Увага! Всі конференції починаючи з 2014 року публікуються на новому сайті: conferences.neasmo.org.ua
Наукові конференції
 

ПРОБЛЕМА ПОЄДНАННЯ САМООСВІТИ ТА САМОВИХОВАННЯ СТАРШОКЛАСНИКІВ ЗІ ШКІЛЬНОЮ СИСТЕМОЮ ДОШЛЮБНОЇ ПІДГОТОВКИ РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ

Автор: 
Ольга Гирила (Тернопіль, Україна)

Соціально-історичні зміни в сімейно-побутових та шлюбно-сімейних відносинах безпосередньо пов'язані з соціальними, економічними і правовими змінами в суспільстві ХХІ століття. Беззаперечним є той факт, що корінні соціальні зміни: перетворення в економічній, господарсько-побутовій сферах, в духовному житті суспільства, породили нову соціально-історичну форму відносин між статями в шлюбі та сім'ї.

На сьогоднішньому етапі завданням освіти у вихованні майбутнього сім'янина педагоги вважають подолання кризи культури, духовності, гуманізму, побудову системи виховної роботи в закладах загальної, професійної та додаткової освіти молоді, що, перш за все, позитивно позначиться на сімейно-шлюбних відносинах, адже практично одностайно дослідники стверджують, що однією з головних причин негативних тенденцій сьогодення вбачається відсутність організованої системи дошлюбного виховання молодого покоління як в Україні, так і в Росії.

Метою нашого дослідження є обґрунтування основних закономірностей організації процесу поєднання самоосвіти та самовиховання з системою дошлюбної шкільної підготовки старшокласників на сучасному етапі в Росії шляхом здійснення відповідного аналізу нових освітніх програм, практичного досвіду педагогів країни та реалій сучасного російського суспільства.

Процес підготовки старшокласників до сімейного життя э надзвичайно складним і суперечливим: по-перше, не завжди одразу видно його результат, по-друге, вихователю не завжди вдається забезпечити вихованців достатньої інформацією про сімейне життя, по-третє, не все з того, що пропонується учням, приймається ними як керівництво до дії. Тому оптимальна організація педагогічного керівництва процесом моральної підготовки старшокласників до сімейного життя неможлива без глибокої переконаності самих учнів у важливості самоосвіти і самовиховання у цій сфері.

 Можливість і необхідність самопідготовки достатньо аргументується віковими особливостями старшокласників. У шкільні роки учні здобувають певний обсяг знань, який необхідний їм для загального духовного розвитку, формування наукового світогляду, одночасно збагачується духовний світ старшокласників, більш осмисленим стають моральні почуття і поведінка, посилюється роль самосвідомості. Юнаки та дівчата виявляють підвищений інтерес до питань любові, шлюбу і сім'ї, намагаються осмислити їх роль і значення в житті людини, прагнуть знайти свій життєвий ідеал.

Цілеспрямоване формування моральних основ сімейного життя в старшому шкільному віці обумовлюється і інтересами сучасних шлюбно-сімейних відносин. Ця необхідність диктується об'єктивними умовами психофізіологічного розвитку сучасного старшокласника і підвищенням ролі морального чинника для нормального функціонування інституту шлюбу та сім'ї. Причина такої необхідності криється у відомому протиріччі між фізичною та соціальної зрілістю молоді. Доведено, що під впливом природних і соціальних факторів середовища на сучасному етапі дівчатка дозрівають у статевому відношенні до 14-15 років, а більшість хлопчиків ─ до 16-17. З 18 років вони можуть вступати в шлюб. Проте економічної самостійності і психологічної зрілості вони досягають до 20 -24 років. Таким чином, розрив між статевим дозріванням і соціальною зрілістю становить від 3 до 10 років. В останні роки ця дисгармонія стала ще помітніше. Невідповідність між статевим і моральним дозріванням молоді посилюється «акселерацією, доповнюється і загострюється протиріччями між відносно раннім для молоді початком статевого життя і пізніми термінами свідомо планованого материнства і батьківства» [3, с.185].

На жаль, це призводить до зменшення і ослаблення сили впливу факторів, що зміцнюють подружні стосунки, про що свідчить порівняно високий рівень розпаду сімей, які не мають дітей або мають одну дитину. Крім того, якщо допустити ймовірний зв'язок цих обставин з існуванням незареєстрованих в державних органах шлюбів, прагненням молоді до дошлюбних статевих зв'язків, великою кількістю розлучень серед осіб молодої вікової категорії, котра повністю не придбала соціальну зрілість, то стає очевидним актуальність формування моральних основ сімейного життя в старшому шкільному віці.

Найважливішим аспектом моральної підготовки до сімейного життя є вироблення у старшокласників ідеалу сім'янина, наділеного високими моральними якостями. Ідеальний сім'янин, у нашому уявленні, ─ це людина, що володіє глибокими моральними почуттями, відповідною свідомістю і незмінно слідуючий їм у житті; людина, яка виховала у собі товариське ставлення до представників іншої статі, глибоку повагу до батька і матері, моральну потребу в продовженні роду і вихованні дітей, яка усвідомила необхідність рівноправних стосунків з дружиною (чоловіком) у сімейному житті і здійснює це в реальності, озброєний достатніми знаннями і уміннями, потрібними для виховання дітей, а також навичками управління сімейним господарством. При підготовці старшокласників до сімейного життя вчителі та педагоги-вихователі повинні прагнути формувати саме такий ідеал.

Підготовка старшокласників до сімейного життя як важлива ланка все-стороннього розвитку особистості тісно пов'язана з усіма складовими частинами морального виховання. У процесі реалізації завдань підготовки до сімейного життя вимальовується єдність із загальним процесом морального виховання та її специфіка. Основні передумови для успішного вирішення завдань підготовки до сімейного життя створюються загальним рівнем морального розвитку особистості.

Деякі завдання притаманні лише підготовці до сімейного життя. Вони підтримують її відмінність від процесу морального виховання. На відміну від загального процесу морального виховання, тут увага старшокласників акцентується не тільки на моральних, але і на сексуальних поняттях, на психофізіологічних відмінності статей, народження та виховання дітей, а також прищепленні їм побутових знань і навичок управління сімейним господарством. Виконання цих завдань спрямоване на гармонійний розвиток громадянських та інтимних почуттів, наприклад, високого усвідомлення почуття дружби і любові у зв'язку із зростанням сексуальних інтересів і потреб, готовності до шлюбу, материнства і батьківства. Крім того, в кожному віці організаційні форми, методи і прийоми виховання, що використовуються для реалізації названих завдань, мають деякі специфічні проявлення. Однак зауважимо, що ці відмінності не принципові, вони охоплюють лише окремі сторони виховного процесу. У цілому ж моральне виховання і підготовка до сімейного життя мають єдину цільову установку ─ всебічний розвиток особистості. Моральна підготовка молоді до сімейного життя неможлива без виховання високого рівня відповідальності та цілеспрямованості.

Однак, необхідно зазначити, що довіряючи старшокласникам і поважаючи їх особистості, не можна забувати про високу вимогливість до них, оскільки в процесі виховання необхідно дотримуватися розумної суворості, яка не суперечить довірі, а, навпаки, мобілізує їх прагнення до самовдосконалення. Єдність вимог у справі моральної підготовки старшокласників до майбутнього сімейного життя можливе за умови взаємодії школи, сім'ї та громадськості. Відсутність єдиного підходу, не пов'язаного загальним виховним на-правлінням, призводить до роздвоєння особистості, обмежує можливості педагогів у підготовці повноцінного сім'янина і громадянина. Тому принцип співпраці школи, сім'ї та громадськості визнається одним з провідних принципів підготовки старшокласників до сімейного життя.

Планомірний і послідовний вплив на особистість майбутнього сім'янина всіх суб'єктів виховання дозволить реалізувати зміст виховання: сформувати ціннісний образ сім'ї, адекватну самооцінку майбутнього сім'янина, готовність особистості до сімейного життя. Педагоги, психологи та соціологи Російської федерації активно працюють над морально-етичними та соціальними аспектами концепції виховання майбутнього сім’янина та розробкою моделей їх реалізації. В цій сфері доцільно відзначити державну програму, в межах якої у Росії протягом чотирьох років апробовувався курс "Основи релігійної культури та світської етики" [1] у школах окремих регіонів, а з вересня 2012 року у всіх суб`єктах Російської Федерації цей комплексний навчальний курс був запроваджений як обов`язковий для вивчення у четвертому класі. Вищезазначений курс викладався в рамках обов'язкової частини програми як навчальний предмет, два начальні роки в межах федерального експерименту в 2009-2011 роках: перший навчальний рік у 19 регіонах і другий в 21 регіоні. Підсумки експерименту були підведені восени минулого року і визнані позитивними всіма учасниками проекту. Рівень підтримки склав 80-90% і більше серед батьків, вчителів, адміністрацій. Ніяка інша інновація в російській школі за останні роки не мала і не має такого рівня суспільної підтримки.

Проте варто відзначити відсутність нормативних програм в межах шкільної програми старшокласників, що негативно впливає на підготовку молоді до сімейного життя. Єдиний вихід вчителі та педагоги-вихователі вбачають у введенні факультативних курсів. Однією з найоптимальніших програм дошлюбної підготовки старшокласників визнана Програма факультативного курсу «Етика і психологія сімейного життя», розроблена Тетяною Скорлупкіною. Ця Програма отримала багато схвальних відгуків батьків, педагогів-теоретиків та практиків, а також пересічних користувачів Інтернетом. Автор Програми стверджує, що «суспільство встає на новий шлях переосмислення цінностей: знову стають важливими поняття патріотизму, гуманізму, аксіології. Гуманізація нашого суспільства немислима без гуманізації відносин між чоловіком і жінкою в сім'ї. Зразок поведінки діти черпають в сім'ї, але не завжди сім'я може дати той зразок, який би відповідав соціально-моральним нормам. Навчити молодь елементарного етикету в сім'ї, змусити замислитися про духовну сутність шлюбу, показати реальні шляхи і можливості налагодження відносин, формувати навички спілкування в середовищі однолітків ─ одні з головних завдань психолого-педагогічного супроводу старшокласників» [2].

Ключовими ідеями курсу є положення про те, що в кожній людині споконвічно закладена потреба любити і бути коханим; сім'я ─ найважливіше джерело соціального та економічного розвитку суспільства; основну роль у становленні особистості відіграє її власна активність. Курс "Етика і психологія сімейного життя" розрахований на 34 години: 19 лекційно-практичних занять і 15 практичних. Включає в себе вступ, 6 основних розділів ("Особистість", "Міжособистісні відносини", "Шлюб і сім'я", "Основи сімейних відносин", "Сім'я і діти", "Сімейне законодавство") і висновки. Поряд з аудиторною роботою передбачається великий обсяг самоосвіти та самовиховання.

Таким чином, осмислюючи накопичений педагогічний досвід, необхідно зробити наступні висновки:

- генезис виховання майбутнього сім'янина дозволяє констатувати, що окреслена проблема виступає якє надзвичайно актуальною та вимагає свого практичного вирішення;

- ідеали сім'ї, ціннісні сторони сімейного життя в основі своїй не втратили свого значення, змінилося лише середовище, в якому відбувається становлення і розвиток сім'ї, і яке відіграє в справі виховання майбутнього сім'янина першочергову роль;

- виховання майбутнього сім'янина є складовою частиною багатьох теорій і концепцій виховання у Російській Федерації, хоча як і раніше не носить системного характеру; в межах шкільного курсу велика увага приділяється лише дошлюбному вихованню дітей молодшого шкільного віку, тоді як старшокласникам залишають лише факультативні курси та самоосвіту;

- виходячи з досвіду, виявляється, що сім'я і школа не в змозі повною мірою протистояти негативним процесам у суспільстві, виникає реальна небезпека деформації міжособистісних зв'язків, втрати всієї системи успадкування культурно-історичного досвіду; з одного боку потрібно консолідація зусиль сім'ї і школи для створення нормальних умов розвитку дитини, з іншого ─ їм потрібні допомога і підтримка на державному рівні;

- формування наукової парадигми виховання майбутнього сім'янина в умовах побудови правової держави є актуальним завданням не тільки для вчених-дослідників, а й практичних працівників різних соціальних інститутів.

Література:

 

 

  1.   Об учебном курсе «Основы духовно-нравственной культуры народов России» // http://www.prosv.ru/umk/ork/info.aspx?ob_no=20402.

  2. Программа факультативного курса "Этика и психология семейной жизни" // http://festival.1september.ru/articles/511988/.

  3. Рахимзода Хуррам Влияние социальных институтов воспитания на подготовку старшеклассников к семейной жизни: дис.. …доктора пед.. наук: 13.00.01 / Рахимзода Хуррам. ─ Душанбе, 2002. ─ 324 с.