ІНТЕРНЕТ-БАНКІНГ ЯК ОДИН ІЗ НАПРЯМІВ РОЗВИТКУ БАНКІВСЬКИХ ПОСЛУГ

Постійна боротьба банків за поповнення клієнтської бази вимагає неодмінного впровадження новітніх методів та технологій роботи з клієнтами, тому останнім часом в Україні спостерігаються значні темпи розвитку інноваційних банківських послуг. Одним з основних напрямів розвитку є активне впровадження Інтернет-банкінгу. Це пов’язано перш за все з потребами клієнтів, оскільки більшість послуг потребують значних затрат часу у відділеннях банків, зокрема: внесення щомісячної плати на погашення кредитної заборгованості, оплата комунальних послуг, грошові перекази, оформлення депозиту та інші.

Проблеми сучасного банківського обслуговування у напрямі Інтернет-банкінгу викладені у працях Р. Поппель. Б. Голдстайн, Р. Треверс. Е. Крол, О. Чуб, В.Огієнко, Т. Говорушко. Проте, зважаючи на постійні зміни внутрішніх і зовнішніх чинників, що впливають на банківську систему, необхідно постійно досліджувати, вивчати та аналізувати розвиток Інтернет-банкінгу в Україні. Тому дана тема є актуальною і своєчасною у зв'язку з підвищенням попиту на цей вид послуг.

Інтернет-банкінг – це один із видів дистанційного банківського обслуговування, засобами якого є доступ до рахунків та операцій з ними в будь-який час та з будь-якого комп’ютеру через Інтернет. Інтернет-банкінг являється додатковим каналом обслуговування в банку, за допомогою якого можливо на відстані керувати своїми поточними та картковими рахунками, відкривати депозити, гасити кредити, здійснювати платежі та інші операції. Можна самостійно здійснювати більшість традиційних банківських операцій безперервно при наявності комп'ютера, ноутбука або смартфона із підключенням до Інтернету [1].

На сучасному етапі розвитку Інтернет-банкінг в цілому знаходиться на стадії активного формування. Хоча ще до недавнього часу за допомогою доступу до рахунку за допомогою Інтернету переважно використовувалися системи пасивного Інтернет-банкінгу, які дозволяли отримувати інформацію про стан рахунків, але не мали функцій управління ними. Зараз все більша кількість банків надають послуги зі здійснення операцій через Інтернет-мережу.

В українських банках, які використовують Інтернет-банкінг, в основному клієнти здійснюють такі види Інтернет-послуг, як запит залишків за рахунком; грошові перекази; отримання виписок за рахунками; виставлення і сплата рахунків; оформлення депозиту; конвертація валюти; додаткові послуги по платіжним карткам.

Лідируюче місце на ринку в кінці 2012 року посідав ПриватБанк (540 тисяч клієнтів користується його Інтернет-банкінгом), друге місце належить банку ПУМБ (91 тисяча користувачів), третє – Укрексімпбанк (81 тисяча користувачів), далі йде ОТП Банк (50,8 тисяч користувачів) і VAB Банк (43 тисячі клієнтів). Також не менш завзято працюють у відповідному напрямкові Альфа-банк, Укрсоцбанк, СЕБ Банк і Банк Фінанси та Кредит. При цьому щомісячний приріст користувачів Інтернет-банкінгу дорівнює 3 тисячі чоловік, що є не досить значним результатом для банків на думку банкірів [2].

Щодо розвинених країн світу, то в них Інтернет-банкінг досить швидко набув популярності серед клієнтів, головним чином фізичних осіб та малого бізнесу. За оцінками ЮНКТАД (Конференція Організації Об'єднаних Націй з торгівлі та розвитку), в Західній Європі зростання користувачів Інтернет-банкінгу становитиме 20% на рік. За даними досліджень «comScore», в США у сфері Інтернет-банкінгу кількість власників депозитів десяти найбільших банках країни зросла до 65 млн. А всього сплачують різні рахунки через мережу близько 66 % американських споживачів [3].

Варто зазначити, що найбільш розвиненим Інтернет-банкінг є у Великобританії та Німеччині, де цією системою банківських операцій користуються досить велика кількість громадян. Варто зазначити, що європейські банки постійно збільшують послуги в системі Інтернет-банкінгу і вже на сьогодні їх кількість сягає понад 1 200, у Латинській Америці – близько 260 таких банків, в Африці – 25, лідерство в цій сфері займають банки США, де майже 1 400 банківських установ забезпечують надання послуг за допомогою Інтернет-банкінгу. Найбільші банки світу, такі як "Dоutsche Bank" та "Bank of New York" вже сьогодні забезпечують здійснення понад 80 % банківських платежів за допомогою системи "Інтернет" [6].

Різниця в розвитку Інтернет-банкінгу за кордоном та в нашій державі, полягає у використання стимулюючих важелів впливу на населення, тобто методів залучення клієнтів до такого виду надання банківських послуг. Тому особливістю розвитку Інтернет-банкінгу в розвинених країнах є значне зниження відсоткових ставок за кредитами та їх підвищення за депозитами. Це можливо через значне скорочення витрат на обслуговування даних послуг. Українські банки використовують іншу політику залучення клієнтів-вони зменшують або взагалі скасовують комісійні відрахування на обслуговування тих операцій, які можна провести за допомогою Інтернет-банкінгу. Послуги Інтернет-банкінгу включають в себе як продукти для корпоративних клієнтів, так і різні фінансові послуги для рядових споживачів, тобто через Інтернет можна отримати повний набір банківських послуг, за винятком видачі готівки [4].

У міжнародній практиці на цей час сформувалися дві моделі Інтернет-банкінгу. Перша включає традиційні банківські установи, які зазвичай проводять традиційні банківські операції та надають послуги, але часто свої послуги доповнюють он-лайн бізнесом, тобто поряд із традиційними послугами забезпечують виконання банківських операцій за допомогою Інтернету та мобільного телефонного зв'язку. Друга – це суто віртуальні банки, які працюють із клієнтами виключно через Інтернет і, на відміну від традиційних банків, не мають мережі філій [6].

Безперечно, першочерговою мотивацією банків у впровадженні Інтернет-банкінгу є підвищення конкурентоспроможності на ринку банківських послуг і відповідно зростання прибутку. Банки впевнено переводять частину своїх послуг у глобальну мережу, що дуже вигідно та зручно для їх клієнтів.

З одного боку, он-лайн обслуговування економить значні затрати часу клієнтами у відділеннях банку, оскільки споживачу банківських послуг не доводиться відвідувати їх, трансакції відбуваються протягом одного банківського дня. З іншого, собівартість надання банківських послуг через Інтернет є значно нижчою, ніж аналогічний показник для традиційних механізмів фінансового обслуговування, так як комісія за один платіж через касу банку може досягати 10-20 грн, в той час як віртуальні трансакції коштують 1-5 грн, а інколи – взагалі безкоштовні.

Також Інтернет-банкінг дозволяє контролювати та вести спостереження за власними рахунки навіть за межами України та ідеально підходить для надання послуг «у віддаленому режимі», оскільки не потребує присутності постачальника послуг і не супроводжується переміщенням матеріальних активів. Проте це не означає, що широке розповсюдження Інтернет-банкінгу дозволить повністю відмовитись від відкриття та утримання філій та відділень банку, бо при наданні високоризикових послуг необхідне особисте спілкування з клієнтами та ретельний їх відбір [5].

Теж однією з переваг Інтернет-банкінгу є розширення кола клієнтів банку незалежно від їх географічного положення, що є безперечним плюсом. Крім того, що можливо обслуговувати клієнтів у будь-якій точці світу, Інтернет-банкінг забезпечує доступ до потенційних споживачів послуг банку в інших регіонах.

Отже, для оптимізації та удосконалення власної роботи банки повинні розробити чіткий порядок дій, спрямованих на залучення клієнтів та підвищення прибутковості. Відповідно забезпечення прибуткової діяльності може бути досягнуто банком шляхом мінімізації витрат та підвищення рівня дохідності. А покращення обох показників можливе за рахунок розвитку альтернативних каналів продажу банківських продуктів та послуг, що забезпечить стабільний розвиток клієнтської бази. Розвиток альтернативних каналів продажу необхідно розпочинати із впровадження Інтернет-банкінгу, що дозволить охопити стрімко зростаючу цільову аудиторію. Оскільки основною перевагою Інтернет-банкінгу з точки зору клієнта є можливість здійснювати операції без будь-яких обмежень 7 днів на тиждень, 24 години на добу, у будь-якому місці, потрібно лише мати доступ до Інтернету.

Література:

1. Михайлюк Г.О. Розвиток Інтернет-банкінгу як нетрадиційної банківської операції [Електронний ресурс] // Г.О. Михайлюк. – Режим доступу: www.rusnauka.com/1_KAND_2010/Pravo/9_57264.doc.htm. – Назва з екрана.

2. Говорушко Т.А. Загрози і небезпеки розвитку Інтернет-банкінгу в Україні [Електронний ресурс] // Т.А. Говорушко. – Режим доступу: dspace. nuft.edu.ua. – Назва з екрана.

3. Огієнко В.І., Луняков О.В. Інтернет-банкінг як перспективний напрям розвитку ринку фінансових послуг [Електронний ресурс] // В.І. Огієнко, О.В. Луняков. – Режим доступу: http://www.economy.nayka.com.ua/?op =1&z=1217. – Назва з екрана.

4. Використання альтернативних каналів продажів банківських продуктів як фактор підвищення ефективності діяльності банку [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.bulletin.uabs.edu.ua. – Назва з екрана.

5. Борисова І.С., Галінська Т.С. Інтернет-банкінг як перспективний напрям розвитку ринку банківських послуг [Електронний ресурс] // І.С. Борисова, Т.С. Галінська. – Режим доступу: www.pdaa.edu.ua/sites/default/files/nppdaa/ 5.3/49.pdf. – Назва з екрана.

6. Мороз Л.В. Перспективи розвитку онлайн-банкінгу в Україні [Електронний ресурс] // Л.В. Мороз. – Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/ portal/chem_biol/nvnltu/22_13/218_Mor.pdf. – Назва з екрана.

Науковий керівник:

старший викладач Параниця Надія Володимирівна.