ПЕРЕДУМОВИ ВИКОРИСТАННЯ БАЗ ДАНИХ НАУКОВО-МЕТОДИЧНИХ РОЗРОБОК ДЛЯ СУПРОВОДУ РОБОТИ СІЛЬСЬКИХ СОЦІАЛЬНИХ ПЕДАГОГІВ

Сьогодні, як ніколи раніше, відчувається необхіднІСть створення моделі єдиного інформаційного простору соціальної сфери, єдиної міжгалузевої інформаційної системи, бази науково-методичних розробок для соціальних працівників та педагогів. Саме вони дозволить домогтися необхідної інтеграції інформаційних ресурсів на основі сховищ і банків даних документованої інформації і своєчасно отримувати аналітичні та зведені дані про стан соціальної сфери, реалізації сільських соціальних програм [1, с. 11].

Актуальність створення і наповнення баз даних науково-методичних розробок обумовлена цілим рядом факторів, серед яких особливо слід виділити інформатизацію, зростання ролі інформаційного забезпечення при прийнятті управлінських рішень, а також багатофакторність і різноманітність соціальних проблем у сільській місцевості, що потребують вирішення. Зазначена база даних дозволяє:

• об'єднати і синхронізувати технологічні процеси контролю виконання документів, отримання звітів про отримані результати з їх одночасним документуванням в банках даних і сховищах;

• використовувати сучасні технології з метою оперативного отримання інформації з корпоративних документованих сховищ і її аналітичної обробки для надання особам, які приймають рішення.

Система узгодженого інформаційної взаємодії дозволяє об'єднати існуючі бази даних, банки даних в органах охорони здоров'я, освіти, зайнятості, соціального захисту та інших структурних підрозділах соціальної сфери. Галузеві системи інформаційного забезпечення управління процесами соціального захисту, освіти, зайнятості сільського населення перебувають у стадії становлення. Перспективи розвитку соціальної сфери пов'язані з її інформатизацією і технологізацією , використанням інформаційних технологій при вирішенні завдань соціального захисту різних верств населення.

Складність і різноманіття проблем, обумовлених особливостями життєдіяльності малозабезпечених, соціально незахищених груп, специфіка їх адаптації в різних соціумах зумовлюють необхідність відповідної інформації. Рішення проблем, що регулюють життєдіяльність такої категорії, як особи з обмеженими фізичними можливостями, ускладнено внаслідок таких умов:

• багатофакторності умов і причин виникнення інвалідності, неоднозначності причинно-наслідкових відносин, що виникають внаслідок інвалідності;

• недостатність інформації і знань про суть проблем інвалідів, їх витоках і можливостях рішення в перспективі;

• малої доступності систем, засобів, інформаційних ресурсів широкому колу зацікавлених осіб при відповідному забезпеченні вимог інформаційної безпеки особистості;

• відсутність належного технічного оснащення, що забезпечує системну цілісність;

• відсутність механізму координації державних і громадських структур при виробленні і прийнятті рішень на різних рівнях, у тому числі і законодавчому [2, с. 119].

Аналіз наявних даних свідчить про те, що кожне з соціальних, освітніх, медичних установ йде своїм шляхом при зборі, обробці, зберіганні та використанні документованої інформації. Звідси її одностороння залежність від професійної орієнтації соціальної служби або відомства. Кожна організація вирішує проблеми інформаційного забезпечення своєї галузі самостійно, без взаємодії з іншими, що виключає можливість виявлення фактора взаємовпливу, відображення динаміки проблемних змін залежно від часу. Отже, інформація не може бути повною і об'єктивною, що ускладнює її аналіз і прийняття управлінських рішень [3, с.340].

Багатофакторність і необхідність урахування цих обставин вимагають відповідного рівня структуризації інформації, створення міжвідомчої інформаційної мережі, що відбиває стан соціальної сфери, її інформаційного поля.

Необхідна не тільки інформація, але і її відповідна аналітична обробка. Особливої актуальності набувають наступні умови:

• аналіз істоти проблем, факторів, причинно -наслідкових зв'язків , приватних питань;

• змістовна формулювання проблем , що потребують вирішення;

• прогнозування ситуацій і вироблення рекомендацій;

• визначення умов , необхідних для досягнення бажаних результатів;

• прогнозування можливих наслідків реалізації того чи іншого управлінського рішення.

Істотним фактором, що стримує ефективне використання інформаційних технологій в соціальній сфері, є недосконалість а, по суті, неповнота і недостовірність вихідних даних, що відображають реальний стан особистості в різних соціумах, а саме відсутність методики використання і наповнення БД науково-методичними розробками для супроводу роботи сільських педагогів у сільській місцевості. [4, с. 11]

Завданнями нашої програми є:

• вдосконалення механізму організації, підвищення рівня і якості адресної соціальної допомоги населенню сільської місцевості;

• створення єдиної системи управління базами даних (СУБД) науково-методичними розробками, що забезпечує індивідуальний підхід у вирішенні соціальних завдань;

• підвищення ефективності, обґрунтованості та оперативності виконання програм адресної соціальної допомоги громадянам, що проживають у сільській місцевості;

• створення розподіленого інтегрованого інформаційного банку даних про соціально-економічне становище населення, переліку видів одержуваної допомоги з метою розробки нових напрямків у галузі соціального захисту і програм адресної соціальної допомоги громадянам.

Створення єдиної СУБД дозволяє скоротити витрати на введення даних і супроводження БД, експлуатованих структурними підрозділами регіонального уряду, за рахунок зниження відсотка повторюється інформації.

Істотна економія може бути досягнута також за рахунок реалізації інформаційної системи на основі мережевих технологій, які зводять до мінімуму витрати на супровід системи та оновлення бази даних на робочих місцях користувачів.

Єдина СУБД, що розробляється паралельно з вирішенням організаційних питань і реформуванням законодавчих основ, норм і критеріїв надання адресної соціальної допомоги, покликана, в кінцевому рахунку, забезпечити якісно новий рівень життя населення у сільській місцевості України.

Інформаційні потоки, що стосуються об'єктів адресної соціальної допомоги, носять, швидше, функціональний характер, що відображає тільки сферу інтересів що у інформаційному обміні організаційних структур, і не дозволяють отримати зведену інформацію про конкретних отримувачів соціальної допомоги.

Створення єдиної СУБД методичних розробок для супроводу роботи сільських педагогів і працівників принципово неможливе без використання сучасних комп'ютерних і телекомунікаційних засобів, а також нових інформаційних технологій. WEB-технології дозволяють створити єдину СУБД для взаємодії сільського педагога та працівника з органами виконавчої влади, в якій соціально значима інформація буде представлена в доступній і зручній формі. Інтернет-пункти гарантують усім громадянам рівні можливості використання цього нового способу адресного взаємодії з органами виконавчої влади регіону.

В основу побудови СУБД матеріалів які містять інформацію адресної взаємодії органів виконавчої влади та сільського населення в соціальній сфері, що включає не тільки органи соціального захисту, а й органи охорони здоров'я, освіти, культури та інші, пропонується покласти соціальну картку жителя села.

Соціальна картка, яка створюється для кожного громадянина, містить персоніфіковану інформацію, що характеризує його соціальний статус, сімейний і матеріальний стан, соціальні пільги тощо. Для зберігання цієї інформації повинні бути створені територіально розподілені інформаційні бази даних, які будуть використовуватися органами виконавчої влади для вироблення індивідуальних програм взаємодії з кожним громадянином [5, с. 114].

Персоніфікація обліку об'єктів адресної соціальної допомоги являє собою рішення цілого ряду завдань , починаючи від регламентації джерел соціальної інформації, необхідної для забезпечення її однозначності і закінчуючи проведенням комплексу організаційно-технічних заходів щодо забезпечення збору, введення, коригування та захисту від несанкціонованого доступу до інформації про людину і забезпеченням порядку взаємодії між різними організаційними структурами при вирішенні питання про надання соціальної допомоги конкретній людині.

Єдина СУБД зберігає інтегровані інформаційні ресурси (відомості про жителів регіонів сільської місцевості), які будуть використані усіма державними установами в ході вирішення соціальних завдань. Ці ресурси в подальшому можуть бути використані також як базисний при формуванні системного територіального кадастру.

Різноманітність соціальних проблем, які очікують свого рішення, вимагає координації діяльності, посилення взаємодії державних структур і різних неурядових, громадських організацій. Впровадження міжгалузевої системи інформації дозволить забезпечити оперативність і ефективність управлінських рішень, стійкість розвитку системи соціального захисту сільського населення, інформаційну безпеку особистості, розширить можливості вирішення проблем розвитку соціальної сфери на основі політики соціального партнерства.

Література:

1. Васильев В.А., Лаврикова А.И. Проблемы информатизации социальной сферы. / Васильев В.А., Лаврикова А.И. // Електроний ресурс. 2006 р. Режим доступ (http://emag.iis.ru/arc/infosoc/emag.nsf/BPA/dcae67e67d35b845c32569e7003f353b).

2. Бекетов Н.В. Оценка коммуникационной связности пространства в контексте развития информационной структуры экономики региона / Н.В. Бекетов // Информационное общество. Научно-аналитический журнал - Москва. 2007. № 5-6. С. 115-124.

3. Кремінь В.Г. Енциклопедія освіти / гол. ред. В. Г. Кремінь // Акад. пед. наук України. – К. : Юрінком Інтер, 2008. – 1040 с.

4. Дєдов Є.Г. Професійна підготовка майбутніх соціальних працівників до менеджменту в соціальній роботі: автореф. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук : спец. 13.00.05 / Є. Г. Дєдов // – Луганськ, 2009. – 20 с.

5. Звєрєва І.Д., Безпалько О.В., Харченко С.Я. та ін. Соціальна робота в Україні : навч. посіб. / за заг. ред. І. Д. Звєрєвої, Г. М. Лактіонової // – К. : Наук. світ, 2003. – 233 с.

Науковий керівник:

кандидат педагогічних наук, Касаткін Дмитро Юрійович.