Сутність квазіфіскальних операцій

В Україні набули значного поширення квазіфіскальні операції державних підприємств, установ і організацій. Вони є одним з важливих чинників, що впливають на стабільність державних фінансів у довгостроковому періоді.

Наявність значних за масштабами обсягів квазіфіскальних операцій знижує роль показника дефіциту бюджету як індикатора стану державних фінансів, оскільки квазіфіскальні операції не відображаються у складі доходів і видатків органів державного управління. Це унеможливлює здійснення достовірних оцінок ролі держави в економіці і соціальній сфері України.

За визначенням Міжнародного валютного фонду, квазіфіскальні операції – це операції, які здійснюють фінансові і нефінасові державні установи, а іноді приватний сектор, на вимогу уряду, які є фіскальними за характером. Таким чином, це операції, які можуть бути дубльовані спеціальним фіскальним заходом, як-от за рахунок податків, субсидій або прямих видатків, хоча в окремих випадках дуже важко чітко оцінити їхню вартість [1, c. 3].

Статтею 2, ч. 1, п. 26 Бюджетного кодексу України квазіфіскальні операції визначаються як операції органів державної влади і місцевого самоврядування, Національного банку України, фондів загальнообов’язкового державного соціального і пенсійного страхування, суб’єктів господарювання державного і комунального секторів економіки, що не відображаються у показниках бюджету, але можуть призвести до зменшення надходжень бюджету та/або потребувати додаткових витрат бюджету в майбутньому [4].

Квазіфіскальній операції можуть проводитися центральним банком, державними фінансовими установами та нефінансовими державними підприємствами. На відміну від прямих фіскальних операцій, квазіфіскальні операції часто вводяться простим адміністративним рішенням, не відображаються в бюджетах чи бюджетній звітності і, як правило, на них не поширюється законодавча і громадська перевірка. Вони вводяться органами державного управління для досягнення різноманітних цілей, таких як стимулювання певних видів діяльності, перерозподіл доходів або збір доходів.

Квазіфіскальні операції можуть супроводжуватися здійсненням заходів бюджетно-податкової політики – наданням бюджетних субсидій, податкових пільг, списанням заборгованостей, з метою відшкодування їх вартості виробникам (постачальникам) відповідних товарів або послуг. У деяких випадках витрати на проведення квазіфіскальних операцій не відшкодовуються державою і фінансуються за рахунок власних доходів підприємств, установ і організацій, які постачають товари чи надають послуги визначеним категоріям споживачів, або ж приймають форму збитків таких підприємств, які покриваються кредиторами підприємства та фінансуються через залучення позик або поповнення статутного капіталу державою.

Нефінансові державні підприємства і установи під тиском органів державного управління можуть надавати квазіфіскальні послуги некомерційного характеру, які зазвичай реалізуються через встановлення пільгових цін для споживачів. Фінансування витрат на надання квазіфіскальних послуг некомерційного характеру здійснюється або іншими категоріями споживачів – методом перехресного субсидіювання, або ж шляхом бюджетних відшкодувань чи залучення позик [2, c. 5 ].

Існує ряд причин, які можуть визначити, дати кількісну оцінку і надати інформацію про квазіфіскальні операції. По-перше, в тих випадках, коли квазіфіскальні операції носять маштабний характер, сальдо бюджету перестає бути надійним показником фінансового становища органів державного управління, що ускладнює розробку податково-бюджетної політики. По-друге, офіційна статистика доходів і видатків органів державного управління не точно відображає фактичні масштаби діяльності органів державного управління. По-третє, квазіфіскальній операції можуть породжувати непрямі умовні зобов’язання. Це відбувається, наприклад, якщо орган державного управління дає державній фінансовій установі вказівку надати гарантію за позикою, що може негативно вплинути на його рентабельність і в кінцевому підсумку зажадати вливання капіталу з боку держави. І нарешті, оскільки квазіфіскальні операції часто мають перерозподільний ефект, важливо, щоб вони піддавалися уважному громадському розгляду.

Квазіфіскальні операції поділяють на такі основні види :

1. Операції, що відносяться до фінансової системи :

• субсидійоване кредитування;

• встановлювані в директивному порядку процентні ставки за кредитами;

• практика переобліку на пільгових умовах;

• недостатньо забезпечені позички і позички нижче номіналу;

• гарантії за позиками;

• обов’язкові резерви, проценти на які нараховуються за зниженою ставкою;

• граничні розміри кредитів;

• операції з надання екстреної фінансової допомоги.

1. Операції, що відносяться до валютної системи :

• множинні обмінні курси;

• імпортні депозити;

• депозити для придбання іноземних активів;

• гарантії обмінного курсу;

• субсидоване страхування валютного ризику.

1. Операції, що відносяться до сектору комерційних підприємств :

• встановлення цін нижче комерційних;

• надання некомерційних послуг (наприклад, соціальних послуг);

• ціноутворення, що виходить з цілей забезпечення доходів бюджету;

• платежі постачальникам за цінами, що перевищують комерційні.

Основними суб’єктами проведення квазіфіскальних операцій є :

• підприємства, установи і організації фінансового сектору та сектору нефінансових корпорацій, які надають певні послуги чи постачають товари визначеній категорії бенефіціарів безоплатно або за пільговими цінами (тарифами);

• органи загального державного управління, які надають вимогу чи доручення підприємствам, установам чи організаціям фінансового сектору або сектору нефінансових корпорацій проводити відповідні операції;

• бенефіціари квазіфіскальних операцій, на яких спрямовуються цілі державної політики і які отримують неявні субсидії від підприємств, установ і організацій фінансового сектору та сектору нефінансових корпорацій.

Основними видами квазіфіскальних операцій в Україні є постачання (продаж) певних товарів і послуг за заниженими цінами (які не покривають витрати виробництва і обігу, або є нижчими від звичайних ринкових цін) і надання безоплатних послуг пільговим категоріям споживачів [3, с. 4-5].

Обсяги квазіфіскальних операцій здебільшого оцінюються на основі вартості субсидій, які отримує споживач від виробника (постачальника), що надає безоплатні послуги чи продає товари (послуги) за заниженими цінами.

У даний час в Україні здійснюються такі основні види квазіфіскальних операцій:

1. відпуск електроенергії населенню і населеним пунктам за заниженими тарифами, порівняно з тарифами промисловим споживачам (суб’єкти квазіфіскальних операцій – обленерго, “Київенерго”, “Харківенерго”);

2. продаж природного газу населенню і теплокомуненерго за заниженими цінами, порівняно з цінами промисловим споживачам (“Газ України”);

3. накопичення дебіторської заборгованості за продаж природного газу населенню і теплокомуненерго (“Газ України”);

4. безоплатне перевезення пільгових категорій пасажирів Укрзалізницею та встановлення тарифів на пасажирські перевезення залізничним транспортом на рівні, нижчому від собівартості (Укрзалізниця);

5. надання безоплатних чи частково сплачуваних послуг ВАТ “Укртелеком” населенню по оплаті послуг телефонного зв’язку і встановленню квартирних телефонів визначеним категоріям споживачів (ВАТ “Укртелеком”);

6. діяльність ДП “Фінансування інфраструктурних проектів”, пов’язана з фінансуванням несамоокупних інвестиційних проектів (будівництвом і розширенням об’єктів некомерційного характеру, які не генерують постійної доходності – ДП “Фінансування інфраструктурних проектів”);

7. надання Ощадбанком і Укрексімбанком кредитів НАК “Нафтогаз України” за пільговими відсотковими ставками (Ощадбанк і Укрексімбанк) [5].

Отже, квазіфіскальні операції здійснюють значний вплив на розвиток фіскальної системи, а тому потребують врахування в проведенні державної фінансової політики.

Література:

1. Tchaidze R. Quasi‐Fiscal Deficit in Nonfinancial Enterprises / R. Tchaidze // ISET Policy Briefs. – 2006. – p. 13.

2. Tochitskaya I. Quasi-Fiscal Activity in the Energy Sector in Belarus / I. Tochitskaya // German economic team in Belarus. – 2007. – № 8. – p. 9.

3. Богдан Т. П. Квазіфіскальні операції та їх роль у формуванні бюджетного дефіциту / Т. П. Богдан // Фінанси України. – 2011. – №9. – С. 3-17.

4. Бюджетний кодекс України // Відомості Верховної Ради України. – 2009. – № 38. – С. 534.

5. Про затвердження переліку квазіфіскальних операцій і органів влади (управління), відповідальних за проведення оцінки можливого впливу таких операцій на показники бюджету: розпорядження Кабінету Міністрів України від 1 серп. 2012 р. № 692-2012р [Електронний ресурс].  Режим доступу : http://www.minfin.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=352915&cat_id=54063.

Науковий керівник:

доктор економічних наук, професор Кудряшов Василь Павлович.