ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕКЛАДУ ВЛАСНИХ НАЗВ УКРАЇНСЬКОЮ МОВОЮ В АУДІОВІЗУАЛЬНИХ ТВОРАХ (НА ПРИКЛАДІ ПЕРЕКЛАДУ АНТРОПОНІМІВ МУЛЬТИПЛІКАЦІЙНОГО ПРОЕКТУ «ТАЧКИ»)

Сучасний аудіовізуальний простір в Україні базується на запозиченій продукції, серед якої вагомі позиції належать американським продуктам. Чільне місце серед всього широко спектру творів американських авторів становлять мультиплікаційні проекти, які майже щотижня з’являються в українському кінопрокаті і заслуговують на увагу з боку фахівців в усіх сферах комунікації, адже такі продукти потрапляють як до дорослого населення, так і до дітей, які знаходяться на стадії формування мовного тезаурусу, моральних та естетичних принципів та комунікаційних традицій. Будь-яке спотворення первинного продукту може викликати не тільки подальший збій у комунікації, а й призвести до докорінної зміни дитячого світогляду. Для повноцінного дослідження мультиплікаційного продукту з лінгвістичного боку, перекладач повинен мати знання та уявлення, щоб зрозуміти головне повідомлення твору. Таким чином, слід зазначити, що переклад аудіовізуальних творів подібний до перекладу художньої літератури і ставить за мету передання не лише дотримання адекватності лексики та сюжету, а й неповторного авторського стилю. Однією з ключових проблем перекладу є переклад власних назв, які є вмістилищем інформації, що сприяє відтворенню атмосфери продукту, культури, побуту та реалій країни-виробника.

Переклад є процесом міжмовної і міжкультурної комунікації, під час якого на основі перекладацького аналізу первинного тексту створюється вторинний, перекладений, який замінює оригінальний варіант у новому мовному і культурному середовищі зі своїми відповідниками власних назв та ключових слів.

Актуальність дослідження обумовлена необхідністю розробки алгоритму якісного перекладу власних назв, який дасть змогу якомога адекватніше передати їх в аудіовізуальних творах і мультфільмах зокрема.

Мета статті полягає в аналізі семантичної основи власних назв при перекладі антропонімів в мультфільмі «Тачки» студії Disney та створення фахових настанов для перекладачів та редакторів перекладу під час опрацювання цієї лексичної групи.

Мета передбачає вирішення наступних завдань: визначення особливостей перекладу антропонімів, виокремлення складнощів процесу, формулювання методики їх перекладу.

Об’єктом дослідження є власні назви мультфільму, які розглядаються як компресовані тексти, що містять кодовану когнітивну інформацію.

Предмет дослідження – робота перекладача та редактора перекладу у процесі адаптації власних назв у аудіовізуальному друготворі.

Наукова новизна дослідження полягає в удосконаленні методики перекладу антропонімів, що базується на розкритті образів героїв з боку походження й конотації їх імен. Більшість наукових праць трактують переклад лише методом транслітерації або транскрипції, без поглиблення у закодовану у власній назві інформацію.

Отже, власні назви – це індивідуальні найменування одиничних об’єктів. Ця частина лексики пов’язана з потребами людства в індивідуалізації, і обумовлена в більшій мірі соціокультурними факторами.

С. Влахов та С. Флорін стверджують, що власні імена становлять особливу цікавість, і часто виконують роль лаконічних характеристик персонажа. Власні назви – основа образної системи твору, і дослідження їх семантики є першочерговим завданням перекладача, адже саме це дозволить цілісно побудувати систему образів твору[2, с. 216]. Зазвичай, при наданні персонажу імені, автор закладає в нього певне значення, яке відповідає характеру героя.

В переладі велику роль відіграють реалії, які характерні для певних явищ у іншій культурі. До такого типу реалій відносяться імена та прізвиська людей, власне, антропоніми. Працюючи з цією групою, перекладач має концентрувати увагу на культурно-історичній, лінгво-культурологічній інформації, що закодована у цих словах. Вдало перекладений антропонім сприяє більш повному сприйняттю образу персонажа, він стає певним маркером, і доповнює цілісний образ в уяві глядача.

Власні назви відносяться до без еквівалентної лексики, тому існують труднощі при їх перекладі. П. Ньюмарк зауважує, що власні імена передають енциклопедичну інформацію, у них немає ні семантичного значення, ні додаткової конотації, тому найбільш оптимальний спосіб їх перекладу - відтворення графічної оболонки слова з мови першотвору на мову друготвору [3, c. 70]. Власна назва виконує символічну функцію, і стосується одного певного персонажа. І звучання, і значення, і походження імені героя має безпосереднє відношення до формування його образу. К. Б. Зайцева вважає, що правильно підібране ім’я не лише показує зв’язок форми і значення, але й підсилює емоційне враження [4, c. 6]. Розділимо думку дослідниці, в процесі обробки власної назви перекладач має звернути увагу на семантичне походження імені чи назви.

Внаслідок проведених досліджень, було встановлено, що найкращим методом перекладу є алгоритм М. С. Зарицького перекладу ключових слів, який полягає у знаходженні відповідника у мові перекладу, який мав би те саме емоційне та контекстне забарвлення, що оригінальна мовна одиниця. Після кількох трансформацій, методику можна застосовувати і для перекладу власних назв, а конкретно – антропонімів.

Мультиплікаційний фільм «Тачки» («Cars», 2006) має історичне значення в практиці перекладу аудіовізуальних творів в Україні: це був перший повнометражний мультфільм, перекладений на українську мову. Автор перекладу, Олекса Негребецький, зробив справжній прорив в перекладацькій діяльності, адже показав світові, що Україна також може професійно опрацьовувати останні новинки кіно. Незважаючи на новизну процесу, переклад виконано на високому рівні, проте присутній ряд недоліків, серед яких і недоцільний переклад антропонімів. Деяку кількість з них ми розглянемо далі.

У мультфільмі «Тачки» варто простежити походження імен наступних героїв, аби створити адекватний переклад і перенести їх в українську мову без втрати будь-якого зі складників первинного повідомлення.

Lightning McQueen – їм’я головного персонажа мультфільму, дослівний переклад якого «Блискавка МакКвін». «Блискавка» в даному творі вживається як специфічне ім’я і характеризує персонажа як надзвичайно швидкого, непередбачуваного та імпульсивного гонщика. Саме тому в україномовному варіанті перекладача Олекси Негребецього ім’я не зазнало змін, адже воно є повною характеристикою образу. Таке рішення є дуже вдалим.

У першій частині твору ми зустрічаємо двох коментаторів перегонів - Bob Cutlass та Darrell Cartrip, які у вищезгаданому перекладі представляються як Боб Картер та Дарелл Кардан. Тут слід дослідити походження оригінальних імен коментаторів: Cutlass - це марка автомобіля 1961-1999рр. випуску. До цієї марки і належав перший коментатор. Прізвище Cartrip утворено з двох слів – «car» та «trip», що означає «подорож автомобілем». Якщо поглибитися у дослідження характеру персонажу, то можна визначити, що він власним ходом подорожував від одного місця змагань до іншого, і, як сам каже, «намотав не одну сотню кілометрів».

Зважаючи на походження імен коментаторів, переклад пана Олекси не зовсім доцільний. У цьому перекладі використовується автомобільна термінологія, яка цільовій аудиторії мультфільму (10-12р.) буде просто не зрозуміла. Кардан (карданний вал) в автомобілі служить для передачі крутильного моменту між валами, а картер – нижня частина двигуна.
Більш точним перекладом з даним походженням прізвищ був би варіант: «Боб Запорожець» («наша» марка автомобілів тих же часів), і «Дарелл Самохід». Таким чином, було б досягнуто більш близьке сприйняття українською аудиторією американської реалії.

Далі слід звернути увагу на головного спонсора перегонів - провідної події мультиплікаційного фільму - компанію Dinoco, яка в перекладі звучить як «Дайношось». Цей варіант перекладу також не можна назвати вдалим, адже оригінальна назва складається з символу нафтової корпорації Sinclair Oil Corporation (динозавр) і фірми, що постачає паливо для перегонів NASCAR, Sun-Oco. В такому випадку краще підійшов би варіант зі сполученням назви однієї з провідних автозаправних станцій України з додаванням закінчення «ко». Проте через простійне використання назви як бренду, слід просто транслітерувати – «Діноко».
Прикладом вдалого перекладу антропоніма у «Тачках» може слугувати переклад власної назви Snot Rod, що дослівно перекладається як «сопливий стержень», а у перекладі Негребецького звучить як «Шмаркач». Суть імені полягає в тому, що персонаж страждає на хронічний нежить і щоразу як чхає – впорскує рідкий азот у двигун, що призводило до викиду снопів полум’я і прискорення руху. Через часту повторюваність чхання і спроби героя втримати позив, варіант «Шмаркач» є дуже вдалим.

Також слід згадати буксирний автомобіль «Сирник» або «Tow Mater» в оригіналі. «Tow» означає «буксир», а «Mater» це ім’я цього буксира. За оригінальною версією, коли він представлявся головному героєві, він відкинув першу частину, тобто «буксир» і представився просто - Метр. У перекладі Негребельного частина «Mater» не використовується взагалі, проте момент з «відкиданням» все ж таки присутній. Як результат цього перетворення: «буксирник» без перших трьох літер – Сирник. Це вдало передало комедійність персонажу і майже ототожнило значення перекладу до оригіналу.

Таким чином, з’ясування походження антропонімів призводить до знання закодованого змісту імені. Наступним етапом є обрання доцільного способу перекладу. Виділимо два типи:

1. Транскрипція - саме перекодування іншомовних слів у свої з наступним записом за допомогою літер алфавіту приймаючої мови без використання якихось додаткових знаків та без придання літерам додаткових значень [6, с. 260]. Цей прийом відповідає основній вимозі дублювання - лабіальній синхронізації. Спосіб транскрипції у мультфільмі застосований при перекладі таких імен, як : McQueen (МакКвін), Mia (Міа), Tia (Тіа), Fred(Фред), DJ (ДіДжей) та ін.

2. Транслітерація (за визначенням М. С. Зарицького)– це переклад на рівні графем, політерне відтворення назв літер однієї системи письма назвами літер іншої системи письма. [7, c. 36]. Так, у «Тачках» способом транслітерації перекладено імена: Kori Turbowitz (Корі Турбович), Lizzie (Ліззі), Harv (Гарв) та ін.

Фонографічні варіанти відповідників іншомовних антропонімів обумовлюються звуковими та письмовими трансформаціями лексичних іншомовних слів, усталеністю та надійністю орфографічних правил для їх запозичень.

Перекладацький аналіз власних назв передбачає вивчення їх структури і походження, урахування позамовного оточення – поп-культурних реалій та різноманітних асоціацій. Семантика антропоніма відбиває головні риси персонажа, тому це важливий момент для розуміння як загального контексту, так і міжкультурних алюзій.

Найуживанішим способом перекладу власних назв у мультфільмі є транслітерація. Проте деякі варіанти, запропоновані О. Негребецьким, можуть бути вдосконалені.

Подане дослідження дозволяє виокремити наступну послідовність дій для перекладу антропонімів у мультфільмі та їх подальшого опрацювання перекладачем та редактором перекладу:

• З’ясувати походження власної назви.

• Дослідити якомога більше можливих варіантів.

• Обрати доцільний відповідник.

• Узгодити відповідність реалій мови оригіналу з реаліями мови перекладу.

• Узгодити знайдений відповідник з вимогами правопису.

• Оцінити ступінь передання контексту відповідником та максимально наблизити його навантаження до оригіналу внаслідок недостатності.

Отже, процес перекладу власних назв становить складність під час опрацювання та потребує удосконалення наявної методики опрацювання із подальшим впровадженням у практиці, особливо, коли йдеться про переклад аудіовізуальних творів. Для досягнення задовільного результату перекладач має провести дослідження наявних у тексті власних назв і мати глибокі знання культури країни мови-оригіналу. Кожен антропонім є вмістилищем кодованої інформації не лише про героя, а й про країну, що створила його, її культуру та традиції. Тому робота перекладача полягає не лише в розкодуванні цієї інформації, а й перетворенні її у сприятливу для розуміння і закодуванні у відповіднику мови-перекладу.

Література:

1. Бока О. В. Власні імена як компресовані тексти-носії когнітивної інформації / О. В. Бока. - Вісник СумДУ, 2008. - №1. - С. 15-19. - (Серія «Філологія»).

2. Влахов С., Флорин С. Непереводимое в переводе / С. Влахов, С. Флорин. – М. : Международные отношения, 1980. – 340 с.

3. Зайцева К. Б. Английская стилистическая ономастика : Тексты лекций / К. Б.Зайцева. – Одесса, 1973. – 63 с.

4. Суперанская А. В. Общая теория имени собственного / А. В.Суперанская. – М. : Наука, 1973. – 366 с.

5. Зарицький М. С. Переклад: створення та редагування: Посібник / М. С. Зарицький. – К. : Парламентське видавництво, 2004. – 120 с.

Науковий керівник:

кандидат наук із соціальних комунікацій, доцент кафедри видавничої справи та редагування, Сегол Радміла Ігорівна/