дій, яка сприяє значущості навчального матеріалу для студента. Ось декілька прикладів ситуативно-рольових ігор, які варто використовувати у навчанні: «Розмова у вагоні», «У таксі», «Ми заблукали», «Вибачте, як пройти до…», «У банку», «На пошті», «Купуємо сувеніри», «Біля театральної каси», «Музеї нашого міста», «Ходімо у кіно» та інші.

Крім того, рольова гра придатна для кожного виду роботи з мовою: у ході рольової гри використовуються різноманітні граматичні структури, інтонаційні моделі, значний обсяг лексичного матеріалу.

Зацікавленню студентів у процесі вивчення української мови як іноземної сприяє і використання комп’ютерних технологій. Під час роботи з навчальною програмою діє методичний прийом «перенесення» студентів в іншомовну ситуацію, наближену до реального життя. Також у студентів виникає крім цього інтерес до роботи з комп'ютером, зокрема до різноманітних комп'ютерних програм.

Викладання української мови як іноземної має відповідати вимогам часу, опиратися на останні досягнення, прогресивні здобутки науки та техніки [6]. Інтернет-технології можуть успішно використовуватись на таких заняттях з метою пошуку студентами додаткової інформації з теми, що вивчається, для збору даних для створення комп'ютерної презентації, з метою перевірки рівня знань студентів – робота з різноманітними онлайн-тестами, а також для роботи з онлайн-словниками.

А оволодівши програмою створення презентацій Power Point, викладач сам стає режисером свого заняття [3]. Проста у використанні, ця програма дозволяє педагогові створити анімаційний опорний конспект уроку, включити відео- і аудіофрагмент, зобразити в динаміці якесь явище, подію, що допоможе студентові-іноземцю легко засвоїти новий лексичний чи граматичний матеріал. Особливо ефективним є використання презентацій під час вивчення нової лексики з тем «Продукти», «Вулиця», «Місто», «Транспорт», «Магазин», «Відпочинок» тощо.

Серед засобів активізації пізнавальної діяльності студентів під час вивчення української мови як іноземної одним з найефективніших є гумор, він допомагає підтримувати жвавий інтерес та увагу, створювати сприятливу емоційну атмосферу на занятті.

Вдало підібрана гумористична історія запам'ятовується краще, ніж будь-яке правило, активізує творчі здібності студентів. Більше того, гумор є засобом зняття напруження у стомлених слухачів, він допомагає перебороти психологічний бар'єр, забезпечує інтерес до заняття, створює на занятті атмосферу емоційного підйому, яка стимулює роботу психічних процесів уваги, мислення, пам'яті, творчості.

Важливо також заохочувати іноземців читати книги, журнали та газети, переглядати телепередачі, документальні та художні фільми українською мовою, що сприятиме розширенню світогляду студентів, їх обізнаності в усіх сферах життєдіяльності людини.

Для ефективного вивчення мови бажано використовувати аудіокасети, компакт-диски, електронні підручники, ілюстровані книжки про Україну, її історію, культуру (наприклад, «Замки і фортеці України» (вид-во «Балтія Друк»), тут коментарі подано трьома мовами: українською, російською, англійською; атлас «Знайомтесь: Україна» (2009) українською мовою та інші).

Окрім того, важливе значення для підвищення пізнавальної діяльності студентів, що вивчають українську мову як іноземну, мають дискусії в україномовній аудиторії, навчальні екскурсії по місту (бажаніше по Україні) та в музеї, відвідування театрів, кінотеатрів, концертів відомих українських музичних виконавців, гуртів різного спрямування.

Саме українська пісня стимулює мотивацію засвоєння української мови як іноземної і сприяє кращому засвоєнню навчального матеріалу завдяки дії механізмів мимовільного запам’ятовування.

Пісні – це й засіб відпрацювання вимовних (артикуляційних, акцентологічних, орфоепічних, інтонаційних) навичок.

Оскільки інтенсивність уваги підсилюється завдяки використанню зорового і слухового каналів надходження інформації, варто надавати студентам-іноземцям роздруковані тексти пісень разом з рідномовним варіантом, що надасть можливість на основі порівняння розширити лексичний й фразеологічний запас, засвоїти стилістичні норми й синтаксичні структури української мови, її усної й писемної форм, розвивати навички читання й аудіювання.

Якщо прослуховування також доповнити переглядом слайдів, які досить виразно розкривають головну думку й зміст пісні, або запропонувати самим студентам замалювати свої враження від прослуханого, то це обов’язково інтенсифікує їх пізнавальну діяльність.

До речі, іноземцям можна навіть запропонувати проспівати текст пісні хором (попередньо заучивши) з додержанням норм та інтонаційного малюнка, що є доволі цікавим, веселим, а головне ефективним заняттям.

Таким чином, українська пісня – це не лише дієвий засіб, що спонукає до пізнавальної діяльності, а й один із важливих методичних засобів формування знань з української мови й мовленнєвих умінь і навичок.

Завершуючи, наголосимо: не варто забувати, що перед викладачем української мови ВНЗ постає завдання створити такі умови вивчення української мови, щоб студенти могли активно послуговуватись нею в усіх сферах громадського життя, оскільки іноземні студенти використовують мову і як інструмент набуття професійних знань, і як засіб повсякденного спілкування. На нашу думку, поєднання на практиці традиційних та інноваційних методологічних підходів нададуть можливість викладачам мови покращити результативність навчального процесу і рівень знань студентів, значно підвищити ефективність організації їх навчально-пізнавальної діяльності.

Література:

1. Арістова Н.О. Формування мотивації вивчення іноземної мови у студентів нелінгвістичних навчальних закладів: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук: 13.00.04 / Арістова Наталія Олександрівна. – К., 2008. – 20 с.

2. Деркач І.О. Метод проектів у викладанні іноземних мов [Електронний ресурс] / Деркач І.О. – Режим доступу: http://intkonf.org/derkach-io-metod-proektiv-u-vikladanni-inozemnih-mov/. – Назва з екрана.

3. Опанасюк М. М. Інноваційні методи викладання української мови як іноземної у технічному університеті [Електронний ресурс] / М.М. Опанасюк, В.Я. Корженко. – Режим доступу: http://conf.vntu.edu.ua/humed/2010/txt/Opanasyuk_Korzhenko.php. – Назва з екрана.

4. Осова О.О. Рольова гра як метод активізації навчально-пізнавальної діяльності студентів на заняттях з іноземної мови [Електронний ресурс] / Осова О.О. – Режим доступу: http://visnyk.com.ua/stattya/2046-rolova-gra-jak-metod-aktivizatsiyi-navchalno-piznavalnoyi-dijalnosti-studentiv-na-zanjattjah-z-inozemnoyi-movi.html. – Назва з екрана.

5. Пиндик О.Г. Педагогічні умови розвитку пізнавальної активності студентів вищих навчальних закладів економічного профілю (на матеріалі вивчення іноземної мови): автореф. дис. на здобуття наукового ступеня канд. пед. наук: 13.00.09 / Пиндик Олена Георгіївна. – К., 2003. – 21 с.

6. Рибалко Т.В. Використання комп’ютерних технологій при вивченні іноземних мов [Електронний ресурс] / Рибалко Т.В. – Режим доступу: http://intkonf.org/ribalko-tv-vikoristannya-kompyuternih-tehnologiy-pri-vivchenni-inozemnih-mov/. – Назва з екрана.

7. Федчик В.А. Урахування індивідуальних особливостей іноземців у процесі навчання української мови [Електронний ресурс] / Федчик В. А. – Режим доступу: http://www.rusnauka.com/13_NPT_2008/Psihologia/31889.doc.htm. – Назва з екрана.