Автор:
Надія Параниця (Ірпінь, Україна)
В умовах жорсткої світової конкуренції промислових підприємств одним із найбільш перспективних напрямів розвитку промисловості є процес формування кластерів. Світова практика показує, що на сьогодні промисловий кластер являє собою один з найбільш ефективних способів організації взаємодії господарюючих одиниць. Кластерний підхід є важливим джерелом підвищення ефективності промислового виробництва.
Основоположником теорії кластерного підходу є Майкл Портер, який вперше розширив використання поняття кластера. Активне дослідження теоретичних аспектів кластерного підходу почалося на початку 1990-х років, що виразилося в появі значної кількості робіт із зазначеної тематики. Серед яких роботи таких дослідників, як: Т. Андерссона, Р. Брауна, М.В. Вінокурової, К. Кетельса, А.І. Кібіткіна, А.А. Кононова, Л.С. Маркова, М. Енрайта, С. Рузенфельта, Л.І. Юзвович та ін.
Потрібно використовувати зарубіжний досвід кластерного підходу для промислового сектору України. Необхідно застосовувати кластерний підхід з урахуванням специфіки просторової структури економіки України і окремих регіонів у взаємозв’язку з традиційними підходами.
Територіально-виробничі кластери (далі – кластери) – об'єднання підприємств, постачальників обладнання, комплектуючих, спеціалізованих виробничих і сервісних послуг, науково-дослідних і освітніх організацій, пов’язаних відносинами територіальної близькості і функціональної залежності в сфері виробництва та реалізації товарів і послуг. Наприклад, Е. Бергман і Е. Фезер визначають промислові кластери як об’єднання фірм і галузей за різними аспектами спільної діяльності, наприклад, за географічним положенням, джерелами інновацій, постачальниками, ресурсами тощо. Регіональні промислові кластери, на їх думку, – це промислові кластери, що сконцентровані географічно в межах окремого регіону [7].
Проаналізуємо сильні і слабкі сторони кластерного методу для промислового сектору України за допомогою SWOТ-аналізу. В основу даної методології аналізу покладена теорія М. Портера про конкурентоспроможність організації у власній галузі [1]. Аналізу підлягають сильні сторони (Strength), слабкі сторони (Weakness) внутрішнього середовища, а також можливості (Opportunities) і загрози (Threats) зовнішнього середовища організації (табл.1).
В якості одного з механізмів керованої кластеризації розглядається створення особливих економічних зон, які є майданчиком для реалізації не тільки інвестиційних проектів, але і проектів вдосконалення транспортної та виробничої інфраструктури [6].
Таблиця 1
Аналіз факторів, які мають вплив на розвиток промисловості в Україні
Сильні сторони
|
Слабкі сторони
|
Політичні фактори
|
Наявність законодавчої бази з питань регулювання промислової політики
|
Недостатньо розвинене законодавство і нормативно-правова база регулювання з питань регулювання взаємодії влади і бізнесу
|
Зацікавленість регіональних гілок влади в кластерній стратегії
|
Непослідовна політика уряду щодо підтримки промислового сектору
|
Економічні фактори
|
Наявність основних елементів інноваційної інфраструктури
|
Існуючі елементи інноваційної інфраструктури знаходяться в початковій стадії формування
|
Фінансові фактори
|
Динамічний розвиток банківського сектору, стійке зростання основних показників діяльності банків, розширення банківської мережі, кількості та якості банківських послуг, зростання платіжної системи, збільшення обсягу платежів. Зростання капіталізації, ємності та обсягу угод на фондовому ринку
|
Недосконалість законодавчої та нормативно-правової бази. Недолік тривалих ресурсів у кредитних організацій для великих інвестиційних проектів. Недостатній розвиток окремих видів банківських послуг (розвиток лізингу та факторингу)
|
Виробничі фактори
|
Різноманітний природно-ресурсний потенціал.
Наявність диверсифікованого промислового виробництва.
Наявність потенціалу наукомістких виробництв і переробних виробництв. Досить високий науково-технічний і науково-дослідний потенціал.
|
Низька ефективність використання природних ресурсів.
Недолік інвестиційних ресурсів для модернізації та технологічного переозброєння значної частини підприємств.
Низька частка кінцевої продукції в загальному обсязі промислового виробництва. Високий моральний і фізичний знос значної частини основних виробничих фондів. Малорозвинена транспортна інфраструктура
|
Основним має стати підхід, що передбачає стимулюючий вплив як на процеси формування національного наукомісткого виробництва в цілому в рамках національного господарства, так і на розвиток її окремих ключових інститутів та їх взаємодія [5].
Тому до оцінки і формування конкурентного потенціалу промислових підприємств потрібно підходити з якісно іншої науково обґрунтованої економічної позиції, що враховує усі особливості функціонування підприємств галузі, як в країні в цілому, так і на регіональних ринках.
З аналізу проведеної кластеризації промислового сектору за обсягом промислової продукції на прикладі 2011 року можна зробити висновки, що регіони можна поділити на чотири кластери. Відхилення розрахункового значення ентропії від максимального можливого мінімальне і становить 10 %.
Кластеризація регіонів України за обсягом промислової продукції в 2011-му році подається в таблиці 2.
Таблиця 2
Кластеризація регіонів України за обсягом промислової продукції
Кластер
|
Характеристика рівня
|
Кількість областей у кластері
|
Область
|
1
|
Високий “А”
|
2
|
Донецька, Дніпропетровська
|
2
|
Середній “В”
|
14
|
м. Київ, Луганська, Полтавська, Харківська, Київська, Запорізька, Львівська, Черкаська, Одеська,
Івано-Франківська, Сумська, Миколаївська, Вінницька, Автономна Республіка Крим
|
3
|
Низький “С”
|
9
|
Чернігівська, Рівненська, Хмельницька, Житомирська, Кіровоградська, Херсонська, Волинська, Закарпатська, Тернопільська
|
4
|
Найнижчий “D”
|
2
|
м. Севастополь
Чернівецька
|
Підводячи підсумок дослідження, потрібно зазначити, що кластер ний підхід до промислового сектору України потрібно застосовувати. Це підвищить конкурентоспроможність промислової продукції. В Україні зроблені перші кроки до підвищення економічного зростання. Створення сприятливих умов для розвитку кластерних проектів дозволить більш корисніше використовувати потенціал промислового сектору України.
Література :
-
Портер Е. Майкл. Конкурентная стратегия: методики анализа отраслей и конкурентов / Майкл Е. Портер; [пер. с англ.] 2-е изд. – М.: Альпина Бизнес Букс, 2006. – 454 с.
-
Лугінін О.Є. Економетрія: Навчальний посібник [2-ге видання, перероблене та доповнене] / О.Є.Лугінін. – К.: Центр учбової літератури, 2008. – 278 с.
-
Офіційний сайт Державного комітету статистики України. Про соціально-економічне становище України за 2011 рік [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http:// www.ukrstat.gov.ua – Назва з титул. екрану.
-
Офіційний сайт Національного банку України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://nbuportal.bank.gov.ua/ – Назва з титул. екрану.
-
Куц В.И. Механизм финансового обеспечения новых межотраслевых технологических кластеров в российской промышленности // Актуальные проблемы экономической науки и образования / Сборник научных статей. Под ред. проф. Стерликова Ф.Ф. Вып. 2. – М.: МИЭМ. 2008.
-
Леонова Ю.А. Формирование промышленного комплекса на основе использования кластерных технологий (на примере Хабаровского края) А.Е. Зубарев, Ю. А. Леонова // Вестник Тихоокеанского государственного университета. – 2010. – № 3 (18). – С. 169–176.
-
Bergman Е., Feser Е. Industrial and Regional Clusters: Concepts and Comparative Applies // http://www.rri.wvu.edu/WebBook/Bergman -Feser/chapter2.htm.