Автор:
Іван Яремчук, Оксана Тарасюк (Дрогобич, Україна)
Практика показує, що резерви підвищення ефективності фізичного виховання студентів вищих навчальних закладів є. У цьому плані ще не вичерпані всі можливості аудиторної форми занять. На заняттях фізичного виховання ще повністю не вирішуються такі завдання, як прищеплення студентам умінь самостійно займатися фізичними вправами, підвищення освітньої та виховної спрямованості заняття, збільшення моторної щільності за допомогою методу кругового тренування, що в даний час недостатньо використовується в навчальних і самостійних заняттях з фізичного виховання студентів вищих навчальних закладів.
Підвищення ефективності фізичного виховання студентської молоді у великій мірі залежить від форми організації занять. Чим краще організація, тим вище щільність і ефективність навчального процесу. Якість і ефективність занять буде вища там, де викладач зуміє знайти шляхи для масового одночасного виконання вправ, з урахуванням індивідуальних можливостей вихованців. Важливо навчити студентів працювати самостійно, визначаючи навантаження за силою і підготовленістю; виконувати такі вправи, що різнобічно впливають на організм, зміцнюючи не тільки м'язи, а й розвиваючи внутрішні органи; систематично перевіряти результати впливу виконуваних ними вправ. Саме цими можливостями і характеризується кругове тренування.
Проте сучасне заняття повинно не тільки вирішувати завдання підвищення моторної щільності занять, воно ще зобов'язане формувати стійкий інтерес до фізичного виховання і звичку самостійно займатися фізичними вправами у вільний час.
Інтерес студентів до предмету потрібно можливо створювати, застосовуючи творчі методи навчання, активізуючи процес навчання за допомогою проблемного навчання, яке викликає прагнення до пошуку. Ключем до самостійних занять фізичними вправами служать систематичні домашні завдання з фізичного виховання, які є ще й потужним резервом підвищення рухового режиму студентів.
На жаль, на цю тему для вищих навчальних закладів є дуже обмежене число праць. Проте, на сучасному етапі чітко простежується тенденція до організації домашніх занять з студентами, оскільки успішно осилити нормативні вимоги навчальної програми тільки за рахунок навчальних годин не є можливим.
Учені вважають, що домашні завдання з фізичного виховання не є додатковим навантаженням, а розвантаженням для студентів, перемиканням їх з розумової діяльності на фізичну. Вони сприяють зняттю втоми, напруги, підвищенню життєвого тонусу і працездатності.
Практика також показує, що найбільшою мірою стимулює студентів до самостійних занять проведення систематичних спортивних змагань та спортивних свят.
Підвищенню рухової активності студентів дуже ефективно сприяють такі форми позааудиторної роботи, як спортивні секції, туристичні походи, Дні здоров'я, спартакіади.
Вважаю, що згадані резерви та засоби підвищення рухової активності разом з використанням цікавих нетрадиційних форм організації занять фізичними вправами в позааудиторний час могли б значно активізувати руховий режим студентів вищих навчальних закладів, попередити і ліквідувати гіподинамію, а також сприяти значному підвищенню їх працездатності.
У своєму дослідженні ми зупинимося на одному з трьох найважливіших, на наш погляд, шляхах підвищення ефективності фізичного виховання у вищих навчальних закладах: організації кругового методу тренування на навчальних заняттях.
Організація кругового методу тренування на навчальних заняттях з фізичного виховання.
Із багатьох відомих засобів, що підвищують моторну щільність занять і сприяють активному розвитку необхідних фізичних якостей, на наш погляд, кращим є метод кругового тренування. На відміну від загальноприйнятого методу кругового тренування, нами в комплекси включалися спеціальні та підготовчі вправи з розділів навчальної програми (гімнастика, легка атлетика, спортивні ігри). Це дозволило не тільки цілеспрямовано розвивати фізичні якості, але і прискорити процес освоєння рухових навичок. Методика впровадження кругового методу тренування: викладач складає символ (графічну схему) кругового тренування, який відбивав послідовність фізичних вправ, спрямованих на основні м'язові групи (ніг, рук і плечового пояса, черевного преса, спини), і сприяє розвитку внутрішніх органів (серцево-судинної та дихальної систем).
Зауважимо що, при виборі вправ і ступеня навантаження тренувальних комплексів потрібно дотримуватися таких основних правил: для розвитку сили - кількість зусиль при вправі допускається до 10 повторень, для розвитку силової витривалості - більше 10, але менше 30 повторень. Можливість повторення вправ понад 30 разів меншою мірою сприяє комплексному розвитку фізичних якостей і більшою мірою підвищує лише витривалість. Тому ефективність тренування залежить, насамперед, від методичного оформлення ступеня навантаження у вправі, а також від способу його проведення. Незалежно від символу тренування передбачається, що перша вправа дає навантаження на м'язи ніг або включає в роботу всі основні м'язи тіла і внутрішні органи. Таким «настроєм» до роботи серцево-судинної та дихальної систем є розминочний біг та інші загально-розвиваючі вправи. Наступним важливим підготовчим етапом є чітка розмітка місць занять за допомогою спеціальних таблиць з номером «станцій», фото- або графічним малюнком у вигляді «чоловічків» і коротким описом вправ. Розташовані, найчастіше, по колу, проти руху годинникової стрілки, їх добре бачать студенти, що займаються.
Потім із студентами вивчають усі вправи в комплексі. Для цього вони розташовуються по «станціях» рівномірно, по 2-4 особи, і кілька заздалегідь ознайомлених студентів або викладач послідовно пояснює і показує вправи на всіх «станціях». В ознайомленні з комплексом використовувалася і така форма як демонстрація навчального кінофільму з поясненнями викладача. Це сприяє міцнішому і правильному сприйняттю технічного виконання комплексу. Далі під керівництвом викладача студенти самостійно проходять ознайомлення на всіх «станціях» в оптимальному режимі і в скороченому ліміті часу (10-15 с). Оскільки в комплекс підбирали нескладні вправи, то для технічно правильного сприйняття їх виявилося достатнім одне тренувальне заняття.
При виконанні вправ, по черзі, в процесі ознайомлення із вправами здійснювався не тільки контроль за правильним виконанням з боку викладача, але і взаємоконтроль студентів, які займаються та враховують правильність і кількість виконаних рухів.
Особливо важливим у підготовчому етапі ознайомлення є навчання студентів вмінню вимірювати пульс, а потім і стежити за процесами адаптації організму до навантаження. Облік здійснюється щотижня за зрушеннями у серцево-судинній системі (покращення регуляції серцево-судинної системи виражається у більш швидшому зниженні частоти пульсу після навантаження).
Частота пульсу визначається всією групою одночасно після команди «Увага, пульс!» і до команди «Стоп!». По закінченні комплексу вправ, необхідно визначити пульс на сонній артерії, при цьому врахувати що частота пульсу досягла 180-200 ударів на хвилину. Підраховують пульс за проміжок в 10 с. і потім результат множать на 6 для отримання результату за 1 хв. Підрахунок пульсу за більш тривалий час вважається нераціональним, оскільки відбувається швидке зниження частоти пульсу відразу ж після навантаження. Показники частоти ударів пульсу потрібно знімати після кожного заняття.
Із багатьох відомих методів кругового тренування з варіантами (метод тривалої роботи, повторної інтенсивної інтервальної, екстенсивної інтервальної) у своїй роботі ми частіше застосовуємо метод екстенсивної
інтервальної роботи. Сутність його полягає в наявності пауз при переході від «станції» до «станції», відпочинку між колами тривалістю в 3-5 хв. Фізіологічна спрямованість цього методу полягає в можливості регуляції діяльності серцево-судинної системи, сенсомоторної координації.
При цьому варіанті в режимі 30 с. роботи на «станції» і 30-секундної паузи здійснюють раціональний підбір вправ, з тим, щоб студент за відведений час міг виконати не менше 15-20 повторень.
Тренувальний ефект проявляється в розвитку загальної
та спеціальної витривалості студентів, силової витривалості, швидкісної витривалості, швидкісної сили, спритності.
Необхідно відзначити, що залежно від поставлених завдань змінюються і структура занять, якщо основним завданням був розвиток рухових якостей, то вона вирішувалася як у підготовчій, так і в основній частинах, коли ж основним завданням було вивчення техніки того чи іншого виду навчальної програми, то вправам по колу відводився час наприкінці основної частини заняття, після вивчення нового матеріалу.
Комплекси кругового тренування ми розташували за таким принципом: номери «станцій», схема вправ у малюнках з описом, записом мети виконання вправи, методичних вказівок і результату.
Найбільш характерними комплексами кругового тренування, проведеними нами при вивченні програми з гімнастики, легкої атлетики, баскетболу.
Гімнастичний комплекс.
1-а «станція» - повороти тулуба з торканням носків ніг з вихідного положення: в нахилі вперед ноги ширше плечей, руки в сторони.
2-а «станція» - стрибки через скакалку на двох ногах.
3-тя «станція» - піднімання тулуба з положення лежачи, руки за голову, з подальшим нахилом до носків ніг.
4-а «станція» - піднімання рук з ядром (4 кг.) до плечей.
5-а «станція» - багаторазове відштовхування носками ніг з підтягуванням колін до грудей в упорі.
6-а «станція» - нахили вперед з торканням носками ніг з вихідного положення: ноги разом, руки вгорі долонями вперед.
7-а «станція» - вистрибування вгору зі зміною ніг з вихідного положення: тримаючись руками за гімнастичну стінку, одна нога на підлозі, інша на 4-5-й рейці гімнастичної стінки.
8-а «станція» - згинання та розгинання рук в упорі лежачи на гімнастичній лавці.
9-а «станція» - кругові обертання тулуба з ядром (4 кг.).
10-а «станція» - почергові випади вперед з гантелями.
Легкоатлетичний комплекс.
1-а «станція» - біг в упорі з високим підніманням стегна.
2-а «станція» - кидок і ловля набивного м'яча (дівчата - 3 кг.) двома руками від грудей з відстані 2 м.
3-тя «станція» - стрибки через гімнастичну лаву, відштовхуючись двома ногами.
4-а «станція» - віджимання в упорі лежачи від підвіконня.
5-а «станція» - стрибки через скакалку.
6-а «станція» - махи ногою.
7-а «станція» - вистрибування вгору, відштовхуючись однією ногою, з торканням предмета (м'яч і ін..) головою.
8-а «станція» - стоячи на місці, робота рук, як при бігу на короткі дистанції.
9-а «станція» - вистрибування вгору з упору присівши.
10-а «станція» - піднімання колін до грудей у висі.
Баскетбольний комплекс.
l-а «станція» - кидок м'яча однією рукою від плеча.
2-а «станція» - передача і ловля м'яча однією рукою від плеча.
3-тя « станція » - піднімання тулуба з положення лежачи, руки за голову.
4-а «станція» - вистрибування вгору з упору присівши.
5-а «станція» - передача і ловля м'яча двома руками від грудей.
6-а «станція» - кидок м'яча двома руками від грудей.
7-а «станція» - настрибування на гімнастичну лавку і зістрибування з неї.
8-а «станція» - сидячи на підлозі в упорі ззаду , перенесення ніг через набивний м'яч.
9-а «станція» - стрибки через скакалку.
10-а «станція» - обведення перешкоди правою і лівою рукою.
При проведенні кругового методу виявилося, що у більшості студентів спостерігалося зниження частоти пульсу від 1- го до 6-го заняття, незважаючи на покращання результатів на 6-му занятті. Це говорить про адаптацію організму студентів, котрі займались до поступово збільшуваного навантаження.
Все це дозволяє зробити важливий висновок про те, що ефективність кругового методу виявилася високою.
Література:
-
Приходько С. Вплив навчального процесу на рівень фізичного здоров’я та захворюваність школярів і студентів / Світлана Приходько // Теорія і методика фізичного виховання і спорту. – 2010. – № 2. – С. 81–83.
-
Теория и методика физического воспитания. Том 2 ∕ [под ред. Т. Ю. Круцевич]. – К.: Олимпийская литература, 2003. – 391 с.
-
Яремчук Іван Васильович, Львівська обл., м. Дрогобич, вул. Грушевського 66 кв. 24, (244) 3-58-91, Дрогобицький механіко-технологічний коледж, викладач першої категорії.
-
Тарасюк Оксана Станіславівна, Львівська обл., м. Дрогобич, вул. Будівельна 4 кв. 24, (244) 2-09-26, Дрогобицький механіко-технологічний коледж, викладач вищої категорії.