ОСНОВНІ ЗАСОБИ: СУТНІСТЬ ТА КЛАСИФІКАЦІЯ

Одними з найважливіших об’єктів бухгалтерського обліку є основні засоби, бо саме вони мають велику частку в активах підприємства. Крім того, основні засоби є важливою умовою функціонування суб’єкта господарювання, тому бухгалтерський облік повинний забезпечувати систему управління якісною інформацією для подальшого вирішення проблем ефективного та раціонального використання матеріальних активів.

Порядок обліку основних засобів у сучасних умовах господарювання має низку невирішених проблем, серед яких потребує уваги визначення економічної сутності та їх класифікація згідно нормативним актам.

Питаннями щодо обліку основних засобів займаються багато провідних вчених-економістів, зокрема Бутинець Ф.Ф., Войнаренко Н. П., Войтенко В. І., Голов С. В., Білуха М.Т., Завгородній М. М., Лінник В.Г., Осадчий Ю. І., Пушкар М. С., Сопко В. В., Швець В. Г. та інші.

Мета дослідження – уточнення сутності поняття «основні засоби» та їх класифікація, а також визначення особливостей трактування згідно П(С)БО 7, МСБО 16 та Податковим Кодексом.

Облік основних засобів має нормативно-правове регулювання, як на міжнародному, так і на національному рівні.

Згідно Положенням (стандартам) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби" пункт 4, основні засоби – матеріальні активи, які підприємство/установа утримує з метою використання їх у процесі виробництва/діяльності або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік) [5].

Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку 16 «Основні засоби» визначає, що основними засобами є матеріальні об'єкти, що їх:

а) утримують для використання у виробництві або постачанні товарів чи наданні послуг для надання в оренду або для адміністративних цілей;

б) використовуватимуть, за очікуванням, протягом більше одного періоду [4].

Відповідно до Податкового Кодексу України, основні засоби - матеріальні активи, у тому числі запаси корисних копалин наданих у користування ділянок надр (крім вартості землі, незавершених капітальних інвестицій, автомобільних доріг загального користування, бібліотечних і архівних фондів, матеріальних активів, вартість яких не перевищує 2500 гривень, невиробничих основних засобів і нематеріальних активів), що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку, вартість яких перевищує 2500 гривень і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом та очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік) [6].

Поняття «основні засоби» має неоднозначне трактування, що зумовлює вчених-економістів досліджувати цей термін з різних сторін.

Бутинець Т. А., у результаті свого дослідження, зробила висновки щодо трактування основних засобів з економічної точки зору: « …основні засоби розглядаються як вкладений капітал, і, відповідно, повинні обліковуватися за собівартістю і їх можна прирівняти до витрат майбутніх періодів (динамічний баланс); основні засоби розуміються як ресурс, що знаходиться на підприємстві (статичний баланс)» [1].

Більш розширене тлумачення цього поняття наводить Довгалюк Н. В., що визначає основні засоби як матеріальні активи підприємства будь-якої форми власності, що неодноразово задійснюються у виробничих циклах та зберігають свою натуральну форму, переносячи свою вартість на вироблену продукцію частинами, строк використання яких перевищує один рік (операційний цикл). Основні засоби призначені для експлуатації самим підприємством, для надання в оренду іншим фізичним чи юридичним особам, що в сукупності дає змогу одержувати економічну вигоду для підприємства [2, с. 20].

Досить цікаве дослідження у своїй роботі провів Кузьмін Д. Л. Він відмітив, що після скасування поняття “основні фонди” поняття “основних засобів” набуває у будь-якому випадку уречевленої форми, що не суперечитиме його значенню, тому під основними засобами слід розуміти фактично наявні основні засоби виробництва та вартісне їх відображення в обліку [3].

Таким чином, неузгодженість визначень поняття «основні засоби» зумовлює різні підходи до класифікації цього об’єкту обліку.

Класифікація основних засобів, згідно П(С)БО 7 та Плану рахунків бухгалтерського обліку України на основі Наказу Міністерства фінансів України №291 вiд 30.11.99р., визначає такі основні засоби, як: земельні ділянки, капітальні ділянки на поліпшення земель, не пов’язані з будівництвом, будівлі, споруди та передавальні пристрої, машини та обладнання, транспортні засоби, інструменти, прилади, інвентар (меблі), тварини, багаторічні насадження та інші основні засоби [8].

Класифікація груп основних засобів та інших необоротних активів і мінімально допустимих строків їх амортизації наведені у п. 145.1 Податкового кодексу:

• Група 1 – земельні ділянки;

• Група 2 - капітальні витрати на поліпшення земель, не пов'язані з будівництвом;

• Група 3 - будівлі, споруди, передавальні пристрої;

• Група 4 - машини та обладнання;

• Група 5 – транспортні засоби;

• Група 6 – інструменти, прилади, інвентар (меблі);

• Група 7 – тварини;

• Група 8 – багаторічні насадження;

• Група 9 – інші основні засоби;

• Група 10 – бібліотечні фонди;

• Група 11 – малоцінні необоротні матеріальні активи;

• Група 12 – тимчасові (не титульні) споруди;

• Група 13 – природні ресурси;

• Група 14 – інвентарна тара;

• Група 15 – предмети прокату;

• Група 16 – довгострокові біологічні активи [6].

Крім того, основні засоби за функціональним призначенням та видом діяльності (виробнича, комерційна, банківська) поділяються на класи виробничих та невиробничих засобів.

Згідно зі спеціальною класифікацією основні засоби поділяються за галузями народного господарства: промисловість, будівництво, сільське господарство, транспорт, зв’язок тощо.

Значну роль має класифікація основних засобів за належністю до підприємства: власні й орендовані [9].

Таким чином, дослідження показує розбіжність у бухгалтерському та податковому законодавстві щодо визначення поняття «основні засоби» та класифікації: у Податковому кодексі для оподаткування використовують лише матеріальні активи, тобто виробничі «основні засоби», а П(С)БО 7 включає як виробничі, так і невиробничі основні засоби. Тобто П(С)БО 7 «Основні засоби» трактує поняття набагато ширше, ніж Податковий кодекс, а не чітке визначення поняття та класифікації «основних засобів» призводить до підміни у бухгалтерському обліку податковими термінами, що спричиняє труднощі в обліку основних засобів на практиці [7].

На основі аналізу нормативних документів та наукових розробок можна зробити висновки, що при сучасних умовах господарювання виникає проблема обліку основних засобів на підприємстві. Це підтверджує розбіжність у нормативно-законодавчих актах П (С)БО 7, МСБО 16 та Податковому кодексі щодо трактування поняття «основні засоби» та їх класифікація. Тому для узгодженості понять слід удосконалювати нормативно-законодавчу базу цього об’єкта на підприємстві.

Література:

1. Бутинець Т. А. Основні засоби: точка зору економіста // Проблеми теорії та методології бухгалтерського обліку, контролю і аналізу. - 2012. - Вип. 2 (23). – 22-36 с.

2. Довгалюк Н. В. Ефективність використання та відтворення основних засобів сільськогосподарських підприємств Центрального Полісся : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук : спец. 08.00.04 / Н. В. Довгалюк. – Житомир, 2010. – 20 с.

3. Кузьмін Д. Л. Основні засоби та основні фонди: порівняльний аспект // Проблеми теорії та методології бухгалтерського обліку, контролю і аналізу. – 2012. - Вип. 2 (23). – 148-155 с.

4. Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку 16 (МСБО 16) «Основні засоби» [Електронний ресурс] // IASB; Стандарт, Міжнародний документ від 01.01.2012. – Режим доступу : «http://zakon4.rada.gov.ua /laws/show/929_014».

5. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби» [Електронний ресурс] // Затв. наказом Міністерства фінансів України від 27 квітня 2000 року № 92. – Режим доступу: «http://zakon2. rada.gov.ua/laws/show/z0288-00».

6. Податковий кодекс України [Електронний ресурс] // Верховна Рада України від 01.10.2013. - Режим доступу: «http://zakon3.rada. gov.ua/laws/show/2755-17/page».

7. Попович В.І. Облік основних засобів: порівняльний аналіз МСБО та ПСБО [Електронний ресурс] / Мукачівський державний університет, кафедра обліку і контролю у сфері послуг та соціальної культури // – Режим доступу: «http://www.nbuv.gov.ua/portal/natural/Vnulp/Menegment/2012_721/41.pdf».

8. План рахунків [Електронний ресурс]. - Режим доступу: «http://www.buhoblik.org.ua/uchet/organizacziya-buxgalterskogo-ucheta/388-plan-raxunkiv.html».

9. Класифікація основних засобів [Електронний ресурс]. - Режим доступу: «http://fingal.com.ua/content/view/775/35/1/1/».

Науковий керівник:

кандидат економічних наук, доцент Сєкіріна Наталія Володимирівна.