МЕДІАКОМПЕТЕНТНІСТЬ У ВИКЛАДАННІ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ЯК ІНОЗЕМНОЇ

У зв’язку з процесами глобалізації, що призводять до підвищення інформаційної насиченості освітнього процесу та збільшення шляхів отримання матеріалу, виникає потреба у переорієнтації освітнього процесу з подання відомостей до представлення шляхів їх отримання і формування вмінь та навичок самостійно знаходити, добирати, осмислювати та інтерпретувати інформацію. Таке завдання освіти породжує певну невідповідність її мети і засобів. Рішенням даної проблеми стає залучення мультимедіа (преси, телебачення, комп’ютерних технологій, Інтернету і тощо) до організації освітнього процесу. Виправданість і доречність такого кроку розглядали як вітчизняні, так і зарубіжні науковці. Освітяни і дослідники займаються дослідженням питання медіаосвіти. Згідно з тлумаченням Енциклопедії освіти НАПН України дане поняття роз’яснюється як «технічні засоби створення, запису, копіювання, тиражування, зберігання, розповсюдження, сприйняття інформації та обміну її між суб’єктом (автором медіатексту ) і об’єктом (масовою аудиторією), а саме: друк, фотографія, радіо, кінематограф, телебачення, відео, мультимедійні комп’ютерні системи, включаючи Інтернет» [8, с. 10].

Загалом із цього питання напрацьовано певну кількість теоретичного та методологічного матеріалу, що і дозволяє нам поглибити тему нашого дослідження розглядаючи актуальність включення медіазасобів у процес викладання конкретної дисципліни.

Такий ракурс досліджуваного питання виводить нас на потребу визначення критеріїв оцінки професіоналізму сучасного викладача. Педагоги, які працюють в системі відкритої освіти, повинні знати, де і як знайти навчальні матеріали в телекомунікаційних мережах, уміти використовувати подібні мережі в різних аспектах викладання та навчання, знати, як представити зміст навчальних предметів за допомогою мультимедійних технологій, як застосовувати мультимедійні засоби навчання.

Основним показником професіоналізму викладача у викладанні дисципліни є сформованість мадіакомпетентності, яку ми розуміємо як інтегральну властивість особистості, що ґрунтується на знаннях медіаджерел, законодавства України щодо отримання, збереження і розповсюдження інформації, комп’ютерних програм для спілкування; на вміннях критично осмислювати інформацію медіаджерел, інтерпретувати і використовувати її для власного розвитку, взаємодіяти з іншими суб’єктами на правах паритетності та визнання інтелектуальної власності інших «Я»; на ціннісних установках до самостійності, творчості, толерантності, відповідальності [2].

Індикаторами сформованості компетентності виступають знання, уміння, установки та інші специфічні компетентності та компетенції викладача. Так серед необхідних знань можна виокремити наступні:

• знання будови комп’ютера;

• знання україномовних ілюстрованих видань для підлітків (12 – 16 років): ««Планета знань», «Сто талантів», «Крилаті», «Барвінок», «Дивосвіт», «Веселочка»;

• знання програм Microsoft Word, Point, Power Point, Photoshop, Opera, Internet Explorer;

• знання тематичних каталогів Trifle, Yahoo, Мета;

• знання пошукових системи українські ресурси Internet, Google і подібні;

• знання поштових серверів;

• знання Закону України «Про інтелектуальну власність»;

• знання правил комунікації через кіберпростір (з віддаленим користувачем).

До важливих умов зараховуємо такі уміння:

• користуватися бібліотекою;

• користуватися комп’ютером, програмним забезпеченням;

• шукати й добирати потрібну інформацію з теми в журналах, книгах, Інтернеті;

• дотримуватися правових норм використання та зберігання інформації;

• критично оцінювати медіатекст, вибудовувати свою інтерпретацію;

• здійснювати обмін файлами через e-mail (поштові сервери);

• створювати власні тексти, медіатексти (мультимедійні презентації, навчальні блоги), розміщувати власну інформацію в мережі;

• спілкуватися в чаті (навчальні ігри, дослідження тощо);

• емпатійно реагувати на повідомлення іншого «Я».

Необхідними також є установки до:

• самостійності;

• продуктивності;

• відповідальності;

• креативності [2].

У міру впровадження сучасних мультимедійних технологій в освіту відбувається зміна культури навчального закладу і ролі викладача в навчальному процесі. У зв'язку з акцентом на самостійне здобуття знань посилюється консультаційна та коректуюча спрямованість навчальної діяльності педагога. В умовах надмірної наукової і навчальної інформації, що надається студентам сучасними мультимедійними технологіями, зростають вимоги до професійної підготовки викладача в області основної та суміжних навчальних дисциплін. Істотно підвищуються також вимоги до особистісних, загальнокультурним, комунікативних якостей викладача. Тобто в контексті такої технократизації важливим є вміння залишатися емоційно стабільною та емпатійною особистістю, яка здатна враховувати як свій власний психічний стан, так і стан реципієнта (студента).

Всі ці умови сприяли створенню технічної та методичної бази, яка дозволила б викладачу української мови в процесі викладання її як іноземної не лише демонструвати окремі компетенції, а розвивати їх та систематизувати, таким чином підвищуючи загальний рівень медіакомпетенції. Для цього були розроблені як окремі прийоми (електронна база навчальних відеофільмів, аудиозаписів, метод проекту, кейс-метод (або портфоліо), візуалізовані мнемотехніки та асоціативні ряди і тощо), так і цілісну програму, що одержала назву «Мережевий навчально-методичний комплекс» (МНМК). Дане напрацювання спрямоване на позааудиторне навчання і складається з таких елементів:

• Колекція «відібраних» україномовних фільмів.

• Мультимедійний банк інтерактивних діалогів.

• Тлумачний аудіословник.

Мережевий навчально-методичний комплекс доповнюється навчальним посібником «Українська мова для іноземців. Практичний курс», що є текстовим додатком. Матеріал навчального посібника розбитий на уроки. Кожен урок включає в себе, крім графічного тексту діалогів, лексичний матеріал (тлумачний і перекладний словники), вправи, додаткові тексти для читання, необхідний граматичний матеріал [9].

Можливий і ряд інших, простіших засобів, які доречніше розглядати як прийоми. Серед них асоціативні візуальні ряди (для вивчення абетки), мнемотехніки (для запам’ятовування орфографічних правил) тощо..

Таким чином, медіазасоби можна розглядати і як окремі прийоми в процесі викладання української мови як іноземної, і як цілісну програму побудовану в межах медіаосвіти і сконкретизованої відповідно до окремо взятої дисципліни.

Оволодіння цими прийомами та засобами, а також використання МНМК є важливою складовою медіакомпетентності у викладанні української мови як іноземної. Адже ці методичні розробки передбачають включення усіх вищезазначених елементів показника професіоналізму викладача.

Загалом питання розвитку мадіакомпетенції викладача української мови як іноземної на сьогоднішній день є не просто актуальним теоретичним питанням, а важливою складовою організації освітнього процесу, в тому числі і у його практичному втіленні. Про це свідчить високий рівень зацікавленості даним питанням, що відображається на стрімкому розвитку засобів реалізації програм медіа-освіти.

Відповідно постає питання про необхідність підвищення медіа-грамотності викладачів і формування медіа компетентності в контексті викладання конкретних дисциплін. Саме це і підтверджує актуальність нашого дослідження.

Література:

1. Бадер В. Теоретичні засади побудови електронних підручників з української мови як іноземної [Електронний ресурс] / В. Бадер . – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/ejournals/ITZN/em2/emg.htm

2. Волошина А. К. Формування медіакомпетентності викладача засобами аудіовізуальних технологій [Електронний ресурс] / А. К. Волошина // Актуальні проблеми слов'янської філології. –Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Apsf_lil/

3. Задорожна Н.Т., Кузнецова Т.В. Медіа-освіта: енциклопедія освіти / акад. пед. наук України; головний ред. В.Г. Кремень / Н.Т. Задорожна, Т. В. Кузнецова. – К. : Юрінком Інтер, 2008. – 1040 с.10

4. Казаков Ю. М. Медіаграмотність сучасного фахівця як компонент професійної культури [Електронний ресурс]/ Ю. М. Казаков // Вісник Черкаського університету. – 2008. – № 157. – С. 78 – 82. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Vchu/

5. Куценко О. Медіаосвітні моделі: концептуальній підхід до нових освітніх технологій [Електронний ресурс] / О. Куценко // Сучасні проблеми художньої освіти в Україні. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/spkho/2008_4/pdf%5cho-_2008_p-125-137_kutsenko.pdf

6. Педагогічний словник / За редакцією дійсного члена АПН України Ярмаченка М.Д. – К. : Педагогічна думка, 2001. – 516 с.

7. Сумина Г.А., Ушакова Н.Ю. Использование мультимедийных технологий в учебном процессе вуза [Електронний ресурс] / Г.А. Сумина, Н.Ю. Ушакова // «Успехи естествознания»2007 – Режим доступу: http://www.rae.ru

8. Уліщенко В. В. Теорія і практика інтерсуб’єктногонавчання української літератури в школі. Монографія. - К.: НПУ Драгоманова, 2011. - 390 с.

9. Федоров А. В. Медiаосвiта: творчi завдання для школярів [Електронний ресурс] / А. В. Федоров // Відкритий урок: розробки, технології, досвід. – Режим доступу: http://www.europarl.europa.eu/sides/getDoc.do?pubRef

10. Шумаєва С. П. Медіа освіта: історичні і культурологічні аспекти розвитку / С. П. Шумаєва // Рідна школа. – № 5 (880), травень. – 2003. – C. 70-72.

11. Intel®. Навчання для майбутнього. К.: Видавнича група BHV, 2004. – 416c.