Структура антропогенно-змінених фітоценозів (на прикладі м. Чернівці)

_{У результаті активної людської діяльності природні ландшафти поступово перетворюються на техногенно-трансформовані. Зростання ступеню антропогенного навантаження призводить до порушення рослинного покриву, синантропізації флористичного складу, руйнування місць зростання та зникнення окремих видів. Внаслідок антропогенних змін фітоценозів зникають нестійкі і інтенсивно розростаються толерантні до умов урбогенного середовища види.}

_{На зміни природного середовища м. Чернівців найбільш негативний вплив чинять промислові, транспортні, будівельні, комунальні та інші об’єкти [2].}

_{Місто Чернівці знаходиться на стику двох фізико-географічних областей (Прут-Дністровської лісостепової та Прут-Сіретської лісолучної передгірної), які відносяться до різних природних систем Центральної та Східної Європи (відповідно Волино-Подільської рівнини та Карпатської складчастої гірської системи). Межа між ними проходить по р. Прут і ділить місто на 2 рівні частини – північну та південну.}

_{Клімат міста у зв'язку з близьким розташуванням Карпатських гір відрізняється певною специфікою – велика кількісті опадів (біля 650 мм).}

_{Грунтовий комплекс досить різноманітний і сильно змінений під впливом техногенних процесів, особливо в межах житлових та промислових зон. Тут лісостепові ґрунти Поділля та лісолучні ґрунти передгір'я, в околицях міста зустрічається комплекс опідзолених ґрунтів} – від _{світло-сірих до опідзолених чорноземів (лучно-степові ділянки). Крім того, зустрічаються чорноземно-лучні, болотні та торфино-болотні ґрунти, а у заплавах та нижніх терасах р. Прут – дернові та, завдяки мінералізації ґрунтових вод, дерновокарбонатні.}

_{У межах м. Чернівці сформувалися різні типи і підтипи ландшафтів: лісостеповий, лісолучний та заплавний .}

_Отже, м. Чернівці характеризується м’якими температурними умовами, специфічним ґрунтовим покривом, помірним кліматичним режимом, знаходиться на перехресті торгівельних шляхів і пов’язане залізничними і шосейними дорогами з прилеглими територіями і з багатьма великими промисловими центрами Південно-Західного економічного району, з Молдавією і Румунією.

Специфічні умови міста зумовили значне екотопічне різноманіття території і, відповідно, синтаксономічне багатство рослинного покриву. Тут наявні угруповання лісового, лучного, болотного типів рослинності, водні та прибережно-водні фітоценози, невеличкі ділянки степової рослинності та значні площі синантропних угруповань. Таке ценотичне різноманіття викликане також наявністю ділянок із природним рослинним покривом і антропогенно перетвореним [2].

_{Аналіз літературних джерел свідчить, що останнім часом внаслідок антропогенного впливу відбуваються зміни рослинного покриву. Зокрема, авторами [7] відзначено, що антропогенний вплив став причиною зникнення багатьох видів у місті.} Конспект адвентивної флори Чернівців нараховує 104 види вищих судинних рослин, які належать до 91 роду, 40 родин [8]._{Автором [3] доведено проникнення адвентивних видів Reynoutri japonica Houtt. і R. sachalinensis на територію м. Чернівці. Крім того показано, що за останні роки урбанофлора міста поповнилась кількома новими адвентивними видами: Cymbalaria muralis, Thladiantha dubia, Brachyactis ciliate [4].}

_{Мета дослідження : порівняти структуру фітоценозів антропогенно- змінених територій м. Чернівці.}

_{У зв’язку з цим перед нами стояли наступні завдання:} з’ясувати систематичну структуру фітоценозів антропогенно-змінених ділянок; дати екологічну характеристику видів; порівняти фітоценози антропогенно-змінених ділянок за допомогою екологічних індексів.

Матеріал для дослідження – гербарні зразки рослин, що зростали на антропогенно-змінених ділянках м. Чернівці.

В якості антропогенно-трансформованих територій обрані ділянки з різним функціональним навантаження: міське сміттєзвалище (вул. Сторожинецька), придорожна смуга (вул. Червоноармійська), будівельні майданчики (по вул. Руська, Юрія Гагаріна, Галицький шлях), залізничні насипи (по вул. Галицький шлях, Коломийська, Моріса Тереза). Контрольна ділянка знаходилася у межах приміської зони. На кожній дослідній ділянці обирали 4-и площадки 100 м².

Видовий склад антропогенно-змінених ділянок досліджували маршрутним методом. Таксономічну структуру фітоценозів з'ясовували на основі зібраного гербарного матеріалу і уточнювали за Визначником вищих рослин України. Екологічний аналіз здійснювали за показниками пристосування видів до основних екологічних факторів з об’єднанням у відповідні групи, наведені у [1].

Біологічне різноманіття визначали за: індексами видового різноманіття Шенона і таксономічного різноманіття (Ht), складністю екосистеми за Ємельяновим [6], коефіцієнтом спільності видового складу Т. Серенсена, індекомс домінування Балога [5].

Встановлено, що на антропогенно-трансформованих ділянках кількість видів значно менша порівняно з контролем (табл. 1), особливо збіднений видовий склад вздовж придорожньої смуги – всього 6 видів. На дослідних ділянках зростали види, що належали до 4, 6, 9 родин, а в контролі – 12. В основному представлені види відносяться до відділу Magnoliophyta, серед них найбільш повно представлена родина Asteraceae. На залізничних насипах знайдено представників відділу Equisetophyta.

Отже, з’ясовано, що на території міста Чернівці рослинний покрив синтаксономічно різноманітний. _{Проте виявлено зменшення кількості видів на антропогенно-змінених ділянках майже в два рази, що свідчить про збідненість видового складу.}

Таблиця 1

Таксономічна структура досліджених ділянок

Встановлено, що за відношенням до імперативних екологічних факторів домінантами у дослідних угрупованнях є геліофіти, евтрофи, мезофіти.

Оцінка фітоценозів антропогенно-змінених територій за основними параметрами різноманіття показала (табл. 2) низьке значення індексу видового різноманіття Шеннона (2,10-2,58) і високе – індексів таксономічного різноманіття (1,44-1,60) і складності екосистеми за Ємельяновим (0,40-0,55).

Таблиця 2

Індекси біорізноманіття досліджуваних фітоценозів

Відомо [7], що можливі випадки, коли фітоценоз, який характеризується високим видовим різноманіттям, буде менш різноманітним на рівні родів і родин. Тобто фітоценози на територіях будівельних майданчиків, залізничних насипів і придорожньої смуги представлені різними систематичними одиницями.

Найбільшу подібність видового складу за коефіцієнтом Серенсена виявили фітоценози міського сміттєзвалища та придорожньої смуги (табл. 3).

Таблиця 3

Оцінка подібності видового складу ділянок за коефіцієнтом Серенсена, %

Обчисливши індекс домінування Балоги (табл. 4) з'ясовано, що на ділянках міського сміттєзвалища, будівельного майданчика, залізничного насипу домінують бур’яни, а вздовж дороги і на контрольній території – лікарські рослини.

Таблиця 4

Домінування видів досліджуваних фітоценозів за індексом Балога, %

Отже, подібність флористичного складу фітоценозів антропогенно-змінених територій, висока питома вага рудеральної рослинності свідчать про порушення рослинного покриву цих екотопів і синантропізацію рослинного складу, в результаті якої відбувається поступова зміна місцевої флори й втрата нею своїх специфічних особливостей, збільшується число еврибіонтних і зменшується число стенобіонтних видів рослин, зменшується різноманітність аборигенних видів, посилюються процеси ізоляції окремих частин ареалів видів. На думку К.М. Ситника в третьому тисячолітті можлива катастрофічна синантропізація флори України. Наведені результати свідчать про серйозну екологічну проблему як для м. Чернівці зокрема, так і для біосфери в цілому.

Література:

1. Ботаника. Систематика высших, или наземных, растений / А.Г. Еленевский, М.П. Соловьева, В.Н. Тихомиров – М. : Издательский центр «Академия», 2006. – 464 с.

2. Гуцуляк В.М. Ландшафти міста Чернівці : монографія / В.М. Гуцуляк. – Чернівці : Рута, 2006. – 170 с.

3. Коржан К.В. Reynoutria japonica Houtt. та R. sachalinensis (F. Schmidt ex Maxim.) Nakai (Polygonaceae) на території м. Чернівці // Актуальні проблеми ботаніки та екології : Матеріали міжнародної конф. молодих учених (13-16 серпня 2008 року, м. Кам’янець-Подільський). – Київ, 2008. – С. 101-102.

4. ^{Коржан К. В. Нові адвентивні види флори міста Чернівці / К. В. Коржан , І.І. Чорней // Науковий Вісник Чернівецького ун-ту : Зб. наук. праць. – Вип. 373 : Біологія. – Чернівці : Рута, 2008. – С. 77-81.}

5. Руденко С.С. Загальна екологія: практичний курс / С.С. Руденко, С.С. Костишин, Т.В. Морозова — Чернівці : Рута, 2003. – 300 с.

6. Ситнікова І.О. Біоіндикація : метод. вказівки до лаб. і прак. занять / І.О. Ситнікова, У.В. Легета. – Чернівці : Чернівецький нац. ун-т, 2011. – 72 с.

7. Токарюк А.І. Раритетні види урбанофлори м. Чернівці / А.І. Токарюк, І.І.Чорней // Збірник науково-технічних праць : Проблеми урбоекології та фітомеліорації. − Вип. 135 : Фітомеліорація. – Львів : УкрДЛТУ, 2003. – С. 395-424.

8. Хлистун Н.Я. Адвентивна флора м. Чернівці : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. біол. наук : спец. 03.00.05. «Ботаніка» / Н.Я. Хлистун ; Нац. бот. сад ім. М.М. Гришка. – Київ, 2006. – 20 с.