ІННОВАЦІЙНІ ЛЕКСЕМИ-НОМІНАНТИ У КРИМІНАЛЬНІЙ СФЕРІ (НА МАТЕРІАЛАХ СУЧАСНИХ ЗМІ)

Постановка наукової проблеми та її значення. Лексико-семантична система мови – це рухома структура, яка перебуває у безперервному розвитку. Особливо потужно впливають на словниковий фонд мови неологізми, у яких відображаються усі соціально-економічні й політичні сфери життя. Потреба у постійному лексичному оновленні особливо відчутна у мас-медіа, де пошуки нових засобів самовираження є одним із обов’язкових атрибутів існування. Неологізми виконують не лише номінативну функцію, але й оцінно-експресивну, оскільки містять у собі оцінку певного явища дійсності, сигналізують про нейтральне або ж підкреслено позитивне чи негативне ставлення до цього явища мовця-журналіста. Лексичний зміст новотворів, на відміну від загальновідомих і узвичаєних лексичних одиниць, характеризується новизною, оскільки сприймається, як щось незвичне, тобто до неологізмів зараховують лексико-семантичні одиниці, які позначені стилістичним “відбитком свіжості” [7, с. 5].

Підґрунтям для цього дослідження стали праці таких лінгвістів, як Н. В. Колесникова [1], Ж. В. Колоїз  [2], Н. В. Нікітіна [3], О. А. Стишов [4; 5; 6; 7]. Вони, зокрема, досліджували проблеми інтенсифікації інноваційних процесів, причини появи неологізмів, їх класифікацію й подальшу кодифікацію. Найчастіше предметом наукових пошуків ставали фіксовані в журналістських матеріалах інноваційні лексеми, пов’язані із суспільно-політичною сферою, частково дослідники аналізували в цьому аспекті кримінальні хроніки. Щоправда, ґрунтовний опис аспект аналізу неологізмів у такій специфічній сфері як криміналістика досі не став предметом спеціального дослідження. У період 2010-2013 рр. у ЗМІ з’явилося багато лексем-номінантів, що пов’язані з резонансними злочинами цього періоду. Вони стали тим емоційно-експресивним елементом, який перетворився на певну перифразову сполуку, асоційовану з конкретною особою чи групою осіб.

Виклад основного матеріалу й обґрунтування отриманих результатів дослідження. Аналіз ряду періодичних друкованих та інтернет-видань дає підстави стверджувати, що неологічні лексеми-номінанти активно продукуються у кримінальній сфері і за кількістю лексичних інновацій ця група посідає друге місце після номінантів суспільно-політичних явищ.

Кожен неологізм у мові мас-медіа вирізняється особливою емоційно-експресивною оцінкою, адже часто в її основі характерна риса того чи іншого явища. Вагомим критерієм частотності вживання лексеми-новотвору у мові національних ЗМІ є приналежність неологізму до міжнародної сфери використання чи української. Зокрема, за період 2010–2013 рр. було зафіксовано такі інноваційні сполуки на позначення кримінальних подій, що відбулися в Україні:

Ранковий маніяк – 17-тирічний садист, який орудував у м. Львів з 8 по 16 січня 2013 року, “мордував жінок, забираючи у жертв не лише гроші, а й здоров’я” [ВЗ – 17.01.2013]. Колісний маніяк – так охрестили журналісти каналу ICTV злочинця, “від ножа якого постраждали майже 30 автомобілів, припаркованих біля одного із житлових будинків Києва” [ICTV – 23.04.2012]. Кременчуцький маніяк – “ чоловік, який скоїв злочини відносно шести жінок. Кримінальне провадження по так званому “кременчуцькому маніяку” було відкрито за кількома статтями Кримінального кодексу України (розбій, пограбування та зґвалтування) [mag. – 12.04.2013]. Лісові або новомосковські маніяки – група із 3 чоловік, які називають себе “борцями за справедливість” і орудують на території міста Новомосковськ у Дніпропетровській області. “Як раніше повідомляли “Дніпропетровськ.Коментарі”, 22 квітня на компанію з 5 молодих людей, які відпочивали в лісовій зоні, напали 3 людини, озброєних сокирою, ножем, палицею і пневматичним пістолетом” [Ком. – 01.12.2012]. Чернігівський маніяк – “21-річний юнак із Чернігова, який лопатою забив на смерть трьох людей, виявився колишнім пацієнтом психлікарні, якого виписали з діагнозом “шизофренія” за кілька місяців до вбивств. За даними адвоката затриманого, хвороба почалася після того, як юнака зґвалтували. Нагадаємо, “чернігівський маніяк” увечері 20 квітня протягом кількох годин з надзвичайною жорстокістю убив трьох випадкових перехожих, його четвертій жертві вдалося вижити” [ТСН – 25.04.2010]. Троєщинський маніяк – “Чутки про троєщинського маніяка практично набули офіційного підґрунтя. Прокурор Києва Юрій Ударцов підтвердив факт другого нападу в столичному мікрорайоні Троєщина. Водночас правоохоронці просять не поспішати з висновками. “Ми поки не можемо говорити, що злочинець, який скоїв напад в мікрорайоні Троєщина – маніяк. Міліція склала детальний фоторобот, а ми зі свого боку контролюємо процес пошуку злочинця”, – зазначив Ударцов” [ТСН – 14.09.2010]. Харкіський маніяк – чоловік, який “…у червні та серпні 2011 року опівночі під приводом підвезти дівчат додому, вивозив їх на власному автомобілі «Мазда» у безлюдне місце. Заблокувавши дверцята, погрожуючи насильством, ґвалтував, у тому числі і в неприродний спосіб. Жертвою маніяка стали дві молоді жінки” [mag. – 17.07.2012]. Шляхетний грабіжник – “грабіжник із поняттям “честі”. На сьогодні він зовсім “не вписується” в статистику скоєних злочинів. Своїми жертвами боксер обирав лише чоловіків. Намагався, щоб суперник був набагато міцнішим, аніж сам Володимир [так звали грабіжника. – Я.Е.]. Йому просто було цікаво кількома ударами нокаутувати суперника (випадкового перехожого), коли ж жертва падала, грабіжник забирав у неї гроші, каблучки, мобільні телефони, знімав навіть куртки. Причому існувала ще одна цікава деталь: Володимир ходив на справу виключно в нетверезому стані і жертв обирав собі під стать – чоловіків “під мухою”. Жінок, дітей, людей похилого віку обходив стороною, а от як бачив чоловіка, якого “штормило” – стережись! Удар правою у вухо, лівою у ніс, і от суперник вже лежить на асфальті, а вміст його кишень швидко зникає в руках захмелілого боксера” [ВВ – 02.08.2010]. Синя борода – злочинець, який вбив дружину та її дочку. “9 травня близько 12-ої години у полі неподалік від с. Радянське Білозерського району, біля зрошувального каналу, виявлено тіло дівчинки, віком 8-10 років. … на Херсонщині затримали “синю бороду”, що задушив другу свою дружину та її маленьку доньку” [mag. – 12.05.2013]. Справа Тітушка – резонансна справа 2013 року, яка пов'язана із побиттям журналіста 5 каналу Влада Соделя. “За підозрою у нападі затримали Вадима Тітушка. Він був у складі групи з близько 50 осіб, які влаштували бійку зі свободівцями на Великій Житомирській” [УП – 12.06.2013]. Справа васильківських терористів – скандальний судовий процес через звинувачення групи соціал-націоналістів у підготовці теракту в день 20-ї річниці незалежності України. 2 серпня 2011 року співробітники СБУ увірвалися до офісу комунального підприємства КП “Васильківський комбінат комунальних послуг”, де працювали двоє активістів організації “Патріот України”. Згодом було затримано ще трьох. Зараз “Васильківські терористи вимагають притягнення до кримінальної відповідальності працівників СБУ за “фальсифікацію їхньої справи”. Крім того, “васильківські терористи” закидають працівникам СБУ завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину, перевищення влади або службових повноважень, перешкоджання діяльності депутата місцевої ради” [G. – 17.04.2013]. Караванський стрілок – невідомий, який 26 вересня 2012 року в ТРЦ “Караван” у Києві розстріляв трьох приватних охоронців і ще одного тяжко поранив. “Доказами, зібраними у кримінальному провадженні під час досудового розслідування причетність підозрюваного Ярослава Мазурка до вбивства трьох охоронців “Каравану”, замаху на вбивство четвертого, крадіжки товарів із супермаркету та незаконного поводження із зброєю, повністю доведена, – підкреслили в прокуратурі” [УН – 16.04.2013]. Народні месники – банда у складі шістьох жителів Ніжина. “Молодики, як свідчить обвинувальний висновок, за попередньо розробленим планом та розподілом ролей, маючи у своєму розпорядженні вогнепальну зброю й представляючись працівниками міліції, які нібито ведуть боротьбу з незаконним обігом наркотичних засобів, здійснювали збройні напади та силою захоплювали громадян, завдаючи їм тілесних ушкоджень (зокрема із застосуванням спецзасобів та вогнепальної зброї). Робилося все це задля вимагання в потерпілих грошей” [ІЗ –17.06.2012].

Також варто розглянути інноваційні лексеми-номінанти, що стосуються подій у кримінальній сфері, які мають міжнародне значення або ж набули широкого розголосу.

М'ясна афера – “скандал із використанням конини в яловичому м'ясі вибухнув у Великій Британії у середині січня 2013троку і спочатку був локальним, не вийшовши за межі країни. Проте через місяць він торкнувся майже десяти європейських держав, після чого стало ясно, що мова йде про глобальну світову аферу і про одну з найбільших шахрайських схем у сучасній історії. Під час численних перевірок, які були проведені урядами низки країн, бюргери та інші готові м'ясні обіди були відкликані з продажу найбільших торгових мереж у Великобританії, Франції, Бельгії, Нідерландах, Німеччині, Швеції та Норвегії.  Скандал посилився після того, як у ЗМІ з'явилася інформація про те, що в конині, яку видають за яловичину, може міститися препарат фенілбутазон. Цю речовину використовують як знеболююче для коней, і вона може становити небезпеку для людини. У зв'язку з цим у столиці Європейського Союзу – Брюсселі – було проведено екстрену нараду міністрів сільського господарства країн ЄС. Її учасники говорили про необхідність посилити вимоги до виробників і переробників м'яса” [dt – 16.02.2013]. Болотна справа – справа про масові заворушення на Болотній площі Москви у травні 2012 року. “Загалом у болотній справі проходять близько 28 осіб, більшість з яких утримується під вартою. Слідство вважає їх причетними до організації масових заворушень на Болотній площі 6 травня 2012 року. Опозиція у свою чергу наполягає на тому, що спланованих заворушень на Болотній не було, а відбувалися лише хаотичні сутички, спровоковані поліцією” [Кор. – 14.05.2012].

Висновки. Динамічні процеси в лексико-семантичній системі української мови періоду 2010–2013 рр. позначені появою відчутної кількості інноваційних лексем, зумовлених потребою в номінації суспільних явищ. Моніторинговий аналіз українських ЗМІ дає підстави стверджувати, що саме кримінальна сфера знаходиться на другому рівні після політичної за кількістю неологізмів–номінантів. Проаналізований матеріал підтверджує думку про те, що будь-яка семантична лексема–новотвір на момент свого виникнення є продуктом індивідуально-авторської мовотворчості публіциста. Варто зазначити, що більшість неологізмів – це “мовна реакція” на кримінальні події в Україні. Крім того, найчастіше до складу номінанту входить саме назва місцевості, де відбувся злочин.

Умовні скорочення використаних джерел:

[Кор.] – газета “Кореспондент” (Режим доступу: korrespondent.net)

[ТСН] – проект “ТСН вражає” (Режим доступу: tsn.ua)

[ВЗ] — газета “Високий замок” (Режим доступу: http://www.wz.lviv.ua)

[УН] – УНІАН (Режим доступу: http://www.unian.ua)

[ІЗ] – Іменем Закону (Режим доступу : www.imzak.org.ua)

[mag.] – інформаційний портал (Режим доступу: http://magnolia-tv.com)

[ВВ] – інтернет-видання “Високий Вал” (Режим доступу: http://val.ua)

[G] – інтернет-видання “Газета.ua ” (Режим доступу: http://gazeta.ua)

[ICTV] – інтернет-ресурс телеканалу ICTV (Режим доступу: http://ictv.ua/ru)

Література:

1. Колесникова Н.В. Лексичні неологізми в рекламі / Н.В. Колеснікова // Вісник – Запоріжжя, 2002. – № 3. – С. 77–78.

2. Колоїз Ж. В. Семантичні неологізми як результат семантичної деривації / Ж.В. Колоїз // Вісник / Харк. нац. ун-т ім. В. Н. Каразіна. – Харків, 2005. – № 659. – Вип. 44. – С. 6-11. (Філологія)

3. Нікітіна Н. Українська мова на телебаченні / Н. Нікітіна // Дивослово. – 2004. – № 12. – С. 2 –7.

4. Стишов О.А. Динамічні процеси в лексико-семантичній системі та в словотворі української мови кінця ХХ ст. (на матеріалі мови засобів масової інформації): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора філол. наук: спец. 10.02.01 “Українська мова” / О. А. Стишов. – К., 2003. – 33 с.

5. Стишов О. А. Лексичні і стилістичні неологізми в ЗМІ з погляду мовної культури // Культура слова – К., 1999. – Вип. 52. – С. 3–12.

6. Стишов О. А. Неологізація як один із визначальних виявів динамічних процесів у лексико-семантичній системі мови / О.А. Стишов // Моввознавство. – 2003. – Вип. 10. – с. 55–67.

7. Стишов О. А. Українська лексика кінця XX століття (на матеріалі мови засобів масової інформації): монографія / О.А. Стишов. – К.: Вид. центр КНЛУ, 2003. – 388 с.

8. Українська мова. Енциклопедія / Редкол.: Русанівський В. М., Тараненко О. О., Зяблюк М. П. – К., 2000. – 752 с.

Науковий керівник:

кандидат філологічних наук Зінчук Руслана Степанівна.