ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ФОНДОВОГО РИНКУ В УКРАЇНІ

Основними питаннями для розгляду є: аргументація актуальності проблеми, оцінка реального стану фондового ринка України в умовах глобальної фінансової кризи, визначення прогнозів та перспектив розвитку фондового ринку України.

Фондовий ринок є основною складовою української ринкової економіки. Він сприяє обмеженню монополізму, формує сприятливі умови для конкуренції, а також раціональному розміщенню фінансових ресурсів.[1]. Також фондовий ринок є цілісною системою, з набором своїх правил і механізмів, що дозволяють як придбавати, так і продавати цінні папери.

Згідно із Законом України «Про цінні папери та фондовий ринок» цінні папери - це документи встановленої форми з відповідними реквізитами, що засвідчують наявність грошових або інших майнових прав, визначають взаємини між особою, а також передбачають виконання зобов'язань щодо умов їхнього розміщення [3,с.2].

Фондовий ринок становить сукупний оборот цінних паперів, важливою особливістю яких є дозвіл акумулювання та перерозподілу коштів з однієї організаційної структури до іншої.

Мета всіх ринків фінансовою системи, в тому числі фондового ринку, є забезпечення наявності певного механізму підписання необхідних договорів для залучення та здійснення інвестицій в економіку. Договори складаються між суб’єктами які мають надмірний дохід, та готові інвестувати його, тому хто потребує цих засобів. На фондовому ринку дуже важливим моментом є організація механізму, який контролює та забезпечує ефективне переміщення інвестицій.

Фондові ринки відрізняються з організації торгівлі цінними паперами:

• Біржові і позабіржові;

• Стихійні і організовані;

• Прості і подвійні аукціонні ринки;

• Онкольні і безперервні аукціонні ринки;

• Касові та строкові ринки.

• Первинні та вторинні.[4]

Незважаючи на деякі позитивні тенденції на ринку цінних паперів, фондовий ринок України залишається одним з найслабших елементів фінансової системи України (об'єм біржових контрактів з цінними паперами зменшився майже на 12%.). [2]

Основними причинами слабкого розвитку фондового ринку України є:

• Низький відсоток акцій.

• Слабка внутрішня підтримка

• Низька ліквідність

Низькій відсоток акцій, що обертаються на біржі є фундаментальною проблемою фондового ринку України. А це є вагомою причиною повільного розвитку як самого ринку, так і розвитку усієї національної економіки. Це означаю що на Українському фондовому ринку неможливо організувати довготривалі інвестиційні стратегії, тому це означає що наш ринок є недорозвиненим. Рівень внутрішньої підтримки українського фондового ринку дуже низький. Українські інституціональні інвестори істотно програють західним інвесторам за обсягом коштів, що інвестуються в український фондовий ринок. Також дуже важливим аспектом є ліквідність. При настанні кризового стану на фондовому ринку, а також при бажанні інвесторів продати власні цінні папери, ринок не в змозі повністю поглинути обсяг, що продається. В результаті продавці істотно зменшують ціни і ринок провалюється. Для покращення ситуації на фондовому ринку України потрібні координовані дії Парламенту, Уряду та Фонду державного майна України.

Щоб достатньо швидко відновити український фондовий ринок, зробити його прозорим, ефективним та ліквідним необхідно терміново створити систему заходів:

1. Інформування і консультування населення відносно ситуації на фондовому ринку.

2. Більш активно розвивати накопичувальну пенсійну систему.

3. Проводити приватизацію державних підприємств переважно через фондову біржу.

А також дивлячись на розглянені вище проблеми та користуючись досвідом країн з розвиненим фондовим ринком необхідно, додаючи до трьох вище зазначених, виділити 7 основних заходів щодо удосконалення, покращення та стабілізації Українського ринку цінних паперів.

1. Стабілізація законодавчої бази, створення належної системи захисту прав

інвесторів, власників цінних паперів.

2. Прийняття єдиного закону, який регулював би випуск та обіг усіх видів

цінних паперів і питання професійної діяльності на ринку фінансових

інструментів, депозитарного обслуговування, регулювання ринку фінансових інструментів.

3. Упровадження дієвої системи фінансової відповідальності щодо порушників, професійних учасників ринку цінних паперів.

4. Забезпечення розвитку ліквідності організованого ринку насамперед за рахунок консолідації та зростання частки організованого ринку.

5. Цілеспрямоване формування мережі інституційних інвесторів.

6. Уніфікація обліку цінних паперів, централізація депозитарної системи та її інтеграція у міжнародний ринок цінних паперів.

7. Поліпшення якості професійної діяльності та підвищення рівня компетентності фахівців на ринку цінних паперів, ознайомлення їх зі світовим досвідом організації фондового ринку шляхом міжнародного обміну та стажування.[5]

Розвиток фондового ринку України протягом січня – жовтня 2013 року. Розглянемо таблицю 1:

Таб.1.Обсяг виконаних біржових контрактів з цінними паперами на організаторах торгівлі. млн. грн.

Протягом січня – жовтня 2013 року порівняно з даними аналогічного періоду 2012 року обсяг виконаних біржових контрактів з цінними паперами на організаторах торгівлі збільшився у 2 рази. Здійснивши короткий огляд Програми розвитку фондового ринку України на 2012 - 2014 рр. можна виділити очікувані підсумки:

• залучення в середньому щорічно в цінні папери не менше ніж 100 млрд грн;

• зростання капіталізації лістингових компаній зі 180 млрд грн до 300 млрд грн;

• збільшення частки біржового фондового ринку з 13 % до 20 %;

• приріст з 36 млрд грн до 50 млрд грн загальної номінальної вартості облігацій підпри­ємств;

• зростання вартості активів інвестиційних і пенсійних фондів з 12 млрд грн до 30 млрд грн;

• збільшення з 236 млрд грн до 400 млрд грн обсягів торгів цінними паперами на біржово­му ринку.

Таким чином, хоча останнім часом ми маємо можливість спостерігати позитивні тенденції в розвитку фондового ринку України, все ж рівень його розвитку змушує бажати кращого. Наш фондовий ринок знаходиться на стадії початкового етапу, ні відміну від фондових ринків розвинених держав, на стадії низької привабливості для залучення інвесторів, в стадії низької ліквідності. Упровадження вищезазначених заходів дозволить розширити інфраструктуру фондового ринку та створити сприятливі умови для розміщення фінансових ресурсів, поліпшити рівень корпоративного управління, стимулювати інвестиційну активність у країні, сприятиме інтеграції в Європейський та світові ринки капіталу. Досягнути позитивних змін на фондовому ринку значною мірою вдасться за рахунок зусиль відповідних державних органів. Разом із цим не слід забувати, що держава може лише коригувати напрямки розвитку фондового ринку, а його стан та перспективи залежать виключно від діяльності суб’єктів господарювання.

Література:

1. Івахненко І. С Особливості функціонування ринку цінних паперів в Україні та його вплив на інвестиційний процес // Формування ринкових відносин в Україні. – № 4 (107). – 2010. – С. 81–85.

2. [Електронний ресурс]. http://smida.gov.ua

3. Закон України "Про цінні папери та фондовий ринок".

4. Волохова Л. Основні індикатори фондового ринку та їх економіко-статичне моделювання.

5. Терещенко Г.М. Проблеми становлення та напрями удосконалення

функціонування ринку цінних паперів в Україні // Фінанси України. – 2007. –

№ 6. – С. 97-104.

6. Інформаційна довідка щодо розвитку фондового ринку України http://www.nssmc.gov.ua

Науковий керівник:

доцент Сидорець Людмила Василівна.