ЗНАЧЕННЯ КРИМІНАЛІСТИЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ СЛІДІВ ПОСТРІЛУ ПРИ РОЗСЛІДУВАННІ ЗЛОЧИНІВ

Актуальність теми. Дедалі більше злочинів вчиняються з застосуванням вогнепальної зброї. Це пов’язано перш за все з тим, що де в чому ринок вогнепальної зброї став ліберальнішим, а також з’явилося більше можливостей для здобуття зброї незаконним шляхом. Як правило, вчиняти злочини за допомогою вогнепальної зброї є більш привабливішим для злочинців. Зброя використовується для полегшення вчинення злочинних дій. Суспільна небезпечність злочинів вчинених з використанням вогнепальної зброї дуже велика, адже ставить під загрозу життя і здоров’я однієї, чи декількох осіб. Розвиток судової балістики, як галузі науки дає можливість використовувати нові знання в процесі проведення судово-балістичної експертизи і розслідуванні злочинів. Тому важливо розвивати судову балістику, застосовувати нові технології в процесі судово-балістичної експертизи. Це приведе до швидкого і точного накопичення доказового і оперативного матеріалу і, звичайно, полегшить роботу слідчим.

Предметом статті є закономірності проведення криміналістичних досліджень слідів пострілів, рівень значення цих досліджень для розслідування кримінальних правопорушень з використанням вогнепальної зброї.

Метою статті є розгляд криміналістичних досліджень слідів пострілу, процедури проведення судово-балістичної експертизи і особливостей огляду зброї та інших об’єктів судової балістики, що мають значення для розслідування злочинів.

Перш за все необхідно визначити саме поняття криміналістичного дослідження, отже, криміналістичне дослідження зброї і слідів її застосування - це галузь криміналістичної техніки, що вивчає ознаки зброї і боєприпасів, закономірності виникнення слідів застосування зброї, розробляє засоби, прийоми і методики збирання і дослідження цих об'єктів для встановлення визначених обставин розслідуваних злочинів, а також технічні рекомендації по запобіганню злочинів, пов'язаних із зброєю [6, с. 208].

Шепітько В. Ю стверджує, що сліди зброї - це перш за все сліди-предмети: залишена зброя, боєприпаси, приладдя (шомпол, протирка, кобура, пакувальний матеріал, де зберігалася зброя: тканина, папір, дерево). Сліди-предмети - це патрони з осічкою, гільзи, пижі, прокладки, незгорілі порошки, сліди кіптяви [5, с. 208]. А. В. Кофанов, дав інше визначення: сліди зброї - це сліди взаємодії зброї, боєприпасів з предметами матеріального середовища (обстановки) - пробоїни, вм'ятини, зруйновані предмети, нарешті це сліди на тілі людини - пробоїни, розриви, закінчення тканини (поясок обтирання), в'їдання порошинок, опіки і т.п. [7, с. 355].

Найбільша кількість слідів зброї залишається на гільзах, снарядах (куля, дріб), перешкодах і тілі особи, що стріляла (на предметах, руках, обличчі, одягу). Тому при огляді місця події саме на джерела інформації належить звертати особливу увагу, здійснювати їх огляд і дослідження за участю фахівця. Вид слідів, особливості їх розташування допомагають вирішити багато питань, які виникають перед слідчим. Крім того, їх фіксація забезпечує успішне проведення судово-балістичної та інших судових експертиз [7, с. 356]. 

На місці події, де застосовувалася вогнепальна зброя, завжди є матеріальні сліди, які треба вміти виявити і "прочитати", щоб одержати інформацію, яка дасть змогу встановити: вид зброї, напрямок пострілу, відстань, з якої він здійснений, місце перебування особи, яка стріляла, і того, хто з нею був; чи міг трапитися мимовільний постріл з даної зброї і при яких обставинах; нарешті, по слідах на кулях і гільзах ідентифікувати зброю. У разі потреби слідчий запрошує для участі в огляді спеціаліста з судової балістики, який володіє спеціальними знаннями і дає відповіді на запитання слідчого вході огляду місця події.

Значення правильного огляду слідів вогнепальної зброї і слідів пострілу дуже велика, так як в ході огляду може бути виявленні, зафіксовані, вилученні боєприпаси, зброя, сліди пострілу, а також дослідженні на місці події для визначення виду, системи, калібру зброї, кількості пострілів, дистанції, напрямку і місця, з якого було зроблено постріл [3, с. 299].

Під час огляду місця події,де скоєно злочин із застосуванням вогнепальної зброї, слідчий оглядає навколишню місцевість, підлогу, грунт з метою виявлення можливих слідів від удару зброї чи її падіння, також оглядає виступні частини й деталі зброї для виявлення пошкоджень [7, с. 68]. Оглядати зброю слід у гумових рукавичках, тримаючи її за місця, де відбитків пальців не може бути. Забороняється брати зброю за дульний зріз (бо там можуть бути сліди крові, частинки клітинного матеріалу) і вводити сторонні предмети у її ствол, тому що можуть бути знищені чи пошкоджені доказові матеріали, що стане перешкодою для встановлення доказової бази [2, с. 227].

При здійсненні експертизи слідів пострілу, експерту надають предмет або його частину зі слідами, для того, щоб за висновком експерта з’ясувати питання, що виникають в ході розслідування злочину.

Наприклад, криміналістичне дослідження боєприпасів автомата дає можливість визначити вид зброї за гільзою, а саме за допомогою правила, суть якого полягає в наступному: якщо гільза відстріляна з АК, відстань від денця гільзи до сліду вікна ствольної коробки дорівнює 23 ± 2,5 мм; із СКС - 13,5 ± 1,5 мм [6, с. 163].

Також дослідження слідів пострілу дає можливість визначити напрямок польоту кулі, він звичайно визначається шляхом візування (спостереженням крізь канал пробоїни). Наявність двох пробоїн дозволяє визначити напрямок польоту кулі з достатньою точністю. Візування може здійснюватися за допомогою виготовленої з паперу трубки або протягуванням шнура крізь пробоїни [9; с. 354]. При стрільбі з великої відстані необхідно враховувати траєкторію польоту кулі. Складніше визначити місце перебування особи, що стріляла з мисливської дробової або атипічної, спорядженої дробом зброї, але для цього є наступний прийом: для цього в дробові отвори вставляють спиці, які своїм напрямком вказуватимуть точку їх сходу. Ця точка і буде місцем, де була особа, що стріляла [8, с. 127].

Виявлену на місці події зброю фіксують за допомогою фотозйомки та описують в протоколі огляду [10, с. 76]. Виявлену зброю фотографують за правилами вузлової та детальної фотозйомки з масштабною лінійкою. На знімку мають бути зафіксовані не тільки зброя і місце її виявлення, а й розміщення окремих частин зброї - курка, ствола, затвора, запобіжника,так як такі деталі можуть бути важливі при відтворенні слідової та ситуативної картини [2, с. 68].

Сліди на кулях мають велике значення для вирішення практичних задач. Стійкість слідів на кулях достатньо висока, тому збереження цих слідів дуже важлива, адже може виникнути потреба провести слідчий експеримент чи судово-балістичну експертизу, та співставити отримані зразки з тими, що були відібрані на місці події. Для встановлення дійсності у провадженнях даної категорії вимагається, як правило, комплекс досліджень. Для визначення обставин пострілу (дистанції, напряму, взаєморозташування зброї і потерпілого в момент пострілу і ін.) часто притягуються фахівці різних областей знань. У формуванні спеціальних судово-балістичних пізнань істотну роль грають положення загальної балістики.

Отже розслідування злочинів, пов'язаних із застосуванням вогнепальної зброї неможливо без застосування загальних та спеціальних знань криміналістичного дослідження зброї, слідів пострілу та боєприпасів. Вже при першому огляді місця події перед слідчим виникає багато обставин, з'ясування яких вимагає особливих знань і навиків у виявленні, вилученні, дослідженні відповідних об'єктів. Навіть визначення приналежності окремих знайдених предметів до розряду вогнепальної зброї або боєприпасів інколи викликає труднощі і повинне бути підкріплено висновком експерта [2, c. 28]. Правильне криміналістичне дослідження зброї, слідів пострілу чи боєприпасів дає можливість слідчому відтворити дійсну слідові та ситуативну картину вчинення злочину. Залежно від ступеню тяжкості злочини із застосуванням вогнепальної зброї поділяються на тяжкі чи особливо тяжкі, тому розкриття таких злочинів стоїть на першому місці. А для успішного розслідування, як свідчить практика дуже важлива ємкість доказової бази, 80 % якої слідчий збирає саме на місці події. Отже накопичення наукового підґрунтя, практичного досвіду та винайдення нових методів криміналістичного дослідження значно полегшить процес розслідування і розкриття злочинів з застосуванням вогнепальної зброї.

ЛІТЕРАТУРА:

1. Аверьянова Т. В., Р.С.Бєлкін, Ю.Г. Корухов, Є.Р. Росінська «Криміналістика». Підручник для вузів. М.-1999.-187 с.

2. Билизкий І.Л. Экспертиза ручної вогнепальної зброї нових зразків по слідах на пулях та гільзах// Теорія та практика криміналистичних экспертиз.- М.,1958.- Вип.5.

3. Біленчук П.Д., Гель А.П., Салтевський М.В., Семаков Г.С. Криміналістика (криміналістична техніка). - К.: МАУП, 2001.

4. Біленчук П.Д., Дубовий О.П., Салтевський М.В., Тимошенко П.Ю. Криміналістика: Підручник. - К.: “Атіка”, 1998

5. Кофанов А.В. Криміналістичне дослідження гладкоствольної вогнепальної зброї. Монографія. - К.: Видавництво «КИЙ», 2005. - 192 с

6. Кофанов А.В. Методи дослідження пошкоджень, завданих гладкоствольною вогнестрільною зброєю на різних об`єктах // Актуальні проблеми сучасної науки в дослідженнях молодих вчених. Збірник наукових праць. - Харків: УВС МВС України, 1997., № 4. – 270 с.

7. Криміналістика: Підруч. Для студ. Юрид.спец.вищ.закл.освіти/ За ред. В.Ю. Шепітька.- 2-ге вид., переробл. І допов..- К.: Концерн «Видавничий Дім « Ін Юре», 2004.-728 с.

8. Макаренко Е.І., Негодченко О.В., Тертиитик В.М. Експертизи на досудовому слідстві. – Дніпропетровськ, 2000

9. Салтевський М.В. Криміналістика (у сучасному викладі): Підручник. - К.: Кондор, 2005. - 588 с

10. Судова балістика і судово-балістична експертиза: Підручник. / За ред. А.Г. Єгорова. Саратов, 2000

Науковий керівник:

кандидат юридичних наук, старший викладач кафедри досудового розслідування Навчально-наукового інституту підготовки Навчальної академії внутрішніх справ Терещенко Ю. В.