Увага! Всі конференції починаючи з 2014 року публікуються на новому сайті: conferences.neasmo.org.ua
Наукові конференції
 

ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІ́ЧНА ДІЯ́ЛЬНІСТЬ УКРАЇНИ

Автор: 
Надія Зайцева (Біла Церква, Україна)

 

Зовнішньоекономічні зв’язки України в сучасних умовах стають могутнім засобом прискорення науково-технічного розвитку та інтенсифікації економіки. Нині оволодівати найновішими досягненнями науки і техніки без інтенсивного обміну науковими дослідженнями, різноманітними товарами і послугами означає нераціонально використовувати власні ресурси, втрачати час і темпи розвитку.

Зовнішньоекономічна діяльність дає змогу прискорювати науково-технічний прогрес завдяки організації спільних досліджень, швидкому переобладнанню сучасною технікою цілих галузей і виробництв, сприяє розв’язанню багатьох соціальних проблем. Отже, зовнішньоекономічні зв’язки стають одним з основних чинників розвитку господарства України.

Правову основу для практичного здійснення зовнішньоекономічної політики створюють Закони України "Про зовнішньоекономічну діяльність", "Про вільні економічні зони", "Про іноземні інвестиції".

Міжнародні зв’язки України здійснюються як у зовнішній торгівлі, так і в економічному, науково-технічному і культурному співробітництві, в міжнародному туризмі та інших формах. Основою здійснення міжнародних зв’язків є законодавчо визначені засади, а також перспективи і напрями зовнішньоекономічної політики.

Сучасна зовнішньоекономічна діяльність України є вагомою складовою економічного розвитку нашої держави і, без перебільшення, в останні роки стала тим локомотивом, який забезпечує загальне економічне зростання економіки України.

Минулий 2012 рік для розвитку зовнішньоекономічної діяльності був досить складним, оскільки вітчизняна зовнішня торгівля розвивалася в умовах несприятливого зовнішнього середовища, для якого було характерним погіршення цінової кон’юнктури на основні товари українського експорту та розвиток рецесійних процесів в основних зовнішньоторговельних країнах-партнерах України.

За підсумками I півріччя 2013 року сальдо зовнішньої торгівлі товарами та послугами хоча і залишалось негативним в сумі 225,4 млн. дол. США, однак у порівнянні з показниками I півріччя 2012 року покращилось у 8,7 раза.

Виправити та стабілізувати ситуацію з утворенням негативного сальдо в зовнішній торгівлі товарами дозволить реалізація нової редакції Плану заходів з подолання негативного сальдо у зовнішній торгівлі, яка затверджена розпорядженням Уряду від 29 квітня 2013 року.

Зазначеним Планом передбачено, зокрема, здійснення заходів спрямованих на стимулювання нарощування експорту високотехнологічної продукції, розвиток вітчизняної матеріально-технічної бази, забезпечення енергетичної безпеки, тощо.

Президент України у своєму Щорічному Посланні до Верховної Ради України «Про внутрішнє та зовнішнє становище України у 2013 році» зауважив на необхідності зміщення акцентів економічної політики держави на внутрішні чинники економічного розвитку, що потребує відповідної модернізації зовнішньоекономічної політики України».

Серед напрямків модернізації зовнішньоекономічної політики можна назвати підтримку діяльності та підвищення конкурентоспроможності експортерів на традиційних ринках та в освоєнні ними нових ринків збуту завдяки, зокрема, створенню спеціалізованого фінансового інституту, орієнтованого на кредитування та страхування експортних поставок, продовженню розбудови системи оперативного відшкодування ПДВ експортерам на «автоматичних» засадах тощо.

Для України важливим завданням залишається зберегти позитивну динаміку у відносинах не лише із традиційними «глобальними гравцями» такими як США, КНР та Росія, але і з державами, які утверджуються на сучасній світовій мапі як нові світові та регіональні лідери.

У поточному році з метою виконання Україною міжнародних зобов’язань проводиться робота щодо внесення змін до Митного тарифу України, якими передбачається, зокрема, введення нової редакція Митного тарифу України, в основу якого покладено нову версію Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності відповідно до Гармонізованої системи опису та кодування товарів версії 2012 року та Комбінованої номенклатури Європейського Союзу; зменшення пільгових ставок увізного мита на деяку продукцію і товари відповідно до зобов’язань України перед СОТ на 2013 рік.

Ведеться також робота зі спрощення дозвільних процедур у сфері зовнішньоекономічної діяльності. Зокрема, передбачається внести зміни до чинних нормативно-правових актів щодо процедури переоформлення та видачі окремих ліцензій у зовнішньоекономічній діяльності та дозволів на право здійснення реекспорту суб’єктами господарювання.

Взаємовигідна міжнародна торгівля товарами та послугами, як і раніше, посідає провідне місце в складній системі міжнародних економічних зв’язків, оскільки вона по суті відтворює всі види міжнародного поділу праці і об’єднує всі країни в єдину господарську цілісність на сучасному світовому ринку товарів. Для неї властиві передусім дві найхарактерніші риси: переважання пропозиції товарів над існуючим попитом і жорстка конкурентна боротьба між його учасниками. Це є результатом значного зростання в умовах науково-технічної революції продуктивності суспіль­ної праці в промислово розвинутих країнах і здешевлення внаслідок цього продукції при збільшенні її обсягів. Водночас широке представництво товаровиробників різних країн і регіонів на світових ринках посилює конкурентну боротьбу між ними за споживача, веде до поділу світових товарних ринків, ускладнює проб­лему проникнення на них нових агентів.

На сучасному етапі соціально-економічного розвитку Україна має тісні зовнішньоекономічні зв’язки з більш ніж 100 країнами світу. Провідну роль у розвитку зовнішніх економічних зв’язків України відіграють країни близького зарубіжжя. Найважливішими торговельними партнерами України є: Росія, Туркменія, Білорусь, Азербайджан, Литва, Казахстан та інші країни.

Україна, яка є великою європейською країною, має добре розвинуту промислову базу, родючу землю сільськогосподарського призначення, висококваліфіковані кадри та розвинуту систему освіти.

Україна заохочує зовнішню торгівлю та інвестиції. Верховна Рада (Парламент України) прийняла законодавство про іноземні інвестиції, відповідно до якого іноземним інвесторам дозволяється придбання у власність бізнесових структур та майна, а також вільне вивезення прибутків і доходів.

Для Європи Україна є важливою транзитною країною, через газотранспортну мережу якої надходить газ з Росії до Європейського Союзу. Україна не тільки є незалежною від зовнішніх поставок електроенергії, але і сама експортує її до інших країн. Прийнята в країні енергетична стратегія спрямована на поступове зменшення виробництва електроенергії на основі споживання газу та нафти, на користь атомної енергетики, а також на застосування енергозберігаючих технологій, які дозволять скоротити промислове споживання газу.

На початок ХХІ ст. Україна характеризується високим розвитком чорної металургії, яка забезпечує виробництво чавуну, сталі та широкого спектру металовиробів, включаючи труби. Протягом останніх років Україна входить до десяти найбільших світових виробників сталі. Іншою важливою галуззю економіки є хімічна та нафтохімічна промисловість, яка, серед іншого, виробляє кокс, мінеральні добрива, кислоти та соду.

Товари, які виробляються в Україні, включають металургійне обладнання, дизельні локомотиви, трактори та автомобілі. Країна володіє потужною високотехнологічною промисловою базою, включаючи електронну промисловість, виробництво товарів військового призначення, космічну галузь, є також одним з найбільших виробників цукру, зерна, м’яса та молочних виробів.

Одним із основних напрямів України в зовнішньоекономічній діяльності є її європейський вибір ,який був визначений у початковий період формування основ її зовнішньої політики і став природним наслідком здобуття країною державної незалежності. Він відображає життєво важливі інтереси України,викристалізувався з усієї попередньої історії українського народу,його ментальності та глибоких демократичних традицій, ґрунтується на законному прагненні громадян України бачити свою державу невід’ємною частиною єдиної Європи.

Безумовно,пріоритетність цілей інтеграції України в ЄС не означає недооцінки важливості інших стратегічних напрямків зовнішньополітичної діяльності нашої держави. Зокрема ,зберігатиме своє значення як один з наріжних каменів української зовнішньої політики розвиток взаємовигідної співпраці з Росією. Так само велика увага приділятиметься і надалі співробітництву з іншими державами СНД та ГУУАМ.

Слід також тримати у полі зору чинники, які виходять за межі регіональної інтеграції і ефективний розвиток яких можливий лише в глобальних масштабах. Це особливо стосується розвитку новітніх технологій,пов’язаних з прискореною інформатизацією,революцією в галузі телекомунікацій та біотехнологій. У цьому контексті важливо правильно розставити акценти,забезпечити взаємодію з усіма провідними технологічними центрами світового господарства.

Шляхи і конкретні механізми досягнення євроінтеграційних цілей України, тактичні підходи можуть і повинні бути гнучкими, чутливими до змін,що відбуваються як всередині держави, так і в ЄС та у всьому світі. Досі головна увага приділялася переважно розбудові механізмів політичних відносин з Євросоюзом, і цю роботу, безумовно , не можна припиняти. Водночас сьогодні зусилля мають зосередитися на суттєвому поглибленні та розширенні практичного співробітництва між Україною та ЄС за всіма магістральними напрямами.--.економічному та торговельному; зовнішньополітичному та у сфері безпеки; у галузі юстиції та внутрішніх справ. Згідно з Програмою інтеграції України до Європейського Союзу така співпраця повинна сприяти здійсненню у країні системних реформ,а також забезпеченню сприятливих для України умов у контексті ЄС.

Настав також час для істотної активізації зусиль у підвищенні рівня підготовленості держави, суспільства та національної економіки до входження в структури ЄС. Це визначає напрями перетворень в Україні та пріоритети при формуванні та здійсненні зовнішньої економічної і соціальної політики.

Література:

  1.  Постанова 10.08.2005 n 280 «Про врегулювання питань іноземного інвестування в україну»

  2. Скляренко В. Країни світу. – К.: Фоліо, 2008.

Інтернет - ресурси :

  1. http://czechia.mfa.gov.ua/ua/ukraine-czechia/trade (Посольство України в Чеській Республіці)

  2. http://denmark.mfa.gov.ua/ua/ukraine-dk/trade (Посольство України в Королівстві Данія)

  3. http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z0947-05 (Законодавство України)

  4. http://www.vniiesh.ru/publications/zhurnal_laquoapk (Журнал «АПК: экономіка, управліня»)