ПРОБЛЕМИ ПЕРЕКЛАДУ НІМЕЦЬКОЇ ХУДОЖНЬОЇ ЛІТЕРАТУРИ

(на прикладі новели Стефана Цвейга «24 години з життя жінки»)

Німецька мова вважається однією з найпопулярніших мов світу. Зміна фонетичної системи мови призвела до її відокремлення від родини  германських мов. У Середньовіччя  відбувається нормування фонетики та морфології німецької мови, збагачується лексичний склад. Сучасна німецька мова, історія якої починається з другої половини XVII століття, інакше називають нововерхньонімецькою мовою. Велику роль у її становленні відіграли переклади Біблії Мартіна Лютера, творчість знаменитих німецьких письменників, таких як Йоганн Вольфганг фон Гете, Фрідріх Готліб Клопшток і Йоганн Крістоф Готтшед, праці Йоганна Крістфа Аделунга, братів Грімм і Конрада Дудена [ 1 ].

Зіставне вивчення мов є надзвичайно важливим як для теорії перекладу з одної мови на іншу, так і для практичної його реалізації. Мовні та мовленнєві норми відрізняються одна від одной не тільки за якістю, але й в кількісному аспекті.

Актуальність даного дослідження полягає у визначенні необхідності розглянути особливості перекладу твору С. Цвейга, враховуючи різні методи перекладу і їх відповідність до мови оригіналу.

Метою є розглянути способи використання методів перекладу для покращення розуміння тексту реципієнтом.

Предметом дослідження є компоненти та рівні які є вирішальними при еквівалентному перекладі.

Наукова новизна поданої студії виражається в тому, що у ній вперше запропоновано компаративний аспект аналізу методів перекладу на прикладі новели Стефана Цвейга «24 години з життя жінки».

Літературна німецька мова, що виникла на основі верхньонімецьких діалектів, має складну граматичну структуру, що пояснюється історичними процесами її формування. На противагу верхньонімецької мови окремі діалекти (наприклад, нижньонімецькі діалекти) не піддавалися цим процесам, зберігши початковий лад чи змінивши його під впливом інших процесів. У підсумку це призвело до того, що в самій Німеччині в різних її частинах, Австрії та Швейцарії сформувалися власні варіанти німецької мови, що мають специфічні риси фонетичного, граматичного та лексичного ладу.

При перекладі з/на німецьку мову слід враховувати його особливості. Почнемо з того, що німецька мова поділяється на вісім різних регіональних діалектів. Не тільки у іноземця, що володіє німецькою мовою, але навіть і у жителя Берліна що приїхав, наприклад, в Баварію можуть виникнути проблеми з розумінням місцевого діалекту. Це правило також поширюється на австрійський та швейцарський варіанти німецької мови. Також перекладачу необхідно бути достатньо ознайомленим із особливостями культури нації - носія мови перекладу. Часто тут використовується при перекладі метод політкоректності для того щоб не образити нікого.

При виконанні перекладу з німецької на російську мову і навпаки, перекладач насамперед стикається з багатозначністю німецьких слів. Саме тому для коректного перекладу слід чітко дотримуватися загальної тематики тексту.

При перекладі з німецької на російську необхідно приблизно половину німецьких речень з модальними дієсловами перекладати іншими засобами російської мови.

Приклад: – Du hättest vorsichtiger sein müssen [ 4 ].

– Тебе следовало быть осторожнее [ 5 ].

Беручи до уваги різну частотність модальних дієслів в німецькій і російській мовах, необхідно перекладати німецькі вислови з модальними дієсловами за допомогою не тільки аналогічних російських дієслів, а й лексичних та граматичних засобів, при підборі яких слід орієнтуватися на норми російської мови. Без урахування кількісних розбіжностей в мовах перекладний текст набуває іноземного лексико-граматичного акценту, що негативно відбивається на еквівалентності його сприйняття.

Надзвичайна стабільність кількісних співвідношень може характеризувати мову також специфічно, як її характеризують, наприклад, фонетична або лексична системи. У зв’язку з цим кількість може стати якістю мови, яку необхідно враховувати при перекладі. Це тим більше важливо, що кількісна впорядкованість даної мови є ніби його латентною закономірністю, що не має

такої виразності і чіткості, як вищезгадані особливості мов при їх зіставленні. Розкриття таких явно не детермінованих лінгвістичних фактів можливе шляхом застосування певних прийомів статистики.

У німецькій мові конструкції з абсолютним знахідним досить широко поширені. В сучасній російській мові такі конструкції майже не зустрічаються, їм відповідають місцеві конструкції або дієприслівникові звороти.

Приклад : – Er trat ins Zimmer den Hut in der Hand [ 4 ].

– Он вошел в комнату со шляпой в руке (держа шляпу в руке) [ 5 ].

Досягнення перекладацької еквівалентності попри всі розбіжності в формальних та семантичних системах двох мов вимагає від перекладача перш за все уміння проводити різноманітні багаточисленні якісні міжмовні перетворення, тобто перекладацькі трансформації, які мають комплексний характер і характеризують переклад як складний процес. Міжмовна комунікація, міжмовне взаєморозуміння значною мірою залежить від компетентності перекладача, його професіоналізму та майстерності.

Є декілька тез щодо процесу й результату перекладу:

• Як формально, так і за змістом слова мови перекладу та вихідної мови не збігаються.

• Структура мови перекладу є іншою, ніж у вихідній мові.

• Переклад повинен, насамперед, повністю передавати смисл оригіналу.

• Переклад повинен справляти на свого читача такий самий вплив, як і оригінал на власного читача.

• Переклад повинен звучати, ніби оригінал, і не містити у собі відчуття іншомовного забарвлення [ 2 ].

Як відомо, в процесі перекладу текст зазнає як міжмовних змін, так і перекладацьких. Ці трансформації та псевдотрансформації прослідковуються на різних рівнях мовної діяльності: фонетичному, морфологічному, лексичному , синтаксичному та текстовому. Їх передають відповідними засобами. Використання цих засобів допомагає перекладачам зменшити розходження між мовою оригіналу та перекладом.

Розглянемо детальніше:

1. Транслітерація та міжмовно-еквівалентні способи транскрипції. Використовується при запозиченнях. Перевагою є максимальне наближення до мови оригіналу, перекладач уникає можливості зробити смислову помилку.

2. Парадигматичний антонімічного перекладу. Полягає в заміні того чи іншого поняття на протилежне йому по принципу.

Приклад: - Und dann geschah etwas so Furchtbares, das es kaum wiederzuerzählen ist, weil die gewaltsam aufgespannte Natur in den Augeblicken des übermaßes der Haltung der Menschen oft einen dermaBen tragischen Ausdruck gibt, dass ihn weder ein Bild noch eіn Wort mit der gleischen blitzhaft einschlagenden Macht wiederzugeben vermag [ 4 ].

• И тут произошло нечто ужасное, что почти не поддается описанию, ибо в минуту душевного напряжения во всем облике человека столько трагизма, что не передать ни пером, ни кистью [ 5].

1. Синтагматичний спосіб перечленування. Часто використовується об’єднання речень, при якому синтаксична структура двох оригінальних речень об’єднується а при членуванні одне, відповідно, розбивається на два та більше.

Приклад : - Die meisten Menschen sind von strumpfer Phantasie. Was sie nicht unmittebarer anrührt, nicht aufdringlich spitzen Keil bis hart an ihre Sinne treibt, vermag sie kaum zu entfachen; geschiet aber einmal knapp vor ihren Augen, in unmittebarer Tastnähe des Gefühls auch nur ein Geringes, sogleich regt es in ihnen übermäßige Leidenschaft [ 4 ].

-Большинство людей не отличается богатим воображением: то, что происходит где-то далеко, не задевает их чувств, едва ли их трогает; но стоит даже ничтожному проишествию произойти у них на глазах, как разгораются страсти [ 5 ].

1. Парадигматичний спосіб генералізації полягає в тому, що вузьке поняття про реалію замінюється ширшим.

Приклад:-Sie haben vollkommen recht: die halbe Wahrheit ist nicht wert, immer nur die ganze [ 4 ].

- Я с вами согласна – хороша только полная правда [ 5 ].

1. Деідеоматизація – вживання нейтрального виразу замість метафори. Приклад: - Man wird verstehen, das ein solches blitzschlaghaftes, knapp vot unseren Augen und Sinnen niedergefahrenes Ereignis wohl geegnet war, die sonst nur an Langeweile und sorglosen Zetvertreib machtig zu erregen [ 4 ].

- Естественно, что такое проишествие, разразившееся как удар грома у нас на глазах, сильно взволновало людей, привыкших к однообразному и беззаботному времяпровождению [ 5 ].

Естетико-мовний профіль особистості перекладача як цілісний вияв його буття у світі, утвердження його особистого естетичного світу проявляється у виборі твору та автора для перекладу, у тактиках та стратегіях перекладу, а також у його ідіостилі. На мовному рівні це проявляється у виборі певних лексичних, фразеологічних, синтаксичних та стилістичних засобів у різних комунікативних ситуаціях, на психологічному рівні – у задоволенні від своєї мовленнєвої/ комунікативної/ перекладацької діяльності, відчутті потрібності суспільству, можливості впливати на інших, просувати певні твори, культуру, поширювати ідеї тощо. Можемо констатувати той факт, що саме мова визначних письменників, на сьогодні – журналістів та телеведучих, а також і мова перекладачів є соціально вагомою, такою, що впливає на суспільство – його мову, світосприйняття, систему цінностей, поступово – картину світу [ 3 ].

Отже, якість перекладу художньої літератури в перекладі з німецької мови залежить від самої особистості перекладача, а також від багатьох методів, що він використовує при перекладі. Структура мовної особистості перекладача − це багатовимірна неієрархічна і нелінійна система мовних та екстралінгвістичних елементів, котрі взаємопов'язані і взаємообумовлені. Між рівнями цієї системи немає чітких меж, явища, що описані як елементи одного компонента, можуть так само бути під впливом іншого. Крім того, кожен компонент можна розглядати у різних контекстах. Методи перекладу допомагають перекладачу передати зміст оригіналу, максимально мінімізуючи відхилення від тексту, а також уникнути калькування чи проблем на лексичному чи синтаксичному рівні.

Література:

1. Німецька мова - Енциклопедія Кругосвет - [Електронний ресурс] – Рпежим доступу до енциклопедії http//www.krugosvet.ru/enc/gumanitarnye_nauki/lingvistika/NEMETSKI_YAZIK.html?page=0, 0.

2. Кияк Т.Р. Теорія та практика перекладу (німецька мова) / Кияк Т.Р., Науменко А.М.,Огуй О.Д. – Вінниця, Нова Книга. – 2006 р. – 592 с.

3. Іваницька М.Л. Структура мовної особистості перекладача художньої літератури як інтердисциплінарна категорія / Марія Лонгинівна Іваницька // Нова філологія. – 2012. – № 3. – С. 12-21.

Ілюстративні джерела:

1. Zweig S. – Brief einer Unbekannten – Vierundzwanzig Stunden aus dem Leben einer Frau / Stefan Zweig. М. : Юпітер-Інтер, 2004. – 236 с.

2. Цвейг. С. – Страх. Новеллы. – Двадцать четыре часа из жизни женщины / Стефан Цвейг (переводчик: Л. Вольфсон) – М. : Рипол Классик, 2002 . –. С. 5-74

Науковий керівник:

кандидат філологічних наук, доцент, Скляренко Олеся Богданівна.

.