РОЛЬ КОМЕРЦІЙНИХ БАНКІВ В РОЗВИТКУ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ

Актуальність даної теми полягає в тому, що вона дозволяє розібратися з проблемою розвитку комерційних банків як складової фінансової банківської системи України та її економічного зростання взагалі. Адже саме через фінансову систему здійснюється процес акумуляції фінансових ресурсів суспільства і забезпечується їх найефективніше і раціональне використання. Звідси походить провідна роль таких фінансових інститутів у суспільстві як комерційні банки.

Сьогодні вони здатні запропонувати клієнту до 500 видів різноманітних банківських продуктів та послуг. Однією з найважливіших функцій системи комерцiйних банкiв є управлiння грошовим обiгом у країні, а також здатність “робити гроші” – розширювати кредитні ресурси народного господарства, через що їх часто називають “фабриками кредиту”, а також рiзноманiтнi послуги у виглядi надання гарантiй, доручень, консультацій, управлiння майном тощо.

Мета цієї роботи – дослідити діяльність комерційних банків в ринковій економіці, дати визначення банку як унікального явища економічного життя, проаналізувати структуру банківської системи, яка виконує функції "кровоносної системи" економіки, дати оцінку їх впливу на формування ринкової соціально-орієнтованої економіки в Україні і показати перспективи розвитку.

Об’єктом дослідження є саме комерційні банки, а предметом – операції, які вони виконують, їх функції, значення в економіці країни, а також проблеми їх розвитку і удосконалення.

Базовою ланкою кредитної системи, основою, на якій грунтується вся діяльність, пов’язана з кредитно-фінансовим обслуговуванням господарства, є комерційні банки.

Комерційні банки - це багатопрофільні кредитні установи, що здійснюють операції у різних секторах ринку позичкових капіталів, обслуговуючи підприємства всіх галузей економіки та населення.

Основними функціями комерційних банків, що визначають їх суть та роль у кредитній системі, є: прийом депозитів від юридичних та фізичних осіб; кредитування підприємств і населення; організація та здійснення розрахунків у господарстві; випуск кредитних знарядь обігу. Усі функції тісно пов’язані між собою та дозволяють комерційному банку виступати у якості органа, що емітує платіжні засоби для обслуговування усього кругообороту капіталу в процесі виробництва й обігу товарів.

Найважливіша особливість комерційних банків полягає у їх можливості створювати за рахунок кредиту додаткові платіжні засоби шляхом збільшення залишків на поточних рахунках клієнтів. Усі інші інститути кредитної системи, крім центрального банку, не можуть використовувати емітовані кошти як джерело кредитних ресурсів. У той же час комерційні банки не мають права самостійно емітувати готівкові кошти, оскільки це є монополією центрального банку.

Окрім зазначених базових функцій, комерційні банки можуть виконувати ряд інших операцій, конкретне коло яких визначається особливостями різних секторів ринку і потребами тих груп клієнтів банку, на які він орієнтує свою діяльність. У цьому полягає відмінність комерційних банків від спеціалізованих кредитно-фінансових інститутів, що надають обмежене коло послуг. Так, комерційні банки можуть здійснювати операції з купівлі та продажу іноземної валюти, організовуючи фінансування зовнішньої торгівлі, виконувати довірчі операції, пов’язані з управлінням майном, грошовими коштами та іншими матеріальними цінностями фізичних та юридичних осіб за їх дорученням, надавати консультаційні послуги своїм клієнтам з питань організації господарсько-фінансової діяльності, проводити лізингові та факторингові операції, організовувати зберігання фінансових і матеріальних цінностей у спеціально обладнаних сховищах, видавати гарантії за третіх осіб, надавати економічну й фінансову інформацію, здійснювати операції з цінними паперами, а також ряд інших операцій, пов’язаних з обслуговуванням різних клієнтів.

Користування послугами комерційних банків стає всезагальнішою потребою підприємств, фірм, державних установ, громадських організацій і приватних осіб. Всі вони потребують відкриття в банках різних рахунків для зберігання грошових коштів, послуг обміну валюти, купівлі-продажу цінних паперів, надання позичок, тощо. Все це зумовлює необхідність того, щоб всі члени суспільства були добре обізнані зі структурою і роллю комерційного банку в сучасній економіці. Особливо це необхідно для сучасного українського суспільства, яке йде шляхом ринкових реформ і створення сучасної банківської системи. Сьогодні стан розвитку економіки потребує постійної уваги до банківської системи в цілому і комерційних банків зокрема, проведення політики, спрямованої на створення сприятливих умов для їх стабільного та ефективного функціонування

За станом на 1 квітня 2010 р. ліцензію Національного банку України на здійснення банківських операцій мали 175 банки, у тому числі: 173 банків (98,9% від загальної кількості банків, що мають ліцензію) – акціонерні товариства (з них: 55 банків (31,4%) – відкриті акціонерні товариства, 1 банк (0,6%) – закрите акціонерне товариство, 117 банків (66,9%) – публічні), 2 банки (1,1%) – товариства з обмеженою відповідальністю.

У стані ліквідації перебуває 19 банків, з них 17 банків ліквідуються за рішеннями НБУ, 2 – за рішеннями господарських (арбітражних) судів.

За станом на 01.04.2010 р. власний капітал банків склав 133,8 млрд. грн. або 15,2% пасивів банків.

Власний капітал банків має таку структуру. Сплачений зареєстрований статутний капітал складає 96,0% від капіталу; дивіденди, що спрямовані на збільшення статутного капіталу – 1,0%; емісійні різниці – 4,7%; загальні резерви та фонди банків – 11,4%; результати минулих років – 0,4%; результати звітного року, що очікують затвердження – (-23,4%); результати поточного року – 2,0%; результат переоцінки основних засобів, нематеріальних активів, цінних паперів у портфелі банку на продаж та інвестицій в асоційовані компанії – 7,9%.

Зобов’язання банків за станом на 01.04.2010 становили 748,5 млрд. грн.

Кошти фізичних осіб складають 218,2 млрд. грн., або 29,1% загального обсягу зобов’язань, кошти суб’єктів господарювання – 115,5 млрд. грн., або 15,4%.

Банки мають таку структуру коштів населення з точки зору строковості. Строкові кошти складають 166,3 млрд. грн., або 76,2% від загальної суми коштів населення, а кошти на вимогу – 51,9 млрд. грн., або 23,8%.

За станом на 01.04.2010 активи банків становили 882,3 млрд. грн., загальні активи – 998,8 млрд. грн.

В Україні наразі серед комерційних банків панує нагальна проблема, все менше довіри до банків з боку населення. Про те, що такої довіри немає свідчить не тільки зниження депозитів у банківській системі на 8,3% за 2009 рік, але й домінування серед клієнтів банків панічних настроїв, причому як серед людей, депозити яких застрягли та знецінились, так і серед підприємств, права яких взагалі ігноруються всіма – банками, регуляторами, державою. Не випадково, а саме через це депозити юридичних осіб в минулому році скоротилися на 18%! Аналогічні настрої домінують і серед позичальників – як юридичних, так і фізичних осіб – тому якість кредитного портфеля українських банків погіршується – збитки від поганих активів, наприклад, за 2009 рік склали 22,2% капіталу банків, обсяги кредитування також падають. Це пов’язано з тим,що банки зіткнулися з низкою проблем: 1. якість активів банківських та інших фінансових установ знаходиться на невисокому рівні, і напевно буде знижуватися. Це випливає з того, що приблизно 70% доходів українських банків займали надходження від кредиторів.

2. збереження високих процентних ставок за кредитами. Адже в Україні не багато видів бізнесу, які дозволять повертати 35% річних банку, і при цьому ще й отримувати прибуток.

3. збереження імовірності збільшення частки неробочих активів.

У майбутньому простежуються такі негативні процеси: зниження дохідності та прибутковості банків продовження стагнації сільського господарства та промисловості.

Також не варто очікувати поновлення іпотечного кредитування цього року. Та невеликі зрушення будуть, але не значні.

Для вирішення цієї проблеми потрібно:

• забезпечення режиму чіткої узгодженості грошово-кредитної політики з вимогами зміцнення банківської системи і підвищення довіри до українських банків;

• створення максимально повної законодавчої бази функціонування банківської системи (загалом слід розробити більше 20 законопроектів, зокрема, «Про банківську таємницю», «Про комерційні банки України»); забезпечення відповідальності банків за прийняті ними зобов'язання перед державою, іншими банками, фізичними та юридичними особами; підвищення ролі Національного банку України у забезпеченні стійкого розвитку банківської системи, запобіганні системних криз глобального характеру і масового банкрутства банків, що загрожує інтересам держави, суспільства, особи;

• створення системи органів нагляду за фінансовим станом банків і вжиття, в разі необхідності, відповідних заходів;

• активне включення банківського капіталу в структурні перетворення економіки;

• досягнення збалансованості попиту і пропозиції грошей шляхом послідовного зниження ставки рефінансування НБУ і, відповідно, підвищення попиту суб'єктів підприємницької діяльності на позичкові кошти; підвищення рівня управління активами і пасивами банків шляхом створення системи страхування ризиків.

Уряд (за підтримки НБУ) повинен негайно організувати страхування міжбанківського кредитування (врешті решт розвинути примітивний грошовий ринок, де б домінували міжбанківські кредити не на один день (ніч), а трьох-шестимісячні, аж до року, банківські запозичення), це б допомогло розблокувати кредитування економіки. Як втім і створення банку розвитку (банку, який зможе фінансувати великі інфраструктурні проекти, у т.ч. Євро-2012) за рахунок механізму рекапіталізації банківської системи. Хтось повинен першим почати масштабне, на 10–20 млрд. грн., кредитування економіки. За ним підуть й решта. Тоді, між іншим, і депозити юридичних осіб почнуть зростати. Інші націоналізовані банки треба якнайскоріше розпродати. Також потрібно застрахувати депозити не тільки фізичних, але й юридичних осіб, почати також із суми 150 тисяч гривень. Тоді наш малий та середній бізнес перестане «лякатися» нашої банківської системи. Крім того, таке нововведення дозволить перетворити Фонд гарантування депозитів в реальну структуру, яка без конфлікту інтересів, замість Національного банку України зможе займатися ліквідацією поганих банків.

Успіху можна досягти лише тоді, коли банківська політика зорієнтована на певні цінності, які неминуче сприяють досягненню бажаного. Можливо вони не піддаються кількісному виміру, однак позитивно відбиваються на результатах діяльності комерційного банку.

У світовій практиці комплексному плануванню та аналітичній роботі приділяється велика увага. Значним багажем в цій області володіють і вітчизняні експертні науки. Існують всі необхідні передумови для їх більш широкого застосування українськими банками.

Летература:

1. Операції комерційних банкі, під ред. Р.Коцовська, , Київ, Алерта, 2003р.

2. Аванесова І.А. Інструментарій регулювання кредитної діяльності комерційного банку // Проблеми і перспективи розвитку банківської системи України. Т. 9. – Суми: Мрія-1 ЛТД; УАБС, 2007. – C.316–329.

3. Смовженко Т., Другов О. Проблеми та перспективи розвитку банківської системи в умовах євроінтеграції України. Організаційний аспект // Вісник Національного банку України. – 2005. – №11.-C. 34–37.

4. Тигипко С.Л. Проблемы реформирования банковской системы Украины в контексте европейской интеграции // Проблеми і перспективи розвитку банківської системи України. Т. 11. – Суми: Мрія-1 ЛТД; УАБС, 2009. – C.7