ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕКЛАДУ БЕЗЕКВІВАЛЕНТНОЇ ЛЕКСИКИ (НА МАТЕРІАЛІ РОМАНУ «НАД ПРІРВОЮ У ЖИТІ» Д.Д. СЕЛІНДЖЕРА)

Переклад має довгу історію, яка розпочалася в ті часи, коли виникла потреба в людях, які володіли б декількома мовами і могли бути посередниками при спілкуванні різних мовних спільнот. Проте, у якості самостійної науки переклад сформувався лише на початку XX ст. В умовах поглиблення та розширення міжнародних зв'язків та обміну інформацією перекладознавство отримало можливість швидко розвиватися.

Як відомо, у системі значень мови кожного народу відбиті результати досвіду людини. Саме через відмінні умови життя, клімату, історії, культурних цінностей, традицій та звичав, у кожній мові виникають такі одиниці, що позначають явища та процеси, властиві лише побуту та способу життя кожного конкретного народу. Вони можуть як мати свої відповідники у близьких чи далеких народів, так можуть і взагалі не мати таких. Ось чому до труднощів перекладу відносять переклад безеквівалентної авторської лексики. Проте такі семантичні невідповідності не повинні бути нездоланним бар’єром для перекладу, тобто наявні труднощі не означають, що їх значення безеквівалентної лексики не може бути передане в перекладі або що вона перекладається з меншою точністю, ніж одиниці, що мають прямі відповідники[1, с. 16].

У продовж багатьох років провідні вчені-філологи відстоювали гіпотезу, про неможливість рівноцінного відтворення як змісту, так і форми оригіналу засобами іншої мови, цілком правильно стверджуючи, що художній твір завжди має чітко виражений національний характер, що кожна мова має власні, притаманні лише їй засоби виразності.

Кожна країна, будь-який народ, всяка місцевість мають притаманні лише їм умови розвитку, які виступають їхніми характерними рисами, надаючи їм щось особливе, незвичайне, неповторне. Кожна мова містить у своєму лексичному складі слова, які належать до національної лексики, не маючи ані аналогів, ані еквівалентів в інших мовах. Такі слова або словосполучення називають безеквівалентною лексикою.

Переклад безеквівалентної лексики - це частина великої і важливої проблеми передачі національної та історичної самобутності нації, яка сягає самого зародження теорії перекладу як самостійної дисципліни. Безеквівалентна лексика належить до найменш вивчених лінгвістичних одиниць, а тому її переклад завжди ста­новить неабияку складність [2, с. 106].

У запропонованій статті робиться спроба детального розгляду безеквівалентної лексики, як одноієї з найбільш складних ділянок перекладу, з якою доводиться зустрічатися перекладачеві. Мета роботи полягає у висвітленні особливостей та прийомів перекладу безеквівалентної авторської лексики у творі Д. Д. Селінджера «Над прірвою у житі».

Переклад не може бути абсолютним аналогом оригіналу, тому головне завдання перекладача полягає у створенні тексту, максимально наближеному до оригіналу за семантикою, структурою та його потенційним впливом на реципієнта. У цьому випадку необхідно застосовувати перекладацькі трансформації. Цей процес пов'язаний з глибинним розумінням змісту тексту однією мовою і свободою володіння виразними засобами іншої мови.

Безеквівалентна лексика наявна в кожній мові. М. Кочерган вважає, що безеквівалентна лексика переважно становить не більше 6-7 % загальної кількості активно вживаних слів [3, с. 171-172].

Кількість безеквівалентної лексики у тексті залежить від авторського стилю, змісту самого твору, часу його написання та багатьох інших факторів.

Під час перекладу частіше за все видозмінюється не лише безеквівалентна лексика, а й оточуюче її речення. Це обумовлено наступними факторами: особливостями синтаксису мови перекладу, нормами сполучуваності слів у мові перекладу і контекстом, який виступає одним із найважливіших засобів перекладу, тому що він дуже часто уточнює значення реалії. В одному випадку перекладачеві доводиться додавати деякі слова, які необхідні для розуміння тексту, в інших – перекладач може упустити кількість слів для розуміння значення реалії.

Для розгляду конкретних перекладацьких прийомів: перестановки, упущення, заміни було взято роман Д. Д. Селінджера «Над прірвою у житі».

Прийом перестановки характеризується зміною порядку лінгвістичних елементів

МОВА ОРИГІНАЛУ МОВА ПЕРЕКЛАДУ

He used to be just a regular writer, Поки Д.Б. сидів удома, то був

when he was home. письменник як письменник.

And underneath the guy on the horse's Під тією картиною з жевчиком

picture… на коні …

…and you were supposed to commit …і якби наша стара Пенсі

suicide or something if old Pency програла, то найменше, чого

didn’t win. від нас усі сподівались, - це са-

могубство чи щось в цьому ду-

сі.

She probably knew what a phony Мабуть, сама знає, що він про-

slob he was. сто пустомолот.

I left all the foils and equipment Я забув у метро наші рапіри й

and stuff on the subway. інше причандалля.

Прийом упущення характеризується упущенням певних елементів. Але слід пам’ятати, що перекладач не повинен відкидати смислових елементів, якщо тільки вони не повторюються певним чином і не є зайвими.

МОВА ОРИГІНАЛУ МОВА ПЕРЕКЛАДУ

Robert Tichener and Paul Campbell Роберт Тічнер і Пол Кембл –

were chucking a football around, просто перед вікнами школи

in front of the academic building. Ганяли м’яча.

…but we didn’t want to stop doing … але кидати гри нам не хоті-

what we were doing… лося.

This teacher that taught biology, Наш біолог, містер Зембізі,ви-

Mr. Zambesi, stuck his head out of стромив із вікна голову й на-

this window in the academic казав, щоб ми вшивалися в гу-

building and told us to go back to ртожиток і готувалися до ве-

the dorm and get ready for dinner. чері.

I ran all the way to the main gate, Я біг аж до головного виходу,

and then I waited a second till I а там спинився і перевів дух.

got my breath.

…and I sort of brushed my hair … а я тим часом прилизав до-

back with my hand. лонею чуб назад.

Прийом заміни: характеризується заміною однієї граматичної одиниці в мові перекладу іншою з інакшим граматичним значенням.

МОВА ОРИГІНАЛУ МОВА ПЕРЕКЛАДУ

Where I want to start telling is the Найкраще почати з того дня,

day I left Pencey Prep. коли я чухнув із Пенсі.

Very big deal! Велике цабе !

Anyway, it was the Saturday of the Одне слово, це було в субботу,

football game with Saxon Hall. коли наші грали із Сексон-

холлом у футбол.

Only, I wasn’t waching the game Але за грою я майже не сте-

too mach. жив.

I was trying to feel some kind of Хотів перейнятися, як то ка-

a good-bye. жуть, прощальним настроєм.

Finaly old Mrs. Spencer opened Нарешті з’явилася стара місіс

it. Спенсер.

The way she asked me, I knew right З її тону я відразу здогадався:

away old Spencer’d told her I’d been старий Спенсер їй розповів, що

kicked out. мене виперли зі школи.

Розглянувши варіанти перекладу безеквівалентної лексики на прикладі роману Д. Д. Селінджера «Над прірвою у житі » (перекладач О. Логвиненко), ми прийшли до висновку, що на практиці перекладачі застосовують великий спектр прийомів перекладу безеквівалентної лексики. Однак, перевага надається прийомам заміни, упущення та перестановки.

Література :

1. Бархударов Л . С. Язык и перевод (Вопросы общей и частной теории перевода) /Л. С. Бархударов. – М . : Международные отношения, 1975. - 240 с.

2. Бугулов И. Н. Особенности передачи слов -реалий в переводах англоязычной литературы развивающихся стран / И. Н. Бугулов, О. Ф. Шевченко. – К., 1985.-С.160

3. Кочерган М. П. Загальне мовознавство : підручник для студентів філологічних спеціальностей вищих закладів освіти / М. П. Кочерган. – К., 1999.-260с.

4. Возна М. О. Англійська мова для перекладачів і філологів/ - Вінниця ., 2006.-337с.

5. Дж. Д. Селінджер. Над прірвою у житі: Повісті,оповідання. К.: Молодь, 1984.272с. С.: 3-172

6. J. D. Salinger The catcher in the ray. – USA., 1945.-250c.

Науковий керівник:

кандидат філологічних наук, Пангелова Марія Борисівна.