Cтруктурні особливості абревіатур у сучасній англійській мові на базі мікрополя «Компютерні технології та глобальна мережа Інтернет»

Однією з особливостей розвитку мови є її динамічність В останні десятиліття зміні лексичного складу мов приділяється багато уваги як вітчизняними, так і закордонними дослідниками (В.І.Заботкіна, Ю.А.Зацний, В.О.Чередниченко, J.L.Dillard). Підвищена зацікавленість до інновацій обґрунтовується тим, що останнім часом в англійській мові з’явився великий прошарок нових слів та словосполучень, утворених під впливом різноманітних соціальних чинників.  

Метою цього дослідження є аналіз структурних особливостей абревіатур та скорочених слів на базі мікрополя «Комп’ютерні технології та глобальна мережа Інтернет». Мета дослідження передбачає вирішення таких завдань:

• розглянути утворення та структурні особливості абревіатурних одиниць у сучасній англійській мові;

• дослідити та класифікувати основні види абревіацій згідно з їх структурою.

Матеріалом дослідження є абревіатурні одиниці мікрополя «Комп’ютерні технології та глобальна мережа Інтернет».

Абревіатури, будучи найбільш продуктивними лексичними одиницями вторинної номінації та комунікативно значимими у всіх сферах людської діяльності, відрізняються, з одного боку, стійкістю, з іншого, рухливістю та мінливістю. Освоєння абревіатури є досить динамічним аспектом
лексикалізації (навіть найтиповіші графічні скорочення можуть стати лексичними одиницями мови). Незмінними залишаються загальні закономірності використання засобів різних мовних рівнів, що забезпечують функціонування механізму лексичної абревіації [6, с.50]

Дані досліджень, що наводить Р.Г.Піотровський, свідчать, що в написаному слові основна частина інформації групується на його початку. А.П. Журавльов стверджує, що відповідно до теорії фонетичного значення слів - перша звукобуква в слові передає вдвічі більше інформації, ніж наступні
звукобукви. [7, с. 60] Згідно з цим абревіатури є принципово іншою когнітивною структурою, ніж нескорочені слова. Тому вони не є семантичним аналогом повного словосполучення, і в концептуальній системі індивіда ці мовні одиниці є, як правило, представниками різних когнітивних структур. Це не виключає використання абревіатур - аналогів словосполучень у письмовій науковій мові. Абревіатури створюються у ній з метою скорочення тексту, але не як результат створення нової когнітивної структури. Когнітивна модель, представлена ​​абревіатурами, як один з елементів концептуальної системи індивіда, є гранично стабільним елементом. Когнітивна структура, представлена абревіатурними мовними одиницями, в основу якої покладено універсальний для ментальних процесів механізм компресії, передана двома різновидами:

1) когнітивна структура, представлена складноскороченими словами;

2) когнітивна структура, передана абревіатурами.

У сучасній лінгвістиці дискутуються питання про межі варіювання морфеми, морфемного членування слів, про субморфи (або «квазіморфи») як кінцеві одиниці морфемного членування, можливість виокремлення в словоформах «порожніх» (асемантичних) міжморфемних відрізків. Згідно з морфологічним аналізом, проведеним Є.С.Кубряковою, похідні слова поділяються за принципом членування на безумовно і умовно членовані. Безумовно членовані похідні слова складаються з морфем. Морфема визначається як мінімальна значима одиниця, тобто така одиниця, що має певну змістову фонетичну форму і не поділяється на прості одиниці такого ж типу. Наприклад, successful складається з морфем success і ful, які є безумовно членованими. Умовно членовані похідні слова складаються з морфологічних компонентів, які виокремлюються тільки у ряді похідних слів зіставної морфологічної структури. У слові disconnect - dis і con є морфами, а nect- квазіморфом. [8, с. 222-303] О.М. Шевельова, аналізуючи структурні особливості таких телескопічних лексем, дійшла до висновку, що «уламки» таких слів становлять особливу групу компонентів умовно членованих похідних, які включають морфи і не унікальні (здатні повторюватися в різних лексичних одиницях) кореневі та службові квазіморфи. Оскільки «уламок» - одиниця субморфемного рівня, то за необхідністю тлумачення значення шляхом співвідношення структури з цілою морфемою, «уламок» зберігає лексичне значення мотивуючого слова. Оскільки телескопічні похідні розглядаються нами як один зі структурних типів абревіатур, то розглянутий аналіз структури телескопічних утворень виявляється правильним для абревіатурних одиниць у цілому. Таким чином, абревіатура може бути розглянута як похідна одиниця, яка складається з усічених слів, що входять до вихідного словосполучення, або з усічених компонентів вихідного складного слова, яка може складатися як з морфем, так з квазіморфів [10, с.17].

Проведений нами аналіз словників комп'ютерних скорочень, акронімів, абревіатур виявив недостатній рівень вивченості структурних типів абревіатурних одиниць мікрополя «Комп'ютерні технології та глобальна мережа Інтернет», у зв'язку з цим вважаємо за потрібне уточнити запропоновані класифікації та виявити залежність структурних типів абревіатурних одиниць від прагматичних механізмів, які визначають їх виникнення. Структурування скорочень у галузі комп'ютерних технологій було проведено автором словника скорочень у напрямі «Комп'ютери, програми, мультимедіа, Інтернет» С.В. Фадєєвим. У його роботі представлені наступні типи скорочень англійської мови: 1) абревіатури - ініціальні літерні скорочення: АЕ - absolute error;

2) абревіатури так званого подвійного рівня укладання, в яких перші літери позначають у свою чергу інші абревіатури: ВРВ - BIOS parameter block;

3) частково скорочені слова, що включають літерні абревіатури і повне слово: ATIME - absolute time;

4) складноскорочені слова складового типу: modem - modulator-demodulator, transceiver - transmitter / receiver;

5) складноскорочені слова змішаного утворення, що складаються з поєднань усічених слів початковими буквами: ALGOL - Algorithmical Language;

6) складноскорочені слова змішаного типу утворення, що складаються з поєднань усічених частин слів з кінцевими літерами цих же або інших слів: аррrохn - approximation, bit - binary digit;

7) графічні скорочення, утворені шляхом видалення всіх букв, крім початкової і кінцевої: bd - board;

8) графічні скорочення, утворені шляхом видалення голосних літер: cmplx - complex, JMP – jump;

9) скорочення, що складаються з початкових, серединний і кінцевих літер слів або одного слова, або словосполучень: arrgt - arrangement, FDX - full duplex;

10) скорочення, що складаються з початкових, серединних букв одного слова: adr – address;

11) інверсійні скорочення: In - natural logarithm;

12) умовні графічні скорочення, в яких видалена частина позначається крапкою: comb. - Combination, disc. – Disconnect;

13) скорочення, що включають елементи графічного і фонетичного характеру: SDX - storage data acceleration, fax – facsimilie.

Потрібно зазначити, що складноскорочені слова типу transceiver (їх ще називають телескопічними одиницями) не усіма вченими розглядаються як підвид абревіатур. Нами зроблена спроба розглянути лексичні скорочення обраного нами мікрополя, в рамках класифікації Є.А. Дюжикової: 1) частково скорочені складні слова: ARCnet - Attached Resources Computing Net;

2) ініціально слівні скорочення: e-mail - electronic mail, T-dispIay- touch display;

3) складові скорочення: doc - document, ver -version;

4)складно- складові скорочення: VOLSER - volume serial number;

5) зрощення-накладки: Transreceiver - transistor + receiver;

6) ініціально-складові: Modem - modulator + demodulator;

7) літерні: BBS - Bulletin Board System, BP - Base Pointer;

8) акроніми, що збігаються за формою з вже існуючими словами: EARN - European Academic Research Network (earn-заробляти), CAT - computer-aided testing (cat-кіт), SWIFT - Society for Worldwide Interbank Financial Telecommunications (swift-швидко);

9) акроніми, що не збігаються за формою з вже існуючими словами: Iaser - Light Amplification by Stimulated Emission of Radiation,

VIP – very important people [11, с. 375]

Під час вивчення матеріалу словників нових слів, Дж. Ейто і Дж. Гріна вдалося встановити хронологічні дані виникнення різних типів абревіатурних одиниць. Як виявилося, серед найбільш ранніх структурних типів абревіатур словники фіксують усікання, телескопічні утворення та акроніми. Трохи пізніше з'являються ініціальні та ініціально-складові скорочення.

Таким чином, можна зробити висновок, що прогрес розвитку технологій зумовлює утворення нових лексичних одиниць, зокрема за останні десятиліття в англійській мові виникла величезна кількість абревіатур та абревіатурних одиниць. Ці лексичні новотвори потребують глибокого вивчення та аналізу. Саме тому, перспективою нашого дослідження є аналіз найпоширеніших абревіатур та акронімів, якими оперує мережа Інтернет, що не тільки є еквівалентними замінниками існуючих слів, а й базовим матеріалом для подальшого словотворення.

Література:

1. Зацний Ю.А. Неологізми англійської мови 80-90 років ХХ століття. – Запоріжжя: РА "Тандем-У", 1997. – 396 с.

2. Зацний Ю.А. Розвиток словникового складу сучасної англійської мови. – Запоріжжя: Запорізький державний університет, 1998. – 431 с.

3. Зацний Ю.А., Пахомова Т.О. Мова і суспільство: збагачення словникового складу сучасної англійської мови. – Запоріжжя, 2001. – 385 с.

4. Єнікєєва С.М. Формування та функціонування нових словотворчих елементів англійської мови: Дис…канд. філол. наук: 10.02.04 / Запорізький держ. ун-т – Запоріжжя, 1999. – 176 с.

5. Клименко О.Л. Поповнення словникового складу сучасної англійської мови з нелітературних підсистем: Дис…канд. філол. наук: 10.02.04/ Запорізький держ. ун-т – Запоріжжя, 1999. – 198 с.

6. Дюжикова Е.А. Аббревиация сравнительно со словосложением (на материале современного английского языка): Автореф.дис....доктора филол.наук. - М.: 1997.- 50с.

7. Журавлев А.П. Звук и смысл.- М.: Просвещение, 1980.-60с

8. Кубрякова Е.С. Теория номинации и словообразование //Языковая номинация. Виды наименований. - М.:Наука,1977.- С.222-303.

9. Соколовская Т.Д. Пормативные сокращения в современном русском языке.- М.: Паука, 1996.- 75с.

10. Шевелева А.П. Структура и семантика телескопических производных с точки зрения когнитивной лингвистики (на материале современного английского языка): Автореф.дис.канд.филол.наук.-СПб., 2003.-17с.

11. The Oxford Dictionary of New Words. – New York: Oxford University Press, 1998. – 375 p