СТЕРЕОТИП У СФЕРІ КІНЕМАТОГРАФА ЯК ОДИН ІЗ ЧИННИКІВ ВПЛИВУ НА МАСОВУ СВІДОМІСТЬ

На сьогоднішній день спостерігається значне ускладнення соціально-політичного середовища існування людини. Кожного дня індивід сприймає значні масиви інформації, стикається з різноманітними соціальними явищами, що не завжди аналізуються та структуруються у його свідомості. Таким чином, прослідковується суттєве спрощення у сприйняті людиною цього середовища, адже серед завантаженості справами практично стало неможливим знайомство з кожним об’єктом індивідуально. Механізм спрощеного сприйняття навколишнього середовища забезпечується за допомогою стереотипів. Вони стали невід’ємною частиною сучасного життя.

Одним із перших, хто ввів поняття стереотип був Уолтер Ліпман. У своїй праці «Громадська думка» він стверджував, що стереотипи це впорядковані, схематичні детерміновані культурою «картинки світу» в голові людини, які заощаджують її зусилля при сприйнятті складних соціальних об'єктів і захищають її цінності, позиції і права [3, с. 95].

Психолог Т. Мадржицький описує такі основні риси стереотипу:

• стереотипи є неправильними узагальненнями – занадто широкими, перебільшеними чи спрощеними;

• стереотипи є переконаннями, спільними для певної групи людей у суспільстві, переважно пов’язаними з уявленнями про соціально-психологічні чи антропологічні характеристики інших суспільних груп;

• стереотипи, будучи системою переконань і установок, прийнятих заздалегідь, не формуються через соціальний досвід; стереотипи передаються за допомогою мови;

• стереотипи відносно стійкі і досить важко піддаються зміні [1, с. 336].

Проаналізувавши основні характеристики стереотипу варто зазначити, що феномен «стереотипу» являє собою спрощене уявлення про навколишній світ чи певні соціальні явища, які постають у свідомості індивіда як узагальнені та певним чином структуровані картинки. Стереотипам властивий суб’єктивний характер. За допомогою стереотипів людина швидше сприймає і аналізує певне явище чи об’єкт, що допомагає їй краще орієнтуватись в світі.

Стереотип завжди містить у собі певний оцінний елемент, який виступає у вигляді установки. В цьому прослідковується те, що стереотип є незвичайним спрощенням. Він «найвищою мірою заряджений почуттями». Оцінний елемент стереотипу (установка) завжди свідомо детермінований, оскільки стереотип, виражаючи почуття особистості, систему її цінностей, співвіднесений із груповими почуттями і груповими діями.

Стереотипізацію варто розглядати як необхідний та важливий елемент когнітивного процесу, який опосередковує поведінку людини, допомагає її орієнтації в соціумі. Стереотип при цьому є атрибутом реальної людської психіки, а «стереотипізовані» поняття, оцінки, категорії – це закріпленні в суспільній свідомості «згустки» суспільного досвіду як повторювані властивості і явища.

Стереотипи за своєю природою є досить стійкими, адже вони часто відображають певний колективний образ, який був сформований протягом кількох років. Разом з тим вони характеризуються мінливістю, оскільки на практиці стереотипи часто реагують на нову інформацію, особливо на драматичні події. Зміна стереотипу відбувається у разі акумулювання великої кількості нової інформації, яка спростовує стару. Зокрема, історія розвитку нашої країни містить чимало прикладів зміни і зникнення соціальних стереотипів. Це було пов’язано зі зміною зовнішніх чинників: економічних, політичних, соціальних умов життя людини і т. д.

Незважаючи на досить стійку природу стереотипів, вони не є вічними. Вони формуються під впливом двох чинників: несвідомої колективної переробки та індивідуально-соціокультурного середовища, а також в умовах цілеспрямованого ідеологічного впливу за допомогою ЗМІ та інших каналів поширення інформації. Серед умов першого порядку вирізняють рівень освіти, інтелект, особистий досвід, а також норми, звички, соціальні ролі, середовище проживання.

Американські психологи визначили три основні етапи формування стереотипу: «вирівнювання» (leveling), «посилення» (sparpening) і «асиміляція» (assimilation) [1, с. 342]. Спочатку складне явище чи об’єкт зводиться до кількох добре відомих ознак, а потім цим ознакам надається особлива значущість порівняно з тими, які вони мали в складі цілого. Після цього вибираються «вирівняні» і «посилені» риси об’єкта чи явища і формується образ, що має особливе психологічне значення для індивіда. В процесі «асиміляції» стереотип зливається із буденним життям людини, її світоглядом і сприймається як щось достовірне.

Внаслідок інтеграції у життя людини стереотип виконує низку функцій. Г. Теджфел виділяє чотири функції стереотипів, дві з яких реалізуються на індивідуальному рівні, а інші дві – на груповому.

Значення стереотипу на індивідуальному рівні:

• когнітивна функція полягає у селекції соціальної інформації, схематизації, спрощені;

• ціннісно-захисна функція покликана створювати і підтримувати позитивний «Я-образ».

На груповому рівні:

• ідеологізуюча функція забезпечує формування та підтримку групової ідеології, що пояснює і виправдовує поведінку групи;

• ідентифікуюча функція полягає у створені і підтримані позитивного групового «Ми-образу» [5, с. 111].

Таким чином, стереотипи здатні визначати моральні норми, формувати політичні, релігійні і світоглядні концепції. Вони часто визначають нашу поведінку, наші думки і ставлення до навколишнього середовища та інших людей.

Багато дослідників вказують на зв’язок стереотипів у свідомості людей зі значним впливом різноманітних каналів поширення інформації, зокрема із засобами масової інформації, які формують ставлення до світу. Стереотипи впливають на поведінку, що відтворює вчинки «героїв» преси, радіо, телебачення, а також на прив’язку певних принципів поведінки до тих місць життєдіяльності людини, на які вказують засоби комунікації. На думку дослідниці Є. Орлової, соціальний стереотип існує там, де існує згода різних людей відносно стереотипізованих об’єктів і ситуацій. Чим вище ступінь погодженості між оцінками різних людей, тим більш вираженим вважається соціальний стереотип [6, с. 116-118].

Вже давно стереотипи почали використовувати у сфері кінематографу. За допомогою їх формуються образи націй, чоловіків і жінок і т. д. Такі механізми мають значний вплив на свідомість індивіда, виробляють його упереджене ставлення до тих чи інший явищ і об’єктів соціального життя. Кінематографічні стереотипи часто концентрують увагу на найхарактерніших ознаках об’єкта, нівелюючи його суттєвими рисами. Однак, такі стереотипи можуть бути як істинними, так і хибними. Вони здатні формувати помилкове ставлення людини щодо тих чи інших явищ та об’єктів сприйняття, оскільки можуть базуватися на недостовірних передумовах або певних, не завжди обґрунтованих умовностях. Це може здійснюватись як цілеспрямовано, так і без конкретного наміру впливу на свідомість людини. Тому важливо усвідомлювати, що сформований стереотип може бути не об’єктивним.

Використання стереотипних уявлень в кінематографі чітко виражається у сприйнятті людиною інших людей, народностей. Варто зазначити, що чим далі відстають одна від одної культури, тим вищою є роль стереотипів. Люди на підсвідомому рівні сприймають узагальнено-спрощенні уявлення відображені в певних образах героїв фільму і засвоюють їх як щось, що володіє достатньою достовірністю, хоча це не завжди так. Адже, як було зазначено вище, образ цих героїв відображає лише деякі поверхневі риси. І це стосується як зовнішніх ознак так і внутрішніх характеристик об’єкту.

У ситуації міжкультурної комунікації носій своїх культурних стереотипів занурюється в новий контекст за допомогою сформованої і представленої картинки в певному фільмі. Особистість звертає увагу саме на характеристики нового «ми». При цьому відзначається схильність людини відзначати негативні якості нової національно-культурної спільноти [4, c. 41].

Таким яскравим прикладом є висвітлення російського народу у різноманітних американських кінострічках. Відповідно до даного стереотипу середній росіянин уявляється як високий, темно-русявий, міцної статури чоловік. З боку моралі росіянин є агресивним, що не знає докорів сумління і міри вживання алкоголю. Саме тому, росіяни часто зображаються в бойовиках. Такі стереотипи всебічно формують і спрямовують свідомість американців на негативне сприйняття росіян.

Саме в контексті кінематографу важливим є вміння аналізувати різні стереотипні уявлення, що наштовхують людей на упереджене ставлення. Адже такі стереотипи часто ґрунтуються на недостовірних передумовах. А в деяких випадках, цілеспрямовано використовуються з метою впливу на масову свідомість та формування у них відповідних суджень.

Отже, проблема стереотипізації у сфері кінематографу як одного із чинників впливу на масову свідомість є досить актуальною. Такі стереотипи в значній мірі визначають моральні норми, формують політичні, релігійні і світоглядні концепції. Вони визначають поведінку людини, її думки і ставлення до навколишнього середовища та інших людей. Тому важливою умовою становлення людини як глибоко усвідомленої особистості, особливо в умовах української державності, є її здатність аналізувати і систематизувати різноманітні уявлення про ті чи інші соціальні явища та об’єкти.

Література:

1. Бутенко Н. Ю. Соціальна психологія в рекламі: навч. посіб. / Н. Ю. Бутенко. – К.: КНЕУ, 2006. – 384 с.

2. Грановская Р. М. Творчество и преодоление стереотипов / Р. М. Грановская, Ю. С. Крижанская. – СПб: OMS, 1994. – 192 с.

3. Липпман У. Общественное мнение: перевод с англ. / У. Липпман. – М.: Институт Фонда «Общественное мнение», 2004. – 384 с.

4. Социальная идентификация личности / Под ред. Ядова В. А. – М., 1993. 167 с.

5. Стефаненко Т. Г. Социальные стереотипы и межличностные отношения / Т. Г. Стефаненко; за ред. Г. М. Андреевой, Я. Яноушек. – М.: изд-во Московского ун-та, 1987. – 357 с.

6. Орлова О. Г. Система стереотипных признаков в структуре концепта Russia [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://www.gramota.net/materials/2/2012/1/32.html. – Название с экрана.

Науковий керівник:

кандидат психологічних наук, Костюченко Олексій Миколайович.