ІСТОРІЯ ВИВЧЕННЯ КІБЕРНЕТИКИ В УНІВЕРСИТЕТАХ УКРАЇНИ

Кібернетика – наука про загальні закони збереження, передачі та переробки інформації в складних системах управління різної природи ‑ технічних, біологічних, адміністративних, соціальних тощо [1, С. 440]. Етимологія терміну «кібернетика» походить від грецького «кюбернетес», що спочатку означало «кермовий», «кормчий», пізніше ‑ «правитель над людьми». Так, давньогрецький філософ Платон у своїх творах в одних випадках називає кібернетикою мистецтво керування кораблем або колісницею, а в інших — мистецтво правити людьми. Показово, що римлянами слово «кюбернетес» було перетворене на «губернатор» [2, С. 379].

З метою організації в Україні підготовки спеціалістів у галузі Автоматизованих систем управління (АСУ) у Київському політехнічному інституті в 1969 р. була створена кафедра технічної кібернетики (ТК). Завідуючим цієї кафедри став Всеволод Іванович Костюк, випускник 1954 р. кафедри автоматики та телемеханіки КПІ. З першого року існування кафедра ТК почала підготовку інженерів-системотехніків за спеціальністю «Автоматизовані системи управління» (АСУ). Перший випуск інженерів спеціальності АСУ (23 студента) відбувся у 1973 р. У 1978 році із складу кафедри ТК була створена кафедра «Автоматизовані системи управління виробництва».

Слід зазначити, що разом із впровадженням нових теоретичних курсів та підготовкою навчальних посібників для спеціальності АСУ створювалась лабораторна база з широким використанням електронно-обчислювальних машин для задач з моделювання, оптимізації, автоматизованого проектування, обробки інформації та управління. Так, навчальний курс «Оптимальні та самоналагоджувальні системи», вперше прочитаний В.І. Костюком в 1969 – 1970 навчальному році постійно вдосконалювався на базі науково-дослідницьких робіт, результати яких відображені у циклі монографій, яким присудили I премію КПІ у 1975 р. (автори В.І. Костюк, А.Г. Кіку, В.Є. Краскевич та ін.). Універсальні лабораторні стенди учбового курсу «Теорія автоматичного управління» та методичні забезпечення до них експонувались на міжнародних, всесоюзних та республіканських виставках (автором яких є С.В.Шпітом).

З 1979 р. кафедра ТК вперше в Україні розпочала підготовку студентів нового напряму «Робототехнічні системи в машинному приладобудуванні», «Системи управління РТС». У 1981 р. було здыйснено перший набір студентів на спеціальність «Робототехнічні системи». З 1994 р. кафедра ТК веде підготовку бакалаврів, спеціалістів та магістрів за напрямом «Комп’ютеризовані системи, автоматика і управління» за спеціальностями «Комп’ютеризовані інтегровані системи та робототехніка» та «Інтелектуальні інтегровані системи», а з 1997 р. розпочала набір студентів за спеціальністю «Гнучкі комп’ютеризовані системи та робототехніка».

За тридцять років існування кафедри ТК підготовлено більше двох тисяч інженерів за фахом «Автоматика і телемеханіка», «Автоматизовані системи управління», «Робототехнічні системи», «Гнучкі комп’ютеризовані системи та роботехника». Кафедра технічної кібернетики є провідною кафедрою в Україні з підготовки фахівців у галузі гнучких комп’ютеризованих систем і робототехніки[3] .

У Київському національному університеті ім. Т.Г. Шевченка було відкрито 6 травня 1969 р. факультет кібернетики з ініціативи академіка АН України В.М. Глушкова та декана механіко-математичного факультету професора І.І. Ляшка. Одразу ж після створення, факультет кібернетики став потужним центром підготовки фахівців в галузі обчислювальної математики та інформатики в СРСР. Нині факультет складається з 9 кафедр: обчислювальної математики, моделювання складних систем, дослідження операцій, теоретичної кібернетики, теорії та технології програмування, математичної інформатики, системного аналізу і теорії прийняття рішень, прикладної статистики, інформаційних систем, де працює 102 викладача. Науково-дослідна частина факультету складається з 4-х науково-дослідних лабораторій: НДЛ «Обчислювальних методів в механіці суцільних середовищ», НДЛ «Моделювання та оптимізації», НДЛ «Високопродуктивних систем обробки інформації», НДЛ «Ймовірнісно-статистичних методів» та з 3-х науково-дослідних секторів: НДС «Теоретичної кібернетики», НДС «Проблем програмування», НДС «Проблем системного аналізу», де працюють 64 науковці. На факультеті кібернетики за роки його існування сформувалися та активно працюють 5 наукових шкіл фундаментально-наукового та прикладного спрямування: «Школа математичної інформатики», «Школа математичного моделювання та теорії оптимальних рішень», «Школа теорії стохастичних систем і прикладної статистики», «Школа моделювання та оптимізації інформаційних систем» та «Школа програмології та її застосувань».

Кількість кафедр на факультеті з 5 на початку виросла до 11, станом на 2005 рік, а на 2009 рік зменшилася до 9. Незмінними з 1969 р., від заснування факультету, залишилися кафедри обчислювальної математики (ОМ), моделювання складних систем (МСС) та теоретичної кібернетики (ТК).

Нові кафедри виникали в зв’язку з необхідністю адекватно реагувати на потребу все більшої кількості висококваліфікованих спеціалістів в різних сферах виробництва і науки, куди проникали методи кібернетики, а також з відповідним поглибленням досліджень в галузі теоретичної кібернетики, розвитком нових напрямків в математиці, теорії і практиці програмування і поступовим нарощенням інформаційних технологій разом з прогресом в технології виробництва комп’ютерної техніки [4,5].

У Харківському національному економічному університеті з червня 1994 р. почала свою діяльність кафедра економіко-математичних методів на базі факультету економічної інформатики та автоматизованих систем управління. В тому ж році відбувся набір студентів за спеціальністю «Економічна кібернетика». У грудні 1997 р. кафедра була перейменована на кафедру економічної кібернетики. Слід відмітити, що з моменту створення кафедри економічної кібернетики та до сих пір кафедру очолює професор Т.С. Клєбанова– академік Міжнародної Академії інформації, член української академії економічної кібернетики, Міжнародної асоціації прикладної та індустріальної математики (GAMM), член Всеукраїнської асоціації економічної кібернетики.

Викладачі кафедри беруть участь у національних і міжнародних освітніх проектах, активно займаються науковою діяльністю. За час існування кафедри було видано 33 підручники і навчальних посібники, 30 монографій. Ведеться підготовка студентів за спеціальностями «Економічна кібернетика» (рівень підготовки – бакалавр і магістр), та «Прикладна економіка» (рівень підготовки – магістр). Всього за роки існування кафедри було випущено більше 200 студентів. Випускники кафедри успішно працюють в різних сферах економічної діяльності: економістами-аналітиками великих виробничих компаній, аналітиками в банках і страхових компаніях, рекламних агентствах, податкової інспекції, керівниками приватних фірм, менеджерами вищої ланки, фінансистами та викладачами вузів [6].

Література:

1. Энциклопедия кибернетики. Под ред. В.М. Глушкова и др. Том 1.‑ К.: Главная редакция украинской советской энциклопедии, 1974. – 608 с.

2. Энциклопедический словарь юного техника. Ред. коллегия: Т.С. Хачатуров и др. – М.: «Педагогика», 1987. – 464 с.

3. Сайт кафедри технічної кібернетики КПІ: http://tc.kpi.ua/ru

4. Сайт факультету кібернетики Київського національного університету ім. Т.Г. Шевченка: http://www.cyb.univ.kiev.ua

5. Петрук В. Факультету кібернетики 40. Нарис історії (1969-2009) : до 175-річчя Київського національного університету імені Тараса Шевченка / Володимир Петрук. – Київ, 2009. –672с.

6. Сайт кафедри економічної кібернетики Харківського національного економічного університету: http://ekhneu.org.ua/content/kafedra

Науковий керівник:

доктор історичних наук, провідний науковий співробітник відділу історії науки і техніки ЦДПІН ім. Г.М.Доброва НАН України

Литвинко Алла Степанівна.