САМОСТІЙНА РОБОТА В СИСТЕМІ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ ГЕОГРАФІЇ

В контексті приєднання України до європейського освітнього простору, що надасть випускникам ВНЗ нових можливостей у підвищенні їх конкурентоспроможності на ринку праці, важливе місце займає питання модернізації вищої освіти і педагогічної зокрема. Стратегічним напрямком у запровадженні європейської системи освіти є розвиток професійної компетентності фахівця, в тому числі і педагога-географа.

У зв'язку з цим, дослідники головний акцент в умовах реформування освіти спрямовують на особистісний розвиток і саморозвиток студентів географічної спеціальності. Водночас, ВНЗ повинні забезпечити створення нових умов для підготовки сучасного фахівця, який водночас повинен мати фундаментальні знання, розвинені творчі здібності, здатність до самоосвіти.

Проблемам вдосконалення навчального процесу вищої педагогічної школи присвячені роботи А. Алексюка, А. Богуш, С. Гончаренка, І. Зязюна, Л. Коваль, В. Козакова, Д. Ніколенка, М. Шкіля, М.  Ярмаченка та ін.

Самостійність, самостійна робота, самостійна творча діяльність були об’єктом наукового дослідження багатьох вчених, серед яких: П. В. Копнін, О. М. Коршунова, Б. Г. Богоявленська, Я. О. Пономарьов, В. І. Андрєєв, Б. І. Коротяєв, І. Я. Лернер, І. С. Зоренко, В. О. Коринська, А. П. Ковальова та ін. Напрями самостійної навчально-дослідницької діяльності студентів вивчали Н. Амеліна, В. Борисова, М. Князян, В. Літовенко, В. Намазов, Є. Спіцин, П. Часакбай та ін.

З огляду на вище вказане, постає питання у з’ясуванні ролі самостійної науково-дослідницької роботи у розвитку професійної компетентності майбутнього вчителя географії.

Процес формування професійної компетентності майбутнього вчителя географії складний і багатоступеневий, а суттєву позицію в ньому займає освіта фахівця, зокрема географічного профілю.

Питання розвитку професійної компетентності вчителя та основні аспекти її становлення, розглядали у своїх працях М. Елькін, В. Саюк, О. Тімець, М. Криловець, М. Левківський, Л. Миргородська, І. Зимня, О. Топузов, В. Корнєєв та ін. Так, М. Елькін вважає, що «…професійна компетентність вчителя – це інтегральна особистісна якість, яка характеризує його здатність до розв’язання професійних проблем і типових професійних завдань, що виникають у реальних ситуаціях педагогічної діяльності, з використанням знань, умінь, навичок і нахилів, освітнього і життєвого досвіду, цінностей» [3, с. 173].

Отже, професійна компетентність педагога-географа, включає в себе сукупність особливих характеристик особистості вчителя, які набуваються ним на різних етапах його професійного становлення і за умови виконання різнохарактерної діяльності. З огляду на це, досягти високого рівня інтелектуального розвитку особистості можливо тільки через новий підхід до використання форм активізації пізнавальної діяльності, серед яких ми виокремлюємо самостійну навчально-дослідницьку роботу студентів, яка бере участь у формуванні професійної компетентності майбутнього вчителя географії.

Провідні науковці Г. С. Костюк, І. А. Зязюн, Н. Г. Ничкало, І. Д. Бех, В. В. Рибалка стверджували, що в процесі самостійної роботи реалізуються і розвиваються творчі можливості особистості, а особливості процесу творчості полягають у тому, що сам процес впливає на його результат, який, у свою чергу, виражається не тільки у предметному плані, а й у зміні самого суб'єкта творчості.

В. М. Андрєєва, розглядаючи питання самостійної роботи, пропонує таке формулювання: «Самостійна робота студентів – це така форма навчально-виховного процесу, яка охоплює поза аудиторну і аудиторну діяльність, будь-який вид самостійної навчальної чи комунікативної діяльності, що виконується в режимі взаємоконтролю…» [1, с. 25].

Самостійна робота студентів є суттєвою складовою навчального процесу студентів географічної спеціальності у ВНЗ. Самостійна робота — це форма навчання, за якої необхідні знання, вміння та навички опановує сам студент за методичного керівництва викладача. Вона призначена для формування навичок самостійної праці, а також для самостійного розв'язання проблем, знаходження конструктивних рішень. Крім того, у вищому навчальному закладі самостійна робота студентів з географії передбачає підготовку до лекцій, семінарів, лабораторних робіт, заліків, екзаменів, до написання рефератів, курсових і дипломних робіт.

Існує чимало класифікацій самостійної роботи студентів. Розглянемо класифікацію П. Підкасистого, який розрізняє такі види самостійних робіт: за зразками, реконструктивно-варіативні, евристичні (частково-пошукові), творчо-дослідницькі [4, с. 116].

Самостійна робота за зразками передбачає виконання типових вправ і завдань за зразком, що дає змогу засвоїти навчальний матеріал і відтворити функціональні характеристики знань, але не розвиває творчої активності. Завдяки реконструктивно-варіативній самостійній роботі розвивається розумова діяльність не лише на рівні відтворення щойно отриманих знань, а й залучення вже відомих знань до вирішення завдань, проблем і ситуацій.

Евристична самостійна робота передбачає розв'язання окремих проблем, поставлених на аудиторних заняттях. До такого роду завдань можна віднести питання пов’язані з з’ясуванням причини та сутності певного географічного явища чи процесу, аналізом його впливу на життя та діяльність людини. Організована у такий спосіб самостійна робота виробляє у студентів бачення проблеми, формує у них уміння самостійно її формулювати, розробляти план її розв'язання. Така робота вимагає від особистості майбутнього вчителя географії творчих зусиль.

Дослідницька самостійна робота з географії спрямовує студентів у русло пошукової діяльності. Під час виконання курсових, дипломних робіт реалізуються творчі здібності студентів, які намагаються відійти від зразка, розробити свої методи вирішення проблемних ситуацій, дослідити їх, отримати нову інформацію. Одним із ефективних різновидів дослідницької самостійної роботи є безпосереднє проведення дослідів у природних умовах. Для майбутнього вчителя географії це особливо важливо, адже без спостереження та аналізу окремих природних процесів та явищ не можливо сформувати цілісне уявлення про певний географічний об’єкт, дати ґрунтовну оцінку ситуації, комплексно охарактеризувати, описати головні шляхи вирішення, на основі отриманих результатів досліджуваної проблеми.

Отже, кожний наступний вид самостійної роботи стосовно попереднього здійснюється на вищому рівні самостійної розумової діяльності студентів. А творча розумова діяльність сприяє активному розвитку професійної компетентності майбутнього педагога-географа. Це пояснюється тим, що лише креативний, інтелектуально розвинений вчитель зможе творчо підійти до вирішення різнохарактерних питань, знайти на них оптимальне рішення. Саме такий тип особистості педагога належить компетентному, тобто такому, який відповідає вимогам сьогодення.

Важливий вплив на підвищення ефективності самостійної роботи студентів має методичне керівництво викладача. У матеріалах, призначених для аудиторних занять, він визначає певний мінімум інформації для самостійного опрацювання студентами, надає чіткі методичні вказівки щодо виконання роботи, рекомендує літературу, передбачає моніторинг виконання завдань та консультування студентів, організує своєчасне оцінювання отриманих результатів.

Головна роль самостійних робіт студентів географічної спеціальності полягає в набутті учнями умінь самотужки оволодіти новими знаннями й застосовувати їх у практичній діяльності.

Самостійна робота студентів географічної спеціальності у вищому навчальному закладі традиційно включає такі види навчальної діяльності:

• вивчення навчальної літератури за темами, пошук додаткової літератури;

• конспектування, складання планів, тез;

• кодування інформації (складання схем, таблиць, графіків);

• написання рефератів, доповідей, оглядів, звітів;

• підготовка повідомлень до семінарських занять;

• дослідження окремих явищ та процесів у природних умовах;

• виконання письмових контрольних, лабораторних робіт;

• з’ясування причин та наслідків впливу діяльності людини на географічну оболонку;

• характеристика взаємодії природних компонентів у просторі і часі;

• проведення спостережень за зміною погодних умов протягом певного періоду на основі даних отриманих на метеомайданчику та ін.

Відображаючи різнобічність у визначенні самостійної роботи, С. У. Гончаренко зазначав, що, з одного боку, самостійна робота – це вид діяльності студента, який є необхідною умовою свідомого засвоєння знань на усіх стадіях навчання, з іншого боку, – це організаційна форма навчальних занять [2, с. 297]. Інакше кажучи, з погляду вченого, самостійна робота як вид діяльності студентів є водночас засобом, умовою і формою занять з метою засвоєння знань, що входять до групи фундаментальних елементів у процесі формування професійної компетентності майбутніх вчителів географії.

Таким чином, самостійна робота студентів-географів сприяє поглибленню і розширенню їхніх знань, формуванню інтересу до пізнавальної діяльності, оволодінню прийомами процесу оволодіння новими вміннями та навичками. Вона є основою самоосвіти майбутнього спеціаліста, формує відповідну мотивацію і навички самоосвіти. Самостійна робота – це важливий засіб розвитку вмінь учнів діяти без сторонньої допомоги, їх пізнавальних здібностей і навчальних інтересів до географії. Вона є важливою ланкою у цілісній системі формування професійної компетентності майбутнього вчителя географії.

Література:

1. Андреева В. М. Методика активизации самостоятельной работы студентов ускоренного обучения / В. М. Андреева // Организация самостоятельной работы в процессе изучения общественных наук. – Вып. 6. – Л.: Изд-во ЛГУ, 1989. – С. 24-28.

2. Вища освіта України і Болонський процес: Навчальний посібник / За редакцією Кременя В. Г. // Авторський колектив: Степко М.Ф., Болюбаш Я. Я., Шинкарук В. Д., Грубіянко В. В., Бабін І. І. – Тернопіль: ВЕЖА , 2004. – 320 с.

3. Елькін М. В. Формування професійної компетентності майбутніх керівників сільської школи в умовах магістратури / Макр Елькін // Управління школою. – 2007. – № 33. – С. 29-31.

4. Пидкасистый П. И. Самостоятельная познавательная деятельность школьников в обучении: Теоретико-экспериментальное исследование. – М.: Педагогика, 1980. – 240 с.