ЗНАЧЕННЯ РИНКІВ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ ПРОДУКЦІЇ В СИСТЕМІ ПРОДОВОЛЬЧОЇ СИСТЕМИ КРАЇНИ

Створення ринку сільськогосподарської продукції та продуктів її переробки є важливою складовою аграрної політики в Україні  на сучасному етапі. На вирішення цих питань спрямований Указ Президента України “Про заходи щодо забеспечення формування та функціонування аграрного ринку” (2000 р.).

Економічна суть ринку полягає насамперед у тому, що він є категорією обміну, організований за законами товарного виробництва і обігу, є сукупністю відносин товарного і грошового обміну. Організація ринку дає змогу реалізувати господарські зв'язки, а в кінцевому підсумку - здійснювати весь процес виробництва. Без нього неможливо досягти основної мети будь-якої підприємницької діяльності - отримання прибутку.

Оскільки значна частина сільськогосподарської продукції безпосередньо використовується для харчування або переробляється і споживається населенням як продовольство, її ринок доцільно розглядати в контексті  формування продовольчого ринку. Останній є однією з найскладніших ринкових систем, яка охоплює сферу  обігу майже всіх галузей суспільного господарства. На відміну від інших ринкових систем, вона має свої особливості: постійне функціонування; сезонність виробництва і споживання багатьох продуктів харчування.

За економічною суттю продовольчий ринок є саморегульованою системою відтворення. Структурні елементи економічних відносин формуються на основі прямих і зворотних ринкових зв'язків, перебувають під впливом платоспроможного попиту і пропозиції.

Розширення дії ринку супроводжується перебудовою системи ціноутворення та обороту товарів і формування ринкових структур.

Особливість формування ринкових відносин в аграрній сфері економіки виявляється в тому, що сільське господарство найбільше порівняно з іншими галузями залежить від кон'юнктури ринку, а продовольчий ринок найбільш вразливий із соціальної точки зору, оскільки його розвиток безпосередньо пов'язаний з рівнем життя населення, його платоспроможністю.

Метою дослідження стало вивчення значення ринків сільськогосподарської продукції в системі продовольчої системи країни.

Постановка проблеми: До загальних порушень, які викликає сільськогосподарська діяльність, можна віднести:

• забруднення поверхневих вод (річок, озер, морів) і деградація водних екосистем при евтрофікації;

• забруднення ґрунтових вод;

• зведення лісів і деградація лісових екосистем (збезлісення);

• порушення водного режиму на значних територіях (при осушенні або зрошуванні);

• опустелювання внаслідок комплексного порушення структури ґрунтів і рослинного покриву;

• знищення природних місць проживання багатьох видів живих організмів і, як наслідок, вимирання та зникнення рідкісних видів.

У другій половині ХХ століття стала актуальною ще одна проблема: зменшення в продукції рослинництва вмісту вітамінів імікроелементів і накопичення в продукції як рослинництва, так і тваринництва, шкідливих речовин (нітратів, пестицидів, гормонів,антибіотиків тощо). Причина цього - деградація ґрунтів, що веде до зниження рівня мікроелементів та інтенсифікації виробництва, особливо в тваринництві. [1,с.500]

Шляхи вирішення проблеми:

• Точне землеробство

• Ґрунтозахисне землеробство.

• Органічне виробництво.

• Хомобіотичний обіг.

Для успішного функціонування ринок сільськогосподарської продукції та продуктів її переробки в Україні потребує проведення ряду макроекономічних заходів, зокрема:

- стимулювання безпосередніх виробників продукції АПК з метою нарощування виробництва і товарообігу;

- економічного регулювання раціональної структури ринку і ринкових відносин шляхом розроблення перспективних цільових  продовольчих програм, інвестиційної політики, фінансово-економічних заходів;

- введення системи контролю за цінами і забезпечення відповідного співвідношення попиту і пропозицій на ринку, захисту прав споживачів;

- запровадження відповідної фінансово-кредитної і податкової політики;

- регулювання експортних потоків сировини і продукції переробки, зменшення залежності від імпортних поставок. [2,с.234]

Формування ринку продовольчої продукції, особливо в умовах спаду виробництва, повинно залишатись важливою функцією держави, яка має забезпечувати:

- створення державного фонду і запасів сировини та продуктів її переробки;

-централізовані державні закупівлі необхідної кількості сільськогосподарської продукції і продуктів її переробки. [2,с.234].

Література:

1) Попов Н.А. Організація сільськогосподарського виробництва: Підручник. - М.: Фінанси і статистика, 2000.-500 c.

2)Економіка сільськогосподарського підприємства / І.А.Мінаков, Л.А.Сабетова, Н.І.Куліков та ін; Під ред. І.А.Мінакова. - М.: колос, 2004. – 234 c.

3)Сєрова Є.В. Аграрна економіка: Підручник. - М.: ГУВШЕ, 1999. 

Науковий керівник:

асистент кафедри Ковалюк Богдан Іванович