Увага! Всі конференції починаючи з 2014 року публікуються на новому сайті: conferences.neasmo.org.ua
Наукові конференції
 

МЕДИЧНИЙ ПЕРЕКЛАД – РІЗНОВИД НАУКОВО-ТЕХНІЧНОГО ПЕРЕКЛАДУ

Автор: 
Людмила  Фоміна, Тетяна Скорбач, Ольга Калініченко (Харків, України)

Важливу роль у становленні сучасного фахівця відіграє його уміння вміло оперувати термінологічною лексикою, оскільки термінологічна база є однією з підвалин вивчення й розвитку науки. У зв’язку із цим тема «Особливості перекладу медичних термінів» є однією з актуальних проблем.

Переклад як вид духовної діяльності бере початок ще з глибокої давнини. Він завжди відігравав важливу роль в історії культури окремих народів та світової культури в цілому. У наш час – із середини ХХ століття – перекладацька діяльність у всіх її різновидах набула неймовірного розвитку завдяки інтенсивності міжнародних відносин, що невпинно зростають.

Переклад – це комплексний процес. Для вірної та точної передачі думки та ідеї оригіналу необхідно не тільки знайти в мові перекладу потрібні слова, але й надати їм відповідної граматичної форми. У більшості випадків до цього ще й додаються стилістичні чинники, які не можна не враховувати. Перекласти – означає виразити вірно та повно засобами однієї мови те, що до того було виражено засобами іншої мови.

Перекладачеві нерідко доводиться шукати особливі засоби для передачі стилістичних складових оригіналу. У такому випадку досягається прагматична еквівалентність між оригіналом і перекладом.

Прагматичні аспекти перекладу дослідив видатний вчений В.Н. Комісаров. Щодо його наукових досліджень, теорія рівнів еквівалентності ґрунтується на виділенні в плані змісту оригіналу й перекладу п'яти рівнів:

1) рівень мовних знаків;

2) рівень висловлення;

3) рівень повідомлення;

4) рівень опису ситуації;

5) рівень мети комунікації

На кожному із цих рівнів за допомогою мовного коду (одиниць слів) і змісту, що володіють планом, передається особливий вид інформації. При цьому обов'язковою умовою еквівалентності В.Н. Комісаров вважає збереження домінантної функції висловлення [1 : 61-78].

У зв'язку із цим А.Д. Швейцер, який доповнив дослідження В.Н.Комісарова, стверджує, що "прагматичний рівень займає вище місце ієрархії рівнів еквівалентності" [5]. Отже, адекватний переклад можна визначити як переклад , що забезпечує програматичні завдання перекладацького акту на максимально можливому для досягнення цієї мети рівні еквівалентності.

Варто зазначити , якщо цільова аудиторія говорить іншою мовою, а також має специфічні особливості соціокультурного середовища, то прагматичною адаптацією можна вважати зміни, внесені перекладачем у текст перекладу з метою домогтися необхідної реакції з боку цільової аудиторії, інакше кажучи, необхідно передати основну комунікативну функцію оригіналу.

Медичний переклад - це різновид науково-технічного перекладу.

Розрізняють декілька основних напрямків медичних перекладів:

  • медична документація (епікризи, виписки, історії хвороби, результати лабораторних та інструментальних обстежень, протоколи операцій, висновки фахівців);

  • документація з клінічних досліджень лікарських препаратів (договір про проведення клінічного дослідження, протокол дослідження, брошура дослідження, форма обізнаної згоди, індивідуальна реєстраційна картка);

  • фармацевтична документація (анотація лікарських препаратів, листки-вкладиші, інформація для лікарів і пацієнтів, документація з контролю якості);

  • документація до медичного устаткування й інструментарію (інструкції з експлуатації, посібники, описи, рекламні матеріали, каталоги, презентації);

  • сайти з медицини, фармації, клінічних випробувань, медичного устаткування й інструментарію;

  • науково-популярна література з медицини;

  • наукова медична література (наукові статті, матеріали конференцій, огляди, автореферати, дисертації, монографії, довідники, посібники, навчальні посібники для лікарів і студентів медичних вузів.

Щодо цих напрямків наші викладачі мають величезний досвід перекладів медичних текстів.

Наслідки дилетантського перекладу медичних документів, історій хвороб, медичних довідок, висновків і результатів експертиз можуть бути непередбачуваними. Якщо мова йде про здоров'я людини, переклад текстів слід довіряти тільки досвідченим фахівцям, які мають відповідну кваліфікацію.

Медичний переклад характеризується різноманітним набором термінів, скорочень. При цьому однакові терміни можуть мати різні назви в різних мовах і в різних країнах. Аналіз крові перекладається кількома варіантами: blood test i blood analisis, хоча британські та американські лікарі вживають спеціальний термін complete blood count (CBC), але про це не написано в жодному словнику.

Медичний переклад вимагає від перекладача знання чи розуміння латини. Латина завжди була основною мовою медицини. І сьогодні медичні документи часто містять багато латинської термінології, часом достатньо складної. Тому перекладачі в процесі роботи над текстом постійно звертаються за консультацією до фахівців з медицини, будь-то акушери-гінекологи, хірурги, терапевти, стоматологи тощо.

Процес медичного перекладу проходить, щонайменше, у два етапи: з’ясування змісту медичного тексту й вибір варіанту перекладу. Варіанти перекладу бувають різні: терміновий переклад, напівтерміновий та звичайний.

Медичний переклад, в обов’язковому порядку, після перекладача підлягає редагуванню.

Переклад медичних термінів вимагає великої відповідальності, оскільки від правильності перекладу документів, медичних довідок і діагнозів деколи залежить життя людини.

Отже, переклад є важливим допоміжним засобом, що забезпечує виконання мовою його комунікативної функції, тому наукова термінологія та медичний переклад повинні стати невід’ємною складовою в підготовці висококваліфікованих фахівців з вищою медичною освітою.

Література:

 

  1. Комиссаров В.Н. «Лингвистика перевода». М., 2009

  2. Комиссаров В.Н. «Современное переводоведение». М., 2007

  3. Наконечна Г. Українська науково-технічна термінологія.- Львів: Кальварія 1999.

  4. Циткина Ф. А. Терминология и перевод(к основам сопоставительного терминоведения)- Львов, 1988.

  5. Швейцер А.Д. «Перевод и лингвистика», М., 2008

  6. Швейцер А.Д. Теория перевода: Статус,проблемы, аспекты.» М., 2009.