Постановка проблеми. Проблема здоров'я молоді – стратегічна проблема сучасного українського суспільства, вирішення якої зумовлює якісні характеристики розвитку нації, його інтелектуальний та духовний капітал. Особливу увагу слід звернути на стан психічного здоров'я сучасної молоді, адже це одна з найбільш піддатливих до стресів соціальна група, що чутливо реагує на агресивні впливи сучасної цивілізації, перебуваючи під практично постійним впливом несприятливих соціально-психологічних факторів. Висока сензитивність до стресів в цьому віці зумовлена кризою ідентичності. Окрім цього психологічний стан сучасної молоді характеризується відчуттям невпевненості у завтрашньому дні, переважанням негативного настрою, агресивністю, запальністю, прагненням до штучної стимуляції організму за допомогою лікарських засобів, наркотичних речовин, екстремальної поведінки.

Значні темпи змін оточуючого середовища на фоні дифузної чи фрагментарної ідентичності, низької культури саморегуляції – усе це висуває підвищені вимоги до резервних механізмів психіки, зрив яких спричиняє нервово-психічні розлади.

Саме тому, згідно статистики ВООЗ, на даний віковий період припадає найбільша кількість депресивних розладів та самогубств [6].

Аналіз останніх досліджень. Проблеми психічного здоров'я сучасної молоді турбують багатьох представників психологічної науки і практики. Їх чинники та шляхи подолання в Україні досліджували Гайова Н.В., Кудін С.Ф., Мазур Т.В. в контексті шляхів подолання невротичних станів студентської молоді [1]; Хлівна О., характеризуючи індивідуально-психологічні характеристики психічного здоров’я студентської молоді [8], Мосейчук Ю.Ю., вивчаючи особливості профілактики порушень соціально-психологічної адаптації студентів [3].

Серед зарубіжних дослідників проблеми психічного здоров'я студентів досліджував М. Кіцроу стверджуючи, що останніми роками в університетах США спостерігають помітне збільшення як числа студентів із серйозними психологічними проблемами, так і кількості студентів, котрі шукають психологічної допомоги [10].

Результати лонгітюдного дослідження С. Бентон і співавторів показали, що студенти, котрі отримували послуги психологічного консультування при університетах, в останні роки порівняно зі студентами попередніх років часто мають більш ускладнені проблеми, що включають в себе як типові для студентської молоді (наприклад труднощі у міжособистісних стосунках та проблеми перехідного періоду), так і більш серйозні проблеми: тривога, депресія, суїцидальні думки та розлади особистості [9].

Виклад основного матеріалу дослідження. На жаль, поряд з поширенням пропозиції психологічної допомоги, створенням кризових центрів для молоді, університетських психологічних центрів, кількість звернень за фаховою допомогою з метою подолання емоційних чи особистісних проблем, а тим більше з метою психопрофілактики та особистісного розвитку молоді залишається вельми низькою. Це зумовлено насамперед низькою культурою психічного здоров'я населення. Розгортаючи це поняття, зазначимо, що загалом під культурою здоров'я, згідно В. Мосеюка [4], розуміють динамічний стереотип поведінки, що сприяє здоровому способу життя і визначає дбайливе ставлення до здоров'я оточуючих людей (В. Колбанов, Т. Берсєнєва), як сукупність валеологічної освіти та валеологічної діяльності (С. Васильєв), як частину загальнолюдської культури, яка передбачає знання людиною своїх генетичних, фізіологічних і психологічних можливостей, методів і засобів контролю щодо збереження та розвитку свого здоров'я, а також вміння передавати здоров'язберігальні знання іншим (Е. Вайнер).

Узагальнення різних сторін характеристики досліджуваного феномену дає підстави трактувати культуру психічного здоров'я як сукупність таких компонентів:

• усвідомлення потреби підтримання та зміцнення особистісних ресурсів психіки;

• потреби отримання необхідних знань щодо профілактики емоційних та особистісних розладів;

• планування своєї життєдіяльності відповідно до принципів збереження та збагачення ресурсів психіки, самореалізації та самовдосконалення;

• застосування необхідних знань та умінь щодо збереження власного психічного благополуччя та цілеспрямованого обмеження чинників ризику його порушення.

Серед населення Америки кожен третій з десяти громадян у своєму житті звертався до психолога чи іншого фахівця сфери психічного здоров’я [7]. Натомість більшість росіян, згідно дослідження Ю. Левади [5], у вирішенні своїх психологічних проблем покладаються на власні сили, уникаючи звернень за спеціалізованою допомогою.

Психологи-практики зазначають, що за останні двадцять років зросла кількість осіб, які володіють базовими психологічними знаннями, активно підвищують власну емоційну та соціальну компетентність, читаючи фахову літературу, відвідуючи відповідні навчальні семінари та тренінги, все ж готовність звертатись до психолога чи психотерапевта залишається низькою через стигматизованість такої допомоги, численні психологічні бар'єри.

Емпіричними дослідженнями психологічних бар'єрів на шляху отримання психологічної допомоги займалась низка зарубіжних дослідників. У своїй науковій статті С. Дж. Уілсон та колеги [11] аналізують такі результати досліджень: М. Дж. Сойєр і співавтори, досліджуючи перешкоди до отримання психологічної допомоги в Австралії серед дорослих, виявили такі, як дороговартісність психологічної допомоги та відсутність знань щодо того, куди звернутись по допомогу. М. Дональд і співавтори виявили, що молодих людей стримує у пошуку належної психологічної допомоги сумнів щодо конфіденційності у роботі психолога. С. Дж. Уілсон і Ф. П. Дін виявили, що серед студентів домінують такі бар'єри, як страх, тривога, недовіра, сором і побоювання втрати власної автономії. У дослідженні С. Дж. Уілсона, Д. Ріквуд, Дж. Чароккі, Ф. П. Діна, виконаного в двох штатах Австралії із залученням 608 студентів виявлено наступні значущі бар'єри до отримання психологічної допомоги: я можу вирішити власні проблеми сам; я думаю, що люди самі повинні справлятись зі своїми проблемами; мені соромно розказувати про свої проблеми сторонній людині (консультанту); навіть, якщо б я захотів, я не знайшов би часу на психологічні консультації; я побоююсь, що консультант може змусити мене робити те, чого я не хочу; я б не хотів, щоб мої родичі дізнались, що я шукаю психологічну допомогу; я не можу дозволити собі так дорого платити за психологічне консультування; нічого не зміниться, навіть коли я звернуся до психолога; якщо я піду до психолога, я можу довідатись, що зі мною щось не так, що я – божевільний; я побоююсь, що консультант порушить мою таємницю.

Отож, попри значну поширеність психологічної допомоги на Заході, існують численні стигми та бар'єри на шляху її отримання.

У власних емпіричних дослідженнях стосовно готовності звертатись до психолога та стигматизованості пошуку такої допомоги серед студентської молоді м. Львова було з'ясовано наступне:

1. Готовність звертатись до психолога домінує над неготовністю у випадку виникнення таких проблем: проблеми з самооцінкою, виникнення суїцидальних думок, депресивних станів, труднощів у стосунках з батьками. Не звернулися б респонденти до психолога у разі виникнення психосоматичних проблем, труднощів у міжособистісному спілкуванні з ровесниками, труднощів з ефективним плануванням часу.

2. Найбільш значущими бар'єрами на шляху отримання психологічної допомоги для опитаних представників студентської молоді є дороговартісність психологічної допомоги (68 %), брак інформації про фахових психологів та психологічні центри (56 %), переконання, що власні проблеми не надто серйозні для втручання фахівця психічного здоров'я (50%), які можуть минути без відповідного втручання (47 %) [2].

Існування таких бар'єрів підтверджує потребу підвищення культури психічного здоров'я молоді, психоедукацію з приводу ознак, чинників загострення психологічних труднощів та наслідків ігнорування їх значущості, відтерміновування належного фахового втручання. Також важливим є роз'яснення шляхів та методів різних форм психологічної допомоги та їх терапевтичної цінності. Не менш важливим завданням є налагодження співпраці центрів психологічного консультування при університетах з мережею інституцій по захисту психічного здоров'я: кризових центрів, центрів соціального супроводу, психоневрологічних диспансерів, правозахисних установ з метою всеохопної опіки клієнтів чи сприяння формування у них відповідної компетентності щодо запобігання та подолання проблем психічного здоров'я.

Література:

1. Гайова Н. В. Вплив навчального процесу на психоемоційний стан студентів / Н. В. Гайова // Вісник Чернігівського державного педагогічного університету імені Т. Г. Шевченка. – Чернігів, 2005. – Вип. 31, т. 1. – С. 103–104.

2. Миколайчук М. Дослідження культури звернення за психологічною допомогою у студентської молоді / М. Миколайчук, В. Карпенко // Практична психологія та соціальна робота : К., 2013. - № 6. - С. 10-15.

3. Мосейчук Ю. Результати тривалого застосування програми корекції психологічних розладів у студентів [Електронный ресурс] — Режим доступу. — URL: http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/ppmb/texts/2007-10/07moycps.pdf.

4. Мосеюк В. Культура здоров’я соціального педагога як стратегічна проблема сучасного суспільства / К. Мосеюк // Освіта регіону. Політологія. Психологія. Комунікації. – 2011. – №3. – С. 331 – 335.

5. Социологический опрос показал, что большое количество россиян психологам предпочитает экстрасенсов и колдунов [Электронный ресурс] — Режим доступа. — URL: http://believeinlove.3dn.ru/publ/30-1-0-4378.

6. Статистика самоубивств среди молодежи и подростков [Электронный ресурс] — Режим доступа. — URL: http://web4health.info/ru/answers/bipolar-suicide-statistics.htm.

7. Третина американців ходить до психологів [Электронный ресурс] — Режим доступа. — URL: http://www.med2.ru/story.php?id=7520.

8. Хлівна О. Індивідуально - психологічні характеристики психічного здоров’я студентської молоді / О. Хлівна // Освіта регіону. Політологія. Психологія. Комунікації. – 2011. – №3. – С. 257 – 262.

9. Benton S. A., Robertson J. M., Tseng W.-Ch., Newton F. B., Benton S. L. Changes in сounseling сenter сlient problems across 13 years // Professional Psychology: Research and Practice. – 2003. – Vol. 34, № 1. – Р. 66–72.

10. Kitzrow M. A. The mental health needs of today’s college students: challenges and recommendations // NASPA Journal. – 2003. – Vol. 41, № 1. – Р. 167–181.

11. Wilson C. J., Rickwood D., Ciarrochi J., Deane F. Adolescent barriers to seeking professional psychological help for personal-emotional and suicidal problems // Conference Proceedings of the 9th Annual Conference for Suicide Prevention Australia, June 2002, Sydney [Электронный ресурс] — Режим доступа. — URL: http://ro.uow.edu.au/cgi/viewcontent.cgi?article=1539&context=hbspapers.