СПЕЦИФІКА ВИКОРИСТАННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У БІБЛІОТЕЧНИХ ЕЛЕКТРОННИХ РЕСУРСАХ

На початку третього тисячоліття виникла об’єктивна потреба у визначенні, вдосконаленні і практичному втіленні такої стратегії розвитку бібліотечної справи, яка б найбільш повно задовольняла потреби інформаційного суспільства. Сучасна система інформаційно-комунікаціного забезпечення в Україні продовжує залишатись найбільш людиномісткою сферою, одним із визначальних чинників політичної, економічної, соціальної організації суспільства, оскільки відтворює інтелектуальний, духовний і економічний потенціал країни. Тому нині на інтелектуальну життєдіяльність особистості суттєвий влив чинять інформатизація й комп‘ютеризація.

Незважаючи на наявність певних напрацювань у досліджуваній нами сфері, питання використання комп’ютерно-орієнтованих ресурсів у процесі розвитку електронних інформаційних технологій у бібліотеках поки що не знайшли належного осмислення й трактування, а тому вимагають додаткового вивчення.

Мета нашого дослідження – формування у сучасної людини знань про роль Інтернету у глобалізації інформаційного простору, проблеми вільного доступу до інформації, специфіці надання доступу до Інтернету у публічній бібліотеці, організації діяльності центрів публічного доступу до мережі, форми и методи інформаційного обслуговування користувачів локальними та мережевими електронними ресурсами.

Сучасний етап розвитку інформаційних ресурсів на бібліотечних сайтах характеризується широким застосуванням засобів інформаційно-комунікаційних технологій, що зумовлює необхідність формування перспективного плану вдосконалення бібліотечних ресурсів у мережі Інтернет, їх функціональних можливостей та особливостей. Так, електронне довідково-бібліографічне обслуговування (ДБО) передбачає використання електронних ресурсів для задоволення разових запитів користувачів. Поняття електронні ресурси включає три аспекти: цифрову форму фіксації інформації, комп'ютерні засоби і програмне забезпечення для відтворення та управління інформацією, електронне середовище для розповсюдження інформації [1, с.11].

Для позначення сукупності електронних інформаційних ресурсів, що використовуються в ДБО, вживають поняття довідково-бібліографічний апарат (ДБА), та поділяють його на такі види ДБА: традиційний, електронний, віддалений, віртуальний, навігаційно-пошуковий апарат [2], електронна складова традиційного ДБА [5, с. 25].

Співвідношення цих термінів детально проаналізовано у працях Ю.А. Остапчук [3]. Спираючись на результати аналізу існуючих трактувань перерахованих термінів і понять Л.Г. Тараненко зробила висновок, що найдоцільніше вживати поняття електронний ДБА, і трактує його як інформаційно-пошукову систему, що включає електронні бібліографічні, довідкові та повнотекстові ресурси, що використовуються для задоволення бібліографічних та фактографічних запитів користувачів. У двоелементну структуру електронного ДБА входять дві підсистеми – електронні ресурси в локальній мережі і на СD-ROM і електронні ресурси віддаленого доступу [5, с. 27].

Зазначимо, що в бібліотеко- та бібліографознавстві Російської Федерації стосовно до ресурсів Інтернету та їх користувачів частіше вживається термін віддалений доступ, який допускає його двозначне тлумачення. Більш коректним і однозначним, вважаємо, термін віддалений [4], яким будемо користуватися в подальшому.

З кінця 90-х рр. минулого століття ДБО з використанням інформаційних ресурсів локальних мереж бібліотек і на СD-ROM почало витіснятися обслуговуванням із застосуванням віддалених інформаційних ресурсів [6]. Припускали, що Інтернет в бібліотеці повинен бути орієнтований саме на СБО, а завдання бібліографів – розкривати ресурсні можливості та інформаційний потенціал глобальної мережі [4; 6, с. 31-34].

Л.Я. Філіпова вперше зробила аналіз українських бібліотечно-бібліографічних ресурсів та їх порівняльну характеристику з закордонними, з акцентом на бібліографічну інформацію, розміщену в Інтернеті [7]. Наприкінці 90-х рр. вона відзначила появу українських інформаційних установ у світовому інформаційному просторі в ролі споживачів , а не постачальників бібліографічної інформації, що підкреслює важливість освоєння методики її пошуку в ресурсах Інтернету [7].

Базуючись на зазначеному вище ми пропонуємо описати сучасні інформаційні технології та електронні ресурси, які необхідно використовувати у бібліотеці.

1. З метою формування електронних ресурсів, розвитку нових форм обслуговування та забезпечення доступності інформації на якісно новому рівні, на базі автоматизованої інформаційно-бібліотечної системи (АІБС) має здійснюватися послідовна інформатизація публічної бібліотеки. Вона включає:

• створення матеріально-технічної бази , в тому числі визначення необхідної кількості автоматизованих робочих місць для співробітників і користувачів;

• придбання ліцензійних програмних продуктів, формування локальної обчислювальної мережі (ЛОМ) , підключення до мережі Інтернет;

• автоматизацію всіх основних бібліотечних процесів: управлінських, технологічних (комплектування, обробка та каталогізація, створення довідково-бібліографічного апарату тощо), бібліотечного обслуговування, інформаційного забезпечення читачів, управління бібліотекою (бібліотечною системою);

• реалізацію нових технологічних можливостей, в тому числі формування та нарощування інформаційних електронних ресурсів, створення веб-сайту бібліотеки для розміщення інформації про ресурси і послуги , надання віддаленого доступу до електронних ресурсів і віртуальним послугах , участь в корпоративних проектах.

2. Основним електронним ресурсом, який бібліотека формує самостійно, або спільно з іншими бібліотеками, або на основі використання корпоративного ресурсу, є електронний каталог на фонд бібліотеки у вигляді сайту.

3. Крім електронного каталогу, публічна бібліотека може створювати самостійно різноманітні електронні (як локальні так і в глобальній мережі) бази даних: бібліографічні, фактографічні, повнотекстові, в тому числі базу офіційних документів, прийнятих органами місцевого самоврядування.

В обов'язковому порядку бібліотека створює краєзнавчий електронний ресурс: тематичні бази даних, що відображають напрями розвитку місцевого співтовариства, його історичну пам'ять [9].

Щоб забезпечити більш повне і якісне обслуговування користувачів з урахуванням їх інформаційних потреб, бібліотека повинна купувати готові бази даних або розробляти їх самотужки.

4. Найбільш велика публічна бібліотека може брати участь у реалізації «цифрових» проектів, створювати власну електронну колекцію.

5. Участь публічної бібліотеки в корпоративних проектах, у створенні єдиних інформаційних мереж (регіональних, міжрегіональних, федеральних, міжнародних) здійснюється на основі взаємодії з бібліотеками різних відомств, з установами культури, освіти, інформаційними центрами та іншими організаціями. Основні заходи в рамках корпоративної взаємодії спрямовані на розширення можливостей бібліотеки для задоволення потреб користувачів. До наявних в бібліотеці електронних ресурсів, на її веб-сайті можуть розміщуватися колекції корисних інтернет-посилань, списки інтернет-адрес, інформаційні навігатори, що забезпечують нові бібліотечно-інформаційні форми роботи, в тому числі віртуальну довідкову службу, електронні презентації інформаційних ресурсів та послуг бібліотек тощо.

6. Рівень забезпечення бібліотеки комп'ютерною технікою повинен залежати не тільки від фінансових можливостей, але і від завдань, що стоять перед бібліотекою в галузі впровадження нових технологій і від потреб користувачів у нових ресурсах і послугах. Залежно від потреб, бібліотека повинна бути забезпечена автоматизованими робочими місцями для співробітників і для користувачів, об'єднаними в лінії зв’язку, устаткуванням для організації цього зв’язку, пристроями доступу в Інтернет, сканерами, принтерами, ліцензованими операційними системами (або наявними ПО вільного розповсюдження, наприклад Linux-системами), в тому числі забезпечує доступ незрячих користувачів до електронних ресурсів, пакетом ліцензійних офісних програм.

Все програмне забезпечення (також як аудіо та відео матеріали) має супроводжуватися ліцензіями на його використання. Підключення до мережі Інтернет може здійснюватися на основі використання технології, наданої операторами стільникового зв'язку, або по провідного телефонної лінії, або через супутниковий зв'язок.

7. Програмне забезпечення автоматизованих місць незрячих користувачів має бути адаптоване відповідно до рекомендацій Консорціуму Всесвітньої мережі (C3W) для забезпечення доступності програмного забезпечення сліпим і слабозрячим .

8. Обладнання та програмне супроводження інформаційних систем в публічній бібліотеці мають оновлюватися відповідно до вимог інформаційних і телекомунікаційних технологій - не рідше одного разу на п'ять років.

Підсумовуючи, зазначимо що будь-який інтернет-ресурс бібліотечного сайту мусить забезпечувати людину комфортним перебуванням в бібліотеці і користуванням її послуг, що досягається за допомогою різних компонентів, а саме:

• наявність орієнтовної інформації для вільної веб-навігації користувачів по сайту бібліотеки;

• доступність різних видів і типів документів, засобів інформації і телекомунікації;

• функціональне оздоблення сайту, просте і зручне в експлуатації;

• дизайн, що створює комфорт і сприяє роботі та спілкуванню;

• професійна етика персоналу, дотримання прав користувачів.

У майбутніх наших дослідженнях передбачається вивчення стану впровадження та використання автоматизованих інформаційних бібліотечних систем, менеджменту електронних ресурсів, а також питань, пов’язаних з дотриманням норм законодавства про інтелектуальну власність та авторське право. Це органічно пов’язано з практичною діяльністю працівників публічних бібліотек, зокрема спеціалістів з інформаційних технологій, керівників і спеціалістів відділів обслуговування користувачів, методико-бібліографічних відділів та науково-методичних відділів обласних бібліотек, заступників директорів та директорів. Для викладання кожної з тем передбачається використання матеріалів з досвіду роботи публічних бібліотек України та світу.

Література:

1. Антоненко I. Електронні ресурси як об’єкт каталогізації: історія питання, термінологія, форматне забезпечення /1. Антоненко, O. Баркова // Бібл. вісн. - 2004. - M 2. - C. 11-22.

2. Берестова T.Ф. Поисковые инструменты библиотеки / Т. Ф. Берестова // Библиография. - 2006. - M 6. - C. 18-30.

3. Остапчук Ю. Визначення понять «віртуальний довідково-бібліографічний апарат» і «електронний довідково-бібліографічний апарат» бібліотеки / Ю. Остапчук // Наук. пр. Нац. б-ки України ім. В.І. Вернадського. - К., 2010. - Вип. 27. - С. 200-208.

4. Степанов ВК. Виртуальный СБА: проблемы внедрения и использования в библиотеках [Электронный ресурс]/ В. К. Степанов. - Режим доступа: http://www.vadimstepanov.ru/f_texts/virt_bib.htm(10.05.2011 ).

5. Тараненко Л. Г. Моделирование электронного справочно-библиографического аппарата универсальных научных библиотек / Л. Г. Тараненко // Библиосфера. - 2006. - № 1. - С. 25-28.

6. Трачук Л. Вебліографічні ресурси українських бібліотек / Л. Трачук // Вісн. Кн. палати. - 2010. - № 3. - С. 31-34.

7. Філіпова Л.Я. Бібліографічні системи України в інформаційному комп’ютерному середовищі: теорія, організація, технологія : автореф. дис ... д-рапед. наук: 07.00.08 / Л. Я. Філіпова. -Х., 1999. - 34 с.

8. Шрайберг Я.Л. Библиотеки и информационные технологии: десять лет спустя. Ежегодный доклад Международной конференции «Крым», год 2003 [Электронный ресурс] / Я.Л. Шрайберг. – Режим доступа: http://ellib.gpntb.ru/index.php?doc=Plenam&dir=4&art=3 (10.05.2011).

9. Модельный стандарт деятельности публичной библиотеки. Новая редакция. Конференция Российской библиотечной ассоциации, XIII Ежегодная сессия, 22 мая 2008, г. Ульяновск Електронный ресурс. Режим доступа (http://www.rba.ru/content/about/doc/mod_publ.php#tri)

Науковий керівник:

доктор історичних наук, старший науковий співробітник НБУВ НАН України Горовий Валерій Микитович.