Ринок нішевих культур

На очах лише одного покоління деякі рослинницькі культури, які здавна відігравали значну роль у харчовому ланцюгу людини, перетворилися на так звані нішеві культури. Багато в чому це було пов’язане зі стрімким розвитком виробництва таких головних культур, як пшениця, кукурудза, рис. Збільшуючи площі цих культур, аграрії в багатьох країнах вимушені були зменшувати площі інших культур, які в кінці кінців отримали назву нішевих. Але нині ситуація змінилася і ці культури приваблюють все більшу увагу виробників з різних причин, включаючи й зміни клімату, що стає все більш посушливим.

Як зазначає І. Ходорова, повернення інтересу до цих культур визначається суттєвими вигодами по кожному з них: сорго – фураж у посушливих районах; гречка, просо, овес, жито – стабільний ринок збуту; горох – збільшення врожайності культур-наступників; нут – високі ціни на зовнішніх ринках; льон – очищення посівів від шкідливих речовин [1].

Зростання інтересу до вирощування нішевих культур в Україні викликало проведення у 2012 році спеціальної конференції, а журнал «Агро$гроші» перший номер 2013 року повністю присвятив цим культурам [2].

Підвищення попиту на більшість нішевих культур зумовило значне зростання обсягів їх експорту (табл. 1).

1. Експорт нішевих культур у світі, тонн [3]

Винятки становлять лише нут, експорт якого у 2010 році порівняно з 1990 роком знизився з 41,1 до 2,7 тис. тонн, або в 15 разів, і сорго – падіння майже на 2,8 млн тонн.

Далі зосередимо увагу на ринку двох круп’яних культур: гречки та проса.

Аналіз обсягів експорту гречки по георегіонах світу показав, що головним експортером є Азіатський континент, який у 2010 році експортував 70,9 тис. тонн гречки при деякому зменшенні (на 528 т), але внаслідок зростання експорту іншими георегіонами (Африкою на 6,1 тис. т; Європою на 12,5 тис. т, у тому числі ЄС на 9,6 тис. т) його питома вага у світі зменшилася на 4,8 пункта, але, як і в 1990 році, становить понад половину світового.

Зазначимо також, що майже весь обсяг експорту гречки Азіатського континенту здійснюється георегіоном «Східна Азія», питома вага якого у 1990 році становила 100%, а в 2010 році майже 97% експорту країнами континенту. При цьому зменшення його питомої ваги відбулося за рахунок зростання експорту георегіоном «Південна Азія» і входження на ринок інших георегіонів континенту.

Слід зазначити значне падіння експорту гречки георегіонами Американського континенту – «Північна Америка» – на 5,5 тис. тонн при зниженні питомої ваги до світу на 6,4 пункта «Південна Америка» – відповідно на 4,4 тис. тонн і 3,8 пункта (табл. 2).

Головними експортерами гречки є дві країни: Китай і США, питома вага яких на світовому рівні становила відповідно у 1990 році 61 і 15,1 % при зменшенні цього показника у 2010 році для Китаю на 5,9 пункта і підвищення для США на 3,4 пункта, а в цілому, по країнах-лідерах при зменшенні ними обсягів експорту на 9,8 тис. тонн відбулося зниження їх питомої ваги у світі з 87,8 до 73,6 %, або на 14,2 пункта.

Зазначимо, що у 2010 році до країн-експортерів гречки приєдналися Танзанія – 6,2 тис. тонн і 5% питомої ваги , Росія – 1,8 тис. тонн і 1,5%, Непал – 1,2 тис. тонн і 1%, Австрія – 1,1 тис. тонн і 0,9% і Латвія – 2 тис. тонн і 1,6%, а вибули Бразилія, Чилі, ПАР, Австралія та Німеччина при різкому зменшенні експорту Канадою (-11,2 тис. т) (табл. 3).

2. Експорт гречки регіонами світу

3. Експорт гречки країнами – основними експортерами

Що стосується імпорту гречки, то при збільшенні її обсягів на світовому рівні з 122,4 до 180,5 тис. тонн, або на 47,4%, основними імпортерами залишаються георегіони «Північна Америка» (+ майже 4,2 тис. тонн), «Східна Азія», яка зменшила імпорт з 92,5 до 73,9 тис. тонн, або на 21,1%, і Європа (+25,3 тис. тонн) при її головному складовому ЄС, який збільшив імпорт гречки з 24,8 до 51,1 тис. тонн, або більше, ніж у два рази. Але слід зазначити, що найбільший приріст обсягів імпорту гречки, як у фізичному (+ майже 41,9 тис. т), так і у відносному показнику (+23,19 пункта) дав георегіон Океанія (табл. 4).

4. Імпорт гречки регіонами світу

Цікаво те, що при значному зростанні обсягів імпорту гречки основними імпортерами (+40,9 тис. т, або на 45,3%) відбулося деяке зниження їх питомої ваги до світу (-1,1 пункта) (табл. 5).

5. Імпорт гречки країнами – основними імпортерами

При загальному зростанні експорту проса у світі на 167,5 тис. тонн, або на 88,2%, головну роль у цьому зіграли георегіони: «Південна Азія» – +150,4 тис. тонн та «Європа» – +75,5 тис. тонн, у той час, як «Африка» зменшила експорт проса на 17,1 тис. тонн, в основному за рахунок георегіону «Західна Африка» – -19,1 тис. тонн, «Північна Америка» – на 14,4, «Південна Америка» – на 42,7 та «Океанія» – на 3,7 тис. тонн.

В цілому, якщо понад половину експорту проса у 1990 році припадало на Американський континент, то у 2010 році – вже на Азіатський при водночас підвищенні питомої ваги Європи з 16,6 до 29,9 %, або на 13,3 пункта (табл. 6).

6. Експорт проса регіонами світу

Зазначимо, що у 2010 році порівняно з 1990 роком відбулися значні зміни серед країн – лідерів за обсягами експорту проса. Крім входження до групи лідерів Нової Незалежної Держави України (42,3 тис. т), до неї ввійшли Франція (+21,8 тис. т) і Китай (+11 тис. т), але вибули Аргентина (-42,8 тис. т), Малі (-­­­17,2 тис. т), Нідерланди (-8,2 тис. т), Австралія (-3,8 тис. т), тоді як Індія. додавши 149,7 тис. тонн, або збільшивши експорт проса у 21,5 раза, посіла у 2010 році перше місце (табл. 7).

7. Експорт проса країнами – основними експортерами

Зазначимо, що група країн основних експортерів проса збільшила його експорт з 149, до 295,6 тис. тонн, або майже у 2 раза при зростанні їхньої питомої ваги з 78,8 до 82,7%. Що стосується регіональних змін обсягів імпорту проса, то всі регіони планети, за винятком Європи та ЄС, збільшили імпорт цієї культури при лідерстві у фізичному вимірі Азії – на майже 160 тис. тонн, або у 4,7 раза, яка за питомою вагою посіла у 2010 році перше місце, посунувши на другу позицію Європу, яка крок за кроком здавала свої позиції (табл. 8).

8. Імпорт проса регіонами світу

Кардинальні зміни відбулися серед країн-лідерів (не менше 10 тис. т) за обсягами імпорту проса. По-перше, при межі не менше 10 тис. тонн річних обсягів імпорту цієї культури кількість країн-лідерів у 2010 році становила 18 проти п’яти у 1990 році. По-друге, якщо у 1990 році країни-лідери разом імпортували 117 тис. тонн проса, або 57,4% загальносвітового обсягу, то у 2010 році їх обсяги зросли до 389,3 тис. тонн, або у 3,3 раза, а питома вага зросла до 81,3%. По-третє, входження до групи лідерів низки країн африканського континенту: Судан – +67,2 тис. тонн; Нігер – +36; Кенія – +17; Йемен – +11,4 тис. тонн, та Азійського континенту: Філіппіни – +62,6; Південна Корея – +14,8; Китай – +8,2; Непал – +11; Іран – +10,8; Індонезія – +8,9 тис. тонн. По-четверте, повна заміна трьох лідерів 1990 року у 2010 році, коли Німеччина з першого місця перейшла на п’яту позицію, Японія – з другого на сімнадцяту, а Нідерланди – з третього на восьму (табл. 9).

9. Імпорт проса країнами – основними імпортерами

Таким чином, аналіз ринку гречки та проса показав значні динамічні зміни обсягів їх експорту не тільки за георегіонами планети, а й у змінах обсягів торгівлі країнами-лідерами.

Література:

1. І. Ходорова. Шукати виходи /І. Ходорова //Агро$гроші, 2013. – №1. – С. 10–11.

2. Агро$гроші, 2013. – № 1(14).

3. www.fao.org