Правова характеристика банківської діяльності в Україні

Банківська діяльність виконуючи самостійну роль у фінансово-кредитних відносинах в суспільстві, сформувала свою реальну сферу відносин. З правової точки зору банківська діяльність є сукупністю правових дій, які здійснюються банками у формі, встановленій законом або договором. У даному аспекті банківська діяльність являє собою систему постійно здійснюваних угод і операцій, які спрямовані на отримання прибутку.

Відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність" банк – це юридична особа, яка на підставі банківської ліцензії має виключне право надавати банківські послуги, відомості про яку внесені до Державного реєстру банків. Відповідно до цього ж Закону банк має право надавати банківські та інші фінансові послуги (крім послуг у сфері страхування), а також здійснювати іншу діяльність, визначену у цьому Законі.

Банк має право здійснювати банківську діяльність на підставі банківської ліцензії шляхом надання банківських послуг. При цьому до банківських послуг, які дозволяється надавати виключно банкам, належать такі:

1) залучення у вклади (депозити) коштів та банківських металів від необмеженого кола юридичних і фізичних осіб;

2) відкриття та ведення поточних (кореспондентських) рахунків клієнтів, у тому числі у банківських металах;

3) розміщення залучених у вклади (депозити), у тому числі на поточні рахунки, коштів та банківських металів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик.

Важливим для банків, як установ діяльність яких спрямована на отримання прибутку, є законодавча регламентація можливості здійснення іншої, окрім банківсько-фінансової діяльності. Законодавець визначає операції, які банки можуть здійснювати виключно на підставі банківської ліцензії та операції, на які додатково потрібна генеральна ліцензія Національного банку України, чи інший погоджуючий документ.

На підставі статті 47 Закону України "Про банки і банківську діяльність", банки, крім надання фінансових послуг, мають право здійснювати також діяльність щодо: інвестицій; випуску власних цінних паперів; випуску, розповсюдження та проведення лотерей; зберігання цінностей або надання в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа; інкасації коштів та перевезення валютних цінностей; ведення реєстрів власників іменних цінних паперів (крім власних акцій); надання консультаційних та інформаційних послуг щодо банківських та інших фінансових послуг.

Загалом, на підставі банківської ліцензії банк має право здійснювати такі операції та угоди:

• приймання вкладів (депозитів) від юридичних і фізичних осіб;

• відкриття та ведення поточних рахунків клієнтів і банків-кореспондентів, у тому числі переказ грошових коштів з цих рахунків за допомогою платіжних інструментів та зарахування коштів на них;

• розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик;

• надання гарантій і поручительств та інших зобов'язань від третіх осіб, які передбачають їх виконання у грошовій формі;

• придбання або відчуження права вимоги на виконання зобов'язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги, приймаючи на себе ризик виконання таких вимог та прийом платежів (факторинг);

• лізинг;

• послуги з відповідального зберігання та надання в оренду (майновий найм) сейфів для зберігання цінностей та документів;

• випуск, купівлю, продаж і обслуговування чеків, векселів та інших оборотних платіжних інструментів;

• випуск банківських платіжних карток і здійснення операцій з використанням цих карток;

• надання консультаційних та інформаційних послуг;

• емісію власних цінних паперів;

• організацію купівлі-продажу цінних паперів за дорученням клієнтів;

• здійснення операцій на ринку цінних паперів від свого імені (включаючи андеррайтинг);

• здійснення випуску, обігу, погашення (розповсюдження) державної та іншої грошової лотереї;

• перевезення валютних цінностей та інкасацію коштів;

• операції за дорученням клієнтів або від свого імені: з інструментами грошового ринку; з інструментами, що базуються на обмінних курсах та відсотках; фінансовими ф'ючерсами та опціонами;

• довірче управління коштами та цінними паперами за договорами з юридичними та фізичними особами;

• депозитарну діяльність і діяльність з ведення реєстрів власників іменних цінних паперів.

За умови додаткового отримання письмового дозволу Національного банку України банки мають право здійснювати інвестиції у статутні фонди та акції інших юридичних осіб.

Закон України "Про банки і банківську діяльність" та Положення про порядок надання банкам і філіям іноземних банків генеральних ліцензій на здійснення валютних операцій, затверджене ПП НБУ від 15 серпня 2011 р. №281, яке розроблене на виконання Закону, визначають, що банкам на здійснення валютних операцій потрібна генеральна ліцензія.

Національний банк України надає банкам генеральні ліцензії для здійснення таких валютних операцій:

• неторговельні операції з валютними цінностями;

• операції з готівковою іноземною валютою та чеками (купівля, продаж, обмін, прийняття на інкасо), що здійснюються в касах і пунктах обміну іноземної валюти банків;

• операції з готівковою іноземною валютою (купівля, продаж, обмін), що здійснюються в пунктах обміну іноземної валюти;

• ведення рахунків клієнтів (резидентів і нерезидентів) в іноземній валюті та клієнтів-нерезидентів у грошовій одиниці України;

• ведення кореспондентських рахунків банків (резидентів і нерезидентів) в іноземній валюті та рахунків банків (нерезидентів) у грошовій одиниці України;

• відкриття кореспондентських рахунків в уповноважених банках України в іноземній валюті та здійснення операцій за ними;

• відкриття кореспондентських рахунків у банках (нерезидентах) в іноземній валюті та здійснення операцій за ними;

• залучення та розміщення іноземної валюти і банківських металів на валютному ринку України та на міжнародних ринках

• торгівля іноземною валютою на валютному ринку України та на міжнародних ринках;

• торгівля банківськими металами на валютному ринку України та на міжнародних ринках;

• валютні операції на валютному ринку України та на міжнародних ринках, які належать до фінансових послуг згідно зі статтею 4 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" та не зазначені у попередніх пунктах цього абзацу.

Таким чином, встановлений Законом України "Про банки і банківську діяльність" та відповідними постановами Правління НБУ механізм ліцензування банківської діяльності, крім класичних банківських послуг, дозволяє банкам здійснювати широкий спектр різноманітних операцій та послуг, що є необхідною умовою комплексного обслуговування клієнтів та розвитку конкуренції на фінансових ринках.

Законом України "Про банки і банківську діяльність" передбачені певні обмеження щодо здійснення банками їхньої діяльності. Банкам забороняється діяльність у сфері матеріального виробництва, торгівлі (за винятком реалізації пам'ятних, ювілейних і інвестиційних монет) та страхування, крім виконання функцій страхового посередника. Спеціалізованим банкам (за винятком ощадного) забороняється залучати вклади (депозити) від фізичних осіб в обсягах, що перевищують 5 відсотків капіталу банку.

Банк може мати у власності нерухоме майно загальною вартістю не більше 25 відсотків капіталу банку, хоча це обмеження не поширюється на: приміщення, яке забезпечує технологічне здійснення банківських функцій; майно, яке перейшло банку у власність на підставі реалізації прав заставодержателя відповідно до умов договору застави; майно, набуте банком з метою запобігання збиткам, за умови, що таке майно має бути відчужено банком протягом одного року з моменту набуття права власності на нього.

Як обмежуючий фактор можна відзначити значну увагу, що приділяється законодавством формуванню капіталу банку. Законом встановлено мінімальний розмір статутного капіталу банків (120 млн грн. [1]), а також чітко регламентовано порядок його формування. При недотриманні вимог законодавства відносно формування статутного капіталу банк не може бути створений, а до банку, що вже існує, можуть застосовуватися відповідні санкції, аж до ухвалення рішення про ліквідацію банку-порушника.

Законодавством встановлено, що банки мають право самостійно володіти, користуватися та розпоряджатися майном, яке перебуває у їхній власності. Держава не відповідає за зобов'язаннями банків, а банки не відповідають за зобов'язаннями держави, якщо інше не передбачено законом або договором. НБУ не відповідає за зобов'язаннями банків, а банки не відповідають за зобов'язаннями НБУ, якщо інше не передбачено законом або договором. Органам державної влади і органам місцевого самоврядування забороняється будь-яким чином впливати на керівництво чи працівників банків у ході виконання ними службових обов'язків або втручатись у діяльність банку, за винятком випадків, передбачених законом.

Характеризуючи банківську діяльність необхідно додати, що в Україні банки можуть створюватися на акціонерних або пайових засадах юридичними та фізичними особами у формі публічного акціонерного товариства або кооперативного банку. При цьому законодавство про господарські товариства поширюється на банки у частині, що не суперечить Закону України "Про банки і банківську діяльність".

Учасниками банку, відповідно до Закону, можуть бути юридичні і фізичні особи, резиденти та нерезиденти, а також держава в особі Кабінету Міністрів України або уповноважених ним органів. При цьому власники істотної участі у банку повинні мати бездоганну ділову репутацію та задовільний фінансовий стан. Не можуть бути учасниками банку юридичні особи, в яких банк має істотну участь, об’єднання громадян, релігійні та благодійні організації. Інститути спільного інвестування не можуть бути засновниками банку та власниками істотної участі у банку.

Отже, банк має право здійснювати банківську діяльність на підставі банківської ліцензії шляхом надання банківських послуг. До банківських послуг, які в сукупності дозволяється надавати виключно банкам, належать: залучення у вклади коштів; відкриття та ведення поточних рахунків клієнтів; розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик. На підставі банківської ліцензії без додаткових дозволів банк має право здійснювати: надання гарантій і поручительств; факторинг; випуск банківських платіжних карток; організацію купівлі-продажу цінних паперів за дорученням клієнтів; депозитарну діяльність та інші. Проте, законодавство забороняє банкам діяльність у сфері матеріального виробництва, торгівлі та страхування.

Література:

1. Інструкція про порядок регулювання діяльності банків в Україні. [Електронний ресурс] : Постанова Правління НБУ від 28 серпня 2001 року №368 ; зі змінами і доповненнями. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/ laws/show/z0841-01.

2. Положення про порядок надання банкам і філіям іноземних банків генеральних ліцензій на здійснення валютних операцій. [Електронний ресурс] : Постанова Правління НБУ від 15 серпня 2011 року №281 ; зі змінами і доповненнями. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1054-11.

3. Про банки і банківську діяльність. [Електронний ресурс] : Закон України від 07 грудня 2000 року №2121-III ; зі змінами і доповненнями. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/2121-14.

4. Про господарські товариства. [Електронний ресурс] : Закон України від 19 вересня 1991 року №1576-XII ; зі змінами і доповненнями. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1576-12.

5. Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг. [Електронний ресурс] : Закон України від 12 липня 2001 року №2664-III ; зі змінами і доповненнями. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/ show/2664-14.

6. Фінансова стабільність банків в Україні: організаційно-управлінські аспекти // Монографія / С. Реверчук, А. Фалюта. – Львів : ЛНУ імені Івана Франка. – 2011. – 208 с.