КРОСВОРД, ЯК ЗАСІБ ПЕРЕВІРКИ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ У ВНЗ І-ІІ РІВНЯ АКРЕДИТАЦІЇ

Постановка проблеми у загальному вигляді. Формами організації навчального процесу в умовах кредитно-модульної системи організації навчального процесу є: лекційні, практичні, семінарські, лабораторні та індивідуальні заняття, різні види практик та консультацій, виконання самостійних завдань студентів та інші форми і види навчальної та науково-дослідницької діяльності студентів.

Контроль успішності студента здійснюється з використанням методів і засобів, що визначаються кредитно-модульною системою. Академічні успіхи студента визначаються за допомогою системи оцінювання, що використовується у вищому навчальному закладі. Особливість остаточної оцінки за складання іспиту чи заліку супроводжується обов’язковим переведенням балів до національної шкали. [5, с.7]

Мета статті - розкрити особливості кросвордів, як одного із засобів перевірки знань студентів у ВНЗ І-ІІ рівня акредитації.

Виклад основного матеріалу. Письмові роботи як одна із форм обліку і контролю знань студентів відрізняється варіативністю видів і форм оцінювання [1].

Засоби оцінки знань студентів за якими ми маємо можливість оцінити:

1. Самостійна робота протягом 15-20 хвилин. Такі роботи проводять найчастіше на початку вивчення нової теми з тим, щоб виявити рівень засвоєння нового потоку інформації; цей вид перевірки, по-перше, допомагає викладачеві проконтролювати процес засвоєння нового матеріалу, по-друге, для тих, хто засвоїв певну тему, оптимальним засобом її закріплення.

2. Одним із видів письмових робіт є індивідуальне розв’язування задачі за зразком. Такі завдання навчають складати певний алгоритм розв’язання певного виду завдань і сформувати навички які дозволятимуть розв'язувати ці задачі в подальшому. Ця робота займає не більше 10 хвилин, але дозволяє викладачеві перевірити, як сприйнято новий матеріал не тільки окремими студентами, але й групою в цілому.

3. Однією із форм контролю знань є словникові диктанти для перевірки засвоєння основних понять і визначень. Вони займають незначну кількість часу (і виконання, і перевірка); при цьому об’єктивно розкривають рівень теоретичних знань студентів.

4. Актуальним залишається такий метод контролю, як тестування. Тести – один з ефективних інструментів здійснення перевірки знань студентів. Така методика контролю має низку переваг:

– охоплює контролем великий обсяг матеріалу;

– зменшує порівняно з традиційним опитуванням затрати часу на 50 %;

– зумовлює впровадження модульного навчання та системи рейтингового контролю;

– підвищує об’єктивність оцінювання знань;

– є мотивуючим чинником, оскільки студенти вивчають саме те, що оцінюється;

– контролює не тільки велику кількість теоретичних знань, але й практично-лабораторні навички.

В наш час активно практикується тестування в системі moodle або у інших програмних засобах, які дозволяють оцінити студента: AD Tester 2.88.4, My Test, Айрен тощо.

5. Одним з різновидів письмових робіт є заліково-модульні роботи, які проводяться наприкінці вивчення всього курсу. Тривалість таких робіт 1-2 академічних години; їх проводять за допомогою роздаткового матеріалу; варіанти завдань складаються диференційовано. [4]

Проте вище перелічені шляхи оцінювання є стандартними, тому впровадження кросвордових методів оцінки знань студентів є доцільними, нетрадиційними і дуже цікавими.

Застосування кросвордів у навчальному процесі є одним із засобів оцінювання студента, його можна застосовувати при перевірці підготовки студента до лабораторно-практичних занять, або ж закріплення лекційного матеріалу. Невід’ємним атрибутом виступає самостійна робота студента, яку також потрібно оцінити, і цим засобом оцінки є кросворд який складається з однієї або більше тем дисципліни, що, може скласти викладач, або ж студент як вид самостійної (домашньої, позаурочної, гурткової, додаткової) роботи.

Якщо впровадити створення кросвордів у навчальний процес, студент має безліч варіантів для вирішення цієї задачі, адже він у поміч може використати цілий ряд автоматизованих засобів (програмне забезпечення), що є актуально в наш час:

• Інтернет ресурс http://cross.highcat.org/ru_RU/;

• Інтернет ресурс http://crosswordus.com/ru/puzzlemaker;

• Складання кросвордів програмним засобом crossx;

• EasyCross 9.9.0.111;

• CROSSWORD POWER;

• Super Crosswords Creater;

• "Люксворд";

• Magnum Opus та ін.

Найрізноманітніші методи навчання у теперішній час широко розповсюджуються між викладачами навчальних закладів, використання інноваційних методик навчання поділяється на: активні, аудійні, візуальні, кін естетичні та найрозповсюдженішим методом виступає полімодальний метод - це такий метод, за допомогою якого інформація рухається по декількох каналах сприйняття студентом матеріалу дисципліни, чи то є лекційне заняття, чи то є практично – лабораторна робота або ж семінарське заняття, на яких студент засвоює матеріал. [3]

Новітнім, нетрадиційним та цікавим засобом перевірки знань студентів є тестові завдання у вигляді кросвордів:

• в них виключені не прямолінійні формулювання;

• вони вносять у процес тестування ігровий і змагальний елементи, змушуючи студентів інтенсивно обмірковувати різні комбінації з використанням отриманих ними знань.

До того ж кросворди не вимагають застосування комп'ютерної техніки, мобільних пристроїв, гаджетів, планшетів, адже для оцінки рівня підготовки, оскільки по мірі заповнення їх сітки можна миттєво оцінити рівень знань студентів, що тестуються. Тести-кросворди особливо зручні для проведення поточних рейтингів на практичних або лабораторних заняттях. [2, с.341]

Задача для студента побудована так, щоб він чітко знав і орієнтувався в області тематики кросворду, і ніякий інтернет ресурс (при пошуку у пошукових системах) студенту не допоможе, адже поставленого кросвордового питання не існує у web ресурсі, студент може скористатися лише своїми власними знаннями.

Перетворення інформації в знання нагадує розгадування кросворду: за пошуком не пов’язаними одне з одним визначеннями потрібно знайти зв’язану певним чином систему змістів. Особливість розв'язування звичайного кросворду показує наскільки непрямий тут шлях: кросворд неможливо відгадати, рухаючись послідовно від першого пункту до останнього. Процес роздумів над питаннями кросвордів йде шляхом численних повернень у вже пройдені пункти, у яких можливі сенсові зв’язки іноді наштовхують на впізнання змістів, що стоять за раніше нерозкритими визначеннями. А якщо враховувати, що сенсовий простір у реальності освітнього процесу є багатомірним, то зрозуміло, що хід пізнання в цьому просторі набагато складніший, ніж при розгадуванні кросворду. Таким чином, необхідно знайти єдиний сенсозмістовний зв’язок. [6, с.123]

Складання кросвордів не проста задача, сам процес розробки потребує від автора теоретичних знань, чіткого їх формулювання, граматичної грамотності, уваги, фантазії. Цей вид завдання розвиває уяву, потребує повторення (а значить – і закріплення) вивчені теми; сприяє формуванню відчуття краси розумової праці, виховує у студентів такі моральні риси особистості, як волю, наполегливість у досягненні мети, точність, активність, культуру мовлення. [6, с.199]. Кросворди тісно пов’язані з тестовими завданнями і застосовуються на уроках у процесі оволодіння нових потоків інформації або повторення пройденого матеріалу. Інтеграція тестів з кросвордами дозволяє викладачеві досягти найбільшого ефекту в закріпленні студентами навчального матеріалу, значного підвищення якості знань. [1, с.5]

Кросворди дозволяють одночасно освіжити в пам'яті існуючі знання, а також здобути нові. По суті, це вікторина з підказками, для рішення якої студенти спочатку можуть користуватися підручниками, довідниками, конспектами та іншими джерелами.

Саме в тренуванні пам'яті та засвоєнні нових знань полягає очевидна перевага кросвордів. Розгадування кросвордів розширює кругозір студентів, а постійна напруга пам'яті тримає мозок у тонусі й навчає працювати з інформацією. Рішення кросвордів позбавлене інформаційної монотонності, що часто супроводжує інші логічні або інтелектуальні ігри, тому сам процес їх розробки або рішення досить цікавий і заохочується додатковими балами. Студентам вивчати новий матеріал і повторювати пройдений, відповідаючи на питання кросвордів, набагато цікавіше, також розгадування кросвордів є засобом для систематизації знань.

Процес закріплення нових знань відбувається найкраще тоді, коли студенти не тільки вирішують, але й самостійно складають кросворди. У процесі цієї творчої роботи їм необхідно спочатку ще раз прочитати й осмислити пройдений курс, щоб сформулювати лаконічне і досить точне питання кросворда. У такий спосіб забезпечується застосування різноманітних підходів до навчання, орієнтованих на грамотність студента, а саме: розвиваючої, дослідницької, комунікативної та рефлексивної активності. Це сприяє розвитку таких необхідних сьогодні основних якостей для молодих кваліфікованих спеціалістів, як креативність, принцип самонавчання, активного творчого саморозвитку, інтелектуальної самостійність. Результатом такого підходу до навчальної роботи є значна активізація розумової діяльності студентів на уроках. [1, с.8]

У процесі осмислення питання студент ще раз мимоволі згадує пройдений матеріал і шукає слово, в якому втілюється задане питання.

Розгадування кросвордів, пошук слів (технічних термінів) тренують і поліпшують пам'ять студентів, сприяють розвитку кмітливості, мислення, дозволяють засвоїти знання, запам'ятати слова в ігровій формі, вчать працювати з підручниками та довідниками, забезпечують самонавчання і, найголовніше, створюють умови для розвитку й самореалізації особистості в процесі навчання.

Технічні кросворди можна використовувати в теоретичному та лабораторно-практичному навчанні під час різних видів діяльності студентів, а саме:

• для проведення нетрадиційних занять;

• під час організації групових та індивідуальних практичних робіт;

• для організації самостійних робіт пошукового типу;

• під час проведення різних позаурочних заходів;

• під час проведення проміжного та остаточного контролю знань. [1, с.9]

Отже, залучення до навчального процесу кросвордів різних форм є актуальним рішенням для підвищення активності розумових здібностей студентів.

Література:

1. Болтенко О. І. Навчальний посібник Збірник тестів та кросвордів з матеріалознавства та технології машинобудування / Болтенко О.І. – директор ДПТНЗ ≪Краматорський центр професійно-технічної освіти≫. Викладач-методист — Донецьк 2011. — 122 с.

2. Г.А. Оборский. Праці Одеського політехнічного університету, 2012. Вип. №1 (38) / Г.А. Оборский, В.И. Ковальков, А.П. Гнатюк. — (Стаття Особенности рейтингового контроля уровня подготовки студентов по техническим дисциплинам метрологической направленности.)

3. Використання інноваційних методик навчання / Публікація / [Електронний ресурс] / Кисіль Ольга Вікторівна // Журнал «Відкритий урок» Режим доступу до вид.: http://osvita.ua/school/lessons_summary/edu_technology/20409/ (11.07.2011) — Назва з екрану.

4. Мельниченко О.П. Сучасні методи оцінювання знань., Білоцерківського національного аграрного університету — 5 с.

5. Наказ Міністерства освіти і науки України «Про проведення педагогічного експерименту з кредитно-модульної системи організації навчального процесу» № 48 від 23.01.2004р., Офіц. вид. — К. : — 13 с.

6. Наукові записки. — Випуск 39 [Збірник наукових праць є результатом окремих наукових пошуків дослідників теоретичних та методичних аспектів педагогічних проблем] — Серія: Педагогічні науки. — Кіровоград: РВЦ КДПУ ім. В. Винниченка, 2001. – 203 с.