ДИНАМІКА СЕМАНТИЧНИХ ПЕРЕТВОРЕНЬ АНГЛІЦИЗМІВ В УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ

Позамовна реальність постійно впливає на розвиток мов, зокрема й української; лексична система швидко реагує на потреби суспільства. Кожна мова відбиває реальність певним чином, створюючи власну мовну картину світу, яка є «сукупністю уявлень про світ, що історично склалася в щоденній свідомості даного мовного колективу, та відбита в мові, становить певний спосіб концептуалізації дійсності» [3, с. 35]. Екстралінгвальні зрушення сприяють значним змінам у мовній та концептуальній картинах світу, нині в лексиці збільшується частка запозичень, переважно англіцизмів, а також зростає кількість фахової лексики в загальному, нефаховому вжитку.

Стрімкий розвиток економіки і міжнародна інтеграція кінця ХХ – початку ХХI ст. зумовили інтенсивне зростання економічної і фінансової термінології. В українській термінології цього часу відзначаються закономірні лексико-семантичні процеси у зв’язку з появою нових англомовних запозичень. У їх семантиці спостерігаються зрушення, які відбивають закономірності та особливості процесу формування семантики слів англомовного походження в сучасній українській мові.

Динаміка змін словникового складу мови була предметом різних наукових досліджень учених. Цю проблематику аналізували в своїх працях зарубіжні та українські мовознавці (А. Вежбицька, В.Г. Костомаров, О. Єрмакова, О.І. Гусєва, Е.О. Кущ, І.А. Салата, Н. Лобур [4-6, 8-10, 14] та ін.). Втім, багато питань, пов’язаних із семантичними змінами, які відбуваються в запозиченнях в українській мові, все ще залишаються не проаналізованими і вимагають дослідження.

Метою даної статті є розгляд динаміки семантичних змін англіцизмів в українській мові кінця ХХ – початку ХХI ст. на матеріалі тематичної групи «Економіка, банківська справа й фінанси».

Процес запозичання з однієї мови до іншої є природним, а іноді й необхідним явищем, що впливає на розвиток мови в цілому. Потрапляння запозичення з однієї мови в іншу є результатом розвитку зв'язків між країнами та міжнародної інтеграції, впровадження нових методів господарювання та новітніх технологій, позначених, зокрема, застосуванням спільних термінологічних номінацій. Завдяки розширенню меж людських знань зростає потреба в нових визначеннях уже опанованих понять або понять нових галузей. Відповідно, відбувається  розширення  словникового складу  мови, причому це реалізується значною  мірою за  рахунок  міграції  термінів.

Аналіз складу структурно-семантичних особливостей лексичних запозичень з англійської в українську мову впродовж новітнього періоду (90-ті рр. ХХ ст. – початок ХХІ ст.) [11, с. 167] показав, що у сучасний період різке кількісне зростання демонструє група англіцизмів, пов’язаних із фінансами, економікою, банківською справою. З’являється багато нових понять цієї сфери, які здебільшого запозичаються разом із англійськими назвами інтернаціонального характеру. Прикладом можуть слугувати такі назви: стенд-бай, фіксинг, таймінг, трейдинг, інжиніринг, дистриб’ютор, варант, вестинг, дефолт, грант, абекор, ауттрейд тощо. Серед новітніх запозичень згадані найменування становлять найчисленнішу групу (до 26 % у загальному реєстрі новітніх запозичень з англійської мови [11, с. 80]), оскільки наприкінці ХХ ст. в житті українського суспільства відбулися значні зміни, які знайшли відображення в тематичному складі корпусу англіцизмів, зафіксованих у нових лексиграфічних виданнях [7, 12, 13, 15, 18], порівняно зі словниками іншомовних слів попередніх періодів [2, 16, 17].

Як  відомо,  розвиток  будь-якої  мови визначається, насамперед, екстралінгвістичним  чинником.  Зміни  в  системі  мови  та  мовленні  є закономірним  відображенням  складних  процесів  в  історії  мовців, що безперечно, відзначається і в мовній та концептуальній картинах світу. Так, дослідники відзначають, що і в сучасній англійській мові активно відбувається процес детермінологізації, що становить одну із закономірних семантичних змін. Англійські економічні терміни розглядаються як компонент культурної та функціональної грамотності сучасної людини [1, с. 3].  

Відомо, що процес збагачення лексики за допомогою запозичень відбувається постійно, але в певні періоди в розвитку  мови – особливо  інтенсивно  [3]. Нинішня  інтернаціоналізація і глобалізація суспільства та величезний вплив англійської мови як міжнародної норми спілкування становлять чинники адаптації української мови до нових реалій. Викладене пояснює те, що велика кількість фінансово-економічних термінів опиняється поза обмеженою сферою вжитку, оскільки багато з них позначають актуальні реалії, поняття, широко обговорюються та пропагуються ЗМІ, входять у щоденне спілкування, що сприяє засвоєнню їх загальнолітературною мовою.

Зворотним  термінологізації  є  процес  детермінологізації, яка  полягає  в  розширенні  значення  термінів та їх  переході  в  систему  загальнолітературної мови. Як уже відзначалося, до складу тематичної групи «Економіка, банківська справа й фінанси» входять переважно детермінологізовані назви (97 %) [11, с. 81], що позначають поняття, процеси, предмети, заклади, осіб економічної сфери (напр. андерайтинг, бартер, приватизація, джоб-банк, кріейтор тощо).  

При детермінологізації через втрату багатьох сем термінологічного значення, які обмежують його обсяг, відбувається розширення значення, а також заміщення в сигніфікаті наукового поняття побутовим.

Слід підкреслити неоднорідний характер детермінологізації економічних та фінансових термінів. Так, високим ступенем детермінологізації, навіть до набуття розмовного характеру, конотацій, переносних значень, відзначаються, наприклад, такі назви, як спонсор та бартер.

В англійській мові слово sponsor має 5 значень: «1. Людина чи компанія, яка платить за виставу, показ по телебаченню, спортивні змагання тощо в обмін на право рекламувати впродовж цієї події (Спонсор чемпіонату – коньяк Martell). 2. Особа, яка погоджується дати комусь іншому гроші на благодійництво, якщо той братиме участь у бігу, запливах тощо на певну дистанцію. 3. Особа, яка офіційно погоджується допомагати комусь іншому або нести відповідальність за те, що він робить: Вам потрібен спонсор, щоб одержати робочу візу. 4. Особа, яка офіційно представляє чи підтримує пропозицію про новий закон. 5. Один із хрещених батьків» [19, c. 1389].

В українській економічній термінології термін спонсор визначено як «організація або особа, що оплачує роботу радіостанцій або телебачення та виконавців за умови, що частка часу, зайнятого програмою, буде відпущена на рекламу його товару чи послуг» [12, c. 391]. Отже, характер термінологічної номінації передбачає розширення семантичного обсягу та його обмеження одним значенням та відповідними йому семантичними компонентами.

У загальномовному вжитку англіцизм спонсор набуває ширшого обсягу значення: 1. Особа або організація, що надає гроші виконавцям, спортсменам, телеканалам тощо й упродовж їх роботи рекламує свою продукцію; 2. Особа або організація, що надає гроші іншій особі на її діяльність; 3. Розм.; перен.; гумор. Той, хто веде в кіно, кафе, ресторан тощо й сплачує витрати.

Як бачимо, в 1-му значенні майже збережена семантика, властива термінологічному обсягу. У доданому 2-му значенні значно розширено семантичний обсяг, узагальнено поняття, проте втрачені деякі семи, пов’язані з конкретизацією суб’єкта й об’єкта взаємин умовами надання коштів – рекламуванням.

Щодо 3-го значення, яке з’являється в розмовному мовленні, то його можна назвати переносним, оскільки відбувається перенесення головного значення на основі спільної семи – «той, хто платить гроші». До того ж у цьому значенні найменування спонсор набуває конотації – певного гумористичного забарвлення, що пояснюється перенесенням формальної, офіційної, спеціальної, іншомовної назви на повсякденну неформальну ситуацію.

Розглядаючи етимон barter у мові-джерелі, слід відзначити наявність у нього таких двох значень: barter – «1. Система обміну товарів та послуг швидше на інші товари й послуги, ніж із застосуванням грошей: економіка, яка базується на бартері. 2. Товари чи послуги, що обмінюються в системі цього типу: Намисто застосовували як бартер у давні часи» [19, c. 91]. Отже, в англійській мові вирізняються значення «система» й «товари та послуги в цій системі».

В українській мові, як зазначає словник економічної термінології [12], термін бартер має дублет «бартерна угода» із такою дефініцією: «вид торговельних угод, за яким взаємний обмін продукцією здійснюється без грошової оплати. Пропорції обміну визначаються з урахуванням співвідношення цін на товари» [12, c. 400].

Ця термінологічна номінація включена в ієрархічну систему родо-видових зв’язків економічної термінології (угода – бартерна угода, угода з наступною фіксацією цін, угода з наявним товаром, угода з реальним товаром, угода касова, угода компенсаційна, угода офсетна, угода форвардна, угода ф’ючерсна). Семантичний обсяг цієї номінації фахово обмежений багатьма конкретизуючими семами, що характерно для термінологічних назв.

У словнику 2000 р. [18] зазначено запозичення: «бартер (barter – від середньоангл. bartren, середньофранц. barater – обмінювати) – прямий обмін товару без участі грошових коштів» [18, c. 75]; у виданні [15] наведено 2 значення лексеми бартер: «1. Прямий безгрошовий обмін товарами чи послугами, породжений товарно-грошовим дефіцитом у міжнародних умовах. 2. Безвалютна, але оцінена і збалансована щодо вартості товарообмінна операція» [15, c. 67].

Узагальнюючи ці визначення та оцінюючи сучасний мовний узус, можна скласти таку семантичну структуру англіцизма бартер у загальномовному вжитку: бартер – 1. Прямий безгрошовий обмін товарами чи послугами, породжений товарно-грошовим дефіцитом. 2. Розм., перен. Обмін послугами чи продуктами між людьми, часто за принципом «ти – мені, я – тобі».

Отже, в процесі засвоєння й включення в лексико-семантичну систему сучасної української мови запозичена номінація бартер, виражаючи сформоване побутове уявлення, одержала основне пряме (1-ше) значення, яке є детермінологізованим щодо такого в первинно термінній назві «бартер», про що свідчать семантичні зміни, наявні в тлумаченні слова бартер у загальномовному вживанні – втрата сем «належність до родо-видової ієрархії: вид торговельної «угоди», «специфіка визначення пропорцій обміну», «урахування співвідношення цін на обмінювані товари»; і взагалі – розширення семантичного обсягу. У розмовному мовленні сформувалося переносне значення, яке відображає ще ширший семантичний обсяг, в якому узагальнено поняття про обмін послугами між людьми й наявну конотацію іронічного ставлення до такого найменування.

Таким чином, серед детермінологізованих назв, які набувають загальномовного спрощеного порівняно з термінологічним значення, виявляються номінації різного ступеня детермінологізованості, що залежить від різноманітних позамовних і мовних чинників (частота вживання номінації; актуальність позначуваної реалії; ступінь засвоєння українською мовою).

На завершення слід відзначити, що незважаючи на те, що повного імпорту концепта з англійської мовної картини світу в українську не відбувається, англіцизми все ж становлять фрагменти іншої картини світу, відбиваючи іншу дійсність, явища із життя іншого народу. Але картина світу мови-реципієнта накладає певний відбиток на семантичну структуру запозичень порівняно з семантикою етимона в мові-донорі.

 Втрата термінами своїх термінологічних властивостей та їх міграція до загальновживаної мови (детермінологізація) є відбиттям ще більшого залучення людини до галузі економічних інтересів та її залежності від економічних процесів. Зростає роль, яку такі слова відіграють у період бурхливого розвитку економічних відношень. З одного боку, розвиток та зміни світової економічної системи пов’язані з переглядом термінології – з’являються нові, актуалізуються та змінюються значення існуючих термінів. З іншого – дані одиниці є джерелом  поповнення загальнолітературної лексики. Таким чином, в українській термінології кінця ХХ – початку ХХI ст. відбуваються закономірні лексико-семантичні процеси у зв’язку з появою нових англомовних запозичень. У їх семантиці здійснюються семантичні зрушення, які відбивають цілісну картину закономірностей та особливостей процесу формування семантики слів англомовного походження в сучасній українській мові.

Література:

1. Акинин Ю.В. Детерминологизация английской экономической терминологии: (лингвокультурный и функциональный аспект): автореф. дисс. … канд. філол. н. / Ю.В. Акинин. –  Самара: Междунар. ин-т рынка, 2010. – 26с.  

2. Бойків І. Словник чужомовних слів / За ред. О. Бадана-Яворенка. / І. Бойків, О. Ізюмов, Г. Калишевський, М. Трохименко. – Харків – К.: Вид-во УРЕ, 1932. – 532 с.

3. Вакулик  І. І. Запозичення з класичних мов у науковій термінології сучасних  європейських мов (на матеріалі юридичних та економічних термінів  української,  російської,  німецької,  французької, англійської мов) : авторефер. дис. … канд. філол. наук. / І. І. Вакулик. – К., 2004. – 20 с.

4. Вежбицкая А. Языковая картина мира как особый способ репрезентации образа мира в сознании человека. / А. Вежбицкая. // Вопр. языкознания. – №6. – 2000. – С. 33-38.

5. Гусева Е.И. Динамика термина: Заимствование. Обновление метаязыка. Развитие лингвистической теории. / Е.И. Гусева. – Мариуполь: Ультрамарин, 2012. – 332 с.

6. Ермакова О. Семантические процессы в русском языке на рубеже веков. / О. Ермакова. // Acta Neophilologica. – Olsztyn, 2006. – Vol. VIII. – С. 23-32.

7. Івченко А. Тлумачний словник української мови.–Харків: Фоліо, 2001.–540 с.

8. Костомаров В.Г. Русский язык в иностранном потопе. / В. Г. Костомаров. // Русский язык за рубежом. – 1993. – №2. – С.58-64.

9. Кущ Е.О. Семантичні аспекти міграції та способи перекладу англійської термінологічної лексики. / Е.О. Кущ. // Вісн. Запорізьк. нац. ун-ту. – 2010. – №1. – С. 215-221.

10. Лобур Н. Динаміка в семантиці терміна ideologie (на матеріалі чеської мови). / Н. Лобур. // Вісн. Львівськ. ун-ту. Серія філол. – 2009. – Вип. 48. – С. 201-205.

11. Попова Н.О. Структура та семантика лексичних запозичень з англійської в українську мову новітнього періоду. / Н.О. Попова. – Харків: ХНАДУ, 2007. – 220 с.

12. Російський тлумачний словник економічних термінів та український тлумачний словник економічних термінів / Уклад. та пер. В.М. Копоруліної. – Харків: Єдінорог, 2001. – 448 с.

13. Російсько-український словник іноземних слів / Уклад. Т.П. Мартиняк. – Харків: Прапор, 1999. – 389 с.

14. Салата І.А. Динаміка лексичного складу російської мови наприкінці XX ст. (на матеріалі однотомних тлумачних словників): автореф. дис ... канд. філол. н. / І.А. Салата. –  Дніпропетровськ: Дніпропетр. нац. ун-т., 2006. – 19 с.

15. Сліпушко О.М. Тлумачний словник чужомовних слів в українській мові. / О.М. Сліпушко. – К.: Криниця, 1999. – 507 с.

16. Словник іншомовних слів / За ред. О.С. Мельничука. – К.: УРЕ, 1977.–776 с.

17. Словник іншомовних слів / За ред. О.С. Мельничука. – Вид. 2-е, випр. і доп. – К.: УРЕ, 1985. – 966 с.

18. Словник іншомовних слів / Уклад.: С.М. Морозов, Л.М. Шкарапута. –  К.: Наук. думка, 2000. – 680 с.

19. Longman dictionary of contemporary English. – Longman Group Ltd., 1995. – 1668 p.